Проєкт Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових неробочих днів

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-35, e-mail: spvr@rada.gov.ua

В И С Н О В О К

щодо доцільності включення до порядку денного законопроектів:

про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо

встановлення українських свят

(реєстр. № 9009 від 13.02.2023 року),

про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю

України щодо встановлення святкових днів

(реєстр. № 9009-1 від 28.02.2023 року),

про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю

України щодо святкових і неробочих днів

(реєстр. № 9009-2 від 28.02.2023 року),

про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю

України щодо встановлення святкових неробочих днів

(реєстр. № 9009-3 від 28.02.2023 року)

За дорученням Голови Верховної Ради України та відповідно до статті

93 Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань соціальної

політики та захисту прав ветеранів розглянув на своєму засіданні 11 травня

2023 року (протокол № 150) проект Закону про внесення змін до Кодексу

законів про працю України щодо встановлення українських свят

(реєстр. № 9009 від 13.02.2023 року), поданий народними депутатами

України Савчук О.В., Піпою Н.Р., Бобровською С.А. та іншими народними

депутатами України, проект Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу

законів про працю України щодо встановлення святкових днів (реєстр.

№ 9009-1 від 28.02.2023 року), поданий народними депутатами України

Бардіною М.О., Совсун І.Р., Швецем С.Ф. та іншими народними

депутатами України, проект Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу

законів про працю України щодо святкових і неробочих днів (реєстр.

№ 9009-2 від 28.02.2023 року), поданий народними депутатами України

Кондратюк О.К., Іоновою М.М., Климпуш-Цинцадзе І.О., Фріз І.В., проект

Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України

щодо встановлення святкових неробочих днів (реєстр. № 9009-3 від

28.02.2023 року), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.Н.,

і зазначає наступне.

2

Проектом Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю

України щодо встановлення українських свят (реєстр. № 9009 від

13.02.2023 року), поданим народним депутатом України Савчук О.В. та

іншими народними депутатами України, пропонується виключити з

переліку святкових і неробочих днів 8 березня – Міжнародний жіночий

день, 1 травня – День праці та 9 травня – День перемоги над нацизмом у

Другій світовій війні (День перемоги).

Натомість пропонується встановити наступні святкові і неробочі дні:

25 лютого - День української жінки (День українки) – День

народження Лесі Українки;

9 березня - Шевченків день – День народження Тараса Шевченка;

друга неділя травня - День матері.

При цьому законопроектом змінюється назва святкового і неробочого

Дня захисників і захисниць України, що відзначається щороку 14 жовтня,

на День захисника України.

Відповідно до пояснювальної записки, метою законопроекту є

встановлення українських свят та усунення спадщини колоніального

минулого в культурному житті та побуті, очищення державного календаря

від нав’язаних минулим дат, а також на визнання усталених традицій і

вкорінення історичної пам’яті в українському культурному просторі.

У низці висновків стейкхолдерів до законопроекту, зокрема

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зазначається, що

Міжнародний жіночий день та День праці не є надбанням суто Радянського

Союзу, а тому їх скасування не є доцільним. До прикладу, ці свята

відзначаються у Німеччині (як державне свято), Франції (як державне

свято), Польші, Литві, США та Канаді. 1 травня відзначається світом

більше 120 років, задовго до створення Радянського Союзу, і є знаком

пам’яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися в цей день 1886 року.

Що стосується 8 березня, то цей день покликаний привернути увагу

до таких питань як гендерна рівність, репродуктивні права, а також

насильство та жорстоке поводження з жінками. Міжнародний день

боротьби за права жінок і міжнародний мир (рішенням ООН від 1977 року)

є міжнародною датою, яку щорічно відзначають 8 березня на згадку про

культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок.

Разом з тим, за результатами опитування, проведеного Національним

інститутом стратегічних досліджень в мессенжері Rakuten Viber у лютому

2023 року, 46% українців виступають проти перенесення 8 березня.

Міністерство культури та інформаційної політики України

повідомляє в свою чергу, що збереження пам’яті про перемогу над

нацизмом та вшанування пам’яті жертв Другої світової війни 1939-1945

років в Україні є важливою складовою національної пам’яті.

3

Разом з цим Міністерство економіки України вважає, що включення

до переліку святкових днів дня народження Лесі Українки та Тараса

Шевченка може вбачатися недостатньо виваженим кроком відносно

багатьох інших видатних історичних постатей, які зробили вагомий внесок

у становлення України як держави, у тому числі осіб, правовий статус яких

визначено Законом України «Про правовий статус та вшанування пам’яті

борців за незалежність України у XX столітті».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради

України висловлює низку зауважень щодо змісту законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалив

рішення, що законопроект не має прямого впливу на показники бюджетів

(оскільки реалізація його положень може бути забезпечена за рахунок і в

межах коштів, передбачених у державному бюджеті та місцевих

бюджетах). У разі прийняття відповідного закону він може набирати

чинності згідно із законодавством.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу визнав положення законопроекту такими, що

регулюються національним законодавством країн-членів Європейського

Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України

у сфері європейської інтеграції.

Міністерство фінансів України зауважень до законопроекту не має.

Реалізація його положень не потребуватиме додаткового фінансового

забезпечення в поточному та наступному бюджетних періодах.

Міністерство культури та інформаційної політики України не

підтримує законопроект, оскільки він потребує доопрацювання.

Міністерство соціальної політики України підтримує законопроект

за умови його доопрацювання.

Міністерство економіки України підтримує законопроект у разі

його доопрацювання.

Міністерство юстиції України вважає, що проект Закону потребує

перегляду.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не

підтримує законопроект.

Дослідницька служба Верховної Ради України висловлює низку

пропозицій.

Український інститут національної пам’яті вважає, що

законопроект потребує доопрацювання.

Національний інститут стратегічних досліджень зазначає про

доцільність доопрацювання зазначеного законопроекту та надає низку

пропозицій.

4

Спільний представницький орган репрезентативних

всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (СПО

об’єднань профспілок) вважає, що упорядкування державних свят в

Україні потребує системного, а не точкового підходу до визначення

переліку державних та інших свят з метою їх переосмислення, відновлення

історичної пам’яті та формування національної ідентичності громадян

України.

ГС «Спілка українських підприємців» надає низку пропозицій до

законопроекту.

До законопроекту за реєстр. № 9009 надійшло три альтернативних

проекти Законів.

Проектом Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про

працю України щодо встановлення святкових днів (реєстр. № 9009-1 від

28.02.2023 року), поданим народним депутатом України Бардіною М.О. та

іншими народними депутатами України, пропонується на законодавчому

рівні у назві свята 8 березня акцентувати увагу на тому, що вказаний день

відзначає рух за рівні права та можливості жінок, та визначити його назву

як «Міжнародний день захисту прав жінок».

Також законопроект виключає з переліку святкових і неробочих днів

9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День

перемоги). Натомість пропонується встановити День пам’яті та

примирення» з датою відзначення 8 травня.

У пояснювальній записці автори законодавчої ініціативи зазначають,

що у листопаді 2004 року, рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН,

8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. З 2015 року,

відповідно до Указу Президента України №169/2015, з метою гідного

вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у

перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення

поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів,

жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності,

скоєних у роки війни, 8 травня установлено «Днем пам'яті та примирення».

Міністерство культури та інформаційної політики України в свою

чергу вважає неприпустимим виключення із переліку державних свят 9

травня День перемоги над нацизмом. На думку Інституту економіко-

правових досліджень імені В.К. Мамутова, збереження пам’яті про

перемогу над нацизмом та вшанування пам’яті жертв Другої світової війни

1939-1945 років в Україні є важливою складової національної пам’яті.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради

України висловлює низку зауважень щодо змісту законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалив

рішення, що цей законопроект не має прямого впливу на показники

бюджетів (оскільки реалізація його положень може бути забезпечена за

5

рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті та

місцевих бюджетах). У разі прийняття відповідного закону він може

набирати чинності згідно із законодавством.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу визнав положення законопроекту такими, що

регулюються національним законодавством країн-членів Європейського

Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України

у сфері європейської інтеграції.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

повідомляє, що альтернативні законопроекти підтримуються.

Міністерство фінансів України не має зауважень до законопроекту.

Реалізація акту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у

поточному та наступному бюджетних періодах.

Міністерство соціальної політики України підтримує законопроект

за умови його доопрацювання.

Міністерство культури та інформаційної політики України не

підтримує законопроект, оскільки вважає, що він потребує

доопрацювання.

Міністерство юстиції України повідомляє про відсутність

пропозицій та зауважень до законопроекту.

Український інститут національної пам’яті підтримує перенесення

вихідного (святкового) дня з 9 травня – Дня перемоги над нацизмом у

Другій світовій війни (Дня перемоги) на 8 травня – День пам’яті та

примирення, а також перейменування 8 березня – Міжнародного жіночого

дня.

ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К.

Мамутова» Національної академії наук України вважає, що

перейменування 8 березня – Міжнародного жіночого дня на Міжнародний

день захисту прав жінок має під собою історичне підґрунтя за загалом

підтримує запропоновані зміни. Заміна 9 травня – «Дня перемоги над

нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)» на «День пам’яті та

примирення» з датою відзначення 8 травня вважається недоцільним.

Дослідницька служба Верховної Ради України надає низку

пропозицій до законопроекту.

Спільний представницький орган репрезентативних

всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (СПО

об’єднань профспілок) надає свої зауваження.

Проект Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про

працю України щодо святкових і неробочих днів (реєстр. № 9009-2 від

6

28.02.2023 року), поданий народними депутатами України Кондратюк

О.К. та іншими народними депутатами України розроблено з метою

фіксації на законодавчому рівні відмови від радянської традиції

відзначення 8 березня, як державного свята і неробочого дня.

Отже, законопроект виключає з переліку святкових і неробочих днів

8 березня – Міжнародний жіночий день.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради

України висловлює низку зауважень щодо змісту законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалив

рішення, що цей законопроект не має впливу на показники бюджетів. У

разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із

законодавством.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу визнав положення законопроекту такими, що

регулюються національним законодавством країн-членів Європейського

Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України

у сфері європейської інтеграції.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

повідомляє, що альтернативні законопроекти підтримуються.

Міністерство фінансів України не має зауважень до законопроекту.

Реалізація акту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у

поточному та наступному бюджетних періодах.

Міністерство соціальної політики України підтримує законопроект

за умови його доопрацювання. Водночас пропонується встановити 8

березня визначною датою.

Міністерство юстиції України повідомляє про відсутність

пропозицій та зауважень до законопроекту.

Міністерство культури та інформаційної політики України не

підтримує законопроект, оскільки вважає, що він потребує

доопрацювання. Зазначається, що виключення відповідного державного

свята із норм законодавства є дискусійним питанням та потребує

громадського обговорення.

Український інститут національної пам’яті надає свої пропозиції.

Дослідницька служба Верховної Ради України вважає слушним

залишити 8 березня святковим і неробочим днем та змінити назву свята на

«День весни».

ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К.

Мамутова» Національної академії наук України не підтримує зміни,

передбачені законопроектом.

7

Спільний представницький орган репрезентативних

всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (СПО

об’єднань профспілок) зазначає, що за результатами проведеного

опитування значною кількістю респондентів не підтримується пропозиція

щодо скасування свята 8 березня – Міжнародний жіночий день.

Проект Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про

працю України щодо встановлення святкових неробочих днів (реєстр. №

9009-3 від 28.02.2023 року), поданий народним депутатом України

Третьяковою Г.Н. уточнює назву статті 73 Кодексу законів про працю

України. Чинну назву статті «Святкові і не робочі дні» пропонується

викласти наступним чином: «Святкові неробочі дні».

Також законопроект змінює назву святкового неробочого дня 1 травня

- «День праці» на 1 травня - «День подяки праці», а також виключає із

переліку святкових неробочих днів 7 січня – Різдво Христове, 8 березня –

Міжнародний жіночий день, 9 травня – День перемоги над нацизмом у

Другій світовій війні (День перемоги).

Натомість автор законопроекту пропонує встановити нові святкові

неробочі дні, а саме:

8 березня – «День весни» (враховуючи мету світової спільноти щодо

гендерної рівності);

06 червня – «День цвітіння української вишні» (як символ рідної землі

та України);

21 вересня – «День миру» (день святкування мирного життя після

Перемоги України над російською військовою агресією);

10 листопада – «День поваги до віку» (для розвитку в суспільстві

почуття шани та прихильного ставлення до усіх вікових категорій

населення).

При цьому проект акту виключає з переліку днів релігійних свят, в які

робота не провадиться 7 січня та один день (неділя) – Трійця.

Законопроект не змінює загальну кількість святкових неробочих днів

в КЗпП.

Крім того, відповідно до норм запропонованого проекту, за поданням

релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в

Україні, керівництво підприємств, установ, організацій зможуть надавати

особам, які сповідують відповідні релігії до двох днів відпочину протягом

року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні, а не до

трьох днів, як це наразі передбачається чинним законодавством.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, саме з метою

дотримання внутрішньої логіки європейського вибору України та

уникнення дублювання положень чинного законодавства, пропонується в

статті 73 КЗпП залишити 25 грудня – Різдво Христове (за Григоріанським

8

календарем) днем релігійних свят, робота в який не провадиться. Окрема

категорія громадян зможе й надалі, за звичкою, святкувати 7 січня – Різдво

Христове (за Юліанським календарем) - у робочий святковий день.

Водночас автори законопроекту зазначають, що збереження пам’яті

про перемогу над нацизмом та вшанування пам’яті жертв другої світової

війни 1939-1945 років в Україні є важливою складовою національної

пам’яті. Тож День перемоги над нацизмом буде визначено як святковий,

але робочим днем.

Метою вищезазначеного законопроекту є встановлення українських

свят та усунення спадщини колоніального минулого в культурному житті

та побуті, очищення державного календаря від нав’язаних минулим дат, а

також на визнання усталених традицій і вкорінення історичної пам’яті в

українському культурному просторі.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради

України висловлює низку зауважень щодо змісту законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалив

рішення, що цей законопроект має опосередкований вплив на показники

бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету та

місцевих бюджетів у разі необхідності здійснення додаткових виплат у

святкові неробочі дні). У разі прийняття відповідного закону він може

набирати чинності згідно із законодавством.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу визнав положення законопроекту такими, що

регулюються національним законодавством країн-членів Європейського

Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України

у сфері європейської інтеграції.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

повідомляє, що альтернативні законопроекти підтримуються.

Міністерство соціальної політики України підтримує законопроект

за умови його доопрацювання.

Міністерство фінансів України повідомляє, що реалізація

законопроекту матиме вплив на показники Державного бюджету України.

При цьому Міністерство зазначає, що реалізація акту не потребуватиме

додаткового фінансового забезпечення у поточному та наступному

бюджетних періодах.

Міністерство юстиції України повідомляє про відсутність

пропозицій та зауважень до законопроекту.

Міністерство культури та інформаційної політики України не

підтримує законопроект, оскільки вважає, що він потребує

доопрацювання.

9

ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К.

Мамутова» Національної академії наук України вважає, що

запропоновані зміни в частині встановлення нових свят не несуть за собою

історичну складову та не знаходять свій прояв у святкових традиціях.

Інститут надає свої зауваження до законопроекту.

Дослідницька служба Верховної Ради України надає пропозиції до

проекту акту.

Український інститут національної пам’яті не підтримує

запропоновані зміни.

Спільний представницький орган репрезентативних

всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (СПО

об’єднань профспілок) висловлює низку застережень.

