Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та деяких інших законів України щодо посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-06

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального

процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та

деяких інших законів України щодо посилення незалежності

Спеціалізованої антикорупційної прокуратури»

(реєстр. № 8402 від 31.01.2023)

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності на

засіданні 23 лютого 2023 року (протокол № 140) на виконання доручення Голови

Верховної Ради України Стефанчука Р. О. розглянув проект Закону України «Про

внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального

кодексу України та деяких інших законів України щодо посилення незалежності

Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» (реєстр. № 8402), поданий

народними депутатами України Радіною А. О. та Устіновою О. Ю.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є

забезпечення належної інституційної та процесуальної автономії керівництва та

прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП),

запровадження ефективних механізмів добору на адміністративні посади у САП та

її підзвітності, зниження рівня корупції завдяки результативній неупередженій

діяльності САП, підвищення довіри до антикорупційних органів серед громадян та

міжнародних партнерів України.

Відповідними положеннями законопроекту пропонується:

- доповнити визначений у підпункті 9 частини першої статті 3 Кримінального

процесуального кодексу України (далі - КПК України) перелік керівників органів

прокуратури «керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури»;

- внести доповнення до відповідних положень статей 36, 155, 158, 216, 218,

294, 341, 480, 4801, 481, 4822, 571, 575, 615 КПК України, у яких передбачено

процесуальні повноваження керівників органів прокуратури під час досудового

кримінального провадження, зазначивши у них як окремих суб’єктів, що

здійснюють такі повноваження, «керівника Спеціалізованої антикорупційної

2прокуратури (особу, яка виконує його обов’язки), його першого заступника та

заступника»;

- доповнити КПК України новою статтею 1552, у якій передбачити підстави

та порядок тимчасового відсторонення від посади Генерального прокурора,

керівника САП та продовження строку такого тимчасового відсторонення;

- доповнити статті 112, 344, 346 Кримінального кодексу України (далі – КК

України), включивши «керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури»

до переліку передбачених у них державних та громадських діячів, щодо яких

вчиняються кримінально-карані діяння;

- доповнити визначений у Примітці до статті 368 КК України перелік

службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, «керівником

Спеціалізованої антикорупційної прокуратури»;

- внести зміни до статей 7, 8, 9, 15, 17, 19, 21, 27, 41, 46, 51, 64, 69, 71, 81, 89,

91 Закону України «Про прокуратуру», а також доповнити цей Закон новими

статтями 91 «Особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної

прокуратури», 92 «Порядок відбору та призначення на посади керівника

Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника та

заступника», 93 «Порядок відбору та призначення на інші посади Спеціалізованої

антикорупційної прокуратури», 94 «Зовнішня незалежна оцінка (аудит)

ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» та 791

«Спеціалізована дисциплінарна комісія»;

- внести кореспондуючі зміни та доповнення щодо окремих питань діяльності

САП, її керівників та прокурорів до Кодексу адміністративного судочинства

України (далі - КАСУ), Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»,

Закону України «Про державну таємницю», Закону України «Про Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини», Закону України «Про державну охорону

органів державної влади України та посадових осіб», Закону України «Про статус

депутатів місцевих рад», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську

діяльність», Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про

Вищу раду правосуддя», Закону України «Про Конституційний Суд України».

Узагальнюючи, законопроектом пропонується вивести САП зі структури

Офісу Генерального прокурора та реорганізувати її в окремий орган прокуратури у

загальній системі органів прокуратури зі статусом окремої юридичної особи

(аналогічно до обласних прокуратур). При цьому керівник САП перебуватиме у

виключно адміністративному підпорядкуванні безпосередньо Генерального

прокурора у встановлених законом межах.

Крім того, керівнику САП надаються повноваження щодо визначення

структури та штату САП; видання наказів щодо організації її діяльності та

письмових наказів адміністративного характеру для прокурорів САП;

затверджувати положення про систему індивідуального оцінювання якості роботи

прокурорів та систему оцінювання якості роботи прокурорів САП, а також порядок

вимірювання та регулювання навантаження на них; здійснення інших

повноважень, якими наділені керівники інших органів прокуратури, тощо.

3Мінімальна штатна чисельність САП встановлюється на рівні 15% від

встановленої граничної чисельності штату Національного антикорупційного бюро

України.

Народні депутати України – члени Комітету, погоджуючись з необхідністю

посилення функціональної спроможності прокурорів САП, її операційної та

процесуальної незалежності, підтримуючи необхідність подальшого

удосконалення процедур добору на адміністративні та інші посади у САП, а також

запровадження механізмів підзвітності САП та підтримки дисципліни прокурорів

САП, вважають, що більшість положень законопроекту потребують належного

обґрунтування та додаткового доопрацювання, усунення протиріч та колізій з

положеннями Конституції України та іншими чинними законодавчими актами, а

також виключення положень, що не стосуються заявленої мети законопроекту та

приведення концепції законопроекту до законодавчо закріплених принципів

організації та діяльності системи органів прокуратури в Україні.

Також народні депутати України – члени Комітету наголосили, що до Комітету

надійшли зауваження та пропозиції до даного законопроекту від органів державної

влади та провідних наукових установ.

Зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не підтримує

законопроект та вважає недоцільним віднесення питання тимчасового

відсторонення від посади Генпрокурора, керівника САП саме до повноважень

Вищої ради правосуддя і пропонує вирішення питання відсторонення від посади

Генпрокурора, керівника САП залишити за слідчим суддею та судом.

Крім того, Омбудсмен не погоджується з необґрунтованим виключенням

окремих положень КПК України, зокрема у частині правого регулювання строків

досудового розслідування (зміни до статті 219 КПК України) та закриття

кримінального провадження (зміни до статті 284 КПК України).

Служба безпеки України, підтримуючи законодавчі ініціативи щодо

посилення незалежності САП, вважає, що наділення Вищої ради правосуддя

повноваженнями тимчасово відсторонювати від посади Генпрокурора, або

керівника САП (доповнення КПК України новою статтею 1552) суперечить

вимогам статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду

правосуддя», а сам порядок тимчасового відсторонення від посади Генпрокурора,

або керівника САП суперечить загальному порядку відсторонення від посади осіб,

які підозрюються або обвинувачуються у вчинені злочинів, визначеному у статті

154 КПК України.

Крім того, Служба безпеки України вважає необґрунтованими та такими, що

не стосуються заявленої мети законопроекту, зміни до статей 219, 284, 294, 295,

2951, 303, 305, 307, 309, 615 КПК України, а положення законопроекту в частині

внесення змін до Закону України «Про державну таємницю» про надання керівнику

САП доступу до державної таємниці за посадою, з огляду на його підпорядкування,

не узгоджуються з встановленими законодавством основоположними принципами

охорони державної таємниці.

Державне бюро розслідувань вважає, що законопроектом не враховано

законодавчо закріплених принципів організації та діяльності прокуратури, зокрема

4у пропозиціях до частини третьої статті 17 Закону України «Про прокуратуру»

визначено, що прокурорами вищого рівня для керівників підрозділів та їх

заступників, прокурорів САП є керівник САП, його перший заступник та

заступник; для заступника та першого заступника керівника САП - керівник САП.

Водночас не передбачено, що Генпрокурор є прокурором вищого рівня для

керівника САП.

Зазначені пропозиції, на думку Державного бюро розслідувань, суперечать

приписами статті 1311 Конституції України, відповідно до частини другої якої

прокуратуру в Україні очолює Генпрокурор, а також вимогам частини першої

статті 9 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою Генпрокурор

організовує діяльність органів прокуратури України, та частині другої статті 17

цього Закону, в якій передбачено, що Генпрокурор має право видавати письмові

накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання всіма

прокурорами. Тобто, запропоновані зміни повністю нівелюють роль Генпрокурора,

унеможливлюючи навіть оскарження йому прийнятого рішення керівником САП.

Необґрунтованими, також, є пропозиція згідно з якими Генпрокурор та його

заступник позбавляються повноважень, а керівник САП (особа, яка виконує його

обов’язки) наділяється повноваженнями вирішувати спір про підслідність у

кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ (зміни до

абзацу другого частини п’ятої статті 218 КПК України). Така пропозиція

суперечить статті 1311 Конституції України та загальному правилу, згідно з яким

спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

На думку Державного бюро розслідувань, за такого підходу можливе

виникнення конфлікту інтересів чи зловживання владою або службовим

становищем керівником САП, що може призвести до порушення правил

підслідності та зумовить визнання зібраних органом досудового розслідування

доказів недопустимими.

Верховний Суд вважає, що законопроект потребує доопрацювання, а

пропозиція вивести САП із структури Офісу Генерального прокурора та

реорганізувати її в окремий орган прокуратури у загальній системі органів

прокуратури зі статусом окремої юридичної особи та передбачити, що керівник

САП перебуває у виключно адміністративному підпорядкуванні безпосередньо

Генпрокурора, прямо суперечать статтям 1 і 81 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, Верховний Суд не підтримує доповнення частини четвертої статті

22 Кодексу адміністративного судочинства України положеннями, відповідно до

яких Верховний Суд як суд першої інстанції повинен розглядати справи щодо

оскарження рішень, дій та бездіяльності САП, оскарження рішень, дій та

бездіяльності, пов'язаних із проведенням конкурсного відбору на адміністративні

та інші посади САП, призначенням та звільненням прокурорів САП (у тому числі

на адміністративних посадах) та державних службовців у САП, проведенням

зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності САП,

формуванням Спеціальної дисциплінарної комісії та її діяльністю.

Також, Верховний Суд проти прибирання у КПК України строків досудового

слідства до повідомлення особі про підозру; зміни переліку осіб, уповноважених

5приймати рішення про продовження строків досудового розслідування після

повідомлення особі про підозру; передання повноважень від слідчого судді до

прокурора відповідного рівня щодо продовження строку досудового розслідування

з огляду на необхідність судового контролю при здійсненні такого продовження.

Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка

В.В. Сташиса Національної академії правових наук України підтримує в цілому

законопроект, за виключенням змін до КПК України, що стосуються ліквідації ряду

інститутів (субінститутів) судового контролю на досудовому провадженні.

Дослідницька служба Верховної Ради України, Тренінговий центр

прокурорів України, Національна академія внутрішніх справ, також, висловили

низку критичних зауважень до законопроекту.

З огляду на зазначене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 16 Закону

України «Про комітети Верховної Ради України», частиною третьою статті 93,

пунктом 1 частини першої статті 111, пунктом 2 частини першої статті 114

Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань правоохоронної діяльності

вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «України

«Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України,

Кримінального кодексу України та деяких інших законів України щодо посилення

незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» (реєстр. № 8402)

включити до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого

скликання та за результатами розгляду його в першому читанні відхилити.

Доповідачем від Комітету з питань правоохоронної діяльності при розгляді

питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Голову

Комітету – народного депутата України Іонушаса Сергія Костянтиновича.

Проект постанови Верховної Ради України додається.

Просимо розглянути.

Голова Комітету С. Іонушас