Проєкт Закону про медичне самоврядування

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань здоров'я нації, медичної допомоги та

медичного страхування

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

до р.№ 10372, КМУ та

р. № 10372-1, НДУ Климпуш-Цинцадзе та інш.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проекти законів України «Про самоврядування в сфері охорони

здоров’я в Україні» (реєстр. № 10372) та «Про медичне самоврядування»

(реєстр. № 10372-1)

За дорученням Голови Верховної Ради України Комітет Верховної Ради

України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

(далі - Комітет) розглянув на своєму засіданні (протокол від 3 травня 2024 року

№ 142) проект Закону України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я

в Україні» (реєстр. № 10372), поданий Кабінетом Міністрів України, (далі –

законопроект реєстр. № 10372) та альтернативний йому проект Закону України

«Про медичне самоврядування» (реєстр. № 10372-1), поданий народними

депутатами України Климпуш-Цинцадзе І.О., Подгорною В.В., Цибою Т.В.,

Білозір Л.М., Цимбалюком М.М., Фріз І.В., Никорак І.П., Зінкевич Я.В.,

Гончаренком О.О., Іоновою М.М. та Бобровською С.А. (далі – законопроект

реєстр. № 10372-1).

Розробка законопроекту «Про самоврядування медичних професій в

Україні» передбачена Планом законопроектної роботи Верховної Ради

України на 2024 рік, затвердженим постановою Верховної Ради України від

06.02.2024 р. № 3561-IX.

Законопроектом реєстр. № 10372 пропонується визначити:

термінологічний апарат, що застосовуватиметься у сфері професійного

самоврядування медичних та фармацевтичних професій;

завдання та принципи професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій;

засади створення та ведення Реєстру людських ресурсів сфери охорони

здоров’я, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що

забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

законодавчі засади реалізації права на провадження медичної та

фармацевтичної діяльності, яке надається особі на підставі рішення відповідної

організації професійного самоврядування медичних та фармацевтичних

професій;

види та порядок притягнення представника медичної та фармацевтичної

професії до професійної відповідальності;

2

обов’язок щодо сплати особами, які увійдуть до складу органів

професійного самоврядування, (чи їх роботодавцями) відповідного

професійного збору (розмір щорічного збору не може перевищувати

прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого станом на 1

січня відповідного календарного року);

перелік органів професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій, які функціонуватимуть у вигляді неприбуткових

юридичних осіб - палат (палати - лікарів, стоматологів, сестер медичних/братів

медичних та фармацевтів), а також їх склад, порядок утворення та перелік

органів у складі таких палат (загальні збори представників медичних та

фармацевтичних професій; Вища Рада палати; Вища наукова рада палати;

Етична комісія палати; Ревізійна комісія палати; спеціалізовані комітети та

інші);

повноваження і функції палат медичних та фармацевтичних професій, до

яких, зокрема, належатиме:

допуск до професійної діяльності в сфері охорони здоров’я (надання

права на здійснення медичної діяльності), тимчасове призупинення чи

припинення такого права;

визначення вимог до безперервного професійного розвитку медичних

працівників;

розробка та затвердження Кодексу етики представників медичних та

фармацевтичних професій;

погодження галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я перед їх

затвердженням;

притягнення осіб, на яких поширюється професійне самоврядування, до

дисциплінарної (професійної) відповідальності (визначаються підстави для

притягнення до дисциплінарної відповідальності, види стягнень, що будуть

застосуватися (попередження, призупинення чи позбавлення права займатися

певним видом професійної діяльності) тощо.

Також, законопроектом реєстр. № 10372 вносяться зміни: до Основ

законодавства України про охорону здоров’я, якими, зокрема, на органи

професійного самоврядування покладається реалізація державної політики у

сфері охорони здоров’я; до Кодексу законів про працю України щодо

можливості припинення трудового договору у разі припинення дії свідоцтва на

професійну медичну або фармацевтичну діяльність; до Закону України «Про

страхування» щодо запровадження нового виду обов’язкового страхування -

страхування цивільно-правової відповідальності представників медичних

професій; до Закону України «Про професійний розвиток працівників» щодо

запровадження обов’язковості погодження порядку організації професійного

навчання медичних працівників з організаціями професійного самоврядування

та Закону України «Про запобігання корупції» щодо поширення його дії на

медичних працівників, обраних до керівних органів професійного

самоврядування.

3

Законопроект реєстр. № 10372-1, на відміну від законопроекту реєстр.

№ 10372, має іншу концепцію формування та функціонування медичного

самоврядування в Україні, яка передбачає можливість отримати спеціальний

статус самоврядної медичної організації вже існуючим громадським

професійним організаціям медичних працівників, не обмежуючи при цьому їх

кількість.

Законопроект реєстр. № 10372-1 передбачає добровільність участі

медичних працівників в організаціях медичного самоврядування, які за його

концепцією, за своїм правовим статусом залишаються громадськими

об’єднаннями. При цьому автори законопроекту реєстр. № 10372-1 пропонують

наділити такі організації медичного самоврядування повноваженнями щодо:

атестації медичних працівників, які добровільно виявили бажання

проходити атестацію в рамках системи медичного самоврядування, як

альтернативи існуючим атестаційним комісіям, що створюються відповідно до

чинного законодавства у галузі охорони здоров’я;

видання свідоцтва про атестацію медичного працівника із дотриманням

вимог щодо форми свідоцтва та внесення/передачі даних до відповідних

інформаційних систем;

встановлення критеріїв та вимог, у тому числі щодо безперервного

професійного розвитку, виконання яких є необхідним для проходження

атестації але на рівні, що не може бути нижчим від вимог згідно чинного

законодавства у галузі охорони здоров’я;

встановлення розміру членських внесків та порядку їх сплати своїми

членами, а також розміру оплати за проходження атестації;

організації та здійснення заходів безперервного професійного розвитку

медичних працівників;

ініціювання розгляду та затвердження галузевих стандартів в охороні

здоров’я тощо.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило низку зауважень до законопроектів реєстр. № 10372 та реєстр.

№ 10372-1.

Окремо слід зазначити, що наразі у Верховній Раді Україні зареєстровано

законопроект «Про лікарське самоврядування» (р. № 10388), поданий

народним депутатом України Савчук О.В. Ним передбачено створення

інституту самоврядування лікарів. Законопроектом пропонується утворити 4

Національні палати - лікарів-спеціалістів, лікарів-стоматологів, лікарів

загальної практики та військових лікарів, які працюватимуть під егідою єдиного

уповноваженого органу лікарського самоврядування Українського Лікарського

Товариства як Національної організації самоврядування лікарів.

З огляду на те, що за змістом цей законопроект є альтернативним до

законопроектів р. № 10372 та р. № 10372-1, він має розглядатися одночасно з

цими законопроектами.

4

Під час обговорення законопроектів наголошувалося, що запропонована

законопроектом реєстр. № 10372 модель медичного самоврядування є найбільш

прийнятною, проте потребує доопрацювання у частині чіткого визначення

вимог щодо створення та функціонування органів самоврядування в охороні

здоров’я (палат), визначення послідовності їх утворення, прозорих механізмів

їх діяльності та контролю за цією діяльністю, а також уточнення основних засад

запровадження страхування професійної відповідальності представників

медичних та фармацевтичних професій.

Комітетом проведено низку консультацій з Міністерством охорони

здоров’я України та громадськістю і напрацьовано пропозиції до редакції

законопроекту реєстр. № 10372, а саме:

1) у статті 1 законопроекту термін «свідоцтво про право на провадження

діяльності в сфері охорони здоров’я» викласти в такій редакції:

«свідоцтво про право на провадження діяльності в сфері охорони здоров’я

- документ, автоматично згенерований за допомогою Реєстру людських

ресурсів сфери охорони здоров’я на підставі наявної у ньому інформації, що

надає право здійснювати медичну та фармацевтичну діяльність на території

України»;

2) статтю 5 законопроекту викласти в такій редакції:

«Стаття 5. Організації професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій

1. Організації професійного самоврядування медичних і фармацевтичних

професій становлять єдину систему професійного самоврядування медичних і

фармацевтичних професій. Система професійного самоврядування медичних і

фармацевтичних професій складається із чотирьох організацій.

2. Організаціями професійного самоврядування медичних і

фармацевтичних професій є: палата лікарів України; палата стоматологів

України; палата сестер медичних/братів медичних, молодших спеціалістів з

медичною освітою; палата фармацевтів України.

3. Організації професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій є юридичними особами, за організаційно-правовою

формою – органами професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій. Організації професійного самоврядування

медичних та фармацевтичних професій не є громадськими об’єднаннями.

4. Організації професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій мають статус неприбуткових організацій.

5. Організації професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій утворюються на невизначений строк, їх може бути

реорганізовано або ліквідовано лише з підстав, установлених законом.

6. Діяльність організації професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій поширюється на всю територію України.

7. Організації професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій можуть мати власні штампи і печатки зі своїм

5

найменуванням, відкривають рахунки в банках у встановленому

законодавством порядку.

8. Рішення про створення палат приймається на Установчих зборах

представників відповідних медичних та фармацевтичних професій.

Державна реєстрація палат здійснюється в порядку, визначеному Законом

України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-

підприємців та громадських формувань».

9. Діяльність, структура та склад палат регламентуються цим Законом,

іншими актами законодавства України та статутами палат.

10. Палати утворюються з представників відповідних медичних та

фармацевтичних професій.

До палати лікарів України входять лікарі та інші професіонали у сфері

охорони здоров’я (професіонали медико-лабораторної справи, медико-

профілактичної справи), фахівці з реабілітації, що не належать до молодших

спеціалістів з медичною освітою, які мають право на провадження медичної

діяльності, за винятком тих, які мають право на провадження медичної

діяльності зі стоматології.

До палати стоматологів України вступають лікарі, які мають право на

провадження медичної діяльності зі стоматології.

До палати сестер медичних/братів медичних, молодших спеціалістів з

медичною освітою входять молодші спеціалісти, фахові молодші бакалаври,

молодші бакалаври, бакалаври з медичною освітою, магістри за спеціальністю

«Медсестринство» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та

законом України, який регулює правовий статус та професійну діяльність

сестер медичних/братів медичних, молодших спеціалістів з медичною освітою;

До палати фармацевтів України входять професіонали та фахівці, які

мають освіту фармацевтичного спрямування будь-якого рівня та ступеня.

11. Представник медичної і фармацевтичної професії, який має більш ніж

одну спеціальність у сфері охорони здоров’я, самостійно обирає палату, членом

якої бажає стати, і може бути членом кількох палат»;

3) статтю 7 законопроекту викласти в такій редакції:

«Стаття 7. Право на провадження медичної та фармацевтичної діяльності

1. Особи набувають право на провадження медичної і фармацевтичної

діяльності за умови включення до Реєстру людських ресурсів сфери охорони

здоров’я, формування у зазначеному Реєстрі свідоцтва про право на

провадження діяльності у сфері охорони здоров’я та вступу до організації

професійного самоврядування медичних і фармацевтичних професій, після їх

створення.

2. Підтвердженням права на провадження медичної і фармацевтичної

діяльності є свідоцтво про право на провадження діяльності в сфері охорони

здоров’я, паперову версію якого представник медичної і фармацевтичної

професії може роздрукувати з Реєстру людських ресурсів сфери охорони

здоров’я.

6

3. Забороняється провадження медичної і фармацевтичної діяльності без

свідоцтва про право на провадження діяльності в сфері охорони здоров’я або у

разі тимчасового зупинення (або припинення) дії свідоцтва про право на

провадження діяльності у сфері охорони здоров’я.

4. Якщо представнику медичної і фармацевтичної професії раніше було

припинено дію свідоцтва за рішенням організації професійного самоврядування

медичних та фармацевтичних професій, він має право повторного отримання

свідоцтва про право на провадження діяльності у сфері охорони здоров’я в

порядку і на умовах, визначених організацією професійного самоврядування

медичних професій.

5. Порядок ведення Реєстру людських ресурсів сфери охорони здоров’я

затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері

охорони здоров’я з урахуванням особливостей, передбачених Законом.

6.Форма, порядок та підстави формування та повторного отримання

свідоцтва про право на провадження діяльності у сфері охорони здоров’я

визначаються організаціями професійного самоврядування медичних і

фармацевтичних професій.

