Проєкт Закону про внесення змін до статті 60-2 Кодексу законів про працю України щодо дистанційної роботи

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів

До законопроекту

за реєстр.№10164

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму

засіданні 25 березня 2024 року (протокол №183) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради

України розглянув проект Закону про внесення змін до статті 60-2 Кодексу

законів про працю України щодо дистанційної роботи (реєстр. №10164 від

20.10.2023), внесений народним депутатом України Морозом В.В,

і повідомляє таке.

Законопроектом передбачається, що у разі навчання дитини віком до

14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою

здобуття освіти (за розпорядчим документом керівника закладу), один з

батьків (за їх вибором) може працювати на умовах дистанційної роботи на

період тривалості такого навчання. При цьому, зменшення розміру заробітної

плати такого працівника не допускається.

Слід відмітити, що питання організації праці у формі дистанційної

роботи унормовано статтею 60-2 Кодексу законів про працю, де серед іншого

передбачено, що між роботодавцем і працівником укладається в письмовій

формі трудовий договір про дистанційну роботу, в якому має бути визначено

порядок і строки забезпечення працівника необхідними для виконання ним

своїх обов'язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами

захисту інформації тощо (якщо у трудовому договорі немає відповідних

положень, на роботодавця все одно покладено обов'язок щодо забезпечення

працівника відповідним обладнанням, організації його встановлення та

технічного обслуговування, а також щодо оплати витрат, пов'язаних із цим).

Отже, якщо зазначене буде стосуватися працівників бюджетних

установ, реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових

видатків з державного і місцевих бюджетів на облаштування роботодавцем

робочого місця одному з батьків (у разі переведення його на дистанційну

роботу).

Міністерство фінансів України, відмітивши про такий вплив

законопроекту на видатки бюджетів, зауважує, що відсутність вихідних

даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники

бюджетів, та не підтримує прийняття законопроекту.

Враховуючи зазначене, законопроект подано без дотримання вимог

частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої

статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки до нього не надано

належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні

розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо

скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету

для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов, передбачена законопроектом дата набрання чинності

відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не

узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України

щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу

України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах

воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної

мобілізації.

За підсумками розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив рішення,

що законопроект (реєстр. №10164) буде мати вплив на показники бюджетів

(може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів за

необхідності облаштування робочого місця одному з батьків, який є

працівником бюджетної установи). У разі прийняття відповідного закону він

має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27

Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу

VI цього Кодексу).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА