Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про дипломатичну службу" щодо запровадження механізму участі дипломатичних службовців у процесі залучення в Україну іноземних інвестицій

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, факс: 255-41-23

1

Комітет Верховної Ради України з

питань зовнішньої політики та

міжпарламентського

співробітництва

До розгляду законопроекту

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

10 квітня 2023 року (протокол №152) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради

України розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону

України «Про дипломатичну службу» щодо запровадження механізму участі

дипломатичних службовців у процесі залучення в Україну іноземних

інвестицій, реєстр. № 8289 від 16.12.2022 р., поданий народним депутатом

України Гривком С.Д., і повідомляється наступне.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України «Про

дипломатичну службу», відповідно до яких, зокрема, передбачається:

включити до основних функцій органів дипломатичної служби питання

залучення в Україну іноземних інвестицій, сприяння відкриттю на території

України іноземних підприємств і підприємств з іноземними інвестиціями,

розширення міжнародного економічного партнерства за участю суб’єктів

господарювання – резидентів України, сприяння розвитку в Україні в’їзного

туризму;

передбачити норму щодо преміювання дипломатичних службовців за

фактичне залучення в Україну іноземних інвестицій із фонду преміювання,

який формуватиметься у складі видатків на функціонування закордонних

дипломатичних установ України за рахунок відрахувань у розмірі 5 відсотків

загального обсягу податку на прибуток підприємств та 5 відсотків загального

обсягу податку на доходи фізичних осіб, сплачених юридичними особами до

Державного бюджету України у кожному календарному році в результаті

фактичного здійснення іноземних інвестицій (на підставі інформації органів

дипломатичної служби про підписані з іноземними інвесторами

меморандуми та даних Державної податкової служби України про обсяги

сплачених до державного бюджету податків відповідними юридичними

особами);

2визначити порядок преміювання, згідно з яким керівник органу

дипломатичної служби прийматиме рішення про преміювання з визначенням

розміру премії кожному дипломатичному службовцю залежно від його

особистої участі у процесі залучення іноземних інвестицій в Україну і

незалежно від його місця роботи на момент прийняття рішення про

преміювання.

Реалізація положень законодавчої ініціативи матиме вплив на дохідну

та видаткову частини Державного бюджету України, про що також зазначає

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному

висновку до законопроекту (копія додається).

Водночас слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої

статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної

Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-

економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні

розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо

скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету

для досягнення збалансованості бюджету. Однак, відповідні матеріали

автором законодавчої ініціативи не подано.

При цьому, у пояснювальній записці до запропонованої законодавчої

ініціативи зазначено, що її реалізація не вимагатиме додаткових витрат із

Державного бюджету України та/або інших бюджетів, а наведення будь-яких

детальних розрахунків відносно реалізації законопроекту не є можливим,

враховуючи розтягнення у часі процесу його практичної реалізації (наявність

значного проміжку часу між фактичним отриманням доходів Державним

бюджетом України на підставі положень законопроекту та витратами на

виплату відповідних премій з частини цих доходів).

В свою чергу, Мінфін зауважує, що визначити вартісну величину

впливу законопроекту на показники бюджету не має можливості у зв’язку з

відсутністю вихідних даних.

Щодо запропонованих норм законодавчої ініціативи ватро зауважити

про таке.

Положення законопроекту, зокрема, якими визначаються конкретні

розміри відрахувань від надходжень державного бюджету до фонду

преміювання, який запропоновано сформувати у складі видатків на

функціонування закордонних дипломатичних установ України, не

узгоджується із законодавчими правилами бюджетування.

Так, вимогами статті 95 Конституції України, встановлено, що

бюджетна система України будується на засадах справедливого і

неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і

територіальними громадами; виключно законом про Державний бюджет

3України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні

потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до

збалансованості бюджету України.

Відповідно до вказаних конституційних вимог положеннями частини

другої статті 4, частин першої, другої і третьої статті 13, частин першої і

другої статті 23, частин першої і другої статті 29, частини першої статті 30,

частин першої і другої статті 64, частини першої статті 64-1, частини першої

статті 66, статті 67, статті 67-1, частини першої статті 70 Бюджетного

кодексу України (далі – Кодекс), встановлено, що виключно законом про

Державний бюджет України визначаються надходження та витрати

Державного бюджету України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з

бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного

призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет

України, визначено складові частини бюджету, склад доходів державного та

місцевих бюджетів, та відповідно у яких частинах відповідні доходи

закріплені за державним та місцевими бюджетами. При цьому, доходи від

податку на прибуток підприємств і податку на фізичних осіб віднесено до

доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів і не мають

цільового спрямування.

З урахуванням вказаного, реалізація вищезазначених положень

законопроекту призведе до втрат дохідної частини загального фонду

державного та місцевих бюджетів та скорочення джерел фінансового

забезпечення загальнодержавних і місцевих програм та заходів, які згідно із

статтею 87 Кодексу здійснюються виключно за рахунок коштів державного

бюджету, а статтями 89-91 Кодексу - за рахунок місцевих бюджетів,

переважно загального фонду.

Крім того, відповідно до положень пунктів 4 та 11 частини першої

статті 116 Кодексу планування надходжень або витрат державного бюджету

(місцевого бюджету), не віднесених до таких цим Кодексом чи законом про

Державний бюджет України та зарахування доходів бюджету до іншого, ніж

визначено цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України,

бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів та інших

доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів та термінів,

визнається бюджетним правопорушенням.

Слід також відмітити, що відповідно до статті 8 Закону України «Про

оплату праці» та статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»

умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з

бюджету, визначаються рішеннями Уряду.

4При цьому, відповідно до Закону України «Про державну службу»

фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків

загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці, а

премії виплачуються в межах фонду преміювання. Водночас, загальний

розмір премій, які може отримати державний службовець за рік, не може

перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Зважаючи на те, що дипломатична служба є складовою державної

служби, державні службовці та дипломатичні службовці здійснюють

встановлені для відповідної посади повноваження, безпосередньо пов’язані з

виконанням закріплених завдань і функцій, та одержують заробітну плату за

рахунок коштів державного бюджету (водночас дипломатичні службовці під

час довготермінового відрядження за кордон, крім заробітної плати,

отримують щомісячно компенсаційні виплати в інвалюті), встановлення

премії дипломатичним службовцям за фактичне залучення в Україну

іноземних інвестицій, буде суперечити принципам єдиного підходу до умов

оплати праці державних службовців.

Варто зазначити, що до основних функцій органів дипломатичної

служби, визначених статтею 7 Закону України «Про дипломатичну службу»

серед іншого, є забезпечення та координація діяльності з торговельно-

економічних питань, що здійснюють закордонні дипломатичні установи

України та сприяння залученню допомоги від іноземних держав та

міжнародних організацій.

Також, відповідні функції щодо сприяння закордонними

дипломатичними установами України залученню інвестицій в Україну

містить і Положення про закордонні дипломатичні установи України,

затверджене Указом Президента України від 15.03.2021 № 99/2021.

Зважаючи на зауваження, аналогічні викладеним вище, Мінфіном

прийняття запропонованої законодавчої ініціативи не підтримується.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідного

закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, згідно якої Закони України або їх окремі положення, які впливають

на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або

збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що

передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду,

що настає за плановим.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону

України про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу»

щодо запровадження механізму участі дипломатичних службовців у процесі

залучення в Україну іноземних інвестицій, реєстр. № 8289 від 16.12.2022 р.,

поданий народним депутатом України Гривком С.Д.:

5 - має вплив на показники бюджету (призведе до втрат надходжень

загального фонду державного та місцевих бюджетів, та відповідно

потребуватиме додаткового ресурсу державного та місцевих бюджетів для

проведення витрат за загальним фондом бюджетів, при цьому,

збільшуватиме за спеціальним фондом доходи та видатки Міністерства

закордонних справ України на функціонування закордонних дипломатичних

установ України) і у разі прийняття відповідного закону до

15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2024 року, а

після 15 липня 2023 року – не раніше 01 січня 2025 року (або 01 січня

наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань зовнішньої політики та

міжпарламентського співробітництва при опрацюванні законопроекту

узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України та

Бюджетного кодексу України щодо організації бюджетного процесу

(зокрема, щодо правил планування надходжень та витрат державного

бюджету тощо), врахувавши зауваження, викладені у висновках Комітету з

питань бюджету та Міністерства фінансів України.

Додаток: на 4 арк.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА