Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які регулюють банківську діяльність, щодо унормування механізму відновлення за участю держави діяльності банків, які обумовлюють стабільність роботи підприємств стратегічного значення під час воєнного стану

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та

митної політики

До законопроекту за реєстр. № 9464 від 07.07.2023

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

4 вересня 2023 року (протокол № 166) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України, які регулюють банківську діяльність, щодо унормування механізму

відновлення за участю держави діяльності банків, які обумовлюють стабільність

роботи підприємств стратегічного значення під час воєнного стану» (реєстр.

№ 9464 від 07.07.2023), внесений народними депутатами України

Пивоваровим Є.П., Люботою Д.В. та іншими.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до законів України

«Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів

фізичних осіб» та «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації

банків»:

встановити, що на період дії воєнного стану держава в особі Кабінету

Міністрів України приймає рішення про участь у відновленні банку, щодо якого

Національним банком України в період з 24.02.2022 прийнято рішення за

пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) про

відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банків (крім банків, які

перебувають під контролем держави-агресора), що відповідають таким

критеріям:

– мають зобов’язання перед підприємствами, що мають стратегічне

значення для економіки і безпеки держави та входять до відповідного переліку

таких підприємств, затвердженого вищим органом у системі органів виконавчої

влади, у розмірі, більшому ніж 90 000 мінімальних заробітних плат,

встановлених законом на відповідну дату;

– рішення про виведення/ліквідацію яких прийнято в період дії воєнного

стану в Україні;

– власники істотної участі в яких не є особами, до яких застосовано санкції

у встановленому законом порядку;

визначити, що суб’єктом реорганізації може бути банк, що

виводиться/ліквідується, ліквідаційну процедуру в якому здійснює Фонд, а

також банк, щодо якого здійснюється процедура відновлення діяльності банку за

участю держави за рішенням Кабінету Міністрів України;

продовжити строк дії механізму спрощеної процедури капіталізації та

реорганізації банків до 31.12.2025 /згідно з чинною нормою – до 01.08.2024/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою законопроекту є запобігання негативного впливу кризових явищ у

банківській системі держави на стабільність роботи підприємств, що мають

стратегічне значення для економіки і безпеки України та входять до відповідного

переліку таких підприємств, затвердженого вищим органом у системі органів

виконавчої влади, в період дії воєнного стану;

введення в дію зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат

з державного чи місцевих бюджетів.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про

систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування

коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти

державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що

надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу

коштів. Згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України

на 2023 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски

ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2014-2016 роках

згідно з аналогічними нормами закону про державний бюджет на відповідний рік

здійснені такі операції загалом на суму 59,56 млрд грн. При цьому, у 2017-

2022 роках такі операції не проводилися, а навпаки протягом 2018-2021 років

Фонд достроково погасив векселі за такими операціями, здійсненими у 2014-

2016 роках, загалом у сумі 16,2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до

законопроекту зазначає, що:

у разі запровадження положень законопроекту можуть виникнути

непередбачувані витрати державного бюджету, пов’язані з діяльністю банку,

щодо якого Кабінет Міністрів України приймає рішення про участь у

відновленні, після закінчення пільгового періоду (щодо невиконання вимог

Національного банку стосовно обов’язкових нормативів, лімітів валютної

позиції) у подальшій його діяльності, а також щодо фінансової підтримки Фонду

в межах відшкодованих гарантованих вкладів фізичним особам до отримання

компенсації від держави-агресора;

запропоновані законопроектом зміни створюють ризик

неплатоспроможності Фонду до отримання зазначеної компенсації від держави-

агресора, що потребуватиме державної фінансової підтримки Фонду за рахунок

державного бюджету.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не

підтримує (копія висновку Мінфіну додається у електронному вигляді).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27

Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної

Ради України.

За підсумками розгляду зазначеного законопроекту прийнято рішення:

законопроект матиме вплив на показники бюджету (може потребувати

додаткових витрат державного бюджету на реалізацію передбачених

законопроектом заходів, включаючи надання Фонду фінансової підтримки,

залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та стану

банківської системи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в

дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України

(з урахуванням норм пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА