Тип: Звичайний
№ 2456
Дата: 15 листопада 2019 р.
Статус: Закон підписано
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду є одним із завдань кримінального провадження, передбаченого частиною 1 статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України.
Однак, реальна ситуація свідчить про те, що багато кримінальних проваджень розглядаються в судах першої інстанції протягом двох і більше років. Перш за все, це стосується кримінальних проваджень, які розглядаються в судах першої інстанції колегією суддів. Це пов’язано із збільшенням кількості таких справ, складністю узгодження графіків судових засідань між членами колегії, а в період відпусток, перерви між судовими засіданнями інколи тривають більше трьох місяців.
Крім того, на сьогодні зберігається велика кількість судів, в яких правосуддя здійснює не більше трьох суддів, внаслідок чого, після розгляду будь-якого клопотання органу досудового розслідування під час досудового розслідування, в даному судді вже не можливо створити колегію суддів, а тому справи направляють до апеляційних судів з метою зміни територіальної підсудності та направлення справ на розгляд до інших судів.
В подальшому значна віддаленість суду, який розглядає справу від місця мешкання учасників кримінального провадження, призводить до низької явки у судові засідання та відкладення розгляду справи.
Всі ці фактори негативно впливають не лише на швидкість судового розгляду, але й на якість.
Отже розвантаження судів України від розгляду великої кількості кримінальних проваджень колегіями у складі трьох професійних суддів призведе до покращення доступу до правосуддя громадян та виконання завдань кримінального провадження, які закріплені як в національному законодавстві, так і за міжнародними угодами.
Серед рішень, винесених Європейським судом з прав людини проти України за період чинності Конвенції для нашої держави, кілька десятків стосуються порушення права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку («Світлана Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Станніков проти України» від 3 травня 2005 року, «Павлюлинець проти України» від 6 вересня 2005 року, «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнов проти України» від 8 листопада 2005 року, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, «Ткаченко проти України» від 4 квітня 2013 року, «Самойлович проти України» від 16 травня 2013 року, «Кісельов проти України» від 13 червня 2013 року тощо).
Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
На сьогодні кількість звернень до Європейського суду з прав людини, в тому числі і у зв’язку з порушенням права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку, збільшується. І це не лише погіршує імідж України на міжнародному рівні, а й призводить до значних витрат державного бюджету.
Про необхідність запровадження зазначених змін неодноразово наголошувалось на нарадах, круглих столах асоціації слідчих суддів України, інших заходах за участю великої кількості суддів, прокурорів, адвокатів, юрисконсультів, працівників поліції, науковців тощо.
Даний законопроект направлений на забезпечення можливості дотримання розумних строків при здійсненні кримінального провадження в суді першої інстанції щодо особливо тяжких злочинів та покращення якості роботи місцевих судів України загальної юрисдикції.
2. Цілі і завдання прийняття законопроекту
Проект спрямований на розвантаження судів України від розгляду значної кількості кримінальних проваджень колегіями у складі трьох суддів, що надасть можливість пришвидшити розгляд кримінальних проваджень в судах першої інстанції, зменшить кількість кримінальних справ, які передаються із одного суду до іншого у зв’язку із неможливістю сформувати колегію суддів, що в цілому покращить якість доступу громадян до правосуддя.
Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Проектом вносяться зміни до частин 2 статі 31 Кримінального процесуального кодексу України. Ці зміни передбачають:
зменшення кількості кримінальних проваджень за якими передбачається можливість розгляду колегією суддів, шляхом заміни категорії злочинів: замість злочинів, за які передбачається покарання строком більше десяти років пропонується передбачити злочини, за які передбачається покарання більше дванадцяти років;
розгляд кримінальних проваджень, щодо злочинів, за які передбачається покарання строком більше дванадцяти років, колегією суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання
Основними нормативно-правовими актами у цій сфері правового регулювання є Кримінальний процесуальний кодекс України.
Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень зазначеного Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.
Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття акта
Внаслідок прийняття законопроекту пришвидшаться строки розгляду кримінальних проваджень в судах першої інстанції, що позитивно вплине на реалізацію прав сторін кримінального провадження, дотримання засад кримінального провадження, якості роботи місцевих судів України загальної юрисдикції.
Народні депутати України Яцик Ю.Г.
Бакумов О.С.
Галушко М.Л.
Мельник П.В.
Чорний Д.С.
Нестеренко К.О.
Поляков А.Е.
Марчук І.П.
Демченко С.О.
Шевченко Є.В.
Мамка Г.М.
Медяник В.А.
Мамоян С.Ч.
Кива І.В.
Мошенець О.В.
Бужанський М.А.
Алексєєв С.О.