Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір на посаду судді Конституційного Суду України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо уточнення положень про

конкурсний відбір на посаду судді Конституційного Суду України»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта.

Указом Президента України від 11.06.2021 № 231/2021 затверджено

Стратегію розвитку системи правосуддя й конституційного судочинства на 2021-

2023 роки, яка визначає основні засади та напрями подальшого сталого

функціонування і розвитку системи правосуддя з урахуванням кращих міжнародних

стандартів та практик. Однак, так звана судова «реформа» розпочалася ще у

далекому 2014 році, і, як результат: абсолютно інституційно слабкі Вища Рада

правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Конституційний Суд України,

корупція у Верховному суді та всій ієрархічній системі правосуддя, судова влада в

Україні потребує перезавантаження та глобальних змін.

Абсолютно очевидним є факт відсутності систематичної та послідовної

роботи Парламенту у сфері дійсного реформування судової системи. Досі існує

практика порушення норм Регламенту Верховної Ради України при прийнятті

найбільш визначальних для судової системи законопроектів. Часто пропозиції

народних депутатів України до проектів при їх підготовці до другого читання

розглядаються поспіхом та/або номінально. Зауваження Головного юридичного

управління Апарату Верховної Ради України та Венеціанської комісії часто

ігноруються, що призводить до низького рівня законодавчої роботи та визнання

законів неконституційними. Як результат – «слабке» законодавство, номінальне

проведення конкурсів на базові посади в системі судочинства, низький рівень

професіоналізму в судах, нігілізм, порушення правил та процедур, корупція.

Варто констатувати, що зазначене вище вже стало системним.

З порушеннями базових принципів законотворчого процесу та принципів

забезпечення справедливого судочинства був прийнятий і Закон України «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку

відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних

засадах» від 13.12.2022 № 2846-IX, яким суттєво змінено процедуру конкурсного

добору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України. Слід відзначити,

що неодноразово і народні депутати України і Головне юридичне управління,

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України,

Венеціанська комісія наголошували на сумнівності цілого ряду його норм.

25 травня 2023 року зареєстровано новий проект Закону «Про внесення змін

до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний

відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України» (реєстр. №

9322), який викликає ряд застережень, зокрема:

2

– положення проекту мають ознаки обмеження іншим органом

конституційно визначених суб’єктів формування Конституційного Суду України

(ч.2 ст. 148 Конституції) в їхньому конституційному праві призначати того чи

іншого кандидата на посаду судді Конституційного Суду України. Так, кандидати,

які отримали від Дорадчої групи експертів оцінку «не відповідає» за критерієм

високих моральних якостей чи за рівнем компетентності у сфері права вважаються

такими, що не пройшли відповідний етап конкурсного відбору з моменту

оприлюднення Дорадчою групою експертів відповідного рішення, та в подальшому

втрачають можливість бути обраним суддею Конституційного Суду України. При

цьому, Дорадча група експертів не лише відбирає кандидатів, які відповідають

відповідним критеріям, але й ранжує їх, відокремлюючи «найкращих» кандидатів,

які отримують першочергове право на обрання, від інших. Водночас, виходячи із

визначеного Законом «Про Конституційний Суду України» (ч. 1 ст. 10-2) статусу

Дорадчої групи експертів, цей орган не є «конкурсною комісією» чи суб’єктом

владних повноважень, а лише покликаний сприяти суб’єктам призначення в

оцінюванні моральних та ділових якостей кандидатів. Таким чином, положеннями

проекту запропонований підхід, за яким Дорадча група експертів ухвалює остаточні

обов’язкові рішення щодо долі кандидатів на посаду судді Конституційного Суду

України, що є сумнівним з точки зору конституційності.

Згідно з вимогами ст. 148 Конституції України, відбір кандидатур на посаду

судді Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах у

визначеному Законом порядку. Чинним Законом встановлені конкурсні засади

відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України. Так, наприклад,

ч. 2 ст. 101 чинного Закону визначено, що «відбір кандидатур на посаду судді

Конституційного Суду на конкурсних засадах щодо осіб, яких призначає Президент

України, здійснює конкурсна комісія, яку створює Президент України. Склад

конкурсної комісії, утвореної Президентом України, формується з числа правників

з визнаним рівнем компетентності, які не беруть участі в конкурсному відборі на

посаду судді Конституційного Суду». У цьому зв’язку варто звернути увагу на те,

що Дорадча група експертів не є конкурсною комісією чи суб’єктом владних

повноважень, і не проводить відповідний конкурс, а лише сприяє суб’єктам

призначення попередньо оцінювати моральні та ділові якості кандидатів (ч. 1 ст. 102

Закону). Тому запропонований підхід, за яким Дорадча група експертів ухвалює

остаточні обов’язкові рішення щодо долі кандидатів, викликає сумніви. Це зняття з

конкурсу кандидатур, які, на переконання Дорадчої групи експертів, не мають

моральних та професійних якостей. Крім того, по факту можливо оцінити репутацію

особи, але ні як не її моральні якості (такий підхід є профанацією, оскільки не

відображає ні реальних висновків щодо особи, ні не відображає реальні критерії

оцінки). Оцінити рівень компетентності особи – не повноваження Дорадчої групи

експертів, оскільки чи компетентна особа має вирішувати виключно суб’єкт

призначення. Такі оцінки кандидатів є надзвичайно суб’єктивні та містять ряд

загроз щодо унеможливлення розгляду кандидатур безпосередньо суб’єктом

призначення.

Важливо розуміти, що не варто перекладати на Дорадчу групу експертів

КОНСТИТУЦІЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ інших державних органів. Суть діяльності

3

Дорадчої групи експертів і має зводитися до того, що Дорадча група експертів має

«радити», а не самостійно приймати рішення: хто має право чи хто не має права

продовжувати участь у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України.

– проект не усуває вади попереднього законодавчого врегулювання питання

формування складу Дорадчої групи експертів (яка фактично і проводить конкурс

відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України), яке передбачає

можливість призначення до її складу не лише громадян України, а й іноземних

громадян (крім, громадян російської федерації) та осіб без громадянства, що не

відповідає ст. 5, 38 Конституції України (влада народу, виключне право громадян

України управляти державними справами). Більш того, положення проекту

передбачають забезпечення вирішального голосу міжнародних членів першого

складу Дорадчої групи експертів під час прийняття рішень Дорадчої групи

експертів.

Пропонується підхід, що Верховна Рада України бере/братиме участь в

процедурі призначення суддів Конституційного Суду України (відповідно до

конституційних приписів та чинних норм Закону), а також у процедурі призначення

однієї особи до складу Дорадчої групи експертів, і (відповідно до приписів проекту)

у процедурі дострокового припинення повноважень члена Дорадчої групи

експертів. Такий підхід не в повній мірі узгоджується з Висновком CDL-

PI(2022)046-e Венеційської комісії.

Крім того, законопроект має ряд технічних недоліків та процедурних

прогалин. Наприклад, прийом документів від кандидатів завершується в час

закінчення робочого часу Апарату Верховної Ради. Апарат Верховної Ради не має

права відмовити у прийнятті документів з інших підстав, ніж закінчення зазначеного

строку. Тобто виходить, що строк для підготовки документів і надсилання поштою

– менший, ніж строк подачі документів особисто, бо відправлення в останній день

не буде вже прийняте Апаратом Верховної Ради, оскільки прийде поза строком

подачі матеріалів, а спрогнозувати час доставлення відправлення в сучасних умовах

роботи пошти під час війни – неможливо.

Парламент – майданчик для дискусій і плюралізму думок та бачень, а відтак,

вношу на розгляд Верховної Ради України альтернативний проект Закону до

Законопроекту реєстр. № 9322 від 25.05.2023, який містить виправлення ряду

недоліків та проблемних питань щодо конкурсного відбору на посаду судді

Конституційного Суду України.

2. Мета і шляхи її досягнення.

Метою Законопроекту є уточнення окремих положень про проведення

конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроект передбачає:

4

-на кожну вакантну посаду судді Конституційного Суду України

оголошується і проводиться окремий конкурс. У разі одночасного виникнення

більше ніж однієї вакансії на посаду судді Конституційного Суду України може

бути проведено декілька конкурсних відборів кандидатур на вакантні посади

одночасно з проведенням окремого конкурсу на кожну вакантну посаду;

-документи подаються до Верховної Ради України особами, які

претендують на участь у конкурсному відборі на посаду судді Конституційного

Суду України, в паперовій формі особисто або засобами поштового або

електронного зв’язку. Прийом документів завершується о 24 годині останнього дня

строку подачі документів, якщо документи подаються в електронній формі, та в час

закінчення робочого часу Апарату Верховної Ради, якщо документи подаються в

паперовій формі, а також протягом наступних десяти днів після закінчення строку

для подачі документів, якщо документи було відправлено засобами поштового

зв’язку протягом часу, визначеного для подачі документів. Апарат Верховної Ради

не має права відмовити у прийнятті документів з інших підстав, ніж закінчення

зазначеного строку;

-Комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу

Конституційного Суду України, запрошує осіб, які виявили намір обійняти посаду

судді Конституційного Суду України та подали документи, на своє засідання і

може звернутися до будь-кого з них із пропозицією надати пояснення щодо

поданих документів та відповісти на запитання, що виникли у членів Комітету та

інших, запрошених на засідання, осіб;

- якщо особа, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного

Суду України, відповідає визначеним Конституцією України вимогам, але не

подала всі необхідні документи, визначені законом, чи подала їх із помилками

та неточностями, які не є підставою для відмови у допуску до конкурсного відбору,

комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу

Конституційного Суду України, надає всім таким особам додатковий строк для

подачі та виправлення відповідних документів, який не може бути більшим десяти

робочих днів. Подані особою документи мають містити всі необхідні реквізити

документу. У разі неподання, невиправлення відповідних документів протягом

додаткового строку Комітет, до предмета відання якого належать питання

правового статусу Конституційного Суду України, приймає щодо таких осіб

обґрунтоване рішення про відмову у допуску до конкурсного відбору;

-щодо кожного кандидата, допущеного до Конкурсу, Дорадча група

експертів надає Верховній Раді одне з рішень: рішення про рекомендацію особи на

посаду судді Конституційного Суду України або рішення про наявність застережень

щодо доцільності призначення особи на посаду судді Конституційного Суду

України.

-Дорадча група експертів зобов'язана надати рішення щодо всіх кандидатів

- відсутність рішення Дорадчої групи експертів щодо будь-якого кандидата на

посаду судді Конституційного Суду України унеможливлює розгляд Верховною

Радою України питання про призначення на посаду судді Конституційного Суду

України.

-Комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу

5

Конституційного Суду України, після отримання рішення Дорадчої групи

експертів щодо всіх кандидатів, проводить співбесіди із такими кандидатами та за

наслідками співбесід ухвалює рішення стосовно кожного кандидата на посаду

судді Конституційного Суду України. Комітет, до предмета відання якого належать

питання правового статусу Конституційного Суду України, не має права розпочати

проведення співбесід з кандидатами на посаду судді Конституційного суду

України, якщо хоча б щодо одного з них відсутнє рішення Дорадчої групи

експертів;

-у разі наявності висновку Дорадчої групи експертів про наявність

застережень щодо доцільності призначення особи на посаду судді Конституційного

Суду України такий висновок зачитується і обговорюється;

-голосування за призначення на посаду судді Конституційного Суду

України здійснюється Верховною Радою щодо того кандидата, який за підсумками

рейтингового голосування отримав найбільшу кількість голосів народних

депутатів. Верховна Рада призначає кандидата на посаду судді Конституційного

Суду України відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від

конституційного складу Верховної Ради.

-якщо за результатами відкритого голосування кандидат, який за

підсумками рейтингового голосування отримав найбільшу кількість голосів

народних депутатів, не отримав необхідну кількість голосів, визначену частиною 17

цієї статті, для призначення його на посаду судді Конституційного Суду України,

його кандидатура вважається відхиленою, оголошується новий конкурс, що

проводиться в порядку, передбаченому цією статтею та Законом України "Про

Конституційний Суд України;

-Дорадча група експертів складається з двох осіб, які призначає Президент

України, двох осіб, призначених Верховною Радою України та двох осіб, які

призначив З’їзд суддів.

Крім того, наголошую, що Україна є суверенною, а відтак здійснювати

управління державними справами мають громадяни України, а не іноземці, у

зв’язку з чим виключено ряд положень щодо участі міжнародних експертів при

доборі до конституційного органу – Конституційного Суду України. Суверенітет –

невід’ємний елемент української Держави, який слід де-юре і де-факто зберегти,

тим паче, коли Україна перебуває у стані війни.

Крім зазначеного вище, ряд норм зазнали змін та удосконалення з

урахуванням зауважень до проектів законів, що були раніше внесені до Верховної

Ради України з питань відбору суддів до Конституційного Суду України.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами в цій сфері правового

регулювання є: Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства

України, Закон України «Про Конституційний Суд України», Регламент Верховної

Ради України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану», а також

висновки та рішення Венеціанської комісії, які містять рекомендації щодо

6

комплексного покращення законодавства у сфері судочинства.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з

Державного бюджету України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-

територіальних одиниць.

7. Запобігання дискримінації

У проекті відсутні положення, що містять ознаки дискримінації. Проект

передбачає прозорі процедури обрання членів Дорадчої групи експертів.

8. Запобігання корупції

Законопроект не містить ризику корупційних проявів. Корупціогенні

фактори відсутні – проект акта відповідає вимогам антикорупційного

законодавства.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери та не потребує

узгодження із уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок, їх

об'єднань та всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

10. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

проекту Закону

Прийняття Законопроекту сприятиме виправленню ряду практичних

недоліків при формуванні Конституційного Суду України через удосконалення

норм Закону.

Народний депутат України С. В. Власенко

(посв. № 170)