Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із застосуванням арешту майна

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань правоохоронної діяльності

Про розгляд законопроекту

за реєстр. № 8227-1 від 12.12.2022

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

20 березня 2023 року (протокол №150) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект

Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу

України щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із застосуванням арешту

майна (реєстр. № 8227-1 від 12.12.2022), поданий народним депутатом України

Мазурашем Г.Г.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального

процесуального кодексу України, зокрема, передбачивши, що під час судового

провадження при розгляді клопотання про арешт майна: витрати за зберігання

тимчасово вилученого майна не можуть бути покладені на особу, у якої це майно

було вилучене; відшкодування витрат фізичним чи юридичним особам, пов’язаних

із зберіганням чи пересиланням майна, яке підлягає негайному поверненню,

забезпечуватиметься керівником слідчого підрозділу, підрозділу дізнання, у якому

здійснено пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання; слідчий чи

прокурор несуть перед державою відповідальність у порядку регресу в розмірі

виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи

бездіяльність слідчого, прокурора.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не

потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України (далі - Мінфін) у експертному

висновку до цього законопроекту зазначає про те, що реалізація його положення в

частині утримання майна у випадку його тимчасового вилучення та застосування

державою механізму відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями,

діями чи бездіяльністю слідчого, прокурора, у порядку регресу вплине на

збільшення дохідної та видаткової частини державного бюджету. Крім того

зауважено, що оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо через

відсутність фінансово-економічного обґрунтування та даних щодо кількості

випадків застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді

арешту майна та притягнення державою до відповідальності слідчого, прокурора у

порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через

неправомірні рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.

Cлід зазначити, що відповідно до пункту 32 Порядку зберігання речових

доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки,

знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням,

2схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104 «Про

реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»,

фінансування витрат, пов’язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів,

здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для

утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ

дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту матиме вплив на

показники бюджету, збільшуючи витрати державного бюджету для органів

державної влади на виконання процесуальних витрат у кримінальних

провадженнях, пов’язаних з арештом майна, обсяг яких частково може бути

компенсований у разі застосування регресу та сплати до державного бюджету

відповідних коштів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, завданої

неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого, прокурора.

Слід наголосити на тому, що розробником всупереч вимогам частини першої

статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту

Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних

обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій про зміни до законодавчих актів

України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень

до бюджету для досягнення його збалансованості, про що також зазначено у

висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за

днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного

кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення,

які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або

збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує

плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за

плановим.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону України

про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо

врегулювання деяких питань, пов'язаних із застосуванням арешту майна

(реєстр. № 8227-1 від 12.12.2022), поданий народним депутатом України

Мазурашем Г.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати

державного бюджету для органів державної влади на виконання процесуальних

витрат у кримінальних провадженнях, пов’язаних з арештом майна, обсяг яких

частково може бути компенсований у разі застосування регресу та сплати до

державного бюджету відповідних коштів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди,

завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого, прокурора).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в

дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року - не раніше 1 січня

2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА