Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту та забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських

Проект вноситься народними

депутатами України

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального

захисту та забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. Статтю 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,

звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Відомості Верховної

Ради України (ВВР), 1992, № 29, ст.399 із наступними змінами) викласти у такій

редакції:

«Стаття 17-1. Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових

умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом

Порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за

цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На пільгових умовах особам з числа військовослужбовців (крім

військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського,

старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”,

“ж” і “з” статті 1-2 цього Закону, до вислуги років зараховується один місяць

служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час, під час дії правового режиму воєнного

стану в України;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в

антитерористичній операції;

період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої

участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні

заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування

збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях,

перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні

заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування

збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях,

перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Кабінет Міністрів України може визначити інші підстави та порядок

обчислення вислуги років на пільгових умовах крім тих, що передбачені

частиною другою цієї статті.»

2

2. У Законі України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України,

1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами):

1) у статті 3 слова та знаки «(далі – правоохоронних органів), Державної

спеціальної служби транспорту» замінити словами та знаками «державних

органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби

зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони

України (далі – військових формувань, правоохоронних та розвідувальних

органів)»;

2) частину другу статті 8 викласти в такій редакції:

«2. Військовослужбовці не можуть бути звільнені з військової служби до

набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, передбачених законами

України»;

3) абзац перший пункту 1 статті 9 доповнити реченням другим такого

змісту:

«Розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, види, розміри

та підстави виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення,

види, розміри та підстави виплати одноразових додаткових видів грошового

забезпечення визначаються законом.»;

4) у статті 9-1:

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Продовольче забезпечення військовослужбовців, резервістів і

військовозобов’язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні

збори, здійснюється за нормами і у строки, що встановлюються Кабінетом

Міністрів України.

Речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і

військовозобов’язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні

збори, здійснюється за нормами та у строки, що визначаються відповідно

центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні

військові формування та правоохоронні органи, Головою Служби безпеки

України, начальником Управління державної охорони України, Головою

Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби

спеціального зв’язку та захисту інформації України, а порядок грошової

компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців,

резервістів і військовозобов’язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та

спеціальні збори визначається Кабінетом Міністрів України.»;

доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. Речове, медичне, психологічне та соціальне забезпечення

військовослужбовців здійснюється з урахуванням потреб жінок і чоловіків у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;

3

5) в частині четвертій статті 10 слова «а для військовослужбовців строкової

військової служби і курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів

та курсантів вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні

підрозділи, навчальних центрів (частин) – шестиденний робочий тиждень з

одним вихідним днем» виключити;

6) у статті 10-1:

доповнити частиною дев’ятою з позначкою один такого змісту:

«9-1. Одноразова відпустка при народженні дитини, передбачена статтею

19-1 Закону України «Про відпустки», надається військовослужбовцям зі

збереженням грошового забезпечення (без урахування додаткової винагороди,

передбаченої статтею 9-2 цього Закону) у повному обсязі.»

абзац перший частини одинадцятої викласти в такій редакції:

«11. Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської

комісії надається відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для

лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням

грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки

визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або

каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в

межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в

один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в

закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою, або

у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)

становить не менше десяти діб та не може перевищувати в цілому дванадцять

місяців поспіль (крім випадків, пердбачених відповідними нормативно

правовими актами).»

частину сімнадцяту викласти в такій редакції:

«17. В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу

введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію

військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені пунктами 1, 6, 9, 9-1, 10

та 12 цієї статті. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених

пунктом першим цієї статті,здійснюється за умови одночасної відсутності не

більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії

відповідного підрозділу. Відпустки, передбачені пунктами 9, 9-1 та 10 цієї статті,

військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення

тривалістю не більш як 10 календарних днів.»

7) у статті 11:

у частині першій:

абзац третій викласти в такій редакції:

«Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на

навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну

кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони

4

здоров'я. Військовослужбовці, резервісти під час служби у військовому резерві

щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-

профілактичні заходи»;

доповнити абзацом десятим такого змісту:

«У разі направлення військовослужбовців на лікування за кордон у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, безперервним

перебуванням на лікуванні за кордоном вважається час переміщення до закладу

охорони здоров’я іноземної держави, період надання медичних послуг в закладах

охорони здоров’я іноземних держав, включаючи час переміщення з одного

закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими етапами

лікування, реабілітації, протезування. На підставі рішення військово-лікарської

комісії про потребу у тривалому лікуванні загальний час безперервного

перебування військовослужбовця на лікуванні за кордоном може перевищувати

чотири місяці»;

абзац перший частини п`ятої викласти в такій редакції:

«Військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими

законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і

дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які

виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на

час перебування у лікувальному закладі охорони здоров'я та в інших випадках

відсутності материнського піклування про дітей), а також на

військовослужбовців з числа опікунів чи піклувальників, які виховують дітей

самостійно.»;

частину пʼяту доповнити абзацом другим такого змісту:

«Для догляду за хворою дитиною віком до 14 років військовослужбовці,

зазначені в абзаці першому цього пункту, звільняються від виконання службових

обов’язків на період, протягом якого дитина потребує догляду за висновком

лікаря, але не більше як на 14 календарних днів. У разі необхідності догляду за

хворою дитиною віком до 14 років, яка потребує стаціонарного лікування,

військовослужбовці, зазначені в абзаці першому цього пункту, звільняються від

виконання службових обов’язків із збереженням грошового забезпечення на весь

час їхнього перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною»;

8) частину третю статті 16-2 викласти в такій редакції:

«3. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті)

військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом

Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі

(смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової

служби, не може становити менше 15 000 000 гривень;

5

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших

випадках, не може становити менше розміру одноразової грошової допомоги,

передбаченої підпунктом «а» пункту 1 цієї статті.»;

9) абзац третій частини п’ятої статті 18 викласти в такій редакції:

«надають позачергово місця дітям військовослужбовців та дітям

військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час

проходження служби, а також дітям резервістів під час виконання ними

обов’язків служби у військовому резерві, у дитячих закладах за місцем

проживання»;

3. У статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову

службу» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385 із

наступними змінами):

1) підпункт 2 частини четвертої доповнити підпунктом «ґ» такого змісту:

«ґ) за власним бажанням, якщо такі військовослужбовці під час дії

воєнного стану вислужили не менше 24 місяці, з яких протягом не менше десяти

місяців брали безпосередню участь у воєнних (бойових) діях, перебували у

районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони,

відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є

учасником воєнних дій проти України.»

2) підпункт 3 частини п’ятої доповнити підпунктом «д» такого змісту:

«д) за власним бажанням, якщо такі військовослужбовці під час дії

воєнного стану вислужили не менше 24 місяці, з яких протягом не менше десяти

місяців брали безпосередню участь у воєнних (бойових) діях, перебували у

районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони,

відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є

учасником воєнних дій проти України.»

4. У Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженому

Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»

(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 194 із наступними

змінами):

1) абзац восьмий статті 11 викласти в такій редакції:

«поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим

військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення

протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати

порушень, пов’язаних з дискримінацією за ознакою статі чи сексуальними

домаганнями»;

2) статтю 59 доповнити новим абзацом десятим такого змісту:

«організовувати та неухильно особисто дотримуватися принципу

забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій

діяльності»;

6

У зв’язку з цим абзаци десятий-шістнадцятий вважати відповідно абзацами

одинадцятим-сімнадцятим.

3) абзац сьомий статті 130 викласти в такій редакції:

«цілеспрямованою виховною роботою, поєднанням високої вимогливості

командирів (начальників) з постійною турботою про підлеглих у додержанні їх

прав, задоволенні потреб і зміцненні здоров’я, утвердження гендерної рівності,

недопущення насильства за ознакою статі».

3. У Дисциплінарному статуті Збройних Сил України, затвердженому

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України»

(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 197 із наступними

змінами):

1) у статті 12:

абзац перший викласти в такій редакції:

«Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони

України, Головнокомандувач Збройних Сил України, керівники державних

органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені

відповідно до законів України, Голова Служби зовнішньої розвідки України,

Голова Служби безпеки України, Голова Державної служби спеціального зв’язку

та захисту інформації України, командувач Національної гвардії України, Голова

Державної прикордонної служби України, Голова Адміністрації Державної

спеціальної служби транспорту, начальник Управління державної охорони

України, керівник розвідувального органу Міністерства оборони України,

керівники інших утворених відповідно до законів України військових

формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями

користуються дисциплінарною владою в повному обсязі цього Статуту, крім

відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них

особисто»;

абзац третій викласти в такій редакції:

«Заступники Міністра оборони України, начальник Генерального штабу

Збройних Сил України, командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних

Сил України, заступники керівників державних органів, які мають у своєму

підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України,

Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної

служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії

України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної

служби транспорту, Управління державної охорони України, розвідувального

органу Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів

України військових формувань, органів спеціального призначення з

правоохоронними функціями користуються стосовно підлеглих

військовослужбовців дисциплінарною владою командувача виду Збройних Сил

України»;

7

абзац п’ятий після слів «Генерального штабу Збройних Сил України»

доповнити словами «розвідувального органу Міністерства оборони України»;

2) абзац перший статті 24 після слів «начальник Управління державної

охорони України» доповнити словами «керівник розвідувального органу

Міністерства оборони України»;

3) абзац другий статті 29 викласти в такій редакції:

«присвоєння попереднього військового звання;

у разі присвоєння військового звання не вище полковника (капітана 1

рангу):

вдруге – за умови застосування заохочення у виді дострокового

присвоєння чергового військового звання не раніше ніж через шість місяців з дня

присвоєння попереднього військового звання;

втретє – до військовослужбовців, які не менше трьох місяців брали

безпосередню участь у воєнних (бойових) діях, за умови застосування такого

заохочення не раніше ніж через шість місяців з дня присвоєння попереднього

військового звання.»;

4) статтю 85 доповнити новим абзацом третім такого змісту:

«Службове розслідування, пов’язане з дискримінацією за ознакою статі та

сексуальним домаганням, проводиться комісією, до складу якої призначаються,

за можливості, представники обох статей у рівному співвідношенні»;

У зв’язку з цим абзаци третій-сьомий вважати відповідно абзацами

четвертим-восьмим.