Узагальнюючи надану стейкхолдерами інформацію щодо всіх

законопроектів варто зазначити, що відповідно до пояснювальних записок

до законопроектів за реєстр. №№ 9009 та 9009-3 метою проектів актів є

встановлення українських свят, робота в які не провадиться та усунення

спадщини колоніального минулого в культурному житті та побуті,

очищення державного календаря від нав’язаних минулим дат, а також на

визнання усталених традицій і вкорінення історичної пам’яті в

українському культурному просторі. Водночас законопроектом за реєстр.

№ 9009-1 пропонується уточнити та актуалізувати назви та дати святкових

днів, робота в які не провадиться, визначених у статті 73 Кодексу законів

про працю України, у відповідності із загальносвітовою та європейською

культурними традиціями, а проект Закону за реєстр. № 9009-2 фіксує на

законодавчому рівні відмову від радянської традиції відзначення 8 березня,

як державного свята і неробочого дня.

Важливо зауважити при цьому, що Кодекс законів про працю України

КЗпП не відміняє та не призначає свята, а лише визначає святкові неробочі

дні в Україні. Так, статтею 73 Кодексу встановлено 12 святкових

неробочих днів на рік. До речі, за даними Міністерства економіки України,

при наявних в середньому протягом року 250 робочих днях (п’ятиденний

робочий тиждень) скорочення їх кількості на один день може мати

наслідком зменшення ВВП до 0,4% на рік і навпаки.

У більшості висновків до усіх законопроектів зазначається, що

Україна має позбутися радянських підходів у відзначенні свят і пам’ятних

дат, сформованих за часів комуністичного тоталітарного режиму.

Водночас експерти зауважують, що перейменування та встановлення

нових державних свят потребує широкої дискусії та громадського

обговорення, а упорядкування державних свят в Україні – системного та

комплексного підходу.

Також СПО об’єднань профспілок відзначає, що законодавчого

унормування потребують, зокрема, такі поняття і категорії, як «свято»,

«державне свято», «святковий неробочий день», «пам’ятна дата»,

10

«професійне свято». Водночас звертається увага на важливості

встановлення переліку державних та інших свят, пам’ятних дат та

скорботних днів з урахуванням міжнародних подій та українських

традицій.

В той же час, на думку Національного інституту стратегічних

досліджень, жоден з альтернативних законопроектів не може розглядатися

як основа для вирішення питання визначення святкових та неробочих днів

в Україні. Експерти Інституту вважають за доцільне розробити на базі усіх

трьох альтернативних законопроектів за реєстр. №№ 9009-1, 9009-2, 9009-

3 єдиний законопроект про визначення святкових та неробочих днів в

Україні з врахуванням таких підходів:

-сприяти позбавленню українського суспільства від російської

імперської, радянської культурної та історичної спадщини;

-відповідати європейським підходам до визначення святкових та

неробочих днів;

-сприяти збереженню згуртованості та єдності українського

суспільства.

Під час розгляду основного та альтернативних законопроектів майже

всі народні депутати України – члени Комітету висловили думку, що,

враховуючи численну кількість пропозицій та високий суспільний інтерес

до питання встановлення неробочих святкових днів в Україні, варто

напрацювати на базі усіх законодавчих ініціатив єдиний проект Закону,

який би врахував пропозиції зацікавлених сторін з цього питання.

За підсумками обговорення законодавчих ініціатив Комітет Верховної

Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

ухвалив цей висновок і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді

України включити проекти Законів про внесення змін до Кодексу законів

про працю України щодо встановлення українських свят за реєстр. № 9009,

про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо

встановлення святкових днів за реєстр. № 9009-1, про внесення змін до

статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих

днів за реєстр. № 9009-2, про внесення змін до статті 73 Кодексу законів

про працю України щодо встановлення святкових неробочих днів за

реєстр. № 9009-3 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України

дев’ятого скликання.

Водночас Комітет створив робочу групу щодо напрацювання єдиного

законопроекту з питань святкування та відзначення вихідних святкових

днів в Україні за співголовуванням члена Комітету – народного депутата

України Тетяни Циби та члена Комітету – народного депутата України

Ірини Никорак.

Голова Комітету Г. Третьякова