Проєкт Закону про безпеку класифікованої інформації

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань національної безпеки,

оборони та розвідки

Про розгляд законопроекту

за реєстр. № 8394 від 27.01.2023

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

8 червня 2023 року (протокол №157) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про безпеку класифікованої інформації (реєстр. № 8394

від 27.01.2023), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В.,

Ананченком М.О. та іншими.

Законопроектом "Про безпеку класифікованої інформації" запропоновано

визначити правові та організаційні засади функціонування державної системи

безпеки класифікованої інформації, визнати таким, що втратив чинність Закон

України «Про державну таємницю», та внести зміни до ряду законів України.

Так, положеннями законопроекту, зокрема, передбачається:

встановити поняття класифікованої інформації /відомості, які становлять

державну таємницю або службову безпекову інформацію, безпека яких

забезпечується державою відповідно до цього та інших законів України,

міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною

Радою України, а також виданих на їх основі нормативно-правових актів, витік

яких може створити загрози національній безпеці та/або національним

інтересам України або поставити під загрозу суверенітет, територіальну

цілісність та обороноздатність України, створити небезпеку життю чи

здоров’ю людини або передумови для цього/;

визначити повноваження суб’єктів безпекової діяльності на виконання

вимог законодавства у сфері безпеки класифікованої інформації, серед іншого

передбачивши, що Верховна Рада України визначає державну політику у сфері

безпеки класифікованої інформації; здійснює законодавче регулювання правових

відносин у сфері безпеки класифікованої інформації; визначає в законі про

Державний бюджет України витрати на реалізацію державних програм та інших

заходів щодо забезпечення безпеки класифікованої інформації;

уповноважити Службу безпеки України на здійснення функцій

національного органу безпеки;

передбачити утворення суб’єктами безпекової діяльності (органами

законодавчої, виконавчої та судової влади, органами прокуратури, іншими

державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами,

2установами, організаціями тощо) Офісів безпеки на правах самостійних

структурних підрозділів /згідно з чинною редакцією Закону України «Про

державну таємницю» у державних органах створюються режимно-секретні

органи на правах окремих структурних підрозділів/ та визначення їх основних

завдань і прав;

фінансове забезпечення діяльності, пов’язаної з безпекою класифікованої

інформації здійснюється за рахунок державного бюджету та місцевих бюджетів,

при цьому, кошти на зазначені витрати передбачаються у відповідних бюджетах

окремим рядком;

встановити надбавку до посадового окладу (тарифної ставки): громадянам

України, які перебувають на посадах, що передбачають доступ до державної

таємниці, у розмірі від 10 до 20 % залежно від ступеня класифікації відомостей,

до яких їм надано доступ; посадовим особам визначених державних органів та

установ, державним експертам з питань безпеки інформації – у розмірі 20 %

посадового окладу; працівникам Офісів безпеки – у розмірі від 30 до 60 % залежно

від встановленої суб’єкту безпекової діяльності категорії безпеки /аналогічні

розміри надбавок визначені постановами Кабінету Міністрів України

від 15.06.1994 № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації

громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці»

та від 03.01.2013 № 2 «Про встановлення надбавок до посадових окладів

державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до

підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць»/;

встановити сертифікат допуску до державної таємниці та його форми

залежно від ступеня класифікації інформації, а саме: сертифікат допуску форми 1

(із строком дії 5 років) для доступу громадянина України до відомостей, що

становлять державну таємницю зі ступенями класифікації "ОСОБЛИВОЇ

ВАЖЛИВОСТІ", "ЦІЛКОМ ТАЄМНО", "ТАЄМНО"; сертифікат допуску форми

2 (із строком дії 7 років) для доступу громадянина України до відомостей, що

становлять державну таємницю зі ступенями класифікації "ЦІЛКОМ ТАЄМНО",

"ТАЄМНО"; сертифікат допуску форми 3 (із строком дії 10 років) для доступу

громадянина України до відомостей, що становлять державну таємницю зі

ступенями класифікації "ТАЄМНО" /аналогічні терміни допуску громадян до

державної таємниці передбачені статтею 22 Закону України «Про державну

таємницю»/;

створення Службою безпеки України, що виконує повноваження

національного органу безпеки, інформаційних та інформаційно-

телекомунікаційних систем (баз даних) для виконання заходів, пов’язаних із

забезпеченням функціонування державної системи безпеки класифікованої

інформації;

доручити центральному органу виконавчої влади, який забезпечує

формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики,

розробити та затвердити критерії щодо розрахунку чисельності Офісів безпеки.

При цьому, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями

законопроекту передбачається втрата чинності /з дня введення в дію цього Закону

- з 1 січня 2024 року/ Законом України від 21.01.1994 № 3855-XII «Про державну

таємницю».

