Тип: Звичайний
№ 9320-1
Дата: 31 травня 2023 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
1ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 11 Закону
України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей» щодо грошового забезпечення військовослужбовців у
зв’язку з пораненням, хворобою, протезуванням та/або ортезуванням, а
також військовослужбовцям-жінкам у разі їх призначення на
рівнозначні (у тому числі з меншим обсягом роботи) і нижчі посади за
станом здоров’я»
1.Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної
цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є
найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу
(частина перша статті 17); держава забезпечує соціальний захист громадян
України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших
військових формуваннях, а також членів їхніх сімей ( частина п’ята статті 17);
захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є
обов’язком громадян України ( частина перша статті 65).
У низці своїх рішень Конституційний Суд України вказував, що
„визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції
України комплекс організаційно-правових та економічних заходів,
спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців <...>,
зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для
існування ( стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних
обов’язків, пов’язаних з ризиком для життя та здоров’я, певним обмеженням
конституційних прав і свобод, у тому числі права заробляти матеріальні блага
для забезпечення собі і своїй сім’ї рівня життя, вищого за прожитковий
мінімум“; „соціальні гарантії військовослужбовців <...> випливають з
характеру покладених на них службових обов’язків у зв’язку з виконанням
ними державних функцій“ (абзаци десятий, одинадцятий пункту 3
мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004);
„норми-принципи частини п’ятої статті 17 Конституції України щодо
забезпечення державою соціального захисту громадян України, які
перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових
формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають
безумовний характер“ (перше речення абзацу восьмого підпункту 2.2 пункту
2 Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 18 грудня 2018 року
№ 12-р/2018 сформулював юридичну позицію щодо розуміння змісту статей
17, 65 Основного Закону України і визначив, що громадяни України, які
захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України,
виконують конституційно значущі функції; тож держава повинна надавати їм
і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії
2соціального захисту відповідно до частини п’ятої статті 17 Конституції
України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб,
на яких покладається обов’язок захищати Україну, її незалежність та
територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п’ятою статті 17
Конституції України передбачено особливий соціальний захист, який не
обмежено умовами й рівнем, встановленими у статті 46 Основного Закону
України; закріплення в Конституції України обов’язку держави щодо
забезпечення соціального захисту громадян України, які захищають Вітчизну,
суверенітет і територіальну цілісність України, є запорукою його реалізації
державою та недопущення зниження рівня соціального захисту цих осіб та
членів їхніх сімей ( абзаци другий – четвертий пункту 3 мотивувальної частини
Рішення).
Одним з елементів такого соціального захисту є медичне забезпечення
військовослужбовців та недопущення зниження гарантій їх грошового
забезпечення у зв’язку з пораненням чи хворобою.
Натомість чинний Закон України «Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає недопущення зниження
цих гарантій. У зв’язку з цим існує необхідність невідкладного врегулювання
зазначеного питання на законодавчому рівні. Адже саме виконання державою
конституційного обов’язку щодо забезпечення посиленого соціального
захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних або резервістів
покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них
індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов’язку щодо
захисту Вітчизни – України, її суверенітету, незалежності та територіальної
цілісності.
2.Цілі і завдання законопроекту
Законопроектом передбачено законодавчими нормами визначити умови
відповідних виплат у зв’язку з пораненням, хворобою, протезуванням та/або
ортезуванням військовослужбовцям, які, ризикуючи своїм життям і здоров’ям,
захищають незалежність України.
3.Основні положення законопроекту
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 11 Закону «Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,
встановивши, що:
1)військовослужбовцям, звільненим від виконання службових
обов’язків у зв’язку з пораненням, хворобою та перебуванням на лікуванні в
закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування (у зв’язку з
пораненням, лікуванням, хворобою) (відпустці за станом здоров’я)
виплачується повне грошове забезпечення за останніми займаними посадами
за весь період перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров’я,
включаючи повний розмір додаткової винагороди, встановленої
3законодавством для відповідної категорії військовослужбовців, якщо виплата
додаткової винагороди здійснювалася до першого дня звільнення від
виконання службових обов’язків у зв’язку з пораненням, хворобою та
лікуванням. Зазначене грошове забезпечення та додаткова винагорода
сплачується у повному розмірі протягом всього періоду перебування на
лікуванні в медичних закладах та у відпустці за станом здоров’я;
2)військовослужбовцям, яким відповідно до медичного висновку
надається реабілітаційна допомога з протезування та/або ортезування у
стаціонарних умовах у закладах охорони здоров’я, за весь період перебування
в цих закладах здійснюється виплата грошового забезпечення та додаткової
винагороди, якщо виплата додаткової винагороди здійснювалася до першого
дня звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з пораненням,
лікуванням, наданням реабілітаційної допомоги з протезування та/або
ортезування;
3)у випадках, коли у період поранення, хвороби, протезування та/або
ортезування за бажанням військовослужбовця він знаходиться за місцем
проживання сім’ї або родичів виплати йому грошового забезпечення та
додаткової винагороди здійснюються відповідно до пункту 11 статті 11 цього
Закону;
4)порядок грошового забезпечення військовослужбовців, зазначених у
пункті 11 статті 11 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів
України;
5)військовослужбовцям-жінкам, які відповідно до медичного висновку
до вибуття їх у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами призначені на
рівнозначні (у тому числі з меншим обсягом роботи) і нижчі посади за станом
здоров’я, зберігається повна виплата грошового забезпечення за попередньою
посадою, але не більш як до дня прибуття з відпустки у зв’язку з вагітністю та
пологами.
4.Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового
регулювання
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють
правовідносини у цій сфері, є Конституція України, закони України «Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про
військовий обов'язок і військову службу», «Про правовий режим воєнного
стану» та інші законодавчі акти.
Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не
потребуватиме внесення змін до інших законів України.
5.Фінансово-економічне обґрунтування
Законопроект не потребує додаткових витрат з Державного бюджету
України.
46.Запобігання корупції
Проект Закону не містить правил і процедур, які містять ризики
вчинення корупційних правопорушень.
7.Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків
прийняття законопроекту
Прийняття зазначеного законопроекту сприятиме зміцненню гарантій
соціального захисту військовослужбовців.
Народні депутати України