Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання вітчизняної сировини

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання вітчизняної сировини»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

На сьогодні коньяки в Україні класифікуються за терміном витримки на ординарні та марочні.

Найбільшу частку продажів в Україні займають саме ординарні коньяки з часткою 90 %, а частка марочних становить у продажах лише близько 10 %.

Виробництво марочних коньяків тривалий час здійснювалось виключно з вітчизняних коньячних спиртів. Зазначена вимога регламентувалась у КДУ «Основні правила виробництва та зберігання коньяків України» та наразі регламентується Правилами виробництва коньяків України (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 875/32327), що набрали чинності 10.02.2019. Використання вітчизняної сировини при виробництві ординарного коньяку до моменту затвердження Правил виробництва коньяків України в останні роки не регламентувалось.

Вимога про використання у виробництві і ординарних, і марочних коньяків України вітчизняної сировини вперше започаткована ще 2008 року.

Так, у грудні 2008 року статтю 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» було доповнено новим положенням, за яким ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією видаються лише тим суб’єктам господарювання, які мають повний технологічний цикл виробництва, включаючи викурку і витримку, а для виробництва коньяку також використовують не менше 25 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, та витриманого не менше трьох років, у перерахунку на абсолютний алкоголь. При цьому встановлювалося, що зазначені вимоги фактично починали б діяти з 1 квітня 2013 року.

Усі коньячні підприємства ще з 2008 року були належним чином проінформовані про названі зміни та відповідні вимоги до виробництва коньяку в Україні, зокрема й про таке: якщо вони бажають виробляти коньяк як «коньяк України», вони повинні мати необхідний відсоток спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини.

Водночас уже 20 листопада 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон № 5503-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків та зборів», яким, поряд з іншими змінами, також внесено зміни й у Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та запроваджено поступовий перехід на використання суб’єктами господарювання, що виробляють коньяк, вітчизняного коньячного спирту, а саме: 10 відсотків — з 1 квітня 2013 року; 15 відсотків — з 1 січня 2014 року; 20 відсотків — з 1 січня 2015 року; 25 відсотків — з 1 січня 2016 року; 30 відсотків — з 1 січня 2017 року.

Означені вимоги щодо поступового переходу на використання вітчизняного коньячного спирту вже в грудні 2013 року було скореговано Законом № 713-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків», і поступовий перехід на використання вітчизняного коньячного спирту мав відбуватись так: 10 відсотків — з 1 квітня 2013 року до 31 грудня 2013 року; 0 відсотків — з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року; 5 відсотків — з 1 січня 2015 року.

Отже, фактично з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року для всіх підприємств коньячної галузі було скасовано обов’язкову необхідність використання вітчизняних коньячних спиртів при виробництві коньяку як «коньяку України». На думку багатьох аналітиків коньячної галузі, зазначені законодавчі зміни були вигідні підприємствам, які вже тривалий час не мають жодного власного виноградника, але займають перші позиції з виробництва коньяку.

Такі зміни також були пов’язані із зобов’язаннями, які взяла на себе Україна за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом (підписана в червні 2014 року) та Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (почала діяти з 1 січня 2016 року), щодо додержання прав інтелектуальної власності, зокрема географічного значення, та невикористання в назвах, зокрема алкогольних напоїв, чужих географічних найменувань. Зазначені зміни стосуються й використання назви «коньяк» у виробництві коньяків України.

Водночас це фактично нівелювало підтримку розвитку вітчизняної галузі виноробства та необхідність вирощувати й збільшувати площі власних виноградників.

12 серпня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 1638-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм», яким з положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» повністю виключили будь-які згадки про необхідність використання вітчизняних коньячних спиртів при виробництві коньяку в Україні.

Таке скасування дало можливість (і досі дає) виробляти товар під назвою «коньяк України» без жодного компонента, виробленого на території України, а виробництво коньяку на більшості заводів України почало забезпечуватися за рахунок імпорту коньячних спиртів.

Зі скасуванням вимоги щодо вмісту вітчизняних спиртів у «коньяку України» були створені умови, за яких виробники продукції більш низької якості під назвою «бренді» отримали можливість продавати свій товар під назвою «коньяк України» та позиціонувати його як преміальний і якісний продукт. Як наслідок, гордість вітчизняних виноробів — «коньяк України» — було дискредитовано діями деяких коньячних підприємств, які випускають «коньяк України», не маючи при цьому жодного власного виноградника.

