Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики

В И С Н О В О К

щодо проєктів законів України:

«Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування

експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних

меншин (спільнот) в окремих сферах» (реєстр. № 10288), поданого Кабінетом

Міністрів України;

«Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування

експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних

меншин (спільнот) в окремих сферах» (реєстр. № 10288-1), поданого

народними депутатами України М. Потураєвим, А. Задорожним та іншими

народними депутатами України

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної

політики на своєму засіданні 7 грудня 2023 року (протокол № 134) розглянув

проєкти законів України:

«Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування

експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин

(спільнот) в окремих сферах» (реєстр. № 10288), поданий Кабінетом Міністрів

України (далі – законопроєкт № 10288);

«Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування

експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин

(спільнот) в окремих сферах» (реєстр. № 10288-1), поданого народними

депутатами України М. Потураєвим, А. Задорожним та іншими народними

депутатами України (далі – законопроєкт № 10288-1).

Як сказано в пояснювальних записках до обох законопроєктів, їхньою

метою є вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав та свобод

осіб, які належать до національних меншин (спільнот), відповідно до положень

Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради

Європи про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії

регіональних мов або мов меншин 1992 року, а також рекомендацій Венеційської

Комісії.

Законопроєктами пропонується внести зміни до низки законів України,

зокрема, до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про

вищу освіту», «Про освіту», «Про забезпечення функціонування української

мови як державної», «Про повну загальну середню освіту», «Про національні

2

меншини (спільноти) України» та «Про медіа». Законопроєктом № 10288

вносяться зміни також до Закону України «Про видавничу справу».

Так, згідно із змінами до Закону України «Про місцеве самоврядування в

Україні» в обох законопроєктах, до делегованих повноважень виконавчих

органів місцевого самоврядування відноситься забезпечення у межах,

визначених законом, права на використання мов відповідних національних

меншин (спільнот) України в населених пунктах, в яких традиційно проживають

особи, які належать до національних меншин (спільнот) України або в яких такі

особи складають значну частину населення.

Зміни до законів про освіту в обох законопроєктах передбачають:

- заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного

вибору мови навчання, яка є офіційною мовою Європейського Союзу

(викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних

завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому

вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої

навчальної дисципліни;

- у класах (групах) з навчанням мовами національних меншин (спільнот),

які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на

використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі

поряд з державною мовою;

- особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, мови

яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної

середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної

меншини (спільноти, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти

мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які

існували до набрання чинності Законом України «Про забезпечення

функціонування української мови як державної».

В обох законопроєктах передбачається також право поширювати

матеріали передвиборної агітації мовами відповідних корінних народів,

національних меншин України (відповідно до законопроєкту № 10288-1 –

«дубльованих державною мовою»).

Законопроєктами № 10288 і № 10288-1 пропонується також внести зміни

до Закону України «Про медіа», відповідно до яких встановлюються особливості

використання мов національних меншин (спільнот) України у сфері

аудіовізуальних медіа.

У законопроєкті № 10288 визначено, що зміни до статті 40 «Мова у сфері

аудіовізуальних медіа» Закону України «Про медіа» не застосовуються протягом

дії воєнного стану в Україні та протягом п’яти років з дня його скасування або

припинення щодо державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною

Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

Законопроєктом № 10288-1 передбачено, що для телемовників, які, крім

мовлення державною мовою, здійснюють мовлення виключно мовами

національних меншин (спільнот) України, які є офіційними мовами

Європейського Союзу, мовами національних меншин (спільнот), до яких

застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов

3

меншин згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 802-IV «Про

ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», крім мов

національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави,

яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-

окупантом, незалежно від територіальної категорії – програми державною

мовою мають становити не менше ніж 30 відсотків від загальної тривалості

програм (або їх частин).

Законопроєктом № 10288 вносяться зміни також до Закону України «Про

видавничу справу», відповідно до яких встановлюються умови діяльності

спеціалізованих книгарень, що утворені для реалізації прав національних

меншин (спільнот).

Змінами до Закону України «Про національні меншини (спільноти)

України» в обох законопроєктах, зокрема, передбачено:

оновлене визначення термінів «національна меншина», «населений

пункт, в якому традиційно проживають особи, які належать до національної

меншини (спільноти) України», «населений пункт, в якому особи, які належать

до національної меншини (спільноти) України, складають значну частину

населення»;

визначення кількості відвідувачів (глядачів), на запит яких організатор

забезпечує синхронний або послідовний переклад супроводу (конферансу)

державною мовою (не менше 20 осіб);

здійснення захисту права на використання мови національної меншини

(спільноти) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини ( відповідно

до законопроєкту № 10288-1 – в межах повноважень, наданих йому

Конституцією України та Законом України «Про Уповноваженого Верховної

Ради України з прав людини»);

визначення функцій Центрів національних меншин (спільнот);

повноваження держави здійснювати заходи, спрямовані на розвиток

спеціалізованих книгарень;

поширення матеріалів передвиборчої агітації мовами національних

меншин (спільнот) України, а також розповсюдження внутрішньої та зовнішньої

реклами мовами відповідних національних меншин (спільнот);

порядок реалізації права на розповсюдження реклами мовами

відповідних національних меншин (спільнот).

Законопроєкт № 10288-1 визначає, що обмеження щодо мов національних

меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була

визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-

окупантом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України

в тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, зазначеного у

пояснювальних записках до обох законопроєктів, реалізація кожного з них не

потребує додаткових витрат з державного бюджету та здійснюватиметься у

межах виділених асигнувань на поточний період.

4

Кабінет Міністрів України вважає, що прийняття законопроєкту № 10288

сприятиме забезпеченню реалізації прав осіб, які належать до національних

меншин (спільнот), та виконанню міжнародних зобов’язань України.

На думку Уповноваженого із захисту державної мови, запропонований

Урядом проєкт закону № 10288 звужує застосування української мови як

державної у сферах суспільного життя, визначених Законом України «Про

забезпечення функціонування української мови як державної», а також окремі

його норми прямо суперечать рішенню Конституційного Суду України від

14.07.2021 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України

щодо відповідності Конституції України (конституційності) згаданого Закону. З

огляду на це законопроєкт № 10288 потребує доопрацювання та врахування

обґрунтованих пропозицій, які б унеможливили звуження сфери використання

державної мови.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики погоджується з

аргументацією розробників обох законопроєктів щодо необхідності виконання

важливих рекомендацій експертних структур Ради Європи та Європейської

Комісії у контексті набуття Україною статусу повноправного члена

Європейського Союзу.

Однак народні депутати України – члени Комітету зазначили, що деякі

запропоновані у законопроєкті № 10288 зміни до законів України є

неприйнятними, оскільки суперечать Конституції України, звужують сферу

застосування державної мови, створюють загрози штучного протиставлення

захисту мовних прав меншин і захисту державної мови.

Так, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 14.07.2021р. №

1-р/2021 наголошує на тому, що «державна мова і мови національних меншин

не тотожні ні за статусом, ні за функціями. Функціонування державної мови й

використання мов національних меншин як реалізацію їхніх прав не можна

протиставляти одне одному», а також що «реалізація прав національних меншин

не має стояти на заваді дієвому, повноформатному й повноцінному

функціонуванню державної мови».

З огляду на положення статей 10-ої, 11-ої, 22-ої Конституції України та

висновків Конституційного Суду України проєкти законодавчих актів України

у частині використання державної та інших мов на території України не лише

мають бути спрямовані на забезпечення дієвого, повноформатного та

повноцінного функціонування української мови як державної в усіх сферах

суспільного життя на всій території України, але й не можуть звужувати

застосування державної мови у цих сферах, оскільки це звужуватиме зміст та

обсяг права громадян України на отримання інформації та послуг державною

мовою і, як наслідок, суперечитиме Конституції України.

У цьому контексті народні депутати – члени Комітету висловили

застереження до запропонованих у законопроєкті № 10288 положень, зокрема

щодо умов діяльності спеціалізованих книгарень, утворених для реалізації прав

національних меншин (спільнот), поширення матеріалів передвиборної агітації

мовами національних меншин України, особливостей використання мов

національних меншин (спільнот) України у сфері аудіовізуальних медіа,

5

наголосивши, що ці положення звужують застосування державної мови у

зазначених сферах.

Законопроєкт № 10288-1 встановлює чіткі критерії, умови й можливості

діяльності й розвитку книгарень та інших закладів, що здійснюють

розповсюдження книжкових видань з метою задоволення культурних потреб та

інтересів національних меншин (спільнот).

Запропоновані законопроєктом № 10288 зміни, які передбачають

можливість здійснення передвиборної агітації виключно мовою відповідної

національної меншини (спільноти) без обов’язку дублювання такої агітації

державною мовою у населених пунктах, у яких традиційно проживають особи,

які належать до національних меншин (спільнот), або в яких такі особи

становлять значну частину населення, можуть призвести до того, що в окремих

населених пунктах, у яких особи, які не належать до відповідної національної

меншини (спільноти), становлять меншість населення або навіть можуть

становити більшість населення такого населеного пункту, така агітація

здійснюватиметься виключно мовою національної меншини (спільноти), а

значна чи навіть більша частина населення буде позбавлена можливості

отримувати інформацію про кандидатів та їх програми зрозумілою для них

мовою. А це не лише створюватиме загрозу дискримінації таких осіб за мовною

ознакою, що прямо заборонено статтею 24 Конституції України та Законом

України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», але й не

дозволить таким особам робити усвідомлений вибір під час голосування за того

чи іншого кандидата на відповідну посаду, насамперед в органах місцевого

самоврядування їх територіальної громади.

Законопроєктом № 10288-1 передбачено дублювати матеріали

передвиборної агітації, поширені мовами відповідних корінних народів,

національних меншин України, українською мовою, що дозволить уникнути

загрози дискримінації за мовною ознакою.

Запропоновані у проєкті закону № 10288 зміни до статті 40 Закону

України «Про медіа» є такими, що створюють загрози звуження простору

вживання української мови як державної в ефірі теле- та радіомовників, оскільки

не лише формально встановлюють для окремих категорій теле- та радіомовників

значно менший обсяг мовлення державною мовою (30 відсотків), але й

передбачають підстави для зарахування до цього обсягу мовлення державною

мовою навіть тих програм та фільмів, які виконані не державною мовою, а

мовами національних меншин (спільнот). Крім того, законопроєкт не передбачає

чітких критеріїв та вимог до створення теле- та радіомовників, які здійснюють

мовлення мовами національних меншин (спільнот), унаслідок чого фактично

будь-який теле- або радіомовник будь-якої територіальної категорії мовлення

матиме змогу здійснювати мовлення виключно мовою відповідної національної

меншини (спільноти).

Законопроєкт № 10288-1 визначає чіткі критерії та вимоги до теле- та

радіомовників, які, крім мовлення державною мовою, здійснюють мовлення

мовами національних меншин (спільнот) України, та встановлює обмеження

щодо мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою

6

держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або

державою-окупантом, не застосовуючи часові рамки такого обмеження.

За результатами обговорення та враховуючи викладене, Комітет

ухвалив:

1.Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в

першому читанні:

проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо

врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних

меншин (спільнот) в окремих сферах» (реєстр. № 10288-1), поданий народними

депутатами України М. Потураєвим, А. Задорожним та іншими народними

депутатами України, прийняти за основу і в цілому;

законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо

врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних

меншин (спільнот) в окремих сферах» (реєстр. № 10288), поданий Кабінетом

Міністрів України, відхилити.

2. Направити висновок Комітету про розгляд зазначених законопроєктів

до Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово

окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних

відносин.

Голова Комітету Микита ПОТУРАЄВ