4. У Законі України «Про гуманітарну допомогу» (Відомості Верховної

Ради України, 1999 р., № 51, ст. 451 із наступними змінами):

1) у статті 5:

абзац третій частини першої викласти в такій редакції:

«контроль за отриманням, перевіркою якості, розподілом, використанням

за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком

гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням спеціально уповноважених

державних органів з питань гуманітарної допомоги»;

абзац четвертий частини другої викласти в такій редакції:

«контроль за отриманням, перевіркою якості, збереженням, складуванням,

розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою

статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою

рішенням спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної

допомоги, стосовно отримувачів такої допомоги, місцезнаходження яких

визначено на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці»;

2) частину другу статті 12 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

8

«порушення органами, які безпосередньо проводять заходи офіційного

контролю дотримання вимог щодо якості товарів (предметів) гуманітарної

допомоги».

5. Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов’язкове

державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р.,

№№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами) доповнити пунктом 14-6.3 такого

змісту:

«14-6.3. У період дії воєнного стану звернення за призначенням

(перерахунком) пенсії осіб, призваних на військову службу за призовом під час

мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за

контрактом у період воєнного стану, які безпосередньо беруть участь у

здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і

стримування збройної агресії Російської Федерації в районах їх здійснення,

приймаються також у разі посвідчення підпису особи на заяві про призначення

(перерахунок) пенсії командиром (начальником) військової частини та

скріплення печаткою військової частини».

6. У частині першій статті 97 Закону України «Про Національну поліцію»

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379 із наступними змінами):

пункт 3 викласти в такій редакції:

«3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок

поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним

службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних

завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні

заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування

збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях,

перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів,

захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в

період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для

забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави

у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України протягом

шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у

цьому пункті»;

пункт 5 викласти в такій редакції:

«5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під

час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням

повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в

антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної

безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у

Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у

період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та

територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час

безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України,

9

захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією

Російської Федерації проти України наслідком якого є часткова втрата

працездатності без визначення йому інвалідності».

7. Абзац п’ятий пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону

України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань,

пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від

28.06.2023 р. № 3161-IX викласти в такій редакції:

«військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою

або каліцтвом), пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби щодо

захисту Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено

придатними до військової служби або непридатними до військової служби з

переоглядом через 6 - 12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних

командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без

врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове

забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною

посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці

і до дня закінчення перебування у розпорядженні (дня виключення із списків

особового складу під час звільнення з військової служби) таким

військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням,

надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень»;

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня через 14 днів з дня його опублікування,

крім змін до статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей», які набирають чинності з 1 січня року,

що слідує за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стану, введений

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення

воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022

року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення

воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

2. Установити, що до набрання чинності відповідним законом Кабінет

Міністрів України визначає розміри грошового забезпечення поліцейських,

розміри посадового окладу військовослужбовців, окладу за військовим званням,

види, розміри та підстави виплати щомісячних додаткових видів грошового

забезпечення, види, розміри та підстави виплати одноразових додаткових видів

грошового забезпечення військовослужбовців.

3. Установити, що з дня набрання чинності змін до статті 16-2 Закону

України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх

сімей», передбачених цим Законом, особи, яким з 14 квітня 2014 року до дня

набрання чинності цим Законом призначено або які отримали одноразову

грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати

працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців,

військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні)

та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі -

10

одноразова грошова допомога), у розмірі, меншому ніж передбачений абзацом

другим пункту 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції згідно цього Закону) мають

право на отримання перерахунку одноразової грошової допомоги у розмірі, що

становить різницю між розміром фактично призначеної або отриманої

одноразової грошової допомоги та розміром одноразової грошової допомоги,

передбаченим абзацом другим пункту 3 статті 16-2 Закону України «Про

соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції

згідно цього Закону).

Порядок та черговість отримання такого перерахунку визначається

Кабінетом Міністрів України.

4. Кабінету Міністрів України:

1) протягом 14 днів з дня набрання чинності цим Законом внести на

розгляд Верховної Ради України проект Закону України, що визначає:

розміри посадового окладу, окладу за військовим званням (тарифну сітку

розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схему тарифних

розрядів за основними типовими посадами військової служби, схему тарифних

коефіцієнтів за військовим званням),

види, розміри та підстави виплати щомісячних додаткових видів

грошового забезпечення,

види, розміри та підстави виплати одноразових додаткових видів

грошового забезпечення;

2) вжити заходів щодо приведення у відповідність із цим Законом

підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності

одночасно із набранням чинності цим Законом, шляхом:

приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим

Законом;

приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої

влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради

України