Тип: Звичайний
№ 9213
Дата: 17 квітня 2023 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення деяких змін до законів України
щодо відновлення енергетичної безпеки та зеленої трансформації
енергетичної системи України»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Питання стимулювання розвитку відновлюваної енергетики є одним із
пріоритетів державної політики України в електроенергетичному комплексі та
інструментом гарантування енергетичної безпеки держави та відповідає
прагненням України стати рівноправним суб’єктом нової кліматично
нейтральної політики ЄС (European Green Deal).
Зростання частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі
країни передбачено Енергетичною стратегією України до 2035 року "Безпека,
енергоефективність, конкурентоспроможність", схваленою розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 605, згідно з якою передбачено
досягнення частки >25% відновлюваних джерел енергії в генерації електричної
енергії у 2035 році.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 179
затверджено Національну економічну стратегію на період до 2030 року у якій
визначено стратегічну ціль із формування частки генерації з відновлюваних
джерел енергії в загальному виробництві електроенергії на рівні 25 % у 2030
році.
Враховуючи створені державою правові, організаційні та економічні
стимули, а саме запровадження моделі фіксованого "зеленого" тарифу (Feed-in-
tariff), впродовж останніх років в Україні спостерігається стрімке зростання
встановлених потужностей об’єктів відновлюваної енергетики (більш ніж втричі
у 2019-2020 роках). На початок 2022 року встановлена потужність об’єктів
відновлюваної енергетики за "зеленим" тарифом вже досягла 9,5 ГВт (з
урахуванням генеруючих установок приватних домогосподарств та без
урахування об’єктів, розташованих на тимчасово окупованих територіях на той
час).
Слід зазначити, що Директивою Європейського Парламенту та Ради
2018/2021 від 11.12.2018 «Про заохочення до використання енергії, виробленої з
відновлюваних джерел» ринкові моделі підтримки (Feed-in-Premium або
контракти на різницю) визначені як стандартні схеми підтримки в Європі для
об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з
відновлюваних джерел встановленою потужністю понад 500 кВт.
Варто відмітити, що на перших етапах розвиток відновлюваної енергетики
в Німеччині у період з 2000 по 2014 роки відбувався за моделлю Feed-in-Tariff,
як і в Україні. З 2014 року Німеччина запровадила модель Feed-in-Premium, як
єдину схему підтримки, для нових об’єктів відновлюваної енергетики
потужністю понад 500 кВт, у тому числі в рамках аукціонів, та надала
можливість змінити модель підтримки для існуючих виробників. Це дозволило
2
підвищити точність прогнозування об’єктів відновлюваної енергетики з
негарантованим, змінним графіком виробництва, повністю інтегрувати їх в
ринок електричної енергії на ряду з традиційними виробниками та зменшити
обсяги необхідних резервів у системі. Наразі близько 78% об’єктів
відновлюваної енергетики в Німеччині працюють за моделлю Feed-in-Premium,
а обсяги генерації "зеленої" електроенергії у 2020 році досягли майже 50%, що
свідчить успішність такої моделі підтримки.
Разом з тим, усталеною світовою практикою є зміна особливостей схем
проведення аукціонів, їх гнучкість та варіативність. Зокрема, в Індії, Чилі та
деяких штатах США на аукціонах визначаються періоди дня та/або періоди року,
у які надається державна підтримка. Наприклад, Індія нещодавно провела
аукціон з двома часовими інтервалами, загальною кількістю 11 годин, які будуть
запропоновані учасникам аукціону, а договори були укладені на основі
найнижчої ціни на постачання енергію протягом цих двох часових інтервалів.
Водночас, деякі країни проводять аукціони на будівництво об’єктів
відновлюваної енергетики у комплексі із установками зберігання енергії.
Прикладом цього є Ізраїль, який нещодавно запровадив такі аукціони. Так,
перший аукціон було проведено 15 червня 2020 року на якому розіграно квоту
168 МВт СЕС та 672 МВт∙год установок зберігання енергії за ціною 5,32
євроценти/кВтгод. Другий більший аукціон був проведений 28 грудня 2020 року
на якому розподілено квоту 698,9 МВт СЕС разом з 2 435 МВт∙год установок
зберігіння енергії за ціною 4,6 Євроцентів/кВт∙год. Таким чином, аукціони
дозволили залучити інвестиції у будівництво 3,3 ГВт∙год установок зберігання
енергії за ціною, що відповідає ринковій в Україні.
Зазначені механізми надають стимули виробникам електричної енергії з
альтернативних джерел енергії переносити обсяги виробленої електричної
енергії із енергопрофіцитних годин у години з підвищеним попитом споживання,
що сприяє підвищенню гнучкості енергосистеми та збільшує її спроможність
прийняти значні обсяги «зеленої» електроенергії.
Слід зазначити, що в європейських країнах поширена практика проведення
аукціонів на будівництво нових об’єктів відновлюваної енергетики в рамках
моделей Feed-in-premium. Зокрема, в Польщі передбачено проведення аукціонів
із застосуванням контрактів на різницю та строком підтримки 15 років.
Разом з тим, в Україні чинним законодавством передбачено надання строку
підтримки за результатами аукціону в розмірі 20 років. Водночас,
загальносвітова практика свідчить, що аукціони можуть бути успішними за
умови надання меншого строку підтримки. Наприклад, у Казахстані строк
підтримки за результатами аукціонів становить 15 років, і при цьому
забезпечується високий рівень конкуренції та суттєве зниження ціни на
відновлювану електроенергію. На аукціонах у Литві пропонується надання
строку підтримки на 12 років.
Враховуючи вищезазначене, пропонується подальший розвиток
відновлюваної енергетики в Україні проводити в рамках аукціонної моделі
підтримки з урахуванням кращих світових практик, а саме за моделлю
контрактів на різницю із строком підтримки у 12 років.
3
Слід зазначити, що на сьогодні для інвесторів потенційно вигідним може
бути реалізація об’єктів відновлюваної енергетики на ринкових умовах – без
отримання державної підтримки. Все більше підприємств впроваджують
політики та стратегії розвитку, що мають у своїй основі соціальну
відповідальність за збереження довкілля та зацікавлені у купівлі електричної
енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії.
Високий попит на "зелену" електроенергію створює умови для розвитку
сегменту прямих договорів купівлі-продажу електричної енергії (Corporate
PPA’s), відповідно до яких покупцем електричної є приватний споживач, а не
держава в особі гарантованого покупця. Світовий ринок Corporate PPA’s за
останні декілька років суттєво зріс, лише за 2021 рік було підписано Corporate
PPA’s на загальну потужність більше 30 ГВт.
Тому, проектом Закону передбачається усунення регуляторних перешкод
для укладання Corporate PPA’s.
Питання стимулювання розвитку виробництва електричної енергії з
відновлюваних джерел енергії на ринкових засадах та задоволення попиту в ній
споживачів також може бути забезпечено шляхом створення дієвого механізму
видачі, використання та припинення дії гарантій походження електричної
енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії.
Варто відмітити, що питання створення системи видачі гарантій
походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, є
актуальним для споживачів, в першу чергу експортерів, з огляду на майбутнє
запровадження механізму вуглецевого коригування на кордоні з ЄС (CBAM).
В той же час запровадження системи видачі гарантій походження
електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, дозволить
збільшити вартість електроенергії з відновлюваних джерел енергії та відповідно
зменшити обсяги коштів, необхідних для сплати гарантованим покупцем
надбавки виробникам з відновлюваних джерел, які отримують державну
підтримку (різниці між "зеленим" тарифом або аукціонною та ринковою ціною).
Відповідно це вплине на розміри тарифу на послуги з передачі електроенергії у
бік зменшення та позитивно відобразиться на вартості електричної енергії для
усіх споживачів.
Також, питання запровадження системи видачі гарантій походження є
важливим у контексті майбутнього розвитку водневої енергетики, в частині
підтвердження походження електричної енергії з відновлюваних джерел енергії
при виробництві "зеленого" водню.
Створення дієвого механізму видачі, використання та припинення дії
гарантій походження електричної енергії з відновлюваних джерел енергії ж
вимогою Директиви Європейського Парламенту та Ради 2018/2021 від
11.12.2018 «Про заохочення до використання енергії, виробленої з
відновлюваних джерел», яку України зобов’язалася імплементувати.
Тому, з метою створення дієвого механізму видачі, використання та
припинення дії гарантій походження електричної енергії з відновлюваних
джерел енергії, розроблено проект Закону.
4
Проектом Закону передбачається, що уповноваженим органом із видачі
гарантій походження електричної енергії з відновлюваних джерел енергії буде
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та
комунальних послуг.
На усіх етапах "життєвого циклу" гарантій походження – від реєстрації
генеруючих установок до їх обігу та розкриття інформації споживачам про
походження енергії – Регулятор вже має окремі інструменти та повноваження,
які можуть бути розширеними відповідними законодавчими змінами.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" на
оператора системи передачі (далі – ОСП) покладаються функції адміністратора
розрахунків на ринку електричної енергії, який реєструє учасників ринку,
створює та веде бази даних договірних обсягів купівлі-продажу і фактичних
обсягів відпуску та/або споживання, та/або експорту, та/або імпорту учасників
ринку. Також відповідно до статті 53 Закону на ОСП покладаються функції
адміністратора комерційного обліку на ринку електричної енергії, який створює
та управляє централізованими реєстрами і базами даних комерційного обліку
електричної енергії.
Таким чином, ОСП створює і адмініструє відповідні реєстри та бази даних
на ринку електричної енергії, зокрема щодо генеруючих одиниць виробників
електричної енергії з альтернативних джерел енергії (їх місцезнаходження, типу,
встановленої потужності тощо), а також обліковує фактичні обсяги відпуску
електричної енергії такими виробниками, тобто інформацію, на підставі якої
видаються гарантії походження електричної енергії. Тому, адміністратор
комерційного обліку забезпечуватиме ведення технічної складової реєстру.
Проектом Закону передбачається, що перевірки об’єктів
електроенергетики виробників електричної енергії з відновлюваних джерел
енергії здійснюватимуться Регулятором. Перевірки генеруючих установок
споживачів здійснюватимуться комісією у складі оператора системи розподілу
та Держенергонагляду.
Також, проектом Закону передбачається, що власником гарантій
походження на ту електричну енергію, виробництво якої стимулюється за
рахунок державних механізмів, а саме «зеленого» тарифу чи майбутніх зелених
аукціонів, буде гарантований покупець (для виробників) або постачальник
універсальних послуг (для споживачів).
Проектом Закону передбачається, що гарантія походження електричної
енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, є товарною продукцією, що
торгується на товарних ринках.
У майбутньому Український реєстр гарантій походження електричної
енергії має бути інтегрований до регіонального реєстру Енергетичного
Співтовариства, а Україна набути набуття повноправного членства в Асоціації
органів-емітентів (The Association of Issuing Bodies).
З метою забезпечення подальшого розвитку малої розподіленої генерації з
відновлюваних джерел енергії споживачами (прозьюмерами) проектом Закону
пропонується запровадження нової моделі підтримки, яка буде орієнтована на
5
власне споживання та не потребуватиме додаткових фінансових витрат з боку
держави та/або споживачів.
Так, система чистого вимірювання (механізм самовиробництва) – механізм
стимулювання виробництва та споживання електроенергії з відновлюваних
джерел енергії, який направлений на залучення інвестицій невеликих споживачів
електроенергії в розвиток відновлюваних джерел енергії.
Цей механізм, що дозволяє споживачам, які виробляють електричну
енергію з альтернативних джерел енергії, використовувати надлишкові обсяги
(понад спожиті обсяги) власної електричної енергії в наступний розрахунковий
період. Тобто споживач отримує енергетичний кредит на відпущену в мережу
надлишкову енергію, який він може використати в наступний період, коли
споживання буде перевищувати виробництво.
Розрізняють два способи обчислення надлишкової електроенергії
відпущеної в мережу - net metering (чистий облік) та net billing (чистий продаж).
Net metering (чистий облік) дозволяє споживачам, які виробляють
електроенергію з альтернативних джерел енергії, використовувати надлишок
відпущеної електроенергії в якості енергетичного кредиту для подальшого
споживання в наступні розрахункові періоди.
Net billing (чистий продаж) дозволяє споживачам, які виробляють
електроенергію з відновлюваних джерел енергії, отримувати грошовий кредит за
надлишок відпущеної в мережу електричної енергії та використовувати його в
наступний розрахунковий період, коли виробництво менше споживання.
Проектом Закону пропонується запровадження системи net billing
(механізм самовиробництва), тобто проведення взаєморозрахунків між
постачальником універсальних послуг або електропостачальником та
споживачем, у тому числі приватним домогосподарством та енергетичним
споживачем, у грошових одиницях, що усуває ризики додаткового
субсидіювання, як це може відбуватися в рамках моделі net metering.
Крім того, проектом Закону пропонується надати можливість завершити
вже розпочаті проекти відновлюваної енергетики (вітроелектростанції,
біоелектростанції, малі гідроелектростанції) шляхом подовження строків
отримання "зеленого" тарифу без подовження його дії та строку дії технічних
умов.
2. Цілі та завдання прийняття законопроекту
Метою прийняття акта є забезпечення розвитку відновлюваної
електроенергетики на конкурентних засадах, інтеграція "зеленої" генерації в
енергосистему та ринок електроенергії, а також імплементація положень
європейського законодавства щодо розвитку відновлюваних джерел енергії,
зокрема впровадження системи гарантій походжень електричної енергії,
виробленої з відновлюваних джерел енергії .
3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Проектом акта передбачається:
6
надання можливості отримання "зеленого" тарифу, на рівні встановленому
під час введення об’єктів в експлуатацію, для об’єктів відновлюваної енергетики,
які було пошкоджено або зруйновано протягом воєнного стану, після їх
відновлення;
підвищення гнучкості аукціонної моделі підтримки виробництва
електричної енергії з альтернативних джерел енергії з урахуванням провідного
світового досвіду. Зокрема:
- запровадження моделі контрактів на різницю замість фіксованого
тарифу;
- спрощення умов для участі у аукціонах;
- проведення аукціонів на будівництво об’єктів відновлюваної енергетики
разом із установками зберігання енергії;
- визначення окремих годин доби протягом яким може надаватися
підтримка за результатами проведення аукціону;
- надання права Кабінету Міністрів України визначати частку аукціонної
ціни, яка фіксується в євро, але не менше ніж 50%;
- визначення профілів навантажень об’єктів відновлюваної енергетики
щодо яких за результатами аукціону набуто право на підтримку;
стимулювання розвитку сегменту прямих договорів купівлі-продажу
електричної енергії між виробником електричної енергії з альтернативних
джерел енергії та споживачами (Corporate PPA’s) як фізичних та і віртуальних;
надання права експорту електричної енергії, виробленої з альтернативних
джерел енергії, як виробниками так і гарантованим покупцем;
надання можливості виходу із балансуючої групи гарантованого покупця
для окремих об’єктів відновлюваної енергетики, а не загалом виробників;
визначення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг суб’єктом, уповноваженим видавати
гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел
енергії;
встановлення законодавчих основ для створення і функціонування реєстру
гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел;
запровадження системи чистого вимірювання net billing для забезпечення
розвитку малої розподіленої генерації з альтернативних джерел енергії без
додаткового фінансового стимулювання з боку держави та споживачів;
визначення термінів "механізм самовиробництва", "активний споживач";
визначення нового учасника ринку "агрегатора", діяльності з "агрегації"
термінів "агрегована група" та "агрегована електроустановка";
визначення умов функціонування механізму самовиробництва;
запровадження нового договору купівлі-продажу електричної енергії за
механізмом самовиробництва;
визначення категорій споживачів, які мають право використовувати
механізм самовиробництва;
надання можливості приєднання генеруючих установок третіх осіб до
внутрішніх мереж активного споживача.
7
подовження на два роки строку введення в експлуатацію об’єктів
електроенергетики або черг їх будівництва (пускових комплексів), що
виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім енергії
сонячного випромінювання) суб’єктами господарювання, які уклали договори
купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом до 31 грудня 2019
року;
подовження на три роки строку дії технічних умов для об’єктів
електроенергетики, що виробляють електричну енергію з альтернативних
джерел енергії (крім об’єктів електроенергетики або черг їх будівництва
(пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з енергії сонця),
виданих суб’єктам господарювання, які уклали договори купівлі-продажу
електричної енергії за "зеленим" тарифом до 31 грудня 2019 року;
уточнення термінології щодо визначення скрапленого або стисненого
біометану.
4. Стан нормативної бази у даній сфері державного регулювання
У цій сфері суспільних відносин діють:
Закон України "Про ринок електричної енергії";
Закон України "Про альтернативні джерела енергії";
Закон України "Про альтернативні види палива";
Закон України "Про енергетичну ефективність";
Закон України "Про оренду державного та комунального майна";
Закон України "Про ринок природного газу";
Закон України "Про адміністративні послуги";
Закон України "Про товарні біржі";
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності";
Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку";
Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";
Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо
забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з
альтернативних джерел енергії";
Енергетична стратегія України до 2035 року "Безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність", схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 18.08.2017 № 605;
Стратегія енергетичної безпеки, схвалена розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 04.08.2021 № 907-р;
Національна економічна стратегія на період до 2030 року, затверджена
постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 179.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація акта не потребує фінансування з державного та місцевих
бюджетів.
8
6. Запобігання корупції
У проекті відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики
вчинення корупційних правопорушень.
7. Прогноз наслідків прийняття законопроекту
Прийняття законопроекту сприятиме розвитку відновлюваної
електроенергетики на конкурентних засадах та створить передумови для більш
глибокої інтеграції "зеленої" генерації в енергосистему та ринок електроенергії.
Законопроект дасть можливість споживачам електричної енергії стати
активними учасниками ринку електричної енергії та дозволить непобутовим
споживачам збільшити власну енергетичну безпеку завдяки використанню
механізму самовиробництва.
Крім того, прийняття законопроекту забезпечить можливість верифікувати
Електричну енергію, вироблену з відновлюваних джерел, надавати гарантії
походження на певний обсяг електричної енергії відпущеної в мережу.
Запропонований у законопроекті механізм видачі гарантій походження
дозволить розширити можливості виробників електричної енергії з
відновлюваних джерел щодо реалізації їх продукції (електроенергії), а також
підвищить економічну привабливість проектів з будівництва екологічних
електростанцій для потенційних інвесторів.
Також, очікуваними результатами прийняття законопроекту є зменшення
залежності України від імпорту енергетичних ресурсів, розбудова державної
політики у сфері виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел,
подальше наближення засад енергетичної політики України до засад
енергетичної політики Європейського Союзу, створення умов для розвитку та
стимулювання використання в Україні електричної енергії, що виробляється з
відновлюваних джерел.
Народні депутати України