Важко уявити, що французькі виробники коньяку або виробники інших країн, які створюють національний продукт, використовували б 100 % імпортну сировину. Це неможливо! Тоді чому Україна, яка бажає стати дійсно європейською державою, дозволяє собі подібне безглуздя? Чому Україна купує імпортні коньячні спирти низької якості (які не потрібні самим іноземним виробникам) і робить українців споживачами другосортних продуктів?

Головною метою для виноробної галузі та країни в цілому має бути заповнення в перспективі попиту саме вітчизняним продуктом у прямому розумінні.

Через податковий тиск вітчизняні винороби, які мають власні виноградники та продовжують вкладати кошти в розвиток українського виноробства, поставлені на коліна поточними вимогами до виробництва, за яких інші підприємства жодної копійки не інвестують в Україну, вкладають кошти в іноземні країни, закуповуючи, наприклад, іноземні коньячні спирти, які використовуються з часткою 100 % в благородному напої «коньяк України». Частка імпортних коньячних спиртів в Україні становить більше 80 %. Такий показник є реальною загрозою для вітчизняної коньячної галузі України.

Успіх національного виноробства може відбутися виключно за підтримки галузі з боку держави. Наприклад, щоб виробляти «коньяк України» з українського винограду та бути здатними задовольнити попит у перспективі найближчих років, необхідно щороку висаджувати більше десяти тисяч гектарів виноградників, що при поточному податковому навантаженні, можливості використання 100 % імпортної сировини та стані обігових коштів багатьох підприємств не є можливим. Гостра необхідність підтримки виноградарства зумовлена самою природою галузі, оскільки витрати, понесені на посадку винограду, дають позитивні результати у вигляді врожаю та готового коньяку лише через 7–8 років після закладення виноградників. Ця галузь, як жодна інша галузь із виробництва напоїв, має дуже великий термін окупності інвестицій. Без державної підтримки термін окупності інвестицій на посадку виноградників перевищує 15 років, що робить інвестиції в розвиток сировинної бази вкрай непривабливими. За умови ж державної підтримки термін окупності скорочується удвічі — до 8–9 років. Виноробство та випуск національного продукту «коньяк України» дуже відрізняється від технології в горілчаній галузі, до якої законодавці постійно відносять виробників «коньяку України» намагаючись встановлювати акцизний податок на рівні податку для горілки.

Без державної уваги та підтримки Україна й далі дотуватиме іноземні підприємства, купуючи за валюту за кордоном фрукти, виноматеріали, коньячні спирти і готову продукцію, при цьому знищуючи вітчизняного виробника та відмовляючись від можливості створювати робочі місця, які вкрай важливі в аграрних регіонах України.

У всіх країнах, де є виноградарство й виноробство, розуміють специфіку цієї галузі та її глибокий зв’язок з історією, культурою, ландшафтом, національною кухнею й туризмом. Ґрунти, на яких росте виноград, не є високопродуктивними, це переважно специфічні регіони в кожній країні.

В Україні донедавна було 260 тис. гектарів виноградників, які історично розташовувалися в Криму, на Херсонщині, в Одеській і Миколаївській областях, а також у Закарпатті. Але через втрату Криму виноградарство зазнало дуже значних втрат. Виноробні області на материковій частині України не мають великого промислового потенціалу, вони бідні на родючі ґрунти. Для обробки й догляду за 1 га виноградників необхідно 18 людино-днів, 1 га зернових — 1 людино-день, 1 га буряка — 2,3 людино-дня. А це робочі місця, зокрема й у тих областях на тих ґрунтах, де складно культивувати інші сільськогосподарські рослини. На сьогодні галузь далеко не в найкращому стані, бо держава майже не витрачає коштів на підтримку виробників. Більшість виноградників мають вік понад 20 років, значно зріджені й не скрізь виходять на рівень беззбитковості. Тих виробників, хто здійснює нові посадки винограду, одиниці.

За відсутності законодавчих змін та уваги до проблем обсяги виробництва саме національного автентичного продукту «коньяк України» з кожним роком будуть тільки зменшуватись, що поставить галузь на межу виживання, а внутрішній ринок країни стане ще більш відкритим для зовнішньої експансії аналогічної продукції.

Законодавча можливість використання 100 % імпортних коньячних спиртів при виробництві «коньяку України» стала наслідком того, що вітчизняні виробники купують імпортну сировину на іноземних підприємствах Молдови, Грузії, Північного Кіпру, при цьому залишають зароблені в Україні гроші за кордоном, замість того, щоб максимально акумулювати гроші на внутрішньому ринку та підтримувати вітчизняних добросовісних виробників якісної продукції.

27.12.2017 Міністерство аграрної політики та продовольства України видало наказ № 702, яким затверджені Правила виробництва коньяків України. Правила зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 року за № 875/32327. Прийняття Правил було зумовлене необхідністю приведення у відповідність нормативно-технічної документації з виробництва коньяків України із вимогами законодавства та Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року, № 1119. Метою Правил є розвиток виноградарства в Україні та надання можливості вітчизняним виробникам коньячних спиртів забезпечувати сировиною виробників коньяків і упереджувати оману споживачів. Уведення запропонованих норм до правил мало на меті надати поштовх для припинення стагнації галузі виноградарства, стимулювання розвитку та модернізації заводів первинного виноробства, виробництва автентичного українського продукту — коньяку України, залучення інвестицій у виноградно-виноробну галузь, забезпечення додаткових робочих місць у густонаселених виноградарських регіонах, розвиток інфраструктури сільських територій, додаткові фінансові надходження до державного й місцевих бюджетів.

У Правилах встановлено, що марочні коньяки України виготовляють зі спиртів коньячних виключно вітчизняного походження, а під час виробництва ординарних коньяків України допускається використання витриманих не менше 3 років спиртів коньячних невітчизняного походження за умови, що частка використання спиртів коньячних вітчизняного походження в перерахунку на 1 літр 100-відсоткового спирту виробленої продукції має бути не менше ніж: 15 % — у 2019 році; 20 % — у 2020 році; 25 % — у 2021 році; 30 % — у 2022 році; 40 % — у 2023 році; 50 % — у 2024 році; 60 % — у 2025 році; 70 % — у 2026 році; 85 % — з 2027 року.

Оскільки сьогодні є дефіцит сировини для виробництва коньячних спиртів вітчизняного походження, запровадження регламентування використання вітчизняних коньячних спиртів при виробництві коньяків України служило значним стимулом для залучення інвестицій у закладення виноградних насаджень суб’єктами господарювання та населенням на присадибних ділянках.

Для порівняння кількості площ у країнах Європейського Союзу та України надаємо наступний слайд, підготовлений Мінагрополітики.

Зазначені Правила виробництва коньяків України набрали чинності 10 лютого 2019 року.

Але 23 листопада 2018 року Верховна Рада проголосувала за Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів (№ 9260 від 05.11.2018). Текст проекту, наданий для першого читання, та текст проекту, наданий для другого читання, кардинально відмінні. У тексті, підготовленому до другого читання, після засідання Комітету з питань податкової та митної політики, що відбулося 22 листопада 2018 року, з’явились зміни, якими заборонені будь-які обмеження у використанні імпортних спиртів у купажах при виробництві коньяків України.

Унаслідок цього без будь-якої аргументації внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: у третьому реченні частини другої статті 2 після слів «купажу коньячних спиртів» додано слова «українського та/або неукраїнського походження без будь-яких обмежень щодо часток їх використання у виробництві». Також внесено зміни до Закону України «Про виноград та виноградне вино», а саме: у другому реченні частини першої статті 5 після слів «матеріали та речовини» додано слова «українського та/або неукраїнського походження без будь-яких обмежень щодо часток їх використання у виробництві».

Отже, за одну ніч зацікавлені в руйнуванні виноробної галузі України особи, скориставшись метушнею, внесли зміни в законодавчу галузеву базу, тим самим зруйнувавши всі створені групою народних депутатів України, керівництвом і фахівцями Міністерства аграрної політики та продовольства України, галузевих громадських організацій і підприємств умови, що сприяють новому, проєвропейському витку розвитку виноградно-виноробної галузі України.

Через законодавчу вседозволеність знову відбуваються:

відтік валюти за кордон із України, шляхом закупівлі імпортної сировини;

занепад сільськогосподарського сектора виноградарства — відсутність нових виноградників і капіталовкладень в оновлення старих виноградників: за останні три роки не закладений жоден гектар виноградників коньячних сортів;

в Одеській області буде продовжуватись викорчовування виноградників, а на їх місце садитимуть однолітні культури, більш швидкі та прості у збуті;

позбавлення роботи не менше 37 тис. осіб, а відповідно втрати місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, фонду Соціального страхування від безробіття будуть сягати щонайменше 500 млн грн на рік: оскільки не менше 25 відсотків від щорічного валового збору винограду йде на виготовлення коньячних спиртів українського походження, це відбудеться в разі повного заміщення коньячних спиртів українського походження на імпортні спирти;

дискримінація законослухняних суб’єктів господарювання, які щонайменше з 2008 року відповідно до вимог чинного на той період законодавства створювали повний цикл виробництва коньяків України, інвестували в сировинну та виробничу бази. За даними МінАПК, більше 25 підприємств мають право виробляти продукцію «коньяк України». Але лише декілька підприємств переробляють українську сировину на коньячні спирти, хоча називають свою продукцію «Коньяк України» всі виробники без винятку;

порушення принципу добросовісності в підприємницькій діяльності через введення споживача в оману, бо, дивлячись на назву «Коньяк України», споживач упевнений, що купує українське, але, на жаль, фактично це коньяк Молдови, Грузії, Північного Кіпру та ін.