3Як зазначається авторами в пояснювальній записці до законопроекту,

реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного

бюджету.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі - Мінфін)

щодо положень законопроекту (копія додається), зокрема, зазначено про те, що

реалізація положень законопроекту, починаючи з 1 січня 2024 року може

вплинути на показники державного бюджету (відповідно не вплине на виконання

закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді), зокрема, може

потребувати додаткових видатків державного бюджету для Служби безпеки

України на створення інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних

систем (баз даних) для виконання заходів, пов’язаних із забезпеченням

функціонування державної системи безпеки класифікованої інформації, та для

Міністерства соціальної політики України на виконання повноважень стосовно

розробки та затвердження критеріїв щодо розрахунку чисельності Офісу безпеки.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України

(далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам

законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів

України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень

бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у

супровідних документах до цього законопроекту відсутні, на чому також

наголошує Мінфін.

При цьому Мінфіном зауважено, що окремі положення законопроекту

не узгоджуються з чинним законодавством, у тому числі бюджетним, та

пропонується:

- абзац другий частини першої статті 8 розділу І законопроекту, щодо

передбачення коштів на фінансування діяльності, пов’язаної з безпекою

класифікованої інформації, суб’єктами безпекової діяльності державної та

комунальної форм власності у відповідних бюджетах окремим рядком -

виключити, оскільки, відносини, що виникають у процесі складання, розгляду,

затвердження, виконання бюджетів регулюються Кодексом, відповідно до якого:

у законі про державний бюджет (рішенні про місцеві бюджети) видатки та

кредитування за головними розпорядниками коштів державного бюджету мають

бути деталізовані, зокрема, за програмною класифікацією видатків та

кредитування державного (місцевого) бюджету (частина друга статті 40,

частина четверта статті 76 Кодексу),

програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету

(місцевого бюджету) формується Мінфіном (місцевим фінансовим органом) за

пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час

складання проекту закону про державний бюджет (проекту рішення про місцевий

бюджет) у бюджетних запитах (частини друга статті 10 Кодексу).

В доповнення до зазначеного слід зауважити про необхідність врахування

та узгодження норм законопроекту із принципами програмно-цільового методу,

що застосовується у бюджетному процесі (пункти 4, 42 статті 2 та статтею 20

Кодексу), а також з положенням Кодексу щодо предмету регулювання закону про

державний бюджет (стаття 40 Кодексу). Так, відповідно до вказаних вимог

4цього Кодексу видатки бюджетів визначаються за бюджетною програмою, яка за

визначенням є сукупністю заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети,

завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює

розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій, в

свою чергу бюджетні призначення у законі про державний бюджет визначаються

відповідно до бюджетної класифікації, насамперед програмної класифікації

видатків та кредитування бюджету.

Слід зауважити, що неодноразове застосування у тексті законопроекту

терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків (на здійснення

визначених у законопроекті заходів щодо молодіжної діяльності), не відповідає

його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52

частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету - надходження та

витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних

паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного

бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для

покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

- статтю 26 розділу І законопроекту, якою передбачається утворення Офісів

безпеки на правах самостійних структурних підрозділів суб’єктами безпекової

діяльності (органами законодавчої, виконавчої та судової влади, органами

прокуратури, іншими державними органами, органами місцевого

самоврядування, підприємствами, установами, організаціями тощо), -

виключити, оскільки з урахуванням норм чинного законодавства, зокрема законів

України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеві державні

адміністрації», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Регламент Верховної Ради

України» в частині затвердження структури органів законодавчої, виконавчої та

судової влади, вказані положення не можуть бути нормами цього законопроекту;

- частини другу, третю та четверту статті 28 розділу І законопроекту щодо

встановлення надбавки до посадового окладу (тарифної ставки) громадянам

України, які перебувають на посадах, що передбачають доступ до державної

таємниці, - доопрацювати та передбачити, що умови та розміри надбавки до

заробітної плати (грошового забезпечення) для осіб, обізнаних з державною

таємницею, встановлюються Кабінетом Міністрів України, зауважуючи, що

відповідно до статті 8 Закону України «Про оплату праці» умов, розмір оплати

праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету,

визначаються Кабінетом Міністрів України (аналогічні розміри надбавок,

передбачені частинами другою, третьою та четвертою статті 28 розділу І

законопроекту, визначені постановами Кабінету Міністрів України

від 15.06.1994 № 414 та від 03.01.2013 № 2).

Загалом, у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту

зазначено про те, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням

зауважень Мінфіну, а також попереднього погодження зі Службою безпеки

України та надання фінансово-економічних розрахунків.

Слід зазначити, що згідно з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу

закони або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету

(зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і

приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію

5не раніше початку планового бюджетного періоду, після 15 липня року, що

передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що

настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI

цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються

в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної

мобілізації.

За наслідками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону

України про безпеку класифікованої інформації (реєстр. № 8394 від 27.01.2023),

поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Ананченком М.О.

та іншими:

1) має вплив на показники бюджету (починаючи з 1 січня 2024 року може

збільшувати видатки державного і місцевих бюджетів для виконання заходів з

формування та функціонування державної системи безпеки класифікованої

інформації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності

згідно із законодавством.

2) рекомендувати Комітету з питань національної безпеки, оборони та

розвідки при доопрацюванні законопроекту виключити абзац другий частини

першої статті 8 та статтю 26 розділу І законопроекту, зважаючи на вимоги

статей 2, 10, 20, 40, 76 Кодексу, про що зазначено у висновках Комітету з питань

бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Додаток: на 4 арк.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА