Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо збільшення видатків на виплати військовослужбовцям (у воєнний час) та спортивно-оздоровчу та реабілітаційно-спортивну інфраструктуру за рахунок акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного

кодексу України щодо збільшення видатків на виплати

військовослужбовцям (у воєнний час) та спортивно-оздоровчу та

реабілітаційно-спортивну інфраструктуру за рахунок акцизного податку з

мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

За даними з відкритих джерел, Україна перебуває серед лідерів у сумному

рейтингу споживання алкоголю на душу населення і, навпаки, серед

аутсайдерів за відсотком залучення громадян до занять фізичної культури та

спорту. Як і за рівнем здоров’я, якості та тривалості життя. Фахівці розуміють,

про які закономірності йдеться – чим більше людей займаються фізичною

культурою і спортом, ведуть активний спосіб життя, тим менше споживають

алкоголю (зі всіма комплексними негативними наслідками від шкідливих

звичок) і тим більшим є їх внесок у розвиток економіки та країни в цілому. А

для того, щоби збільшити рівень охоплення громадян заняттями фізичною

культурою і спортом, треба створити відповідні умови – доступні для всіх

верств населення фізкультурно-оздоровчі локації, спортивно-оздоровчу та

реабілітаційно-спортивну інфраструктуру (остання особливо актуальна ще й в

контексті катастрофічних наслідків від рашистської агресії, у тому числі в

частині наявності величезної кількості співгромадян, які потребують

комплексної реабілітації – починаючи від психологічної, яка у цивілізованому

світі для максимального позитивного ефекту поєднується із заняттями

фізичною культурою та спортом). Відповідно, цілком логічним виглядає

спрямування частини надходженнь в бюджет від реалізації алкогольної

продукції на розвиток спортивно-оздоровчої та реабілітаційно-спортивної

інфраструктури. Тобто більше нація споживає алкоголю – більше вкладаємо у

спортивно-оздоровчу інфраструктуру. При такому підході пропорції неминуче

змінюватимуться на протилежні, тобто більше громадян будуть займатисч

фізичною культурою і спортом, вести здоровий спосіб життя і менше

споживати шкідливого для здоров’я (і соціуму) алкоголю.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), за річним

споживанням алкоголю на душу населення (перерахованого на літри чистого

спирту, підраховувалося споживання людьми віком від 15 років), станом на

2017 рік, Україна перебувала на 5 місці з показником 13,9 л. Попереду у цьому

сумному рейтингу, зокрема, Молдова (16,8 л) та росія (15,1 л).

При цьому фахівці ВООЗ, звісно, не врахували обсяги споживання

нелегальної алкогольної продукції, відсоток якого у нас є доволі високим.

Обсяг нелегального ринку алкогольних напоїв в Україні становить приблизно

36% від усього обсягу продажу спиртного та 54% від ринку міцних

алкогольних напоїв.

У звіті Рахункової палати зазначено, що за 2019-20 рр. і 9 місяців 2021

року завдяки оподаткуванню нелегально виробленої та ввезеної лише лікеро-

горілчаної продукції можна було би додатково поповнити держбюджет від

акцизного податку розрахунково на рівні 9 млрд. грн. на рік… Недоотримані

податки – результат того, що держоргани не забезпечили дієвої системи

контролю за виробництвом і обігом спиртного.

Також у звіті Рахункової палати зазначено, що за 2 роки і 9 місяців борг з

акцизного податку на алкоголь збільшився майже на 6%, і досяг 420 млн.

гривень. Це теж про додаткові перспективи наповнення держбюджету.

«До держбюджету за згаданий період надійшло майже 42 млрд. грн.

акцизного податку з алкогольних напоїв, імпортованих та вироблених в

Україні. Проте його питома вага у загальній сумі податкових надходжень

зменшилася з 1,9% у 2018 році до 1,6% за 9 місяців 2021 року», – йдеться у

згаданому звіті Рахункової палати.

Рахункова палата пропонує розділити видачу ліцензій на виробництво,

оптову та роздрібну торгівлю алкоголем. Такий поділ, на думку представники

цього органу, наблизив би українське законодавство до європейського і допоміг

би налагодити точніший облік спиртного, що реалізується в торгових точках.

Але це, як кажуть, паралельна тема.

За даними Державної податкової служби, обсяги виробленої лікеро-

горілчаної продукції у 2020 році порівняно з 2019 роком збільшились майже на

11%. За даними Держмитслужби, імпорт лікеро-горілчаної продукції зріс майже

на 45%, виноробної – удвічі, пива – на понад 11%.

Динаміка зрозуміла. І невтішна.

Водночас, за очікуваною тривалістю життя при народженні Україна, за

даними з відкритих джерел, посідає аж 150 місце серед облікованих країн... На

що теж серйозний вплив має, зокрема, велика кількість споживання алкоголю і

низький відсоток охоплення заняттями фізичною культурою і спортом…

Алкоголь – «наркотична отрута», що діє насамперед на нервові клітини

кори головного мозку. Регулярне споживання великої кількості алкоголю

протягом тривалого періоду викликає глибокі розлади діяльності шлунково-

кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок,

статевих залоз, збільшує ризик деменції, раку прямої кишки та молочної залози.

Люди, які надмірно споживають алкоголь, мають вищі ризики серцево-

судинних хвороб, гіпертензії та абдомінального ожиріння. Організм втрачає

опірність до захворювань.

Надмірне вживання алкоголю зумовлює стійкі порушення психіки,

викликає зниження працездатності, швидку стомлюваність, ослаблення пам’яті,

деяку безтурботність, брехливість, несталість настрою, дратівливість і

схильність до конфліктів. Також вживання алкоголю призводить до побутових і

виробничих травм, аварій на транспорті, злочинів, порушень правил

громадської поведінки, руйнування сімей…

За даними ВООЗ, щорічно 4-5 млн. смертей у світі можна попередити,

якщо люди будуть практикували рухову активність. І, на жаль, ці факти

стосуються і України, де рівень охоплення руховою активністю низький.

Український інститут майбутнього провів масштабне дослідження впливу

фізичної активності на економіку. І довів, що йдеться не лише про самопочуття

громадян, але й про завтрашній день усієї країни. Адже лише здорова активна

нація може демонструвати високі темпи зростання економіки та бути

конкурентоздатною на світових ринках.

Експерти Інституту переконані – за 9 років підвищення фізичної

активності можна додатково додати до ВВП 298 млрд. доларів і додатково до

держбюджету – 98 млрд. доларів. При тому, що витратити на створення умов

будуть набагато меншими – орієнтовно 19 млрд доларів.

Отже, за цими прогнозами, кожен долар інвестований у масовий спорт

приносить 5 доларів до державної скарбниці. А за іншими даними, кожна

одиниця, вкладена у фізичну культуру і спорт дозволяє економити 9 одиниць на

охороні здоров’я.

За даними Мінмолодьспорту, у 2020 році майже 4,9 млн українців були

охоплені фізкультурно-спортивною діяльністю. Це менше, ніж в 2019 році.

Таку статистику можна було б пояснити коронавірусом, але і в попередні роки

рухова активність практично не зростала. Вона залишається на рівні 17%

населення. Для порівняння в сусідній Болгарії частка фізично активних людей

складає 68%, в Румунії – 63%, в Польщі – 56%...

В рейтингу залучення населення до занять фізичною культурою і спортом

Україна посідає далеко не почесне 105-те місце зі 133 облікованих у цих

статистичних даних країн світу.

За іншими даними щодо активності українців, оприлюдненими у 2019 р.,

приблизно 14,7% населення нашої країни займалася спортом, а за рівнем

здоров’я ми перебували на 93 місці з 169 охоплених аналізом країн світу.

За оцінками ВООЗ, понад 23% дорослих й близько 80% підлітків

страждають від нестачі фізичної активності. Малорухливий спосіб життя

негативно позначається на здоров'ї та досить часто призводить до серйозних

проблем. Щоб уникнути таких сумних наслідків, ВООЗ радить дорослим людям

приділяти фізичним навантаженням середньої інтенсивності як мінімум 2,5

години на тиждень.

У 2015 р. в Мельбурні проводили дослідження — створили досить

великий спортивний майданчик для літніх людей та запропонували їм

регулярно його відвідувати. Результати були приголомшливими. По-перше, за

18 тижнів учасники експерименту змогли істотно зміцнити опорно-руховий

апарат, зокрема м'язи ніг. По-друге, залученість літніх людей склала 80%.

Багато хто щиро радів спільній фізичній активності на якісно обладнаному

майданчику.

За підсумками цього дослідження були зроблені таки висновки:

регулярна фізична активність дозволяє досить швидко покращити

показники здоров'я у будь-якому віці;

доступні спортивні майданчики сприяють соціалізації старшого

покоління, залучають людей похилого віку до суспільного життя;

якісно обладнані і доступні спортивно-оздоровчі локації – це найкраща

мотивація для підвищення фізичної активності населення.

Можна навести ще один яскравий приклад турботи про здоров'я

населення, який продемонстрували в іспанській провінції Малага. Там було

побудовано понад 400 спортмайданчиків. Щотижня, за даними з відкритих

джерел, їх відвідують понад 50 тисяч осіб. Професор фізичного виховання в

Університеті Малаги Рафаель Меріно-Марбан зазначив, що це число можна

істотно збільшити, якщо розташувати майданчики в більш закритих гаях, щоб

люди не соромилися тренуватися в усіх на очах.

У будь-якому випадку все більше досліджень доводять, що дорослим й

особливо літнім людям життєво необхідні регулярні фізичні вправи, соціальні

зв'язки й можливість частіше займатися руховою активністю – як на свіжому

повітрі, так і у відповідних приміщеннях. Розбудова і розвиток спортивно-

оздоровчих локацій допомагає істотно знизити витрати на охорону здоров'я.

Отже, ця законодавча ініціатива («Про внесення змін до Бюджетного

кодексу України щодо збільшення видатків на виплати військовослужбовцям (у

воєнний час) та спортивно-оздоровчу та реабілітаційно-спортивну

інфраструктуру за рахунок акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на

алкогольні напої»), яка має спрацювати разом із законопроектом «Про внесення

змін до Податкового кодексу України щодо встановлення акцизного податку з

мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої з метою збільшення видатків

на виплати військовослужбовцям (у воєнний час) та спортивно-оздоровчу та

реабілітаційно-спортивну інфраструктуру» (а у 2023 році – і з проектом Закону

України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет

України на 2023 рік» щодо збільшення видатків на виплати

військовослужбовцям за рахунок акцизного податку з мінімальних роздрібних

цін на алкогольні напої»), дозволить отримати додаткові надходження і

спрямувати їх на системний розвиваток спортивно-оздоровчої та

реабілітаційно-спортивної інфраструктури, а до завершення рашистської агресії

(і до кінця року, в якому буде скасований воєнний стан, запроваджений у

зв’язку з рашистською агресією проти України Указом Президента України від

24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення

воєнного стану в України»), – це будуть додаткові мільярди гривень на виплати

військовослужбовцям та іншим залученим до боротьби проти окупантів.

2. Мета і завдання законопроекту

Основним завданням проекту Закону України «Про внесення змін до

Бюджетного кодексу України щодо збільшення видатків на виплати

військовослужбовцям (у воєнний час) та спортивно-оздоровчу та

реабілітаційно-спортивну інфраструктуру за рахунок акцизного податку з

мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої» є внесення змін до

Бюджетного кодексу України з метою спрямування додаткових надходжень за

наслідками запровадженої ставки акцизного податку 10 відсотків з мінімальних

роздрібних цін на алкогольні напої (які реалізуються відповідно до підпункту

213.1.15 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу) на реалізацію програм

розбудови спортивно-оздоровчої і реабілітаційно-спортивної інфраструктури та

відповідних заходів, а до завершення рашистської агресії (і до кінця року, в

якому буде скасовано воєнний стан), – на виплати військовослужбовцям та

іншим залученим до боротьби проти рашистської агресії категоріям.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо

збільшення видатків на виплати військовослужбовцям (у воєнний час) та

спортивно-оздоровчу та реабілітаційно-спортивну інфраструктуру за рахунок

акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої»

передбачає внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо направлення

додаткових коштів (надходження за наслідками запровадження ставки

акцизного податку 10 відсотків з мінімальних роздрібних цін на алкогольні

напої, які реалізуються відповідно до підпункту 213.1.15 пункту 213.1 статті

213 цього Податкового кодексу) на реалізацію програм розбудови спортивно-

оздоровчої і реабілітаційно-спортивної інфраструктури та відповідних заходів,

а до завершення воєнного стану (і до кінця рокук, в якому воєнний стан буде

скасовано), – на виплати військовослужбовцям та іншим залученим до

боротьби проти рашистської агресії категоріям.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового

регулювання

Нормативно-правовим актами, що діють у даній сфері суспільних

відносин, є Конституція України, Бюджетний кодекс України, Податковий

кодекс України, Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»,

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів

їх сімей» та інші.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованого проекту Закону України не потребує

додаткових витрат з Державного бюджету України. Навпаки, його реалізація

дозволить отримати додаткові кошти для виплат військовослужбовцям та

іншим залученим до боротьби проти рашистської агресії, а після завершення

війни (скасування воєнного стану) – на розвиток спортивно-оздоровчої та

реабілітаційно-спортивної інфраструктури.

6. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила і процедури, які можуть містити

ризики вчинення корупційних правопорушень.

7. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття проекту

Прийняття запропонованого проекту Закону України «Про внесення змін

до Бюджетного кодексу України щодо збільшення видатків на виплати

військовослужбовцям (у воєнний час) та спортивно-оздоровчу та

реабілітаційно-спортивну інфраструктуру за рахунок акцизного податку з

мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої» (та супутніх законопроектів

«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення

акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої з метою

збільшення видатків на виплати військовослужбовцям (у воєнний час) та

спортивно-оздоровчу та реабілітаційно-спортивну інфраструктуру» та «Про

внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023

рік» щодо збільшення видатків на виплати військовослужбовцям за рахунок

акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої»)

дозволить отримати і направити під час воєнного стану додаткові кошти на

виплати військовослужбовцям та іншим залученим до боротьби проти

рашистської агресії, а після завершення війни (скасування воєнного стану) – на

розвиток спортивно-оздоровчої та реабілітаційно-спортивної інфраструктури,

що матиме неминучий комплексний позитивний ефект для України.

Народний депутат України Георгій Мазурашу