Те, що українські споживачі мають стійку асоціацію між товаром під назвою «Коньяк України» та українським виробництвом з української сировини, підтверджують дані загальнонаціонального соціологічного опитування, яке провела компанія ТОВ «Оперативна соціологія» з 17 по 21 вересня 2019 року. Усього опитаний 1 051 респондент за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України (крім окупованих територій Криму та окремих територій у Донецькій і Луганській областях). Похибка вибірки не перевищує 3 %.

За даними цього соціологічного опитування, більше половини опитаних переконані, що коньяк України має бути виготовлений з української сировини. Зокрема, 44,3 % усіх опитаних вважають, що коньяк України має бути виготовлений повністю з місцевої сировини, а ще 11,8 % респондентів упевнені, що місцевої сировини у виготовленні коньяку України має бути використано не менше 25 %.

І серед опитаних українців, які купують товар «Коньяк України», таких респондентів абсолютна більшість — 71,3 % відповіли, що коньяк України має бути виготовлений повністю з місцевої сировини, а ще 17,6 % респондентів вважають, що місцевої сировини в «Коньяку України» має бути не менше 25 %.

Розподіл відповідей на запитання соціологічного опитування «Яке з тверджень, на вашу думку, найбільше відповідає дійсності?»

Також ті респонденти, які споживають коньяк і купують товар з назвою «Коньяк України», погоджувались із твердженнями, що українське походження продукту має для них додаткову цінність. 35,8 % опитаних українців з тих, що купують «Коньяк України», вважають, що таким чином підтримують вітчизняного виробника. Ще 16,1 % респондентів, які купують «Коньяк України», упевнені в його кращій якості. А 13,9 % респондентів, які купують «Коньяк України», купують його як сувенір з України для друзів і колег.

Розподіл відповідей респондентів, які купують коньяк України, на запитання «З якими твердженнями щодо коньяку України ви згодні?» (Можна було обрати декілька варіантів відповіді)

Отже, очевидно, що українські споживачі не інформовані в повній мірі про особливості виробництва товарів під назвою «Коньяки України» і потребують захисту своїх інтересів. Зокрема, соціологічне опитування показало, що 88,1 % респондентів, які купують коньяк України, вважають необхідним зобов’язати виробників маркувати пляшки коньяку, якщо спирти не вітчизняного походження.

Розподіл відповідей респондентів, які купують коньяк України, на запитання «Як ви вважаєте, чи потрібно зобов’язати виробників маркувати пляшки коньяку, якщо спирти не вітчизняного походження?»

Ще 54,8 % респондентів, які купують коньяк України, підтримують ідею заборонити виробникам називати свій коньяк українським у разі, якщо в його виробництві використовується іноземна сировина.

Розподіл відповідей респондентів, які купують коньяк України, на запитання «Як ви вважаєте, потрібно заборонити виробникам називати свій коньяк українським у разі, якщо сировина не вітчизняна?»

Такі дані загальнонаціонального соціологічного дослідження підкреслюють суспільний запит на захист інтересів споживачів товару під назвою «Коньяк України».

Дегустаційна комісія виноробної промисловості 26 липня 2019 року через принципову позицію Міністерства аграрної політики та продовольства і деяких добросовісних виробників відтермінувала розгляд 10 зразків нових алкогольних напоїв у зв’язку з відсутністю Технічних вимог до спиртів не вітчизняного походження, що використовуються при виробництві марочних коньяків України (посилання на новину: https://minagro.gov.ua/ua/news/degustacijna-komisiya-vinorobnoyi-promislovosti-provela-ocinku-61-zrazkiv-spirtnih-napoyiv).

Таким чином через дії депутатів попереднього скликання Верховної Ради, які не звертали увагу на те, за що голосують, навіть при виробництві марочного коньяку України вже готуються використовувати коньячні спирти не вітчизняного походження, хоча в чинних Правилах виробництва коньяків України зазначено, що «марочні коньяки України виготовляють зі спиртів коньячних виключно вітчизняного походження, витриманих у дубових бочках, середнього віку не менше 6 років...»

Наразі добросовісні виробники дотримуються положень статті 5 Закону України «Про виноград та виноградне вино», у якій зазначено: «Вина і коньяки України виготовляються згідно з правилами виробництва і зберігання тихих вин, правилами виробництва і зберігання ігристих та шампанських вин, правилами виробництва коньяків України, відповідними стандартами і технологічними інструкціями, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства». А от безвідповідальні використовують інше положення статті: «Для виготовлення вин і коньяків України застосовуються матеріали та речовини українського та/або неукраїнського походження без будь-яких обмежень щодо часток їх використання у виробництві, дозволені для використання нормативними документами та Головним державним санітарним лікарем України».

Відтак виникла потреба в додатковому врегулюванні означених проблем і відповідно в розробленні цього законопроекту. Запропонований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання вітчизняної сировини» покликаний негайно виправити ту помилку, що сталася 22–23 листопада 2018 року при розгляді законопроекту № 9260 від 05.11.2018.

Звертаємо увагу на аналітичні дані представників Мінагрополітики.

Отже, за бажанням виробники коньяку можуть вкладати кошти в Україну та у виноградники України, а не в іноземні, бо через щорічне імпортування до України коньячних спиртів на захмарні суми такі псевдопідприємства — виробники коньяку України своїми діями піднімають економіку інших держав і дотують іноземні підприємства, купуючи за валюту за кордоном сировину, так вони знищують вітчизняного виробника та відмовляються від можливості створювати робочі місця саме в Україні, які вкрай важливі в наших аграрних регіонах.

Такі виробники «ботлери», порушуючи принцип добросовісності в підприємницькій діяльності, використовують 100 % імпортної сировини в «коньяку України», продовжують практику введення в оману споживачів і навіть придумали собі виправдання, що вони нібито все одно створюють робочі місця або втратили виноградники через анексію Криму.

Але ж це маніпулювання, бо створення робочих місць у сфері «купи-продай» тільки збільшує вартість кінцевого продукту для споживача та завдає величезної шкоди економіці держави, створюючи відтік валюти з України. Втрата ж виноградників Криму — це збитки перш за все для України, а для таких виробників — це відкритий новий ринок Росії, адже він у десятки разів більший і є для них подарунком, бо такі підприємства не закрились, а перереєструвались під нові геополітичні реалії.

Підприємства, які можуть виступати проти цього законопроекту, ймовірно аргументуватимуть свою позицію тим, що створюється монополія, вводяться дискримінаційні норми, на всіх коньячних спиртів не вистачить тощо.

Але, по-перше, нічого не заважає формуванню ринку вітчизняного коньячного спирту.

По-друге, після прийняття законопроекту вітчизняні підприємства не обов’язково повинні випускати продукт саме під назвою «коньяк України». Якщо підприємство не використовує вітчизняної сировини, воно може називати свій напій «бренді», «виноградна горілка» й таке інше. Отже, вони так само можуть закуповувати імпортну сировину надалі.

По-третє, не відбувається будь-якої дискримінації, бо всі підприємства залишаються на рівних умовах, і запропоновані законопроектом зміни не є чимось новим.

При розгляді проекту можуть виникнути застереження, що реалізація пропонованих вимог щодо частки вмісту вітчизняної сировини у виробництві коньяку України, особливо в період її використання в максимальних розмірах, буде суттєво ускладнена дефіцитом виноматеріалів для виробництва коньячних спиртів, коньячних спиртів необхідної витримки, що, окрім іншого, містить ризики виникнення дефіциту та здорожчання вітчизняної коньячної продукції, але частку вмісту вітчизняної сировини у виробництві пропонується використовувати тільки для національного напою «коньяк України», який містить у своїй назві назву держави Україна, і такій напій не обов’язково повинен бути масовим продуктом, але точно ексклюзивним і автентичним.

Додатково звертається увага, що будь-яких обмежень щодо імпорту в Україну коньячних спиртів законопроект не передбачає! Обмеження стосуються лише їх використання в купажах із поступовим доведенням мінімальної частки до 15 % задля забезпечення територіального принципу виробництва коньяку України. Інших видів продукції, зокрема і бренді, це не стосується.

У країнах ЄС виноробна продукція виробляється з використанням сировини за територіальним і не територіальним принципами.

Так, за територіальним принципом виробляються вина і ароматизовані винні продукти із захищеними географічними позначеннями (ЗГЗ) і захищеними позначеннями походження (ЗПП), а також спиртні напої, вироблені з коньячних спиртів (одеві де він), а саме: Коньяк, Шаранте, Арманьяк (регулюються французьким Декретом «DECRET DU 1 MAI 1909»); та зі спиртів плодових (одеві де фрут), а саме: Кальвадос (регулюється французькими Правилами відповідності походження «Appellation d’origine contrôlée, AOC», у яких однією з обов’язкових вимог є використання сировини виключено із зазначеної місцевості).

За не територіальним принципом виробляються сортові та родові вина, інші спиртні напої, зокрема й бренді, і регулюються Регламентами ЄС № 1308 та № 110/2008.

Отже, запропоноване запровадження використання частки вітчизняної сировини при виробництві ординарних коньяків України з поетапним щорічним її збільшенням не суперечить територіальному принципу виробництва в ЄС аналогічних видів продукції.

Якщо зараз не прийняти законодавчих змін, через кілька років в Україні очікується занепад сільськогосподарського сектора виноградарства з наступним його повним знищенням через відсутність посадок нових виноградників, відсутність капіталовкладень в оновлення старих виноградників та викорчовування виноградників на користь посіву однолітніх культур.

Натомість, у разі прийняття запропонованого Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання вітчизняної сировини”, за очікуваннями Мінагрополітики та справжніх представників коньячної галузі, з кожним роком площа виноградників змінить поточну негативну динаміку та буде тільки збільшуватись.

Підтримка й розвиток саме вітчизняного продукту «Коньяк України» створить передумови для зниження споживання міцних лікеро-горілчаних напоїв через заміщення їх більш корисними продуктами, і як наслідок, зниження споживання алкоголю в абсолютному вимірі.

Переорієнтацію населення на споживання здорових напоїв, популяризацію культури споживання слід поставити на одне з пріоритетних місць.

Останнім часом учені та медики все частіше говорять про цілющі властивості коньяку. Фахівці стверджують, що в певних пропорціях коньяк для здоров’я людини корисний. Зокрема, співробітники московського Центру природних технологій, ґрунтуючись на результатах багаторічних досліджень, висунули теорію про те, що хороші коньяки мають унікальну здатність коригувати біохімічні, психічні та фізіологічні процеси, що протікають в організмі людини. З цього випливає, що коньяк сам по собі є певними універсальними «ліками». Ще у XVIII столітті письменник і філософ Дені Дідро разом зі своїм товаришем Жаном Лероном Д’Аламбером встановив, що коньяк здатний вилікувати багато недуг. Учені приписували коньяку близько 40 лікувальних властивостей. Крім того, Володимир Пилипович Зеленін, академік АМН, видатний радянський терапевт і один з основоположників електрокардіографії, указував на унікальний вплив, який коньяк чинить на здоров’я, а зокрема на серцево-судинну систему. І сьогодні деякі лікарі США рекомендують своїм пацієнтам приймати по 20–30 грамів коньяку при нападах стенокардії. Кажуть, що біль як рукою знімає. Дубильні речовини в коньяку допомагають організму людини накопичувати вітамін С, стимулюють виділення шлункового соку і помітно покращують травлення. Учені провели безліч досліджень, результати яких показали, що дійсно якісний коньяк збільшує середню тривалість життя, знижуючи до 40 % ризик розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Також чарка коньяку в день допомагає знизити рівень інсуліну і збільшити чутливість клітин до нього. До речі, для лікування цукрового діабету до винаходу інсуліну застосовували виключно спиртні напої — міцне вино і коньяк. Крім того, невелика доза коньяку — це ефективна профілактика різних інфекцій і кишкових розладів (черевного тифу, поліомієліту, холери, паратифу). Лікарі всього світу рекомендують своїм пацієнтам пити коньяк від застуди, додавши чайну ложку коньяку в гарячий чай, а також прикладати змочені коньяком ватяні диски на хворий зуб для полегшення зубного болю.

Отже, про користь коньяку відомо чимало — недарма спостерігається позитивна залежність між здоров’ям нації, середньою тривалістю життя і обсягами споживання коньяку в різних країнах, але саме правильного споживання (культури споживання).

Ми щиро сподіваємося, що при спрямованості українців до європейської моделі споживання українці все частіше будуть віддавати перевагу таким корисним продуктам виноробства, як коньяк і вино, а не лікеро-горілчаним напоям. Це один з головних трендів оздоровлення нації.

Також треба врахувати, що через оздоровлення нації та профілактику захворювань відбудеться економія на лікуванні й державних витратах на медицину. У довгостроковій перспективі економія держави може досягати 5 % від поточних витрат.

«Коньяк України» повинен бути автентичним продуктом, виробленим із винограду, вирощеного на український землі та зібраного руками українців.

