Тип: Звичайний
№ 9613
Дата: 14 серпня 2023 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Кабінет Міністрів України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань транспорту та інфраструктури
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-34-71
В И С Н О В О К
на проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту
загального користування» (реєстр. № 9613 від 14.08.2023 р.)
Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітет
Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури на своєму
засіданні 08.11.2023 (протокол № 75) розглянув проект Закону України «Про
внесення змін до Закону України «Про особливості утворення акціонерного
товариства залізничного транспорту загального користування», реєстраційний
№ 9613 від 14.08.2023, поданий Кабінетом Міністрів України.
Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього,
є оптимізація системи підприємств залізничного транспорту та покращення
рівня послуг, що надаються залізничним транспортом.
Законопроектом пропонується внести зміни до статей 2, 4 та 5 Закону
України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного
транспорту загального користування» з метою здійснення заходів, які направлені
на передачу приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське
міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі –
ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»), 100% акцій якого належать державі в особі
Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, до сфери
управління акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі –
АТ «Укрзалізниця», Товариство).
Розробником законопроекту зазначається, що АТ «Укрзалізниця» –
ключовий стратегічний актив України, оператор залізничної інфраструктури, а
також національний перевізник вантажів та пасажирів, який бере участь у
виконанні стратегічної функції щодо забезпечення економічного розвитку та
безпеки країни. Метою діяльності АТ «Укрзалізниця» є задоволення потреб у
безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного
функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для
підвищення конкурентоспроможності галузі тощо.
Окрім АТ «Укрзалізниця», у сфері залізничного транспорту державного
сектору економіки функціонує також ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», метою До реєстр. № 9613 від 14.08.2023 р.
2
створення якого було забезпечення єдиного технологічного процесу перевезень
вантажів на залізничному транспорті, звільнення виробника від невластивих
йому функцій по маневровій роботі, навантаженню та розвантаженню вагонів,
виконанню експедиційних операцій.
ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» надає транспортні послуги
підприємствам і організаціям з перевезення вантажів від залізничних станцій
примикання до фронтів вивантаження і навантаження, з маневрової роботи, з
навантажувально-розвантажувальних робіт, послуги з будівництва та
модернізації колійного господарства, метрологічні послуги та інші послуги,
пов’язані з перевезенням вантажів залізничним транспортом.
ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» здійснює взаємозв’язок із
магістральним залізничним транспортом загального користування –
6 залізницями – та забезпечує перевезення вантажів від залізничних станцій
примикання до фронтів вивантаження і навантаження – примикає по 64 станціям
АТ «Укрзалізниця».
До складу ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» входить 30 відокремлених
підрозділів (філій), розташованих у 17 областях України, Автономній республіці
Крим, містах Києві та Севастополі. Частина цих відокремлених підрозділів
перебувають під тимчасовою окупацією Російської Федерації.
Включення ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» до системи підприємств
АТ «Укрзалізниця», як стверджується розробником законопроекту, дозволить
покращити технологічні можливості залізничного транспорту України, а також
поглибити взаємодію на залізничному транспорті, що призведе до підвищення
рівня послуг, що надають обидва товариства, в перше чергу у частині швидкості
надання послуг, що є критично важливим в умовах воєнного стану.
Прийняття законопроекту сприятиме оптимізації системи підприємств
залізничного транспорту України, забезпечить швидке та оперативне вирішення
завдань, що безпосередньо ставляться у важких умовах воєнного стану та
стратегічних завдань, які постають перед зазначеними операторами залізничної
інфраструктури.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України
(далі – ГНЕУ) у висновку від 01.09.2023 висловило зауваження та пропозиції до
законопроекту. Так, у змінах до ч. 2 ст. 2, абз. 3 ч. 1 ст. 4 і ч. 3 ст. 5 Закону України
«Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту
загального користування» (далі – Закон про Товариство) пропонується внести до
статутного капіталу Товариства 100 відсотків акцій акціонерних товариств, що
надають послуги промислового залізничного транспорту.
Однак, у абз. 12 ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт»
промисловий залізничний транспорт визначено як транспортно-технологічний
комплекс, який забезпечує системне переміщення вантажів у процесі
виробництва (між виробництвами, виробничими циклами, окремими операціями
або підприємствами в цілому) та взаємодію із залізничним транспортом
загального користування і не належить до нього. Тобто підприємства
3
промислового залізничного транспорту (далі – ППЗТ) не належать до сфери
залізничного транспорту загального користування.
Разом з тим, згідно з преамбулою Закону про Товариство «цей Закон
визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення
акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування,
100 відсотків акцій якого належать державі… ». З зазначеного виплаває, що
передача акцій ППЗТ до статутного капіталу Товариства не відповідає ані Закону
України «Про залізничний транспорт», ані Закону про Товариство. У зв’язку з
цим для належного правового забезпечення такої передачі до зазначених законів
слід внести більш системні та комплексні зміни, ніж ті, що пропонуються у
законопроекті, в тому числі й щодо способу реорганізації зазначених юридичних
осіб (злиття чи приєднання). Також Закон про Товариство згідно з його назвою
(«Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту
загального користування») регулює суспільні відносини щодо утворення такого
Товариства, а не його подальшої діяльності.
Із пояснювальної записки до законопроекту випливає, що на цей час в
Україні діє одне ППЗТ – ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ». Проте, у
законопроекті йдеться як про це підприємство (зміни до ст. 2 Закону про
Товариство), так і про ППЗТ у множині (зміни до ст. ст. 4, 5 Закону про
Товариство). На думку ГНЕУ, для усунення зазначеної неузгодженості у
законопроекті виглядає юридично коректнішим обрання одного варіанту з числа
зазначених іменників.
Згідно зі змінами до ст. 2 Закону про Товариство передача до його
статутного фонду 100 відсотків акцій АТ ««Київ-Дніпровське МППЗТ»
(юридично коректніше – ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство
промислового залізничного транспорту») не потребує попередньої згоди
Антимонопольного комітету України. Проте у пояснювальній записці до
законопроекту необхідність такої зміни ніяк не пояснюється, що не відповідає
вимогам ч. 1 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якою
пояснювальна записка до законопроекту має містити обґрунтування основних
положень законопроекту.
Комітет з питань бюджету у висновку від 14.09.2023 зазначив своє
рішення, що законопроект не матиме впливу на показники бюджету. У разі
прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін,
запропонований автором законопроекту.
Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу та Комітет з
питань антикорупційної політики свої висновки до законопроекту не надали.
Згідно з експертним висновком Офісу підтримки адаптації законодавства
України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) (Офісу підтримки
реформ) від 04.09.2023 законопроект не суперечить Угоді про асоціацію між
Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським
Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони
та Директиві 91/440/ЄЕС від 29 липня 1991 року про розвиток залізниць
Співтовариства.
4
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України,
АТ «Укрзалізниця» та ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» підтримують
законопроект (листи від 31.08.2023 № 14610/16/10-23, від 04.09.2023
№ Ц-1/2-91/2002-23 та від 05.09.2023 № 2817, відповідно).
Міністерство економіки України та Міністерство фінансів України
повідомили про відсутність пропозицій та зауважень до законопроекту (листи від
28.08.2023 № 3222-01/45103-01 та від 06.09.2023 № 06040-02-2/24331, відповідно).
Антимонопольний комітет України повідомив про погодження
законопроекту із зауваженнями (лист від 31.08.2023 № 130-06/01-9592е).
Антимонопольний комітет України зазначив, що законопроектом
пропонується, зокрема, внести зміни до ч.2 статті 2 Закону про Товариство,
доповнивши її після слів «Утворення Товариства» словами «, передача до
статутного капіталу Товариства 100 відсотків акцій акціонерного товариства
«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного
транспорту». Водночас, положеннями ч.2 статті 2 Закону про Товариство
передбачено, що утворення Товариства не потребує попереднього дозволу
Антимонопольного комітету України.
Однак, враховуючи норми ч.1 та ч. 2 статті 22, ч.1 статті 24, ч.1 статті 25
Закону України «Про захист економічної конкуренції», реалізація заходів,
передбачених законопроектом, зокрема, внесення змін до частини другої статті
2 Закону про Товариство в частині можливості передачі до статутного капіталу
АТ «Укрзалізниця» 100 відсотків акцій ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» може
потребувати попереднього дозволу органів Антимонопольного комітету
України, а ці заходи повинні здійснюватися відповідно до законодавства про
захист економічної конкуренції.
У зв’язку з цим, запропоновано доопрацювати пункт 1 розділу І
законопроекту, виклавши його в редакції, відповідно до якої ч.2 статті 2 Закону
про Товариство доповнити абзацом, згідно з яким передача до статутного
капіталу Товариства 100 відсотків акцій ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»
здійснюється з урахуванням Закону України «Про захист економічної
конкуренції».
Крім того, відповідно до п. 1 ч. статті 1 Закону України «Про державну
допомогу суб’єктам господарювання» державна допомога суб’єктам
господарювання (далі – державна допомога) – підтримка у будь-якій формі
суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що
спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи
переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів
господарської діяльності. Отже, захід з передачі до статутного капіталу
АТ «Укрзалізниця» 100 відсотків акцій ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» може
містити ознаки державної допомоги в розумінні вказаного Закону.
При цьому, пунктом 52 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону
України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», доповненого
Законом від 15.03.2022 № 2134-IX (в редакції Закону від 01.04.2022 № 2175-IX),
встановлено, що під час дії воєнного стану норми статей 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14,
5
15, 16 цього Закону та інші норми законодавства, що випливають із зазначених
статей цього Закону, не застосовуються. Державна допомога, що надається під
час дії воєнного стану, є допустимою.
Тож, у разі ухвалення під час дії воєнного стану нормативно-правового
акта, на підставі якого надається або може надаватися державна допомога, така
державна допомога є допустимою для конкуренції згідно із вказаним Законом.
Разом із тим, стаття 262(1) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї
сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної
енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про
асоціацію), передбачає, що будь-яка допомога, надана Україною або країнами-
членами Європейського Союзу з використанням державних ресурсів, що
спотворює або загрожує спотворити конкуренцію шляхом надання переваг
окремим підприємствам або виробництву окремих товарів, є несумісною з
належним функціонуванням цієї Угоди в тій мірі, у якій вона може впливати на
торгівлю між Сторонами.
Пунктами 2 та 3 статті 262 Угоди про асоціацію визначено, яка допомога
вважатиметься сумісною з належним функціонуванням Угоди та, яка допомога
може вважатися сумісною з належним виконанням цієї Угоди.
Крім того, відповідно до статті 264 Угоди про асоціацію сторони
домовились, що вони застосовуватимуть положення Угоди з використанням як
джерела тлумачення критеріїв, що випливають із застосування статей 106, 107 та
93 Договору про функціонування Європейського Союзу, зокрема відповідну
судову практику Суду Європейського Союзу, а також відповідне вторинне
законодавство, рамкові положення, керівні принципи та інші чинні
адміністративні акти Європейського Союзу.
З огляду на викладене, реалізація заходу з передачі до статутного капіталу
АТ «Укрзалізниця» 100 відсотків акцій ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» має
відповідати наведеним вимогам Угоди про асоціацію.
Цей законопроект було розглянуто 23.10.2023 на засіданні підкомітету з
питань залізничного транспорту, за результатами якого було прийнято рішення
рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та
інфраструктури розглянути законопроект на його засіданні та ухвалити рішення
– рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення
змін до Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства
залізничного транспорту загального користування» (реєстр. № 9613 від
14.08.2023) за наслідками його розгляду у першому читанні прийняти за основу.
Враховуючи зазначене, за результатами обговорення Комітет Верховної
Ради України з питань транспорту та інфраструктури ухвалив рішення
рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення
змін до Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства
залізничного транспорту загального користування» (реєстр. № 9613 від
14.08.2023) за наслідками його розгляду у першому читанні прийняти за основу.
Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України з цього
питання визначено Ковальова А. В. – голову підкомітету з питань залізничного
6
транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та
інфраструктури.
Проект Постанови Верховної Ради України з цього питання додається.
Голова Комітету Ю.Г. Кісєль