Проєкт Закону про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань звернення стягнення на іпотечне майно

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та

митної політики

До законопроекту за реєстр. № 4204 від 09.10.2020 р.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

09 грудня 2020 року (протокол № 67) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в

іноземній валюті та внесення змін до деяких законодавчих актів щодо

врегулювання питань звернення стягнення на іпотечне майно» (реєстр. № 4204 від

09.10.2020 року), внесений народними депутатами України Дубинським О.А.,

Кінзбурською В.О. та іншими.

Законопроектом пропонується врегулювати порядок та умови проведення

реструктуризації зобов’язань фізичних осіб – позичальників за кредитами,

отриманими в іноземній валюті під заставу єдиного житла або земельної ділянки

з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який став або мав

стати єдиним житлом позичальника, а також вносяться зміни до Кодексу

України з питань банкрутства, Цивільного кодексу України та законів України

«Про іпотеку», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та

їх обтяжень» і «Про виконавче провадження» щодо врегулювання проблемних

питань звернення стягнення на іпотечне майно, припинення кредитних

зобов’язань у зв’язку із пропуском кредитором відповідних строків, тощо.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, право на

проведення реструктуризації матимуть позичальники, які отримали кредит під

заставу житлової нерухомості, не мають у власності іншого житла на дату

реструктуризації, та позичальники, які отримали кредити під заставу земельної

ділянки для будівництва єдиного житла, при цьому заборгованість за кредитом

пропонується визначити на рівні загальної заборгованості позичальника за

кредитом за тілом та процентами, але не більше ринкової вартості житла

(земельної ділянки) – предмету іпотеки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає,

що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи

видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з

державного бюджету. Разом з тим, Мінфін відмічає, що для забезпечення

неможливості примусового позбавлення єдиного житла позичальників, які

отримали кредит в іноземній валюті, діє Закон України від 03.07.2014 р. № 1304-

VII (із змінами) «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого

як забезпечення кредитів в іноземній валюті», положення якого втрачають

чинність 21.04.2021 року. При цьому зауважено, що відповідний мораторій діє

вже більше шести років та фактично дозволяє деяким позичальникам ігнорувати

умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов’язання, що

призвело до зростання частки проблемних активів банків та негативно

позначається на їх ліквідності та платоспроможності, а отже на належному

функціонуванні банківської системи України в цілому, при цьому частка

непрацюючих валютних іпотечних кредитів станом на кінець червня 2020 року

становить 95 відсотків від загального обсягу портфеля іпотечних кредитів в

іноземній валюті.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на

фінансово-економічний стан кредиторів і позичальників та відповідно

опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

За підсумками розгляду зазначеного законопроекту (реєстр. № 4204)

прийнято рішення: законопроект матиме опосередкований вплив на показники

бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати

податків кредиторами і позичальниками залежно від практики застосування

даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може

набирати чинності згідно із законодавством.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E007B2D8000

Дійсний до: 07.02.2022 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/8-2020/235050 від 09.12.2020