7. Формування у Реєстрі людських ресурсів сфери охорони здоров’я

свідоцтва про право на провадження діяльності у сфері охорони здоров’я є

безоплатним»;

4) після статті 9 доповнити законопроект новою статтею десятою такого

змісту:

«Стаття 10. Членство в організації професійного самоврядування

медичних і фармацевтичних професій

1. Представники медичних і фармацевтичних професій набувають

членства в організації професійного самоврядування медичних і

фармацевтичних професій з моменту формування у Реєстрі людських ресурсів

сфери охорони здоров’я їх свідоцтва про право на провадження діяльності в

сфері охорони здоров’я.

2. Членами організацій професійного самоврядування медичних і

фармацевтичних професій можуть бути представники медичних і

фармацевтичних професій, які на момент включення до Реєстру людських

ресурсів сфери охорони здоров’я отримали документ про освіту за відповідним

напрямом підготовки та інші документи, які вимагаються законодавством для

можливості працювати за відповідною професією (спеціальністю).

3. Включення особи до складу членів організації професійного

самоврядування медичних і фармацевтичних професій відбувається одночасно

з внесенням інформації про неї в Реєстр людських ресурсів сфери охорони

здоров’я на підставі персональної заяви особи з урахуванням положень цього

Закону.

4. Організації професійного самоврядування медичних і фармацевтичних

професій не можуть встановлювати додаткові вимоги для вступу до організації,

7

окрім тих, що необхідні для формування свідоцтва про право на провадження

діяльності в сфері охорони здоров’я.

5. Члени організації професійного самоврядування медичних і

фармацевтичних професій, які зупинили професійну діяльність, залишаються

членами відповідної організації професійного самоврядування, якщо вони не

подали заяву про припинення членства в організації та продовжують

сплачувати професійний збір.

6. Підставами зупинення членства в організації професійного

самоврядування медичних і фармацевтичних професій є:

1) подання особистої заяви члена;

2) прийняття відповідного рішення організації професійного

самоврядування медичних і фармацевтичних професій у випадках, вказаних у

цьому Законі;

3) визнання особи за рішенням суду недієздатною або обмежено

дієздатною;

4) набрання законної сили вироком суду за вчинення злочину, за який

призначено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або

займатися певною діяльністю, позбавлення волі;

5) прострочення сплати професійного збору не менше ніж на 2 місяці та

не більше ніж на 12 місяців;

6) визнання судом особи безвісно відсутньою або ухвалення судом

рішення про оголошення її померлою.

7. Підставами припинення членства в організації професійного

самоврядування медичних і фармацевтичних професій є:

1) прийняття відповідного рішення організацією професійного

самоврядування медичних і фармацевтичних професій у випадках, вказаних у

цьому Законі;

2) прострочення сплати професійного збору більше ніж на 12 місяців;

3) смерть особи.

8. Члени організації професійного самоврядування медичних і

фармацевтичних професій зобов’язані:

1) дотримуватись Статуту відповідної організації професійного

самоврядування медичних і фармацевтичних професій;

2) виконувати рішення органів управління організації професійного

самоврядування медичних і фармацевтичних професій;

3) виконувати інші обов’язки у сфері професійного самоврядування,

передбачені цим Законом, Статутом організації професійного самоврядування

медичних і фармацевтичних професій, рішеннями органів управління

організації професійного самоврядування медичних і фармацевтичних

професій та іншими нормативними документами таких організації.

9. Рішення, які приймаються органами організації професійного

самоврядування медичних і фармацевтичних професій з питань, віднесених до

її компетенції, є обов’язковими для всіх членів такої організації професійного

самоврядування».

8

У зв’язку з цим статті десяту – тридцять першу законопроекту вважати

відповідно статтями одинадцятою – тридцять другою;

5) Частину 5 статті 11 законопроекту викласти в такій редакції:

«5. До Реєстру людських ресурсів сфери охорони здоров’я, зокрема,

вносяться такі відомості про представника медичних та фармацевтичних

професій:

1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та дата народження;

2) відомості та реквізити документів, що підтверджують освіту та

кваліфікацію;

3) найменування та адреса основного місця провадження медичної та

фармацевтичної діяльності (за наявності);

4) номер, дата формування та строк дії свідоцтва про право на

провадження діяльності в сфері охорони здоров’я;

5) інформація про тимчасове зупинення (або припинення) дії свідоцтва

про право на провадження діяльності в сфері охорони здоров’я;

6) інформація про оголошення попередження Етичною комісією палати,

яка є публічною протягом року з дня притягнення до професійної

дисциплінарної відповідальності;

7) дата початку роботи за спеціальністю та інформація про періоди,

протягом яких особа не працювала за спеціальністю;

8) інформація про безперервний професійний розвиток, підвищення

кваліфікації та перепідготовку;

9) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному

реєстрі (за наявності);

10) інші відомості, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні

електронні реєстри».

Реєстр також може містити додаткову інформацію з обмеженим

доступом. Інформація, визначена пунктами 1-8 цієї частини є публічною»;

6) підпункт перший частини першої статті 13 законопроекту викласти в

такій редакції:

«1) визначають підстави формування свідоцтва про право на провадження

діяльності в сфері охорони здоров'я та перелік документів необхідних для

цього»;

7) статтю 31 законопроекту викласти в такій редакції:

«1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його

опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) частину першу статті 36 Кодексу законів про працю України (Відомості

Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) доповнити пунктом 74

такого змісту:

«74) припинення або тимчасове зупинення дії свідоцтва про право на

провадження діяльності в сфері охорони здоров’я медичного та

фармацевтичного працівника»;

9

2) в Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості

Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами):

у частині першій статті 3:

визначення термінів «заклад охорони здоров’я», «медичне

обслуговування», «особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері

охорони здоров’я», «охорона здоров’я», «послуга з медичного обслуговування

населення (медична послуга)», «реабілітаційна послуга» викласти в такій

редакції:

«заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та

організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує

медичне обслуговування населення на основі декларації про провадження

медичної практики та професійної діяльності медичних (фармацевтичних)

працівників і фахівців з реабілітації»;

«медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров’я,

реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів, фізичних осіб – підприємців,

суб’єктів незалежної професійної діяльності у сфері охорони здоров’я, що не

обов’язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною

допомогою, але безпосередньо пов’язана з їх наданням»;

«особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я

– юридична особа, утворена центральним органом виконавчої влади, що

забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я,

уповноважена здійснювати закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та

допоміжних засобів до них і послуг за кошти державного бюджету для

виконання програм і здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, а

також за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду

для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до

закону. Особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони

здоров’я, має право безоплатно постачати (передавати) належні їй лікарські

засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них і послуги структурним

підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та

Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктам

господарювання, які мають право на здійснення медичної практики відповідно

до законодавства»;

«охорона здоров’я – система заходів, спрямованих на збереження та

відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної

працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно

можливій індивідуальній тривалості її життя. Такі заходи здійснюють органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи,

заклади охорони здоров’я; фізичні особи – підприємці, суб’єкти незалежної

професійної діяльності; медичні та фармацевтичні працівники, фахівці з

реабілітації, організації професійного самоврядування медичних і

фармацевтичних професій, громадські об’єднання і громадяни»;

«послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) –

послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони

10

здоров’я, реабілітаційним закладом, фізичною особою – підприємцем або

суб’єктом незалежної професійної діяльності та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути

держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні

особи, у тому числі пацієнт»;

«реабілітаційна послуга – послуга, що надається пацієнту

реабілітаційним закладом, реабілітаційною установою, закладом охорони

здоров’я, соціального захисту або іншим суб’єктом, який має право надавати

реабілітаційну допомогу згідно із законодавством, та оплачується її

замовником. Замовником реабілітаційної послуги можуть бути держава, орган

місцевого самоврядування, юридична або фізична особа, у тому числі пацієнт»;

доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:

«безперервний професійний розвиток лікаря – це безперервний процес

навчання і вдосконалення професійної компетентності та навичок лікаря, що

дає змогу підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності,

підтримувати специфічні навички у медичних практиках з урахуванням нових

знань, отриманих суспільством, з метою досягнення найвищого рівня

компетентності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я, і триває

протягом усього періоду лікарської діяльності»;

«декларація про провадження медичної практики – документ, яким

суб’єкт господарювання (суб’єкт незалежної професійної діяльності)

повідомляє центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і

реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, про початок

провадження ним медичної практики відповідно до Порядку здійснення

медичної практики в Україні (у тому числі про наявність матеріально-технічної

бази, персоналу відповідної кваліфікації, якщо це зумовлено особливостями

провадження відповідного виду медичної практики)»;

