Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри

1ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

«Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та

деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур

суддівської кар’єри» (далі – проект Закону)

Мета: проект Закону розроблений для удосконалення процедур суддівської

кар’єри.

1. Підстава розроблення проекту Закону.

Існуючі процедури суддівської кар’єри (добір на посаду судді, конкурс на

посаду судді та призначення на посаду судді) та їх правила закладені в

українському законодавстві Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від

07.07.2010 року № 2453-VI (далі – Закон № 2453-VI).

Законом № 2453-VI ще у 2010 році визнано чинну стадійність процедури

добору кандидатів на посаду судді. У подальшому її відображено в першій

редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №

1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII). На даний момент вона продовжує існувати в

українському законодавстві без суттєвих змін.

З моменту ухвалення Закону № 2453-VI в Україні проведено чотири

процедури добору кандидатів на посаду судді, останню з яких розпочато у 2017

році.

Але на законодавчому рівні процедури добору суттєвих змін не зазнавали та

принципово не переглядалися, хоча протягом останніх тринадцяти років в Україні

істотно змінилася кадрова ситуація в судовій системі, декілька разів відбувалося

оновлення ключових органів судового врядування.

Враховуючи зазначене, на думку авторів проекту Закону існує очевидна

необхідність детального аналізу та перегляду існуючих процедур суддівської

кар’єри з метою приведення їх у відповідність до сучасних потреб та викликів, які

стоять перед судовою владою та державою.

2. Обґрунтування потреби прийняття проекту Закону.

1 червня 2023 року Вища рада правосуддя призначила 16 членів нового

складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС), до

повноважень якої віднесено організацію добору кандидатів на посаду судді, а

також проведення конкурсів на вакантні суддівські посади.

Попередній склад ВККС припинив свої повноваження у жовтні 2019 року.

За цей час у судовій системі утворилося надзвичайно багато вакансій

внаслідок поступового скорочення кількості фактично працюючих суддів у

зв’язку зі звільненнями (відставкою), а також відсутністю добору на їх вакантні

посади.

Це призвело до того, що станом на 21 серпня 2023 року за інформацією

ВККС1 кількість вакансій у місцевих судах становить 1 395 судді (при наявних 3

643), а в апеляційних судах – 684 (при наявних 673). Отже у всій судовій системі

наразі 2 079 посад суддів вакантні.

1 https://www.vkksu.gov.ua/oblik

2Кадровий дефіцит призводить до підвищеного навантаження на діючих

суддів, що своєю чергою затягує розгляд судових справ і ускладнює доступ

громадян до правосуддя.

Передбачена Законом № 1402-VIII процедура добору є достатньо тривалою,

що не дозволить новосформованій ВККС швидко та ефективно заповнити

зазначені вакансії. Це свідчить про необхідність розгляду нагальних змін цієї

процедури і її пристосування до сучасних умов в яких перебуває судова система.

У Додатку 1 до Меморандуму2 про взаєморозуміння між Україною та

Європейським Союзом щодо отримання Україною макрофінансової допомоги у

сумі 18 млрд євро, одним із умов Меморандуму у сфері Верховенства права

визначено удосконалення відбору суддів, та зазначено чіткі кроки, які має

здійснити Україна:

(а) докласти зусилля для впорядкування етапів відбору та зміни їх

послідовності;

(b) переглянути тривалість обов'язкового періоду підготовки суддів;

(c) затвердження та оприлюднення оновленою ВККС положення про відбір

суддів, у тому числі щодо чітких критеріїв оцінювання та методології оцінювання

[2-3 квартали 2023]; і запуск процедури відбору суддів на основі вдосконаленої

бази [4 квартал 2023].

Пункти (а) та (b) лежать в площині змін до чинного законодавства України,

а тому виконати вищезазначені умови без внесенні відповідних змін до Закону

України «Про судоустрій і статус суддів» неможливо.

У спільній заяві послів G-73 у січні 2021 року в пріоритетах судової

реформи також було окреслено питання відбору суддів та оцінку їх кваліфікації

(«встановити чіткі, публічні правила та процедури ВККС для прозорого відбору

суддів на основі заслуг і оцінки їх кваліфікації, відновити призупинені процеси

добору суддів та кваліфікаційного оцінювання»), а також Громадської ради

доброчесності («зміцнити ГРД шляхом встановлення більш суворих критеріїв для

членства, розширення її повноважень щодо перевірки доброчесності діючих

суддів, а також кандидатів на посади суддів для заміщення вакансій у судах

першої інстанції»).

Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства

на 2021-2023 роки4, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 2021

року № 231/2021, одними із ключових напрямків у сфері добору кандидатів на

посаду судді, кар'єри судді та кваліфікаційного оцінювання суддів визначено:

-удосконалення процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого

суду шляхом запровадження ефективних методів відбору кандидатів,

програм їх підготовки та методик оцінювання результатів підготовки

кандидатів, можливості стажування кандидатів у судах;

-удосконалення кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду суддів

місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного

Суду;

2 https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-ta-ies-pidpysaly-memorandum-ta-kredytnu-uhodu-shchodo-otrymannia-

makrofinansovoi-dopomohy-obsiahom-18-mlrd-ievro

3 https://twitter.com/G7AmbReformUA/status/1353708909681385472?t=xFEU-yi4s-

HHYE7pts3IDg&s=19&fbclid=IwAR1SSDBhqg6wuzxe7AZkQNpEw-zdDup6N55A90cIwii_oreVrI5B6O7fcnw

4 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/231/2021#Text

3-запровадження проходження суддями апеляційних, вищих

спеціалізованих судів та Верховного Суду, які не мають суддівського

досвіду, підготовки у Національній школі суддів України;

-розширення програм спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді,

підвищення кваліфікації суддів;

-удосконалення порядку та методології кваліфікаційного оцінювання

суддів (кандидатів на посаду судді);

-удосконалення методик перевірки особистих морально-психологічних

якостей (психологічного тестування) судді (кандидата на посаду судді)

та врахування їх результатів.

У Заяві Верховної Ради України "Про необхідність жорсткого і

безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя",

затвердженої Постановою Верховної Ради України від 29 травня 2023 року №

3119-IX, Парламент заявив про нагальну потребу в рішучому та послідовному

продовженні судової реформи з метою зміцнення авторитету та підвищення рівня

довіри суспільства до інститутів правосуддя, а також подальшої євроінтеграції

України, зокрема, ґрунтовно вдосконаливши правила добору та доступу до

професії судді, забезпечивши належну перевірку кандидатів на посаду судді за

критеріями професійної компетентності та доброчесності (зокрема з

використанням сучасних засобів оцінки та тестування, а також із залученням

громадянського суспільства).

У Рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023

року «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі

правосуддя», затвердженої Указом Президента України № 359/2023 від 30 червня

2023 року, Рада вирішила звернутися до суб'єктів права законодавчої ініціативи

щодо необхідності розгляду питання про внесення змін до Закону України "Про

судоустрій і статус суддів" щодо запровадження психофізіологічного опитування

із застосуванням поліграфа як умови при доборі кандидатів на посаду судді

місцевого суду, конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів,

вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду з метою вироблення

оптимальної та ефективної процедури перевірки відповідності кандидатів у судді

критеріям доброчесності, професійної етики або існування інших обставин, які

можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з

призначенням такого кандидата на посаду судді.

Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки5, затвердженої

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2023 р. № 220, одним із

заходів у сфері правосуддя визначено залучення Громадської ради доброчесності

до процедур добору на посаду судді місцевого суду.

13 лютого 2023 року Комітет Верховної Ради України з питань правової

політики утворив робочу групу щодо вдосконалення процедур добору на посаду

суддів. Зазначений проект Закону було напрацьовано в межах зазначеної робочої

групи.

3. Суть проекту Закону.

5 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/220-2023-%D0%BF

4Проект Закону є альтернативним до проекту Закону України «Про внесення

змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих

актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», реєстр.№

10140 від 10.10.2023 року.

На відміну від основного законопроекту, цим проектом Закону

пропонується:

-не визначати на рівні закону критерії доброчесності та компетентності

кандидата на посаду судді;

-не залучати Громадську раду доброчесності до процедури добору та

конкурсу на посаду судді місцевого суду;

-положення стосовно статусу та діяльності Громадської ради

доброчесності залишити в межах регулювання статті 87, розширивши

її зміст та не доповнюючи Закон України «Про судоустрій і статус

суддів» новою главою;

-залишити чинну редакцію пункту 20 розділу ІІІ «Прикінцевих та

перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус

суддів».

4. Правові аспекти.

Основними нормативно-правовими актами в цій сфері правового

регулювання є: Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства

України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про

Вищу раду правосуддя», Закон України «Про запобігання корупції», Закон

України «Про Вищий антикорупційний суд», Закон України «Про внесення змін

до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України

щодо діяльності органів суддівського врядування», Закон України “Про

забезпечення права на справедливий суд”.

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Законопроект є збалансованим та не потребує додаткових витрат з бюджету.

6. Запобігання дискримінації.

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції.

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які мають ризики вчинення

корупційних правопорушень.

Проект Закону не потребує проведення антикорупційної експертизи.

8. Прогноз результатів

Реалізація проекту Закону забезпечить удосконалення процедур суддівської

кар’єри з метою їх приведення у відповідність до сучасних потреб та викликів, які

стоять перед судовою владою та державою.

Народні депутати України