Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу

України щодо створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів»

1.Обґрунтування необхідності прийняття акта

02.10.2020 року у Верховній Раді України було надано на ознайомлення

Проєкт Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо

створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів» (реєстраційний №4168).

Вказаним проєктом передбачається ряд змін, пов’язаних зі створенням

«Державного фонду внутрішніх водних шляхів», та його запропоноване

наповнення за рахунок наступних джерел:

- 1% від акцизного податку (акцизний податок з виробленого в Україні

пального (крім акцизного податку, визначеного пунктом 6 частини першої статті

66 Бюджетного Кодексу України); акцизний податок з ввезеного на митну

територію України пального;

- доходи державного бюджету у виді митних платежів які сплачуються при

поміщенні суден (не уточнено яких саме) у митний режим тимчасового ввезення з

умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами;

- 45 відсотків рентної плати за спеціальне використання води без її вилучення

з водних об’єктів для потреб гідроенергетики (крім рентної плати за спеціальне

використання води водних об’єктів місцевого значення).

Як зазначають автори законопроєкту, його метою є «вирішення проблеми

незадовільного стану інфраструктури внутрішнього водного транспорту».

Частина третя нововведеної статті 24-5, яка регламентує використання

коштів такого фонду, передбачає їх витрату на: обслуговування внутрішніх водних

шляхів; навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на внутрішніх

водних шляхах; здійснення заходів із забезпечення безпеки судноплавства на

внутрішніх водних шляхах тощо.

Варто зазначити, що фінансування вказаних видатків вже передбачене

діючим законодавством України.

Так, стаття 22 Закону України «Про морські порти України» передбачає, що

у морських портах справляються такі портові збори: корабельний, причальний,

якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.

Наказ Міністерства інфраструктури України «Про портові збори» від

27.05.2013 № 316 (прийнятий на виконання вказаної статті) передбачає, що портові

збори сплачуються адміністрації морських портів України (крім чотирьох

винятків).

Відповідно до Звіту про періодичне відстеження результативності наказу

Міністерства інфраструктури України від 24.07.2015 № 281, сума коштів,

отриманих від канального збору у 2019 році становила 1 млрд. 887 млн грн.

При цьому, відповідно до пункту 2.4 Наказу Міністерства інфраструктури

України «Порядок обліку та використання коштів від портових зборів» від

27.05.2013 № 316 використовуються на: на утримання, обслуговування, ремонт та

забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах, що належать

до категорії судноплавних, і каналах, у тому числі очищення їх від наносів і

2

підтримання їхніх габаритів у межах паспортних значень, та на утримання,

обслуговування і забезпечення функціонування річкової інформаційної служби

(РІС) та інші заходи.

Тобто перелік заходів, для фінансування яких автори законопроєкту №4168

передбачають створення нового фонду вже мають визначене фінансування за

рахунок коштів, обсяг яких щорічно складає близько 2 млрд. грн.

При цьому, за даними ДП «Укрводшлях» середнє річне планове

фінансування для ремонту та реконструкції шлюзів вздовж р. Дніпро складає

близько 125 млн. грн. (з врахуванням конструктивної неможливості суттєвого

збільшення освоєння коштів на такий вид робіт).

За оцінками нідерландської компанії Royal Haskoning, яка проводила оцінку

необхідності видатків для належного облаштування засобів та інфраструктури

внутрішніх водних шляхів для Міністерства інфраструктури України у 2018 році

вартість видатків на 5 років (з моменту початку інвестування) мають скласти 58,5

млн. євро. Із вказаних коштів пропонується забезпечити наступні видатки: 12,3

млн. євро на судноплавні шлюзи; 3,3 млн. євро на днопоглиблюванні роботи; 0,6

млн. євро на навігаційне обладнання; 16,1 на сервісний флот та інші дрібні видатки,

серед яких на непередбачувані видатки закладено аж 11,3 млн. євро.

Тобто максимальні річні видатки складають 11,7 млн. євро, що за курсом

НБУ на жовтень 2020 року (33,23 грн.) становить 388,4 млн. грн., з яких

обов’язкових видатків 313,6 млн. грн.

В той же час, відповідно до законопроєкту №4168 пропонується направити

до «Державного фонду внутрішніх водних шляхів» 1% надходжень акцизного

податку від виробленого та ввезеного пального. Станом на 2018 рік надходження

від вказаних доходів склали 58,8 млрд. грн., тобто за таким механізмом

надходження Фонду лише від вказаного напряму складуть близько 600 млн. грн. на

рік.

Крім того, сума рентної плати за використання води для гідроенергетики на

2018 рік склала близько 232 млн. грн., а відтак 45% складатиме понад 104 млн. грн.

Таким чином, без належного фінансово-економічного обґрунтування

законопроєктом №4168 пропонують зменшити доходи Державного дорожнього

фонду на суму від 600 млн. грн. та направити на внутрішні водні шляхи суму у

понад 700 млн. грн., що майже вдвічі перевищує необхідні та максимально можливі

до освоєння видатки.

Враховуючи викладену аргументацію, постала необхідність у ініціюванні

альтернативного законодавчого врегулювання визначеної проблеми.

Альтернативним законопроектом пропонується змінити механізм

фінансування із невластивого, для галузі водного транспорту, запозичення коштів

з джерел формування Дорожнього фонду, на наявні ресурси з галузі, яка є

суміжною та створює єдину транспортну систему в Україні – морського водного

транспорту.

Як зазначалося вище, діюча модель фінансування галузі внутрішнього

водного транспорту через ЗУ «Про морські порти» та Наказу № 316 вже передбачає

використання портових зборів для забезпечення утримання інфраструктури

внутрішніх водних шляхів, навігації, днопоглиблення тощо.

3

Зважаючи на це, доцільно унормувати діючий механізм в рамках

законодавчого поля та передбачити використання 15% канального збору для

формування запропонованого Державного фонду внутрішніх водних шляхів.

Таке відрахування дасть близько 283 млн. грн., що у поєднанні з 45% рентної

плати сформує фонд у понад 387 млн. грн., а відтак дасть максимально необхідну

суму за розрахунками експертів.

2.Мета і шляхи її досягнення

Забезпечення фінансування галузі внутрішніх водних шляхів з власного

фонду, який буде наповнюватися коштами з розмитнення суден для внутрішнього

водного плавання, частиною коштів канального збору та частичною рентної плати

за спеціальне використання води, що дозволить покрити необхідні видатки для

утримання інфраструктури внутрішнього водного транспорту.

3. Основні положення законопроєкту

Законом передбачається:

-створення спеціального Державного фонду внутрішніх водних шляхів у

складі державного бюджету;

-наповнення фонду за рахунок: митних платежів, які сплачуються при

поміщенні морських та річкових суден та інших плавучих засобів у

митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням

від оподаткування митними платежами (оскільки такий режим

застосовують лише у разі наміру здійснення каботажних перевезень,

тому доцільно віднести і морські, які можуть використовуватися на

внутрішніх водних шляха); 45 відсотків рентної плати за спеціальне

використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб

гідроенергетики; 15 відсотків коштів від канального збору, який

сплачується адміністрації морських портів України;

-визначення переліку заходів, на які спрямовуються кошти спецфонду –

інфраструктура, навігаційно-гідрографічного забезпечення, охорона

судноплавних споруд та ін.

4.Правові аспекти

Законопроєкт розроблено з урахуванням нормативно-правової бази, яку

визначають:

Бюджетний Кодекс України;

Закон України «Про морські порти»;

5.Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроєкту передбачає переправлення 45 відсотків рентної

плати за спеціальне використання води в частині без її вилучення з водних об’єктів

для потреб гідроенергетики, з загального фонду державного бюджету до

спеціального фонду, що за статистикою доходів рентної плати за період 2018-2019

роки складає близько 100 млн. грн.

4

В той же час, реалізація законопроекту призведе до економії видатків КПКВК

3101210 «Забезпечення експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів» у

сумі 39,0 млн. грн.

За 2019 рік вантажопотік внутрішніми водними шляхами зріс на 19,1 % в

порівнянні з 2018 роком (11,79 млн. т. вантажів), тому за належного фінансування

водної інфраструктури (спецфонд за цим законопроєктом), потенційно Дніпром

перевезення вантажів внутрішнім водним транспортом, за даними Міністерства

інфраструктури України, може досягти позначки 45 млн. т. на рік (30 млн. т.

експорт, 15 млн т імпорт).

Крім того, інвестиції у галузь можуть запистити водний шлях E-40 що

відкриє нові масштабні канали експорту/імпорту, доходи державного бюджету

від яких наразі неможливо прорахувати, однак, як прямі так і не прямі доходи

державного бюджету будуть суттєво збільшені у поєднанні з додатковими

надходженнями ПДФО, ЄСВ, військового збору тощо від наповнення галузі новими

учасниками.

6. Запобігання корупції

Законопроєкт визначає прямі та чіткі механізми формування спецфонду на

рівні закону та передбачає вичерпний перелік видатків, що максимально мінімізує

зловживання.

7. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків

прийняття законопроєкту.

Цей законопроєкт забезпечить покращення фінансування капітальних видатків

галузі, а тому призведе до збільшення кількості робочих місць та капітальних

надходжень.

Народний депутат України Лабазюк С.П. (№389)

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:ЛАБАЗЮК СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ

Сертифікат: 4C7C2C0700000000000000000000000000000001

Дійсний до: 08.04.2022 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 389д9/1-2020/184190 від 15.10.2020