Тип: Звичайний
№ 10415
Дата: 18 січня 2024 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
з питань бюджету
вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua
Комітет Верховної Ради України
з питань соціальної політики та
захисту прав ветеранів
До законопроекту за реєстр. № 10415 від 18.01.2024
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні 18 квітня
2024 року (протокол № 185) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу
України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект
Закону України про врегулювання питань заборгованості зі сплати єдиного
соціального внеску державних підприємств, що належать до сфери управління
Міністерства енергетики України, з метою відновлення соціальних прав
працівників енергетичної галузі (реєстр. № 10415 від 18.01.2024), поданий
народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Гриб В.О. та іншими.
Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є сприяння
погашенню заборгованості державних підприємств вугільної галузі зі сплати
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування /далі –
єдиний внесок/ та зі сплати штрафних санкцій (пені), нарахованих на суму
заборгованості зі сплати єдиного внеску, недопущення погіршення фінансового
становища цих підприємств і забезпечення дотримання права застрахованих осіб
на належний рівень соціального захисту. Зокрема, законопроектом пропонується
встановити, що:
суми штрафів та пені, що нараховані на недоїмку зі сплати єдиного внеску
і не сплачені або підлягають нарахуванню на день набрання чинності
відповідним законом /даною законодавчою ініціативою/, підлягають списанню в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
суми недоїмки, що виникли на день набрання чинності відповідним
законом /даною законодавчою ініціативою/, за зверненням страхувальника
можуть бути розстрочені на строк до 60 календарних місяців з дня укладення з
територіальним органом Пенсійного фонду України відповідного договору в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
у період дії розстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску заходи
впливу та стягнення, передбачені у Законі України «Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» /далі – Закон/,
застосовуються виключно щодо суми поточних страхових внесків, що мають
сплачуватися платником єдиного внеску.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його ухвалення не
потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та зніме соціальну
напругу у трудових колективах та вугледобувних регіонах, покращить
фінансово-економічний стан державних вугледобувних підприємств та
забезпечить соціальний захист їхніх працівників.
2Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному
висновку зазначає, що:
відповідно до Закону страхові кошти (формуються за рахунок сплати
єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що
застосовуються відповідно до Закону) є основним джерелом доходів Пенсійного
фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття, тому недонадходження цих коштів
(в разі їх списання) призведе до втрат доходів зазначених фондів, а також може
потребувати додаткових бюджетних коштів на покриття дефіциту Пенсійного
фонду України;
надання преференцій на списання фінансових санкцій (пені та штрафів) зі
сплати єдиного внеску окремим платникам, зокрема, державним підприємствам
енергетичної галузі не гарантує, що у майбутньому такі підприємства знову не
будуть порушувати терміни сплати єдиного внеску;
за оперативними даними Міністерства енергетики України, станом на
01.01.2024 за державними вугледобувними підприємствами (11 підприємств:
АТ «Лисичанськвугілля», ДП «ВК «Краснолиманська», ДП «Волиньвугілля»,
ДП «Добропіллявугілля-видобуток», ДП «Львіввугілля», ДП «Мирноградвугілля»,
ДП «Первомайськвугілля», ДП «Селидіввугілля», ДП «Торецьквугілля»,
ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», ДП «Шахта
ім. М.С. Сургая») обліковується прострочена заборгованість зі сплати єдиного
внеску на суму 239,1 млн грн, прострочена заборгованість із штрафів та пені –
1 119,9 млн грн.
Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.
Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення
дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у
солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного
бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання
трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення
його дефіциту), зокрема, на 2024 рік видатки за бюджетною програмою
«Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій,
призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду»
(код 2506080) визначено у сумі 271,9 млрд грн. При цьому обсяг заборгованості
Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного
казначейського рахунку, на 01.04.2024 становить 12,8 млрд грн.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування
(включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат
бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення
збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27
Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної
Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом
(з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини
третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію
3законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з
підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя
статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для
здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
За підсумками розгляду даного питання Комітет прийняв рішення, що
законопроект матиме вплив на показники бюджету (призведе до втрат доходів
фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування
від єдиного внеску та може потребувати додаткових видатків державного
бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття
відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої
статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22
розділу VI цього Кодексу).
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА