Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності у сфері виявлення, розшуку та управління активами

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань антикорупційної політики

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

В И С Н О В О К

щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності у сфері

виявлення, розшуку та управління активами»

(реєстр. № 10069 від 18 вересня 2023 року)

За дорученням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р. О.

від 19 вересня 2023 року Комітет розглянув проект Закону України «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення

ефективності діяльності у сфері виявлення, розшуку та управління активами»

(реєстр. № 10069), поданий народними депутатами України Ткаченком О. М.,

Славицькою А. К., Стернійчуком В. О.

Проектом Закону, відповідно до пояснювальної записки, пропонується

підвищити прозорість сфери виявлення, розшуку активів, забезпечити ефективну

міжвідомчу взаємодію у сфері виявлення, розшуку, управління активами,

усунути існуючі неточності, уніфікувати правові норми, що вводяться з метою

ефективного правозастосування у сфері виявлення та розшуку активів, а також

підвищити ефективність системи розшуку та управління активами, одержаними

від корупційних та інших злочинів.

Проектом Закону передбачається внести зміни до законів України «Про

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління

активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», «Про основні засади

примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації

та її резидентів», «Про санкції».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловлює зауваження, зокрема, до змін, згідно з якими Національне агентство

України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від

корупційних та інших злочинів (далі – Національне агентство) забезпечуватиме

тимчасове управління заблокованими активами у порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України (частина восьма статті 5 Закону України «Про

санкції» в редакції законопроекту). Запропоновані зміни не узгоджуються із

Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення,

розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших

злочинів», оскільки він не передбачає участі Національного агентства в

реалізації державної політики у сфері санкцій. Аналогічно не кореспондуються

повноваження Фонду державного майна України щодо участі в реалізації

державної політики у сфері санкцій (пункт 3 нової редакції статті 51 Закону

2

України «Про санкції») з відповідними положеннями Закону України «Про Фонд

державного майна України».

Національний банк України пропонує, зокрема, доопрацювати

запропоновані зміни до частини першої статті 10 Закону України «Про

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління

активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», визначивши, що

обсяг та порядок розкриття інформації, яка становить банківську таємницю,

визначається Законом України «Про банки та банківську діяльність»,

а інформації, що становить таємницю фінансової послуги – Законом України

«Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах

компетенції також надає зауваження та пропозиції до проекту Закону.

Фонд державного майна України не підтримує проект Закону, оскільки

запропоновані зміни наділяють однаковими функціями Національне агентство та

Фонд державного майна України.

Міністерство юстиції України також не підтримує запропоновані проектом

Закону зміни, обґрунтовуючи тим, що наділення Національного агентства

повноваженнями щодо тимчасового управління заблокованими активами до

отримання рішення суду про стягнення активів у власність держави буде

надмірним втручанням держави у право власності без належної правової

підстави, оскільки фактично йдеться про позасудову конфіскацію, що може

нести ризики позовів про компенсацію завданих державою збитків. Крім того,

висловлює й інші зауваження до проекту Закону.

Комітет звертає увагу на окремі недоліки проекту Закону, які мають бути

доопрацьовані до другого читання.

1. Стосовно скасування необхідності отримання дозволу

Антимонопольного комітету України на концентрацію для суб’єкта

господарювання, який переміг в конкурсі на управління активами.

Комітет погодився, що скасування отримання такого дозволу є

недоцільним, оскільки передача активів в управління певним суб’єктам

господарювання може призвести до концентрації, що негативно впливатиме на

економічну конкуренцію. Однак на практиці існує проблема несвоєчасного

надання Антимонопольним комітетом України дозволу на концентрацію, що

призводить до неможливості фактичної передачі відповідних активів в

управління.

У зв’язку з цим необхідно на рівні закону встановити кінцевий строк для

надання Антимонопольним комітетом України дозволу на концентрацію або

відмови у наданні такого дозволу суб’єкту господарювання, який переміг в

конкурсі на управління активами. Зазначене можливо здійснити, зокрема, у

межах спрощеної процедури.

2. Стосовно запровадження порядку управління активами осіб, на яких

накладено санкції.

Проектом Закону пропонується надати Національному агентству

повноваження управляти такими активами в порядку, визначеному Кабінетом

3

Міністрів України. Такий підхід не виглядає прийнятним, оскільки при

накладенні санкцій у рішенні Ради національної безпеки та оборони України, що

вводиться в дію указом Президента України, вказується особа і вид санкцій,

зокрема блокування активів, проте не визначається перелік активів, до яких має

бути застосована така санкція.