«Єдиний реєстр суб’єктів медичної практики – це електронна

систематизована база даних, яка містить відомості про суб’єктів

господарювання та суб’єктів незалежної професійної діяльності, які

здійснюють медичне обслуговування населення та подали Декларацію про

провадження медичної практики у передбаченому законодавством порядку»;

«лікар – фізична особа, яка здійснює лікарську діяльність на підставах і в

порядку, що передбачені цим Законом»;

«лікарська помилка – дія або бездіяльність лікарів усіх спеціальностей,

що спричинила шкоду здоров’ю або життю пацієнта з вини лікаря»;

«лікарська діяльність – це вид медичної діяльності, який полягає у

професійній діяльності лікарів усіх спеціальностей з надання медичної

допомоги, яка здійснюється у формах, передбачених цим Законом»;

«медична практика – це діяльність суб’єктів господарювання та суб’єктів

незалежної професійної діяльності, які в установленому законодавством

порядку подали декларацію про провадження медичної практики, з метою

здійснення медичного обслуговування населення»;

11

«організації лікарського самоврядування України – палата лікарів

України та палата стоматологів України»;

«свідоцтво про право на провадження лікарської діяльності» – це вид

свідоцтва про право на провадження діяльності у сфері охорони здоров’я,

документ, що генерується за допомогою Реєстру людських ресурсів сфери

охорони здоров’я на підставі інформації, яка міститься у ньому, і підтверджує

право лікарів усіх спеціальностей на провадження лікарської діяльності на

території України»;

частину восьму статті 8 викласти в такій редакції:

«8. Проведення державної оцінки медичних технологій здійснюється у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;

статтю 14 доповнити новою частиною такого змісту:

«Організації професійного самоврядування медичних і фармацевтичних

професій здійснюють управління діяльністю представників медичних та

фармацевтичних професій, вирішуючи питання їх організації та діяльності в

порядку, встановленому Законом»;

доповнити статтею 142 такого змісту:

«Стаття 142. Професійне самоврядування медичних та фармацевтичних

професій

1. Організації професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій створюються та діють в порядку, передбаченому

Законом.

2. Завданнями діяльності професійного самоврядування медичних та

фармацевтичних професій є:

1) дотримання організаційної незалежності представників медичних та

фармацевтичних професій, захист від незаконного втручання у здійснення ними

професійної діяльності;

2) забезпечення рівності прав та обов’язків усіх представників

відповідних медичних та фармацевтичних професій;

3) забезпечення дотримання представниками медичних професій

принципів науково обґрунтованої і доказової медицини при наданні медичної

допомоги;

4) підтримання високого професійного рівня представників медичних та

фармацевтичних професій шляхом безперервного професійного розвитку й

самоосвіти;

5) сприяння забезпеченню умов ефективного виконання представниками

медичних та фармацевтичних професій своїх професійних обов’язків;

6) створення умов для міжнародного співробітництва у сфері охорони

здоров’я;

7) сприяння дотриманню представниками медичних та фармацевтичних

професій професійної етики;

8) створення сприятливих умов для провадження лікарської діяльності та

забезпечення балансу у взаєминах «лікар-пацієнт»;

12

9) забезпечення умов для реалізації права на оскарження представниками

медичних та фармацевтичних професій у встановленому законодавством

порядку рішень організацій професійного самоврядування;

10) забезпечення дотримання прав людини у сфері охорони здоров’я;

11) участь у розвитку сфери охорони здоров’я України, ініціювання

необхідних змін на основі доказових даних і кращого досвіду;

12) сприяння у захисті прав і свобод представників медичних та

фармацевтичних професій, надання правової, експертної допомоги;

13) підтримка розвитку страхування цивільної відповідальності

представників медичних та фармацевтичних професій»;

статтю 15 доповнити частиною третьою такого змісту:

«Організації професійного самоврядування медичних та фармацевтичних

професій вирішують питання організації та діяльності медичних та

фармацевтичних працівників в порядку, встановленому Законом»;

статтю 17 викласти в такій редакції:

«Стаття 17. Суб’єкти медичної практики, державне регулювання

медичної практики

1.Медична практика в Україні може здійснюватися закладами охорони