Крім того, норми з поступового переходу до використання у виробництві «коньяку Україні» 85 % вітчизняної сировини кореспондуються з Регламентом Комісії (EC) № 607/2009 та Угодою TRIPS щодо захисту позначень походження та географічних зазначень. Відповідно до положень зазначеного Регламенту, всі продукти зі статусом географічного зазначення мають бути виготовлені щонайменше з 85 % винограду, що походить з цієї території (ACT Commission Regulation (EC) No 607/2009 of 14 July 2009 laying down certain detailed rules for the implementation of Council Regulation (EC) No 479/2008 as regards protected designations of origin and geographical indications, traditional terms, labelling and presentation of certain wine sector products). Навіть в Угоді про технічні бар’єри в торгівлі від 15.04.1994 передбачається запобігання шахрайським діям, а використання іноземної сировини при виготовленні коньяку України чітко потрапляє під це визначення. Наступні держави — члени СОТ, які мають аналогічну історію виробництва коньяку, схожу структуру ринку та виробництва, стикнулися з необхідністю захисту вітчизняного продукту та вже законодавчо закріпили обов’язок використання від 85 % до 100 % вітчизняної сировини в коньяках вітчизняного виробництва: Вірменія (2008 рік), Грузія (2007), Молдова (2012).

Відповідно до повідомлення Міністерства аграрної політики та продовольства України, нерегламентоване використання імпортних коньячних спиртів прискорить процес стагнації галузі виноградарства, припинить розвиток і модернізацію заводів первинного виноробства, унеможливить залучення інвестицій у виноградно-виноробну галузь, що призведе до скорочення кількості робочих місць у густонаселених виноградарських регіонах, припинення розвитку інфраструктури сільських територій, зменшення фінансових надходжень до державного та місцевих бюджетів. Крім того, відбудеться повне знищення автентичного українського продукту — коньяку України. Використання спиртів коньячних, матеріалів і речовин неукраїнського походження при виробництві коньяків України без будь-яких обмежень є значним стимулом для залучення інвестицій у закладення виноградних насаджень суб’єктами господарювання інших країн світу. Відповідно до інформації офіційного сайту Держкомстату, 2018 року імпортовано спиртових дистилятів і спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (спиртів коньячних), за кодом УКТЗЕД 208200000 у кількості 1 751 092,8 л 100 % спирту на суму 9 840,4 тис. дол. США (266 млн грн). Відповідно втрати держави в середньому становлять понад 266 млн грн лише від вартості імпортованих спиртів коньячних.

Скорочення кількості робочих місць у виноградно-виноробній галузі призведе до пагубних наслідків, бо вивільнені працівники стануть безробітними або поїдуть на заробітки до Польщі чи інших країн.

Крім того, передвиборча програма кандидата на пост Президента України містить такі кроки: «Першочергові завдання розвитку економіки: детінізація економіки, свобода конкуренції, розвиток внутрішнього виробництва, довгострокове недороге кредитування».

Отже, коньячна галузь терміново потребує прийняття законопроекту, який передбачає поступове щорічне підвищення частки вітчизняних коньячних спиртів і спрямований на:

збереження виробництва національного продукту «коньяк України» та встановлення для цього обов’язковості використання у виробництві коньяків України саме вітчизняної сировини;

відновлення актуальності української сировинної бази для процесу виробництва цієї категорії алкогольних напоїв, що, як наслідок:

– зменшить відтік капіталу за кордон;

– збільшить надходження до бюджету та відновить інвестиційну привабливість вітчизняного виноградарства.

У процесі обговорення законопроекту може скластися враження, що згаданий документ спричинить конфронтацію України та ЄС, адже, ратифікуючи Угоду про асоціацію з ЄС, ми зобов’язалися припинити використання низки географічних найменувань, які зарезервовані за конкретними країнами ЄС, зокрема таких назв, як «коньяк» тощо, після закінчення 10-річного перехідного періоду, який спливає 2025 році. Натомість провідні виробники коньяку України, які мають повний цикл класичної технології виробництва коньяку та дбають про якість своєї продукції, не бачать суперечностей між прийнятими Правилами та Угодою про асоціацію між Україною з ЄС, тому що з 2025 року продукт «коньяк України» матиме нову назву, і відповідні зміни будуть внесені в нормативні документи. Тим паче, така практика загальноприйнята в багатьох країнах, які використовують для позначення новостворені терміни «виньяк», «дивин», «арманьяк» тощо. Тобто в Україні повинна з’явитися власна назва на позначення цього продукту. Представники Української корпорації виноградарства і виноробства «Укрвинпром» зазначають, що вже розпочали роботу над створенням та введенням в обіг нової назви для «коньяку України», яка буде використовуватися після закінчення перехідного періоду. У цих починаннях допомагатиме проект ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні».

Крім того, для зменшення дефіциту вітчизняної сировини для виробництва коньяку України та створення рівних конкурентних умов на ринку, пропонується зменшити мінімальний строк витримки ординарних коньяків с трьох років до двох років. Зменшення кореспондується з вимогами до виробництва «cognac» у Франції. За інформацією Національного міжпрофесійного бюро коньяку (BNIC, Bureau national interprofessionnel du cognac) Жоден коньяк не можна продавати, не зазнавши старіння в деревині протягом 2 років, рахуючи з 1 квітня року, що настає після врожаю. *** або VS: наймолодшому коньяку, який входить до суміші, має бути не менше 2 років (старіння 2). (Aucun Cognac ne peut être commercialisé sans avoir subi un minimum de vieillissement sous bois de 2 ans, comptés à partir du 1er avril de l’année qui suit la récolte. *** ou VS : l’eau-de-vie la plus jeune entrant dans l’assemblage doit avoir au moins 2 ans (compte de vieillissement 2)). Джерело

1. http://www.pediacognac.com/lassemblage/ein-cognac-etikett-verstehenunderstanding-a-cognac-labelcomprendre-une-etiquette-de-cognac/

2. http://www.cognac.fr/cognac/_fr/2_cognac/index.aspx?page=etiquette

Прийняття законопроекту — це той рідкісний випадок, коли реальними діями підтримуються підакцизний бюджетоформувальний бізнес і розвиток соціально-економічних зрушень, які сьогодні вкрай необхідні країні.

2. Цілі та завдання законопроекту

Цей законопроект розроблений з метою:

– збереження виробництва національного продукту «коньяк України», встановлення для цього обов’язковості використання у виробництві коньяків саме вітчизняної сировини;

– підтримки вітчизняних виробників коньяку України, створення умов для інвестування суб’єктами господарювання у вітчизняну сировинну базу, збереження наявної бази та забезпечення створення нових робочих місць у виноробній галузі, а відповідно і збільшення надходжень до бюджету.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Цим законопроектом пропонуються зміни до:

- Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», у якому:

в частині п’ятій статті 2 пропонується текст «Виробництво коньяку України також здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності шляхом купажу коньячних спиртів українського та/або неукраїнського походження без будь-яких обмежень щодо часток їх використання у виробництві, витриманих не менше трьох років у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою» замінити на «Виробництво коньяку України також здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності шляхом купажу коньячних спиртів лише вітчизняного походження або вітчизняного та невітчизняного походження за умови дотримання обов’язкової частки спирту коньячного вітчизняного походження відповідно до статті 18 цього Закону, витриманих не менше двох років у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою.»;

в частині дев'ятнадцятій статті 3 додаткові підстави для анулювання ліцензії;

в статті 17 встановити відповідальність за недодержання вимог, щодо використання вітчизняної сировини;

в статті 18 встановити перехідний період з поступовим щорічним відсотковим підвищенням використання частки вітчизняної сировини.

- Закону України «Про виноград та виноградне вино» у якому:

термін коньяк України в пункті 39 статті 1 привести у відповідність до положень ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови» в яких колекційні коньяки відносяться до марочних;

у другому реченні частини першої статті 5 виключити текст «без будь-яких обмежень щодо часток їх використання у виробництві»;

доповнити закон новою статтею 11-1 «Коньяк України», в якій запроваджується обов’язковість використання при виробництві коньяку України вітчизняних коньячних спиртів з поступовим щорічним підвищенням частки вітчизняної сировини з 20 % у 2020 році до 85 % із 2027 року, що відповідає умовам, закріпленим у Правилах виробництва коньяків України.

Такі зміни спрямовані на підтримку та захист вітчизняного виробника й розвиток виноробства в Україні.

4. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання діють такі законодавчі акти: Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Закон України «Про виноград та виноградне вино», Правила виробництва коньяків України (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 875/32327).

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не потребує виділення додаткових коштів із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Наслідком прийняття закону на основі цього законопроекту є створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності в галузі виноробства, зокрема виробництва коньяків України з використанням вітчизняної сировини, збільшення внутрішніх інвестицій у галузь виноробства, стимулювання розвитку ринку вітчизняного коньячного спирту, створення нових робочих місць в аграрному секторі економіки та підвищення якості життя сільського населення.

Народні депутати України Гетманцев Д.О. (№20)

Каптєлов Р.В. (№251)

Колихаєв І.В. (№385)

Поляк В.М. (№279)

Юрчишин П.В. (№228)

Літвінов О.М. (№379)

Бондаренко О.В. (№59)