Проєкт Закону про проекти національного інтересу у сфері енергетики

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань аграрної та земельної політики

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-28-40

Комітет Верховної Ради України з питань

енергетики та житлово-комунальних послуг

ВИСНОВОК

до проекту Закону про проекти національного інтересу у сфері енергетики

(реєстр. № 9138 від 22.03.2023), поданого Кабінетом Міністрів України

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань

аграрної та земельної політики на своєму засіданні 19 квітня 2023 року (протокол

№ 122) розглянув проект Закону про проекти національного інтересу у сфері

енергетики (реєстр. № 9138 від 22.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України

Згідно з пояснювальною запискою законопроект реєстр. № 9138 розроблено з

метою імплементації Регламенту (ЄС) 347/2013 від 17 квітня 2013 р. про настанови

для транс’європейської енергетичної̈ інфраструктури та визначення правових,

економічних та організаційних засад державної політики щодо сприяння спільним

регіональним інвестиціям в енергетичний сектор та сприяння реалізації проектів

національного інтересу в сфері енергетики за категоріями об’єктів енергетичної

інфраструктури та Регламенту (ЄС) 2022/869 Європейського Парламенту та Ради

від 30 травня 2022 р. про керівні принципи транс’європейської енергетичної

інфраструктури, що вносить зміни до Регламентів (ЄС) № 715/2009, (ЄС) 2019/942

та (ЄС) 2019/ 943 і Директиви 2009/73/ЄС і (ЄС) 2019/944, а також про скасування

Регламенту (ЄС) № 347/2013.

Комітет в межах предметів відання, визначених Постановою Верховної Ради

України "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної

Ради України дев’ятого скликання" від 29 серпня 2019 року № 19-IХ, відмітив, що

законопроектом вносяться зміни до Земельного кодексу України, якими, зокрема,

встановлено особливості регулювання земельних відносин при реалізації проектів

національного інтересу у сфері енергетики та діяльності оператора

газотранспортної системи, оператора установки LNG, оператора газосховища та

оператора системи передачі для розміщення об’єктів енергетичної інфраструктури

та їх обслуговування.

Також вносяться зміни до Закону України "Про відчуження земельних ділянок,

інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у

приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності",

2

зокрема, щодо поширення дії цього Закону на реалізацію проектів національного

інтересу в сфері енергетики.

Народні депутати України – члени Комітету, відзначили, що запропонований

законопроектом механізм реалізації проектів національного інтересу в сфері

енергетики потребує уточнень, зокрема щодо положень частини третьої статті 10

законопроекту, якими пропонується встановити, що "в ході реалізації проектів

національного інтересу в сфері енергетики організатору (замовнику) проекта має

бути забезпечено переважне право землекористування земельною ділянкою

державної або комунальної власності". Однак, у законопроекті не визначено, у

чому полягає таке переважне право землекористування, який зміст такого права і

правові наслідки його застосування.

Змінами, які пропонується внести до статей першої та сьомої Закону України

“Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них

розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з

мотивів суспільної необхідності", надається право при викупі земельних ділянок,

інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб передавати земельні

ділянки, інші об’єкти нерухомого майна, що на них розміщені, не тільки у

державну чи комунальну власність, а й у приватну власність особи, яка ініціювала

викуп для суспільних потреб відповідного об’єкта. Вказаній особі надається право

подавати позов про примусове відчуження об’єктів нерухомого майна для

суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності із відчуженням їх у її

приватну власність.

Запропоновані зміни можуть призвести до зловживань у зв'язку з тим, що

ними надається можливість відчужувати земельні ділянки та розміщені на них

об’єкти нерухомості у приватну власність усіх осіб, які ініціювали відчуження, а не

лише осіб, які здійснюють реалізацію проектів національного інтересу у сфері

енергетики.

Також у народних депутатів України - членів Комітету виникли питання щодо

порядку розгляду справ за позовами зазначених осіб в суді. Тому що справи про

примусове відчуження майна з мотивів суспільної необхідності розглядаються в

порядку адміністративного судочинства. Це пов’язане, насамперед, з тим, що при

вирішенні справи суд фактично вивчає питання законності і обґрунтованості

рішення відповідного органу влади про викуп відповідного майна для суспільних

потреб, а захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів

юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень є завданням

саме адміністративного судочинства. У разі ж прийняття таких положень, у

розгляді судової справи, де буде оцінюватися рішення органу влади, цей орган не

буде брати участі. Крім того, є сумнівним віднесення спору між сторонами, жодна

з яких не має владних повноважень, до компетенції адміністративних судів (навіть,

якщо така можливість буде встановлена, то орган влади обов’язково має бути

залучений до розгляду справи).

Крім того, члени Комітету висловили зауваження до змін, передбачених до

статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектом

пропонується встановити, що "містобудівні умови та обмеження для будівництва

об’єктів газотранспортної системи можуть надаватися без попереднього

погодження з власниками та користувачами земельних ділянок, на яких

3

розташовані обʼєкти газотранспортної системи, а також у межах їх охоронних зон,

- за умови повідомлення про це власників та користувачів земельних ділянок за

десять днів до початку виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім

випадків, якщо замовник будівництва не має інформації про власника, користувача

земельної ділянки) - у випадку передачі замовнику будівництва на праві

господарського відання об’єктів права державної власності, що використовуються

у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу

магістральними трубопроводами, на яких планується виконання будівельних робіт.

У таких випадках надання містобудівних умов та обмежень відбувається на

підставі засвіченої копії договору про передачу на праві господарського відання

об’єкта газотранспортної системи державної форми власності. Для будівництва

об’єктів газотранспортної системи, в межах території діючого об’єкта, будівництво

яких не призведе до зміни зовнішніх геометричних меж об’єкта газотранспортної

системи в цілому, містобудівні умови та обмеження не надаються. У таких

випадках рішення про відсутність необхідності отримання містобудівних умов та

обмежень приймає замовник будівництва, в господарському віданні якого

знаходяться такі об’єкти державної власності, про що він повідомляє в

десятиденний строк власників та користувачів земельних ділянок, на яких

розташовані обʼєкти газотранспортної системи (крім випадків, якщо замовник

будівництва не має інформації про власника, користувача земельної ділянки), про

початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт."

Комітет вважає, що надання можливості здійснювати будівництво нових

об’єктів газотранспортної системи на земельних ділянках, які не перебувають у

власності, користуванні замовника будівництва грубо порушує право

землевласників, землекористувачів на самостійне господарювання на земельній

ділянці.

Враховуючи зазначене, за результатами розгляду Комітет вирішив:

1. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та

житлово-комунальних послуг внести на розгляд Верховної Ради України

пропозицію щодо прийняття законопроекту реєстр. № 9138 за основу, відповідно

до частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України, з врахуванням

пропозицій висловлених у цьому висновку.

2. Направити цей Висновок до Комітету з питань енергетики та житлово-

комунальних послуг визначеного головним з опрацювання цього законопроекту.

Голова Комітету О. ГАЙДУ