Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правової політики

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-84

В И С Н О В О К

щодо проектів законів

про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення

положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного

Суду України

(реєстр. № 9322 від 25 травня 2023 року)

(реєстр. № 9322-1 від 29 травня 2023 року)

(реєстр. № 9322-2 від 30 травня 2023 року)

(реєстр. № 9322-3 від 01 червня 2023 року)

За дорученнями Голови Верховної Ради України від 25 травня 2023 року,

від 29 травня 2023 року, від 30 травня 2023 року, від 01 червня 2023 року Комітет

з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 08 червня 2023 року

(протокол № 127) проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду

судді Конституційного Суду України (реєстр. № 9322 від 25 травня 2023 року),

поданий народним депутатом України Масловим Д.В. та іншими народними

депутатами України (далі – Законопроект за реєстр. № 9322), проект Закону про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень

про конкурсний відбір на посаду судді Конституційного Суду України (реєстр.

№ 9322-1 від 29 травня 2023 року), поданий народним депутатом України

Власенком С.В. (далі – Законопроект за реєстр. № 9322-1), проект Закону про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень

про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду

України (реєстр. № 9322-2 від 30 травня 2023 року), поданий народними

депутатами України Торохтієм Б.Г. та Гуньком А.Г. (далі – Законопроект за

реєстр. № 9322-2), проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на

посаду судді Конституційного Суду України (реєстр. № 9322-3 від 01 червня

2023 року), поданий народним депутатом України Геращенко І.В. та іншими

народними депутатами України (далі – Законопроект за реєстр. № 9322-3).

За рішенням Верховної Ради України від 30 травня 2023 року

Законопроекти за реєстр. № 9322 та 9322-1 включено до порядку денного

дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, при цьому

Законопроект за реєстр. № 9322 визначено як невідкладний.

Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту за реєстр. № 9322

його розроблено з метою уточнення окремих положень про проведення

конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду

України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді

Конституційного Суду України на конкурсних засадах» від 13.12.2022 року

№ 2846-IX суттєво змінено процедуру конкурсного добору кандидатів на посаду

судді Конституційного Суду України.

У висновку Європейської комісії «За демократію через право»

(Венеційська комісія) від 16-17 грудня 2022 року, який був оприлюднений після

ухвалення Верховною Радою України Закону № 2846-IX, а також у листі щодо

аналізу відповідності Закону № 2846-IX, який був підготовлений Венеційської

комісією 25 січня 2023 року, Комісія висловила свої додаткові рекомендації

щодо порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду

України.

Законопроектом передбачено внесення змін до Кодексу адміністративного

судочинства України, Регламенту Верховної Ради України, законів України

«Про Конституційний Суд України», «Про правовий режим воєнного стану».

На виконання рекомендацій Венеційської комісії законопроектом

пропонується:

1) визначити, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні

справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів призначення

суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів

на посаду судді Конституційного Суду України, рішень, дій чи бездіяльності

органів, які оцінюють кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України

у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду

України;

2) збільшити до 30 днів строки для подання особами, які претендують на

участь у конкурсному відборі на посаду судді Конституційного Суду України,

документів;

3) надати можливість особам, яка виявили намір обійняти посаду судді

Конституційного Суду України та відповідають визначеним Конституцією

України вимогам, але не подали всіх необхідні документів чи подали їх із

помилками та неточностями, подати або виправити відповідні документи

протягом додаткового строку;

4) визначити, що у період дії воєнного стану щодо осіб, які претендують на

зайняття посади судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради

правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводиться

спеціальна перевірка, а також перевірка, передбачена Законом України «Про

очищення влади»;

5) передбачити, що кандидати, які отримали від Дорадчої групи експертів

оцінку «не відповідає» за критерієм професійних якостей припиняють участь у

конкурсі;

6) встановити, що за критеріями високих моральних якостей та визнаного

рівня компетентності у сфері права кандидати отримують лише 2 оцінки –

«відповідає» або «не відповідає»;

7) передбачити, що Дорадча група може провести оцінювання кандидатів

за критеріями високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності у

сфері права в 1 етап;

8) встановити, що стосовно кандидатів, які отримали оцінку «відповідає»

за критеріями високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності у

сфері права, Дорадча група формує загальний список всіх оцінених кандидатів;

9) пропонується встановити, що після формування такого списку стосовно

всіх оцінених кандидатів, які відповідають критеріям високих моральних

якостей та визнаного рівня компетентності у сфері права,

Дорадча група експертів буде формувати їх рейтинговий список.

Кандидати у рейтинговому списку будуть розміщуватися залежно від кількості

голосів, отриманих від Дорадчої групи, від найвищого (6 голосів «за») до

найменшого результату (0 голосів «за»);

10) Верховна Рада України та з’їзд суддів України, при призначенні на

посаду судді Конституційного Суду України, спочатку будуть проводити

голосування стосовно тих кандидатів, які отримали найвищий рейтинг. У разі

набрання такими кандидатами недостатньої кількості голосів, голосування буде

проводитися щодо наступних у рейтингу кандидатів, які отримали на один голос

менше від Дорадчої групи експертів, до вичерпання всього списку оцінених

кандидатів;

11) установити, що протягом перехідного періоду добору, Дорадча група

експертів приймає рішення щонайменше чотирма голосами її членів, з яких

принаймні двоє запропоновані міжнародними організаціями чи Європейською

комісією «За демократію через право». Якщо у зв’язку із однаковою кількістю

голосів «за» і «проти» Дорадча група експертів не може ухвалити рішення,

проводиться повторне голосування. У разі однакової кількості голосів «за» і

«проти» під час такого повторного голосування голоси трьох членів Дорадчої

групи експертів, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними

організаціями чи Європейською комісією «За демократію через право», є

вирішальними;

12) визначити, що питання відводів/самовідводів може розглядатися не

пізніше початку проведення Дорадчою групою співбесід із всіма кандидатами на

посаду судді Конституційного Суду;

13) передбачити для кожного члена Дорадчої групи заступника, який міг

би його замінювати у випадках відведення/самовідведення, або дострокового

припинення повноважень;

14) уточнити, що у протоколах Дорадчої групи експертів має бути

зазначено результати поіменного голосування всіх членів;

15) уточнити, що всі рішення Дорадчої групи експертів, включно із

рішеннями щодо оцінки моральних якостей та рівня компетентності у сфері

права кандидатів, мають бути вмотивовані;

16) встановити, що Дорадча група оприлюднює рішення стосовно

кандидатів, які отримали оцінку «не відповідає» за критеріями високих

моральних якостей або визнаного рівня компетентності у сфері права, без

наведення мотивів, які слугували підставою для ухвалення такого рішення.

Такі рішення із мотивуванням оприлюднюються Дорадчою групою лише

на вимогу кандидата, який отримав оцінку «не відповідає»;

17) збільшити строки для призначення осіб до першого складу Дорадчої

групи експертів;

18) установити, що з дня набрання чинності цим Законом усі процедури

відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних

засадах, розпочаті суб’єктами призначення та не завершені станом на день

набрання ним чинності, вважаються припиненими без окремого рішення

суб’єктів призначення, та оголошується заново.

У пояснювальній записці до Законопроекту за реєстр. № 9322-1 його

метою визначено уточнення окремих положень про проведення конкурсного

відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України.

Законопроект передбачає:

1) на кожну вакантну посаду судді Конституційного Суду України

оголошується і проводиться окремий конкурс. У разі одночасного виникнення

більше ніж однієї вакансії на посаду судді Конституційного Суду України може

бути проведено декілька конкурсних відборів кандидатур на вакантні посади

одночасно з проведенням окремого конкурсу на кожну вакантну посаду;

2) документи подаються до Верховної Ради України особами, які

претендують на участь у конкурсному відборі на посаду судді Конституційного

Суду України, в паперовій формі особисто або засобами поштового або

електронного зв’язку. Прийом документів завершується о 24 годині останнього

дня строку подачі документів, якщо документи подаються в електронній формі,

та в час закінчення робочого часу Апарату Верховної Ради, якщо документи

подаються в паперовій формі, а також протягом наступних десяти днів після

закінчення строку для подачі документів, якщо документи було відправлено

засобами поштового зв’язку протягом часу, визначеного для подачі документів.

Апарат Верховної Ради не має права відмовити у прийнятті документів з інших

підстав, ніж закінчення зазначеного строку;

3) Комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу

Конституційного Суду України, запрошує осіб, які виявили намір обійняти

посаду судді Конституційного Суду України та подали документи, на своє

засідання і може звернутися до будь-кого з них із пропозицією надати пояснення

щодо поданих документів та відповісти на запитання, що виникли у членів

Комітету та інших, запрошених на засідання, осіб;

4) якщо особа, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного

Суду України, відповідає визначеним Конституцією України вимогам, але не

подала всі необхідні документи, визначені законом, чи подала їх із помилками та

неточностями, які не є підставою для відмови у допуску до конкурсного відбору,

комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу

Конституційного Суду України, надає всім таким особам додатковий строк для

подачі та виправлення відповідних документів, який не може бути більшим

десяти робочих днів. Подані особою документи мають містити всі необхідні

реквізити документу. У разі неподання, невиправлення відповідних документів

протягом додаткового строку Комітет, до предмета відання якого належать

питання правового статусу Конституційного Суду України, приймає щодо таких

осіб обґрунтоване рішення про відмову у допуску до конкурсного відбору;

5) щодо кожного кандидата, допущеного до Конкурсу, Дорадча група

експертів надає Верховній Раді одне з рішень: рішення про рекомендацію особи

на посаду судді Конституційного Суду України або рішення про наявність

застережень щодо доцільності призначення особи на посаду судді

Конституційного Суду України.

6) Дорадча група експертів зобов’язана надати рішення щодо всіх

кандидатів - відсутність рішення Дорадчої групи експертів щодо будь-якого

кандидата на посаду судді Конституційного Суду України унеможливлює

розгляд Верховною Радою України питання про призначення на посаду судді

Конституційного Суду України.

7) Комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу

Конституційного Суду України, після отримання рішення Дорадчої групи

експертів щодо всіх кандидатів, проводить співбесіди із такими кандидатами та

за наслідками співбесід ухвалює рішення стосовно кожного кандидата на посаду

судді Конституційного Суду України. Комітет, до предмета відання якого

належать питання правового статусу Конституційного Суду України, не має

права розпочати проведення співбесід з кандидатами на посаду судді

Конституційного суду України, якщо хоча б щодо одного з них відсутнє рішення

Дорадчої групи експертів;

8) у разі наявності висновку Дорадчої групи експертів про наявність

застережень щодо доцільності призначення особи на посаду судді

Конституційного Суду України такий висновок зачитується і обговорюється;

9) голосування за призначення на посаду судді Конституційного Суду

України здійснюється Верховною Радою щодо того кандидата, який за

підсумками рейтингового голосування отримав найбільшу кількість голосів

народних депутатів. Верховна Рада призначає кандидата на посаду судді

Конституційного Суду України відкритим голосуванням більшістю голосів

народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

10) якщо за результатами відкритого голосування кандидат, який за

підсумками рейтингового голосування отримав найбільшу кількість голосів

народних депутатів, не отримав необхідну кількість голосів для призначення

його на посаду судді Конституційного Суду України, його кандидатура

вважається відхиленою, оголошується новий конкурс;

11) Дорадча група експертів складається з двох осіб, які призначає

Президент України, двох осіб, призначених Верховною Радою України та двох

осіб, які призначив З’їзд суддів.

Крім того, в Пояснювальній записці суб’єкт права законодавчої ініціативи

наголосив, що Україна є суверенною, а відтак здійснювати управління

державними справами мають громадяни України, а не іноземці, у зв’язку з чим

Законопроектом за реєстр. № 9322-1 запропоновано виключити ряд положень

щодо участі міжнародних експертів при доборі до конституційного органу –

Конституційного Суду України та низку норм, що зазнали змін та

удосконалення, з урахуванням зауважень до проектів законів, що були раніше

внесені до Верховної Ради України з питань відбору суддів до Конституційного

Суду України.

Згідно пояснювальної записці до Законопроекту за реєстр. № 9322-2 його

метою також визначено уточнення окремих положень про проведення

конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду

України.

На відміну від Законопроекту за реєстр. № 9322, Законопроектом за реєстр.

№ 9322-2 запропоновано встановити, що тимчасово, упродовж шести років з дня

набрання чинності цим Законом (далі - перехідний період добору), як виняток з

положень Глави 21 Розділу І Закону України «Про Конституційний Суд

України», повноваження Дорадчої групи експертів здійснює перший склад

Етичної ради, сформованої відповідно до Закону України «Про Вищу раду

правосуддя».

Під час виконання таких повноважень Етична рада приймає рішення за

правилами, визначеними пунктом 231 розділу ІІІ Закону України «Про Вищу

раду правосуддя».

З цією метою Етична рада розробляє та ухвалює методологію оцінювання

моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду

судді Конституційного Суду.

Не пізніше тридцяти днів до дня завершення перехідного періоду добору,

суб’єкти формування Дорадчої групи експертів розпочинають процедури

призначення осіб до першого складу Дорадчої групи в порядку, встановленому

цим Законом.

Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту за реєстр. № 9322-3

його розроблено з метою удосконалення відбору кандидатур на посаду судді

Конституційного Суду України на конкурсних засадах.

Законопроектом пропонується оновити процедуру конкурсного відбору

суддів Конституційного Суду України, змінивши умови організації Дорадчої

групи експертів та встановити, що:

1) до повноважень Верховного Суду належить оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб’єктів призначення суддів Конституційного Суду України у

процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду

України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють кандидатів на посаду

судді Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів

на посаду судді Конституційного Суду України;

2) особи, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду

України, можуть бути запрошені на засідання комітету, до предмета відання

якого належать питання правового статусу Конституційного Суду України.

Неприбуття на засідання комітету таких осіб не перешкоджає розгляду їх

документів;

3) якщо кількість допущених до конкурсного відбору осіб становить менше

двох на одну вакантну посаду, на таку вакантну посаду оголошується новий

конкурсний відбір;

4) для визначення рейтингу кандидатів на посаду судді Конституційного

Суду України Верховна Рада проводить відкрито рейтингове голосування

окремо стосовно кожного кандидата, який включений Дорадчою групою

експертів до списку оцінених кандидатів та отримав від Дорадчої групи

експертів щонайменше 5 голосів «за». Якщо жоден кандидат на посаду судді

Конституційного Суду України не отримав таку кількість голосів, голосування

проводиться стосовно тих кандидатів, які отримали від Дорадчої групи експертів

на один голос менше;

5) якщо лише один кандидат отримав від Дорадчої групи експертів 5

голосів «за», Верховна Рада відразу проводить стосовно такого кандидата

голосування за призначення на посаду судді Конституційного Суду України;

6) якщо за результатами голосування жоден кандидат, який отримав від

Дорадчої групи експертів оцінку «найбільше відповідає» за критерієм визнаного

рівня компетентності у сфері права, не отримав більшості голосів народних

депутатів від конституційного складу Верховної Ради, Верховна Рада проводить

голосування стосовно тих кандидатів, які отримали від Дорадчої групи експертів

на один голос менше до вичерпання списку оцінених Дорадчою групою

кандидатів;

7) якщо за результатами голосування жоден кандидат, включений до

списку Дорадчої групи експертів, не отримав більшості голосів народних

депутатів від конституційного складу Верховної Ради, оголошується новий

конкурсний відбір, який проводиться у порядку, визначеному Законом України

«Про Конституційний Суд України»;

8) Дорадча група діє у складі семи членів, які призначаються строком на

три роки та беруть участь у її роботі на громадських засадах;

9) члени Дорадчої групи не можуть бути призначені повторно;

10) членом Дорадчої групи може бути особа, яка крім іншого, має

бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний

авторитет;

11) до складу Дорадчої групи увійдуть 7 осіб з переважанням зарубіжних

експертів:

одна особа, призначена Президентом України;

одна особа, призначена Верховною Радою України;

одна особа, призначена з’їздом суддів України;

дві особи, визначені Європейською комісією «За демократію через право»;

дві особи, визначені міжнародними та іноземними організаціями, які

відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти

років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної

реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або

запобігання і протидії корупції;

12) Дорадча група є повноважною, за умови наявності в її складі

щонайменше п’яти членів;

13) член Дорадчої групи зобов’язаний брати участь у її роботі особисто без

права делегування своїх повноважень іншим особам, у тому числі іншим членам

Громадської ради міжнародних експертів;

14) у разі отримання кандидатом на посаду судді Конституційного Суду

України негативної оцінки від Дорадчої групи він вважається таким, що

припинив участь у конкурсі;

15) Дорадча група формується упродовж трьох місяців;

16) Дорадча група експертів вважається утвореною, за умови призначення

щонайменше п’яти її членів;

17) особа набуває статусу члена Дорадчої групи з дня прийняття рішення

про її призначення.

Розглядаючи законопроекти, Комітет з питань правової політики виходить

з такого.

У Конституції України зазначається, що Україна є правовою державою

(стаття 1), органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої

повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів

України (частина друга статті 6), в Україні визнається і діє принцип верховенства

права, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі

Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша-друга статті 8).

Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України

здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку (частина

третя статті 148 Конституції України).

Прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України як

єдиного органу законодавчої влади в Україні (стаття 75, пункт 3 частини першої

статті 85 Конституції України).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

(далі – Управління) у своїх висновках висловило зауваження до всіх чотирьох

законопроектів.

Аналізуючи Законопроект за реєстр. № 9322 Управління у своєму

висновку вказало, що в цілому погоджується з необхідністю оновлення та

вдосконалення законодавства в частині відбору кандидатур на посаду судді

Конституційного Суду України (далі – КСУ) на конкурсних засадах. До того ж,

вимога щодо оновлення законодавства про порядок добору суддів КСУ

(включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки чесності та

професійних навичок відповідно до рекомендацій Венеційської Комісії) є однією

з умов, які Європейський Союз ставить перед Україною на шляху до

повноправного членства. Тому сама ідея прийняття законодавчого акту з

відповідних питань не викликає заперечень. Позитивним є те, що поданим

проектом пропонується вдосконалити норми чинного законодавства в контексті

уточнення положень про проведення конкурсного відбору кандидатур на посаду

судді КСУ, у тому числі з урахуванням рекомендацій Венеційської Комісії,

викладених у Висновку CDL-AD(2022)054).

Разом з тим, частина положень проекту викликала зауваження, які на

думку членів Комітету можуть бути враховані при підготовці Законопроекту за

реєстр. № 9322 до другого читання.

При аналізі Законопроекту за реєстр. № 9322-1 Управління насамперед

звернуло увагу на те, що виключення низки положень щодо участі міжнародних

експертів у складі Дорадчої групи експертів (далі - ДГЕ) при доборі кандидатів

на посади суддів КСУ є основними концептуальними новелами проекту.

Оцінюючи норми чинного Закону у системному зв’язку із пропонованими

приписами проекту, Управління зазначило, що при наданні Україні статусу

держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу Комісія ЄС підкреслила

нагальну необхідність реформування КСУ відповідно до рекомендацій

Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія).

Комісією було підкреслено, що центральним у такій реформі є запровадження

надійної та прозорої процедури призначення кандидатів на посаду судді КСУ,

адже існуюча на сьогодні процедура добору кандидатів на посаду суддів КСУ на

практиці відбувається не на конкурсних засадах і залишається високий рівень її

політизації. Отже, важливість удосконалення процедури призначення суддів

КСУ, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки чесності та

професійних навичок полягає не лише у тому, що це частина важливих реформ,

які є ключем до євроінтеграції України, а, насамперед, у тому, що в умовах війни,

існують більші загрози для прав людини та конституційного ладу. Власне, тому

проблема політично нейтрального та незалежного КСУ є особливо актуальною і

нагальною наразі.

Управління окремо звернуло увагу на те, що формування першого складу

ДГЕ з числа трьох осіб, запропонованих міжнародними та іноземними

організаціями, в цілому узгоджується із рекомендаціями Венеційської Комісії,

яка у своєму Висновку щодо змін до законодавчих актів, які регулюють статус

Верховного Суду та органів суддівського врядування від 9 грудня 2019 року

№969/2019 зазначила, що «такі органи повинні бути створені на перехідний

період до досягнення запланованих результатів. Постійне існування такої

системи, закріпленої законодавчо, може порушити питання конституційного

суверенітету» (пункт 24).

Управління також вказало на дискусійний характер низки новел цього

проекту та його недоліки техніко-юридичного характеру.

У своєму висновку до Законопроекту за реєстр. № 9322-2 Управління

зазначило, що значна частина положень даного законопроекту збігається за

змістом з положеннями Законопроекту за реєстр. № 9322, тому відповідні

зауваження зберігають актуальність і для положень даного законопроекту.

Щодо пропозиції надати повноваження Дорадчої групи експертів першому

складу Етичної ради, сформованої відповідно до Закону України «Про Вищу

раду правосуддя», Управління зазначило, зокрема, що Етична рада та ДГЕ мають

різну мету утворення, різний правовий статус, а також організаційно-правові

засади та форми діяльності, різний порядок прийняття рішень, джерела

фінансування тощо. На думку Управління, перекладання функцій ДГЕ по

відбору суддів на посаду КСУ на Етичну раду або будь-який інший колегіальний

орган навряд чи буде сприйняте Єврокомісією як виконання її умов щодо

початку переговорів про вступ до ЄС, і це може поставити під питання початок

таких переговорів.

Аналізуючи Законопроект за реєстр. № 9322-3 Управління у своєму

висновку також вказало, що значна частина положень даного законопроекту

збігається за змістом з положеннями Законопроекту за реєстр. № 9322, тому

відповідні зауваження, зроблені Управлінням у висновку на цей проект,

зберігають актуальність і для положень Законопроекту за реєстр. № 9322-3.

Управління звернуло увагу на головні відмінності цього проекту, зокрема:

скасування перехідного періоду добору до складу ДГЕ; формування ДГЕ у складі

семи членів з переважанням міжнародних експертів; члени ДГЕ

призначатимуться строком на три роки, однак не можуть бути призначені

повторно; до складу ДГЕ будуть входити: одна особа, призначена Президентом;

одна особа, призначена Верховною Радою України; одна особа, призначена

з’їздом суддів України; дві особи, визначені Венеційською комісією; дві особи,

визначені міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до

міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають

Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної реформи та/або

верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії

корупції; у разі отримання кандидатом на посаду судді КСУ негативної оцінки

від ДГЕ він вважатиметься таким, що припинив участь у конкурсі.

Управління в цілому не підтримало зазначені вище законодавчі новели,

вказавши, зокрема, що не входження до складу ДГЕ жодного представника від

української громадськості, юридичної освіти і науки є доволі сумнівним,

зважаючи на те, що роль ДГЕ полягає в тому, щоб урівноважити ризик

політичної мотивації у відборі суддів до КСУ.

Також Управління звернуло увагу на те, що деякі новели Законопроекту за

реєстр. № 9322-3 потребують уточнення в контексті забезпечення правової

визначеності.

Відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради

України при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може

рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший

законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами

– членами цього комітету.

Обговоривши положення законопроектів за реєстр. № № 9322, 9322-1,

9322-2, 9322-3 з урахуванням висловлених до них зауважень і пропозицій,

Комітет дійшов висновку про необхідність певного доопрацювання

законодавчого регулювання порушеного у законопроектах питання, прийнявши

за основу Законопроект за реєстр. № 9322.

Разом з тим, члени Комітету вважають, що у разі можливого надходження

до Комітету додаткових зауважень та пропозицій до Законопроекту за реєстр.

№ 9322 після його прийняття у першому читанні для реалізації відповідних

пропозицій необхідно буде застосувати частину першу статті 116 Регламенту

Верховної Ради України щодо врахування виправлень, уточнень, усунення

помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних

частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом

розгляду в першому читанні.

З огляду на зазначене, враховуючи приписи статей 93, 110, 111, 116

Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань правової політики

вирішив:

1. Рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного

дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проект Закону про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень

про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду

України (реєстр. № 9322-2 від 30 травня 2023 року), поданий народними

депутатами України Торохтієм Б.Г. та Гуньком А.Г., та проект Закону про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень

про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду

України (реєстр. № 9322-3 від 01 червня 2023 року), поданий народним

депутатом України Геращенко І.В. та іншими народними депутатами України.

2. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в

першому читанні прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір

кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України (реєстр. № 9322 від

25 травня 2023 року), поданий народним депутатом України Масловим Д.В. та

іншими народними депутатами України. У зв’язку з цим проект Закону про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень

про конкурсний відбір на посаду судді Конституційного Суду України (реєстр.

№ 9322-1 від 29 травня 2023 року), поданий народним депутатом України

Власенком С.В., проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду

судді Конституційного Суду України (реєстр. № 9322-2 від 30 травня 2023 року),

поданий народними депутатами України Торохтієм Б.Г. та Гуньком А.Г., проект

Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення

положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного

Суду України (реєстр. № 9322-3 від 01 червня 2023 року), поданий народним

депутатом України Геращенко І.В. та іншими народними депутатами України,

відхилити.

3. Звернутись до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити

на пленарному засіданні під час розгляду проекту Закону про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний

відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України (реєстр.

№ 9322 від 25 травня 2023 року) відповідно до частини першої статті 116

Регламенту Верховної Ради України про необхідність внесення пропозицій і

поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у

тексті цього законопроекту, інших структурних частин цього законопроекту

та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому

читанні та відповідають предмету правового регулювання цього законопроекту.

4. Доповідачем від Комітету з цього питання під час розгляду на

пленарному засіданні Верховної Ради України визначити Голову Комітету

Маслова Д.В.

Голова Комітету Д.В. МАСЛОВ