Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону «Про внесення зміни до Митного кодексу України щодо

вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту

деяких товарів»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

На даний момент все більшої ваги серед загальних проблем економіки

України набуває зростання частки закупівель с/г продукції за готівковий

розрахунок без формування податкових зобов'язань з ПДВ та подальшого

експорту цієї продукції без повернення валютної виручки від таких операцій в

Україну. За експертними оцінками, наразі частка тіньових закупівель у

загальному обсязі ринку складає біля 50%.

Для цього використовуються дві основні схеми: закуплена за готівковий

розрахунок сільськогосподарська продукція документально оформляється як

така, що отримана:

від неплатників ПДВ (у тому числі, фізичних осіб);

від фірм “скруток” (транзитерів), які таким чином надають “покупцю”

фіктивний кредит з ПДВ.

Це виключає виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у фактичного

продавця – виробника продукції; відповідно, він не отримує зобов'язань щодо

сплати ПДВ у бюджет. В свою чергу експортер або не має податкового кредиту

для відшкодування ПДВ, або він є фіктивним.

Такий «чорний» експортер після митного оформлення та експорту

відповідної продукції офіційно не повертає валютну виручку на рахунок

підприємства та не продає її за курсом НБУ. Користуючись послугами

фінансових посередників, валютна виручка повертається в Україну неофіційно

(не на рахунки суб'єкта господарювання) і в готівковій формі, яку далі такий

експортер продає вже за ринковим курсом валют. Або на неї купується

продукція, що імпортується в Україну та продається за готівку, яка, в свою чергу,

повертається “чорному” експортеру.

Водночас, згідно з встановленими НБУ вимогами, експортер повинний

повернути валютну виручку протягом 180 днів, відповідно порушенням є її

неповернення лише після спливу зазначеного строку. За цей період «чорний»

експортер встигає багаторазово повторити вищезазначені операції, а далі просто

припинити використання відповідної юридичної особи, у випадку появи

претензій до нього від контролюючих органів. При цьому засновниками та

керівниками таких організацій зазвичай становляться люді, які або не

проживають на контрольованої території, або соціально декласовані, або, які

потім стверджують, що їх ЕЦП була вкрадена та вони не знали про здійснення

відповідних операцій.

Законопроект є альтернативним до Проекту Закону «Про внесення змін до

Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення

зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» реєстраційний

номер 10169 від 20.10.2023 р.

Законопроект є похідним від законопроекту «Про внесення змін до

Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення

2

2здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» і має на

мені врегулювати особливості митного оформлення вивезення товарів,

передбаченого вказаним законопроектом.

2. Мета та завдання прийняття законопроекту

Метою законопроекту є боротьба із тіньовим експортом товарів, зокрема

мінімізація поширених схем ухилення від оподаткування під час здійснення

платниками операцій з вивезення за межі митної території України окремої

сільськогосподарської продукції, а також мінімізація схем з неповернення в

країну валютної виручки за такими операціями.

3. Загальна характеристика і основні положення акту

Законопроектом пропонується внести зміни до Митного кодексу України за

якими:

1. У разі вивезення за межі митної території України в митному режимі

експорту товарів, визначених пунктом 2-2.6 статті 2-2 Закону України «Про

державну підтримку сільського господарства України», митне оформлення таких

товарів здійснюється митними органами на підставі окремої періодичної,

спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої в звичайному

порядку, до якої декларантом обов’язково вноситься інформація про реквізити

відповідної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових

накладних.

2. Митна декларація повинна містити інформацію лише щодо товарів,

визначених пунктом 2-2.6 статті 2-2 Закону України «Про державну підтримку

сільського господарства України» та реквізити однієї відповідної податкової

накладної. Після початку митного оформлення таких товарів на підставі окремої

періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, дані таких

митних декларацій не підлягають коригуванню.

3. Митна декларація подається митному органу не пізніше 30 календарних

днів з дати реєстрації податкової накладної, реквізити якої вказані в митній

декларації, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Додатковими підставами для відмови у митному оформленні відповідних

товарів є:

1) відсутність факту реєстрації податкової накладної, реквізити якої вказані

в митній декларації, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) сплив 30-денного строку з дати реєстрації податкової накладної в

Єдиному реєстрі податкових накладних;

3) перевищення фактурної вартості товарів в митній декларації,

розрахованої в гривнях над обсягом постачання, зазначеним у відповідній

податковій накладній;

5) невідповідність даних, вказаних в митній декларації, даним, зазначеним

у відповідній податковій накладній;

6) зазначення у митній декларації номера та дати податкової накладної,

реквізити якої зазначені у іншій митній декларації;

5. Митний орган на наступний день після остаточного завершення митного

оформлення відповідних товарів, надає центральному органу виконавчої влади,

3

3що реалізує державну податкову політику, інформацію, що міститься в таких

митних деклараціях, на підставі яких здійснено митне оформлення експорту

товарів. Така інформація повинна містити дані щодо:

дати остаточного завершення митного оформлення;

номера та дати податкової накладної, зазначених у відповідній митній

декларації;

код товару згідно з УКТ ЗЕД;

кількість товару;

ціна одиниці товару та вартість товару (у гривнях за офіційним курсом

гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день

остаточного завершення митного оформлення).

4. Стан нормативно-правової бази

Дана сфера відносин регулюється Митним кодексом України, Податковим

кодексом України, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного

бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Прийняття законопроекту забезпечить зменшення випадків закупівель с/г

продукції за готівковий розрахунок та подальшого експорту цієї продукції без

повернення валютної виручки від таких операцій в Україну.

Народні депутати України О.В. Ковальчук

та інші народні депутати