Позасудовий порядок призначення тимчасового управління активами осіб,

на яких накладено санкції, передбачатиме дискрецію Національного агентства

або Кабінету Міністрів України щодо визначення конкретного переліку активів

без належного доведення їх зв’язку з особою, на яку накладено санкції, якщо

такий актив перебуває у прямому чи опосередкованому (через третіх осіб)

розпорядженні підсанкційної особи.

Крім того, визначення таких активів не може належати ні до повноважень

Національного агентства, ні до повноважень Кабінету Міністрів України,

оскільки це призведе до порушення міжнародно-правових зобов’язань України

щодо захисту права власності.

Тому Комітет пропонує запровадити судовий порядок встановлення

тимчасового управління, що включатиме доведення фактів розпорядження

активом особою, на яку накладено санкції. Також Комітет пропонує встановити

критерії визначення активів, до яких може бути застосована процедура

тимчасового управління, наприклад, щодо підприємств, установ і організацій, які

є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення

життєдіяльності населення в особливий період. Крім того, необхідно

уповноважити конкретний державний орган для звернення до суду з відповідним

позовом, а також визначити обставини, які підлягають доведенню у суді.

У разі неможливості запровадження такої процедури Комітет вважає за

доцільне відмовитись від запропонованих проектом Закону положень щодо

управління активами осіб, на яких накладено санкції.

Також у зв’язку з дією постанови Кабінету Міністрів України № 187

від 03 березня 2022 року та постанови Правління Національного банку України

№ 18 від 24 лютого 2022 року, які обмежують здійснення фінансових операцій

для ряду юридичних та фізичних осіб, при доопрацюванні проекту Закону

доцільно розглянути можливість запровадження добровільного порядку

встановлення тимчасового управління для активів, які підпадають під

обмеження зазначених постанов.

3. Стосовно порядку управління активами, які стягнуті в дохід держави.

Проектом Закону передбачається, що у разі прийняття Вищим

антикорупційним судом рішення про застосування санкції, передбаченої

пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», суб’єкта

управління цими активами визначає Кабінет Міністрів України у кожному

конкретному випадку.

Зазначена пропозиція є недоцільною, оскільки не забезпечує безперервне

управління активами та створює ситуацію, за якої тривалий час відсутній

державний орган, що відповідає за збереження та належне функціонування

активу.

4

Замість цього Комітет пропонує на рівні закону визначити державний

орган, який за загальним правилом здійснюватиме управління активами,

стягнутими в дохід держави. Наприклад, доцільно залишити в управлінні

Національного агентства ті активи, які на момент прийняття судового рішення

про примусове стягнення були передані в управління Національного агентства

та щодо яких було укладено договори про управління.

Положення закону мають гарантувати, що управління активами, які

стягнуто в дохід держави, здійснюється в порядку, передбаченому для державної

власності, а продаж таких активів – в порядку приватизації.

Окрім того, слід надати право Кабінету Міністрів України за поданням

Міністерства економіки України змінити державний орган, на який покладено

повноваження щодо управління активом, який стягнуто в дохід держави.

4. Стосовно порядку управління активами у вигляді частки у статутному

(складеному) капіталі чи акцій, паїв.

Проектом Закону пропонується виключити положення, які передбачають

необхідність погодження з національними регуляторами заходів щодо

управління активами у вигляді корпоративних прав, наприклад, необхідність

погодження заходів щодо управління банками з Національним банком України

та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Такий підхід не

виглядає прийнятним, оскільки надає Національному агентству дискрецію у

регулюванні фінансової сфери, що виходить за межі наданих йому повноважень.

З метою забезпечення стабільності фінансової системи Комітет пропонує

спільно з Національним банком України доопрацювати до другого читання

механізм управління активами у вигляді частки в статутному (складеному)

капіталі чи акцій, паїв у спосіб, що забезпечить відсутність блокування такого

активу з боку власників корпоративних прав чи державних органів, а також

забезпечить належний нагляд і контроль з боку Національного банку України як

національного регулятора у цій сфері.

Комітет на своєму засіданні 20 лютого 2024 року (протокол № 154)

прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України, за наслідками розгляду

законопроекту у першому читанні, проект Закону України «Про внесення змін

до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності

у сфері виявлення, розшуку та управління активами» (реєстр. № 10069) прийняти

за основу, не застосовуючи скорочених строків внесення пропозицій і поправок

до законопроекту, передбачених статтею 101 Закону України «Про Регламент

Верховної Ради України».

Доповідачем від Комітету на засіданні Верховної Ради України визначено

Голову Комітету Радіну А.О.

Голова Комітету Анастасія РАДІНА