Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань роботи працівників у нічний час

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-35, e-mail: spvr@rada.gov.ua

В И С Н О В О К

щодо повернення на доопрацювання проекту

Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо врегулювання питань роботи працівників у нічний час»

(реєстр. № 8309)

За дорученням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. та

відповідно до статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»,

частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітет Верховної

Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на засіданні

15 березня 2023 року (протокол № 145) розглянув проект Закону України «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань

роботи працівників у нічний час» (реєстр. № 8309 від 27.12.2022), поданий

народним депутатом України Морозом В.В. та іншими народними депутатами

України.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю

України (далі – КЗпП) та Закону України «Про відпустки» (далі – Закон), якими,

зокрема:

коригується тривалість нічної роботи та нічного часу (збільшується на

одну годину – з двадцять другої години вечора до сьомої години ранку);

законодавчо визначаються поняття «нічний працівник» - нічними

працівниками вважаються працівники, які працюють у нічний час не менше ніж

три години щоденного робочого часу та не менше третьої частини річної норми

робочого часу;

встановлюються гарантії праці нічних працівників (зокрема, збільшується

тривалість щорічної основної відпустки (не менш як 28 календарних днів));

запроваджується обов’язкове інформування роботодавцем центрального

органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та

контролю за додержанням законодавства про працю (Державної служби України

з питань праці) про використання праці нічних працівників;

передбачається збільшення тарифної ставки (окладу) (не нижче 30% на

заміну чинних не нижче 20%) нічних працівників;

визначаються обов’язки роботодавця щодо нічних працівників тощо.

2

Метою проекту закону, згідно з пояснювальною запискою, є приведення

положень національного законодавства про працю у відповідність до норм

міжнародного права та взятих Україною на себе зобов’язань, зокрема,

забезпечення врегулювання питань організації роботи працівників у нічний час.

Комітет в цілому підтримує законодавчі ініціативи, спрямовані на

впровадження основоположних стандартів та вимог у сфері нічної праці,

передбачених міжнародним правом та правом Європейського Союзу.

Так, відповідно до пункту 7 статті 2 Європейської соціальної хартії

(переглянутої) (далі – Хартія) сторони зобов’язуються забезпечити працівників,

зайнятих на роботах у нічний час, заходами, які враховують особливий характер

такої роботи, з метою ефективної реалізації права на справедливі умови праці.

Впровадження таких положень законопроекту та заходів не лише

сприятиме зменшенню негативного впливу нічної праці на здоров’я нічних

працівників, але й створить передумови для ратифікації Конвенції Міжнародної

організації праці про нічну працю № 171.

Водночас, ряд положень законопроекту потребують доопрацювання з

огляду на наступне.

Згідно з додатком XL до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї

сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної

енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна взяла на себе

зобов’язання щодо приведення національного законодавства у відповідність до

положень Директиви № 2003/88/ЄС Європейського парламенту та Ради від

04.11.2003 про деякі аспекти організації робочого часу (далі – Директива).

Пунктом 1 статті 7 Директиви визначено, що держави-члени вживають

необхідні заходи, щоб забезпечити право кожного працівника на щорічну

оплатну відпустку тривалістю не менше чотирьох тижнів відповідно до умов її

отримання і надання, встановлених в національному законодавстві та/або

практикою.

Так само статтею 2 Хартії визначено, що тривалість щорічної оплачуваної

відпустки має становити не менше як чотири тижні.

Тобто, для приведення у відповідність до вищенаведених норм необхідно

збільшити тривалість щорічної основної відпустки до 28 календарних днів усіх

без виключення працівників, а не лише тих, що працюють в нічний час.

Крім того, формулювання «працівникам, залученим до нічних робіт» з

метою уникнення неоднозначного застосування слід узгодити з іншими

положеннями законопроекту, якими замість терміну «нічні роботи» наводяться

терміни «нічний час» та «нічний працівник».

Статтею 20 Хартії передбачено право на рівні можливості та рівне

ставлення при вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без

дискримінації за ознакою статі і зобов’язано вживати відповідних заходів для

забезпечення його застосування у галузі умов працевлаштування і праці.

Водночас, положення законопроекту відносно гарантій для жінок

(забезпечення альтернативною денною роботою) є ґендерно незбалансованими

та в цілому не узгоджуються зі статтями 55, 175 Кодексу законів про працю

3

України, якими передбачено заборону праці жінок в нічний час. При цьому

суперечливим виглядає формулювання «альтернативна денна робота»,

визначення якого не міститься на сьогодні в законодавстві та не пропонується

навести у законопроекті.

Положеннями законопроекту пропонується збільшити на одну годину

тривалість нічного часу, в порівнянні з тим, що передбачений на сьогодні (з 22

години вечора до 6-ї години ранку), збільшити на 10 відсотків розмір оплати за

кожну годину роботи в нічний час, а також критерієм надання статусу «нічного»

працівника вважати роботу лише протягом трьох годин у нічний час.

Отже, реалізація положень законопроекту у разі його прийняття

потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, зокрема на

підвищену оплату праці нічних працівників, проведення за рахунок роботодавця

медичних оглядів таких працівників, тощо.

Водночас, у п. 5 пояснювальної записки до проекту зазначено, що проект

«на момент внесення, не передбачає витрат з Державного бюджету України».

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу

України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до

законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів

України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових

надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу за результатами розгляду законопроекту визнав, що він не

суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської

інтеграції та праву Європейського Союзу, а також зобов’язанням України у

рамках Ради Європи. Водночас, потребує доопрацювання з метою дотримання

принципу правової визначеності та повного врахування положень Директиви

2003/88/ЄС.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалив рішення, що

проект Закону має вплив на показники державного бюджету і місцевих бюджетів

(призведе до збільшення їх видатків).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловлює зауваження щодо законопроекту.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

України О.Стефанішина зазначає, що проект Закону відповідає Угоді про

асоціацію та праву ЄС, але потребує доопрацювання з метою повного врахування

Директиви 2003/88/ЄС та дотримання принципу правової визначеності.

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект не відповідає

вимогам Бюджетного кодексу України в частині надання фінансово-економічних

обґрунтувань та визначення джерел фінансового забезпечення реалізації

положень законопроекту; прийняття законопроекту впливатиме на виконання

закону про Державний бюджет України на 2023 рік і наступні роки.

Міністерство економіки України не підтримує законопроект та висловлює

зауваження.

4

Міністерство юстиції України та Міністерство охорони здоров’я України

висловлюють зауваження до законопроекту та наголошують на необхідності

його доопрацювання.

Державна служба України з питань праці не має зауважень та пропозицій

до законопроекту.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує

законопроект за умови врахування зауважень та пропозицій.

Спільний представницький орган об’єднань профспілок в цілому

підтримує проект Закону та зауважує, що він потребує доопрацювання до

другого читання.

Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному

рівні у зв’язку з наявністю численних зауважень та пропозицій наголошує на

необхідності значного доопрацювання даного законопроекту, при цьому

пропонує окремі законодавчі ініціативи у сфері регулювання трудових відносин

розглядати і враховувати при доопрацюванні проекту Закону України про

працю, який передбачає комплексний підхід до реформування законодавства про

працю.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги результати обговорення на

засіданні, Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів ухвалив цей висновок і рекомендує Верховній Раді

України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо врегулювання питань роботи працівників у нічний час»

(реєстр. № 8309 від 27.12.2022), поданий народним депутатом України

Морозом В.В. та іншими народними депутатами України, включити до порядку

денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання і, керуючись

пунктом третім частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України,

за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб’єктам права

законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України

визначено Голову Комітету Верховної Ради України з питань соціальної

політики та захисту прав ветеранів Третьякову Г.М.

Проект постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету Г.Третьякова