Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо гарантій працевлаштування ветеранів війни

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань соціальної політики

та захисту прав ветеранів

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

В И С Н О В О К

щодо доцільності включення до порядку денного одинадцятої сесії

Верховної Ради України дев’ятого скликання проекту Закону про внесення

змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту" щодо гарантій працевлаштування ветеранів війни

(реєстр. № 10261 від 14.11.2023)

За дорученням Голови Верховної Ради України та відповідно до частини

третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань

соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув на своєму засіданні

31 січня 2024 року (протокол № 174) проект Закону України про внесення змін

до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

щодо гарантій працевлаштування ветеранів війни (реєстр. № 10261 від

14.11.2023), поданий народним депутатом України Лабазюком С.П. та іншими

народними депутатами України, і зазначає наступне.

Законопроектом передбачається доповнити Закон України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» новою статтею 16-1, яка

передбачатиме забезпечення права ветеранів війни на працевлаштування,

шляхом встановлення для підприємств, установ, організацій, у тому числі

фізичних осіб, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для

працевлаштування ветеранів війни у розмірі 2% середньооблікової чисельності

штатних працівників облікового складу за рік.

Такий механізм покликаний посилити співпрацю між українськими

суб’єктами господарювання та ветеранами війни та стимулюватиме перших

реінтегрувати останніх до цивільного економічного життя. Враховуючи факт, що

велика кількість ветеранів війни отримали додатковий досвід в частині освоєння

технічних професій під час несення служби (водії, електромонтери, слюсарі,

токарі, машиністи) це сприятиме максимально швидкій адаптації перших до

цивільних умов праці. Водночас роботодавець, на думку автора, отримає

кваліфікованих найманих працівників, які мають безпосередній досвід та не

потребуватимуть витрати часу на профільне навчання. На додачу, це дозволить

оптимізувати використання коштів державного бюджету шляхом зменшення

кількості безробітних, в тому числі й у вигляді зменшення несприятливих

соціальних факторів, викликаних безробіттям.

Автори законопроекту зазначають, що його прийняття та реалізація

спрямовані на стимулювання працевлаштування близько 172 тис. ветеранів

війни без залучення коштів державного бюджету.

2

На думку Міністерства внутрішніх справ України, проект Закону серед

іншого передбачає доповнити Закон України «Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551-ХІІ) новою статтею 16-1,

яка спрямована на забезпечення права ветеранів війни на працевлаштування

шляхом встановлення для підприємств, установ, організацій, у тому числі

фізичних осіб, які використовують найману працю, нормативу робочих місць

для працевлаштування ветеранів війни у розмірі 2 % середньооблікової

чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8

до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця, а також визначення розмірів

адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих

місць ветеранів війни. Так, роботодавці, які не забезпечили виконання нормативу

зобов’язані сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі половини

середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві в установі,

організації, де працює від 8 до 15 осіб, а за кожне робоче місце, призначене для

працевлаштування ветерана війни і не зайняте ветераном – у розмірі середньої

річної заробітної плати за кожне таке робоче місце для інших роботодавців.

Слід зауважити, що зазначені норми не відносяться до сфери регулювання

Закону № 3551-ХІІ, оскільки відповідно до преамбули та інших його положень

цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, пільги, які мають

надаватися цій категорії осіб, забезпечує створення належних умов для їх

життєзабезпечення.

Крім того, запропоновані проектом Закону зміни не в повній мірі

відповідають задекларованій меті. Так, з пояснювальної записки вбачається, що

проект Закону спрямований на посилення права ветеранів війни, і насамперед

осіб з інвалідністю внаслідок війни, на працевлаштування.

Приписами проекту Закону передбачається, зокрема, доповнити частину

першу статті 12 (Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них)

та статті 14 (Пільги для учасників війни) Закону № 3551-ХІІ новими пунктами

23 та 21 відповідно, згідно з якими вказана пільга поширюватиметься на

учасників бойових дій та учасників війни. Проте, оскільки відповідні зміни до

статті 13 (Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни) Закону № 3551-ХІІ не

вносяться, поза увагою залишилася така категорія ветеранів війни як особи з

інвалідністю внаслідок війни.

При цьому слід звернути увагу на те, що в пояснювальній записці також

вказано, що «запровадження такого механізму» (установлення нормативу

робочих місць для працевлаштування) «не є новим, оскільки аналогічний

алгоритм вже використовується у Законі України «Про основи соціальної

захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875-XII), зокрема у

статтях 19 та 20».

Так, згідно із статтею 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ,

організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з

інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю,

установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з

інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників

3

облікового складу за рік.

У той же час проект Закону пропонує установити норматив робочих місць

для працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок війни в розмірі 2 %

середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

А відтак, якщо ініціатори проекту Закону мали на увазі поширення на осіб

з інвалідністю внаслідок війни норм статті 19 Закону № 875-XII, то в такому разі:

або частина перша статті 16-1 Закону № 3551-ХІІ (у редакції проекту Закону)

потребує узгодження із статтею 19 Закону № 875-XII щодо цієї категорії осіб,

або стаття 19 Закону № 875-XII потребує відповідного законодавчого перегляду

відсоткового розміру середньооблікової чисельності штатних працівників

облікового складу за рік.

Частиною восьмою статті 16-1 Закону № 3551-ХІІ (у редакції проекту

Закону) передбачено, що Український ветеранський фонд щороку до 10 березня

в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру

загальнообов’язкового державного соціального страхування та Єдиного

державного реєстру ветеранів війни здійснює визначення підприємств, установ

та організацій, у тому числі фізичних осіб, які використовують найману працю,

які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць,

визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум

адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті, у зв’язку з

невиконанням нормативу робочих місць ветеранів війни за попередній рік, при

цьому адміністративно-господарські санкції визначаються в таких розмірах: в

розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в

установі, організації, у тому числі у фізичної особи, яка використовує найману

працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування ветерана війни

і не зайняте ветераном війни; в розмірі половини середньої річної заробітної

плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі у

фізичної особи, яка використовує найману працю, де працює від 8 до 15 осіб, за

кожне робоче місце, призначене для працевлаштування ветерана війни і не

зайняте ветераном війни.

Слід зауважити, що проведення політики у сферах праці й зайнятості

населення, соціального захисту забезпечує Кабінет Міністрів України (пункт 3

статті 116 Конституції України). Вказана конституційна норма знайшла своє

відображення в положеннях Закону України «Про Кабінет Міністрів України»

(пункт 3 частини першої статті 2, частина перша статті 19 та пункти 1, 2 частини

першої статті 20).

З огляду на викладене закріплення в правовому полі покладення на

Український ветеранський фонд повноважень Кабінету Міністрів України в

частині визначення порядку контролю за виконанням нормативу робочих місць

та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі фізичних осіб, які

використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць,

призначених для працевлаштування ветеранів війни, викликає вагомі сумніви не

тільки щодо конституційності таких дій, але й їх правомірності.

4

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради

України висловлює зауваження до законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету прийняв рішення,

що даний законопроект матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме

додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для сплати бюджетними

установами адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу

працевлаштування ветеранів війни, а також може збільшувати надходження

державного бюджету від таких санкцій (у разі чіткого правового визначення

зарахування їх до державного бюджету) та витрати державного бюджету на

виконання додаткових повноважень органами державної влади щодо

працевлаштування ветеранів війни). У разі прийняття відповідного закону до 15

липня 2024 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2025 року, а після 15

липня 2024 року – не раніше 1 січня 2026 року (або 1 січня наступного за цим

року залежно від часу прийняття закону).

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу визнав його положення такими, що регулюються

національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не

підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері

європейської інтеграції.

Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики

України не підтримує законопроект.

Запровадження запропонованого нормативу потребуватиме додаткових

видатків з державного та місцевого бюджетів на сплату адміністративно-

господарських санкцій у разі його невиконання установами й організаціями, які

утримуються за рахунок бюджетних коштів. Окрім цього, потребуватиме

додаткового фінансового та ресурсного забезпечення (перегляду структури і

штатної чисельності працівників, збільшення витрат на заробітну плату тощо)

пропозиція щодо покладання додаткових (невластивих) повноважень на

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань

нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість

населення (Держпраці), щодо здійснення перевірки роботодавців у частині

виконання нормативу; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує

формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів

війни (Мінветеранів) щодо участі у наданні інформації Українському

ветеранському фонду про працевлаштованих ветеранів війни й інших функцій з

реалізації положень цього акта; Український ветеранський фонд у частині

визначення роботодавців, які не забезпечили виконання нормативу, та

надсилання їм розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що

підлягають сплаті, тощо. Проте у порушення вимог частини першої статті 27

Бюджетного кодексу України до проекту акта не подано фінансово-

економічного обґрунтування з відповідними розрахунками і пропозицій змін до

законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел

додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

5

Законопроектом не визначено механізм реалізації Закону, зокрема не

встановлено, до якого бюджету/фонду буде зараховано надходження від сплати

адміністративно-господарських санкцій, хто і в який спосіб буде їх

адмініструвати, на яку мету буде спрямовано, тощо. Відсутність чіткого

механізму реалізації акта та відповідного законодавчого підґрунтя (зокрема

склад доходів та видатків державного/місцевих бюджетів встановлено

Бюджетним кодексом України) призведе до того, що такий Закон буде мати лише

декларативний характер.

Норми законопроекту має бути узгоджено із Законом України «Про основи

соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», яким встановлено

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (у розмірі 4

відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників) з метою

уникнення здвоєння нормативу, оскільки ветеран війни може бути одночасно

особою з інвалідністю. Встановлення зобов’язань щодо працевлаштування

ветеранів війни та покарання за їх невиконання має бути здійснено на підставі

ґрунтовного аналізу ситуації на ринку праці, проведених актуальних

розрахунків, оцінки впливу такої пропозиції на реальний сектор економіки, а

також має бути орієнтованим на врахування особистих бажань і потреб ветеранів

з урахуванням здійснених ними заходів для забезпечення своєї економічної

самостійності.

Міністерство юстиції України зазначає, що для вироблення остаточної

позиції щодо проекту слід врахувати позиції Міністерства у справах ветеранів

України, Міністерства економіки України, Міністерства соціальної політики

України та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує

законопроект.

Міністерство у справах ветеранів України не підтримує законопроект та

надає пропозиції до нього.

Апарат Ради національної безпеки і оборони України надає зауваження

та пропонує їх розглянути на засіданні комітету.

Міністерство економіки України зазначає, що законопроект потребує

доопрацювання.

Міністерство освіти і науки України заявляє про відсутність пропозицій

та зауважень до законопроекту.

Міністерство оборони України підтримує законопроект із зауваженнями.

За результатами розгляду та обговорення проекту Закону про внесення

змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту" щодо гарантій працевлаштування ветеранів війни (реєстр. № 10261 від

14.11.2023), Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів в и р і ш и в:

-рекомендувати Верховній Раді України включити законопроект до

порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого

скликання;

6

-за наслідками розгляду законопроекту у першому читанні, керуючись

пунктом 3 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради

України повернути його суб'єкту права законодавчої ініціативи на

доопрацювання.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України

визначено Голову підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів

Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів Остапенка А.Д.

Голова Комітету Г. Третьякова