Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури оскарження у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (щодо судового контролю в сфері державної реєстрації)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо удосконалення процедури оскарження у сферах

державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,

юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

(щодо судового контролю в сфері державної реєстрації)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

29.03.2023 Кабінетом Міністрів України зареєстровано проект Закону

України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

удосконалення процедури оскарження у сферах державної реєстрації речових

прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-

підприємців та громадських формувань» №9156, який було розроблено на

виконання пункту 316 Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на

2023 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07 лютого 2023

року № 2910-ІХ, та визначено завдання щодо необхідності розробки проекту акта

про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення процедури

оскарження у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та

юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, громадських формувань, у зв’язку

із визнанням рішенням Конституційного Суду України від 16 листопада 2022

року у справі № 3-270/2019 (6302/19) неконституційними деяких положень статті

37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно

та їх обтяжень», а також на виконання пункту 1 статті 1 Указу Президента

України від 22 липня 2019 року № 542/2019.

Конституційний Суд України у рішенні від 16 листопада 2022 року у справі

№ 3-270/2019 (6302/19) за конституційною скаргою Приватного акціонерного

товариства «Одестеплокомуненерго» щодо відповідності Конституції України

(конституційності) окремого припису статті 37 Закону України «Про державну

реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо непорушності

права власності) ухвалив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є

неконституційним), припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України

«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від

01 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до

деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від

12 травня 2022 року № 2255-IX, а саме «скасування рішення державного

реєстратора».

Верховній Раді України встановлено протягом 6 місяців з дня ухвалення

вказаного рішення привести нормативне регулювання, визначене пунктом 1

частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав

на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV в редакції

Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо

удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року

№ 2255-IX, у відповідність із Конституцією України та рішенням

Конституційного Суду України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 16 листопада 2022 року у справі

№ 3-270/2019 (6302/19), обгрунтовуючи своє рішення, зазначає, що оспорюваний

припис статті 37 Закону суперечить принципам „відповідальності держави перед

людиною“ та „добропорядного врядування“, не встановлює домірних засобів

втручання у право власності у випадках, коли підставою для скасування рішення

про державну реєстрацію прав є помилкові рішення та дії державного

реєстратора.

Незважаючи на це, вважаємо, що авторами первісного законопроекту

проігнорована і не врахована та кількість існуючих проблемних питань, які

виникають під час практичного застосування існуючих положень нормативно-

правових актів, які регулюють відносини у сфері державної реєстрації, а також

низький коефіцієнт ефективності адміністративного способу оскарження рішень

(реєстраційних дій), дій та/або бездіяльності державних реєстраторів.

У зв’язку із цим необхідним видається закріплення на найвищому

законодавчому рівні дієвого механізму гарантування державою захисту прав

громадян та створення належних умов для розвитку бізнесу – механізм судового

оскарження рішень (реєстраційних дій), дій та/або бездіяльності державних

реєстраторів з особливостями, що дозволять скоротити строки розгляду даної

категорії справ і прийняти законне та обгрунтоване рішення, яке відновить

порушені права фізичних та/або юридичних осіб.

Даним альтернативним законопроектом пропонується усунути перелічені

недоліки та зберегти баланс між ефективним захистом прав та законних інтересів

фізичних та юридичних осіб та втручанням держави у право власності.

2. Цілі та основні завдання прийняття законопроекту

Проект Закону розроблено з метою посилення гарантій захисту законних

прав та інтересів громадян і розвитку бізнесу в Україні та встановлення

механізмів домірного втручання держави у право власності; створення

законодавчих передумов для: посилення гарантій захисту державою права

власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно, корпоративних прав,

права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи; розвитку та

спрощення для громадян процедури вчинення нотаріальних дій; продовження

руху у напрямку реформування найбільш важливих сфер суспільного життя з

урахуванням досвіду інших країн та вивченням проблемних ситуацій в Україні.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Проект Закону містить низку важливих змін до Господарського

процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України,

Кодексу адміністративного судочинства України, Законів України «Про

державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі –

Закон), «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців

та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію), що випливають із

завдань, визначених Президентом та Урядом України.

Насамперед проектом Закону пропонується виключити статті 37 Закону та

34 Закону про реєстрацію, які закріплювали повноваження Міністерства юстиції

України та його територіальних органів з розгляду скарг на рішення, дії чи

бездіяльність державних реєстраторів та суб’єктів державної реєстрації та

запровадити інститут розгляду судами спорів у сферах державної реєстрації за

спеціальною процедурою, в тому числі зі скороченням строків такого розгляду,

запровадженням безпосереднього доступу судів до Державного реєстру речових

прав та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –

підприємців та громадських формувань; специфікою дослідження доказів по

справах щодо спорів у сфері державної реєстрації.

Внаслідок цього у разі прийняття відповідних законодавчих змін розгляд

скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів

державної реєстрації прав, буде здійснюватись виключно в судовому порядку з

урахуванням вимог Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада

2022 року № 9-р(II)/2022 у справі № 3-270/2019(6302/19) та Указу Президента

України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» від

08 листопада 2019 року № 837.

Слід зазначити, що система контролю у сфері державної реєстрації з боку

Мін'юсту залишається, однак законопроектом пропонується удосконалений

механізм контролю у сфері державної реєстрації шляхом проведення

моніторингу та камеральних перевірок з диференціацією системи санкцій.

Окремої уваги заслуговують зміни, що передбачають проведення

реєстраційних дій на підставі судових рішень в електронній формі, отриманих у

результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на

нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –

підприємців та громадських формувань та Єдиного державного реєстру судових

рішень. Зазначені новації виключатимуть можливість проведення державної

реєстрації на підставі підроблених судових рішень та зменшать прояви

рейдерства.

Також задля вдосконалення процедури надання електронних послуг у

сфері державної реєстрації бізнесу, забезпечення ефективних механізмів захисту

учасників правовідносин у цій сфері пропонується створення законодавчих

передумов для встановлення учасниками юридичної особи застереження про

здійснення реєстраційних дій виключно на підставі рішення учасників,

прийнятого в електронній формі та підписаного з використанням засобів

електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. Очікується, що це

унеможливить рейдерські захоплення юридичних осіб, що встановили відповідне

застереження.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

У зазначеній сфері правового регулювання діють такі законодавчі акти:

Конституція України;

Господарський процесуальний кодексу України;

Цивільний процесуальний кодекс України;

Кодекс адміністративного судочинства України;

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно

та їх обтяжень»;

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -

підприємців та громадських формувань».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з

Державного бюджету України.

6. Прогнозовані соціально-економічні та інші наслідки прийняття

законопроекту

Проект Закону не є регуляторним актом.

Проект Закону не має безпосереднього впливу на розвиток регіонів, ринок

праці, громадське здоров’я, екологію та навколишнє середовище.

Прийняття проекту Закону дозволить створити законодавчі передумови

для посилення гарантій захисту державою права власності фізичних та

юридичних осіб на нерухоме майно, корпоративних прав та дозволить

продовжити реформування найбільш важливих сфер суспільного життя в

Україні. Ухвалення цього закону ускладнить маніпуляції з державними

реєстрами, у зв’язку із посиленням порядку авторизації для здійснення

реєстраційних дій. Вказані зміни забезпечать стабільність цивільного обороту та

захист права власності.

7. Ризики та обмеження

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ознаки

дискримінації, порушувати принципи забезпечення рівних прав та можливостей

жінок і чоловіків. Проект Закону не потребує проведення оцінки гендерного

впливу.

Проект Закону не містить ризиків вчинення корупційних правопорушень.

Народний депутат України Фріс І. П.