Тип: Звичайний
№ 8409
Дата: 01 лютого 2023 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань правової політики
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-84
В И С Н О В О К
щодо проекту Закону про внесення зміни до пункту 3
частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий
обов'язок і військову службу» щодо припинення контракту
військовослужбовця під час воєнного стану у разі його обрання
(призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя
(реєстр. № 8409 від 01 лютого 2023 року)
Комітет Верховної Ради України з питань правової політики розглянув на
своєму засіданні 02 березня 2023 року (протокол № 115) проект Закону про
внесення зміни до пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України
«Про військовий обов'язок і військову службу» щодо припинення контракту
військовослужбовця під час воєнного стану у разі його обрання (призначення) на
посаду члена Вищої ради правосуддя (реєстр. № 8409 від 01 лютого 2023 року),
поданий народним депутатом України Масловим Д.В. та іншими народними
депутатами України (далі – Законопроект).
Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту він розроблений з
метою забезпечення припинення контракту військовослужбовця під час
воєнного стану у разі його обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради
правосуддя.
Для досягнення зазначеної мети авторами Законопроекту пропонується
доповнити пункт 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий
обов'язок і військову службу» новим підпунктом «д», яким передбачити, що
обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя є підставою для
припинення (розриву) контракту, звільнення військовослужбовця, який
проходить службу за контрактом, з військової служби з моменту оголошення
мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням
Президента України, та з моменту введення воєнного стану – до оголошення
демобілізації.
Розглядаючи Законопроект, Комітет виходить з наступного.
У Конституції України зазначається, що Україна є суверенною і
незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1),
органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження
у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України
2
(частина друга статті 6), в Україні визнається і діє принцип верховенства права;
закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції
України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8). За приписом
частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані
діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Стаття 17 Основного Закону України встановлює, що захист суверенітету
і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та
інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього
Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної
цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України
покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи
держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Держава
забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у
Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів
їхніх сімей (частини перша-третя, п’ята).
В той же час, згідно зі статтею 131 Конституції України в Україні діє Вища
рада правосуддя, яка, зокрема, вносить подання про призначення судді на
посаду; ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог
щодо несумісності; розглядає скарги на рішення відповідного органу про
притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; ухвалює
рішення про звільнення судді з посади тощо. Вища рада правосуддя складається
з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з’їзд суддів України з числа
суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає
Верховна Рада України, двох - обирає з’їзд адвокатів України, двох - обирає
всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з’їзд представників
юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Порядок обрання
(призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя визначається законом
(частини перша-третя).
Члени Комітету, не применшуючи важливість військової служби особливо
в умовах воєнного стану, звертають увагу на особливий статус Вищої ради
правосуддя як конституційного органу та важливість його повноважень як
колегіального органу.
Вища рада правосуддя у своєму консультативному висновку,
затвердженому рішенням від 07 лютого 2023 року № 28/0/15-23, зазначає про
актуальність проекту Закону за реєстр. № 8409 та підтримує його прийняття.
Міністерство оборони України у своєму листі від 27 лютого 2023 року
№ 220/1851 підтримало прийняття Законопроекту із зауваженнями.
Згідно з пунктами 1, 14, 17, 19 частини першої статті 92 Основного Закону
України виключно законами України визначаються права і свободи людини і
громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина;
судоустрій; основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і
забезпечення громадського порядку; правовий режим воєнного і надзвичайного
стану.
3
Враховуючи викладене, Комітет з питань правової політики вирішив:
1. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в
першому читанні прийняти проект Закону про внесення зміни до пункту 3
частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову
службу» щодо припинення контракту військовослужбовця під час воєнного
стану у разі його обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя
(реєстр. № 8409 від 01 лютого 2023 року), поданий народним депутатом України
Масловим Д.В. та іншими народними депутатами України, за основу та в цілому.
2. Проінформувати Комітет Верховної Ради України з питань національної
безпеки, оборони та розвідки про прийняте рішення.
Голова Комітету Д.В. МАСЛОВ