Проєкт Постанови про розвиток водневої енергетики з метою забезпечення економічної та енергетичної безпеки України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України

«Про розвиток водневої енергетики з метою забезпечення економічної та

енергетичної безпеки України»

1. Обґрунтування потреби прийняття проекту постанови

Енергетика – одна зі стратегічно важливих галузей економіки України, від

безпечного, стабільного функціонування та сталого розвитку якої залежать

життєдіяльність та якість більшості сфер життя суспільства, а також

безпосередньо добробут громадян. Важливе значення наш енергетичний сектор

має і у глобальному вимірі, адже Україна відіграє важливу роль у забезпеченні

енергетичної безпеки всього європейського континенту.

Військова агресія РФ в Україні спровокувала розгортання глобальної

енергетичної кризи, епіцентром якої стала Європа, а чинником, що її викликав,

стало масштабне скорочення постачання природного газу в Європу та штучне

напруження на енергетичних ринках. Для України наслідками таких злочинних

дій РФ стало поглиблення енергетичної кризи, економічна рецесія,

невизначеність сценаріїв розвитку. За таких умов саме енергетичний сектор

України потребує нового формату енергетичного розвитку.

Останнім часом в енергетиці тема використання водню набуває широкого

розголосу, саме він може зіграти ключову роль на шляху до енергетичної безпеки

України.

Воднева стратегія ЄС виділяє Україну як одного з пріоритетних партнерів,

взаємодія з яким щодо реалізації її цілей заохочується, включаючи наукові

досліди, прямі інвестиції у виробництво водню та вільну торгівлю ним. Більше

того, Воднева стратегія ЄС передбачає можливість встановлення електролізних

установок для виробітку водню у країнах східного та південного сусідства ЄС

(включаючи Україну).

Слід зауважити, що Президент України Володимир Зеленський на

пленарному засіданні шостого саміту Східного партнерства у Брюсселі 15 грудня

2021 року зазначив: «Україна готова стати лідером у розвитку водневої

енергетики. Це дасть змогу нашій державі здобути повну енергетичну

незалежність і досягти кліматичної нейтральності».

Оператор ГТС України — природна монополія, яка забезпечує

транспортування природного газу споживачам України та його транзит до країн

Європейського Союзу. До складу газотранспортної системи України входять:

6 міжкордонних точок з’єднання з операторами шести суміжних країн, з якими

було підписано угоди про взаємодію; 65 активних промислових майданчиків в

усіх регіонах України; понад 33 тис. км трубопроводів, 57 компресорних станцій,

33 газовимірювальних станції і 1389 газорозподільних станцій.

2

ЄС розглядає Україну як перспективного виробника та експортера зеленого

водню. Враховуються дві основні переваги України: сприятливі умови для

будівництва великомасштабних вітрових і сонячних електростанцій, які

генеруватимуть енергію для виробництва зеленого водню, та наявність потужної

розгалуженої системи трубопроводів природного газу, яку в майбутньому можна

буде модернізувати для транспортування водню до Європи. Відповідно, для

реалізації потенціалу України як регіонального лідера відновлюваної енергетики

в майбутньому, необхідно вирішити два основних завдання: масштабування

виробництва відновлюваної електроенергії та перепрофілювання, адаптація

всієї, або ж частини існуючої ГТС для транспортування суміші водню з

природним газом та, в перспективі, чистого водню.

Незважаючи на те, що питання розвитку виробництва водню та

використання української ГТС для його експорту до ЄС є предметом обговорень

на високому політичному рівні вже тривалий час, правова база у цій сфері

практично відсутня.

Для того щоб закачати водень до газопроводу необхідно прийняти цілу

низку законодавчих змін, зокрема до законів «Про ринок природного газу», «Про

метрологію та метрологічну діяльність», кодексів газотранспортної систем і

газорозподільчих систем тощо.

Присутність водню в складі транспортованого газу даними нормативними

документами не передбачена, і на даний момент внесення змін, що зробили б

можливим залучення водню в газотранспортну систему, не розглядається.

Відповідно, можливість транспортування суміші водню з природним газом ГТС

України не передбачена і нормативними документами нижчого рівня, такими як

НПАОП 60.3-1.01-10 «Правила безпечної експлуатації магістральних

газопроводів», НДТОВ 01-001:2019 «Технічна експлуатація газотранспортної

системи» та іншими. Такий стан справ потребує зусиль загальнодержавного

рівня в напрямку адаптації нормативного поля України до загальноєвропейських

стратегічних цілей.

Необхідно при перегляді ключових стратегічних документів в

енергетичному секторі (Енергетичну стратегію України на період до 2035 року

«Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», плану заходів з

реалізації етапу «Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)»

Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека,

енергоефективність, конкурентоспроможність» тощо), а також при розробці

Національного плану з розвитку відновлюваної енергетики до 2030 року,

інтегрованого Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року, плану

дій з реалізації оновленого Національно визначеного внеску (НВВ) України до

Паризької угоди врахувати питання водневої енергетики.

3

Крім того, потрібно схвалити Водневу стратегію України та Дорожню карту

для виробництва та використання водню в Україні, а також розробити нові

стандарти щодо виробництва, транспортування, зберігання та використання

водню на основі стандартів практики ЄС, технічні норми у галузі

транспортування та розподілу природного газу.

2. Цілі і завдання прийняття проекту постанови

Основною метою проекту Постанови є забезпечення правового підґрунтя

задля розвитку водневої енергетики в Україні та розробка належної нормативно-

правової бази, яка регламентувала виробництво і використання водню у

національних енергійних потребах та його експорт до ЄС.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту постанови

Проектом Постанови Верховної Ради України пропонується:

Кабінету Міністрів України вжити невідкладних заходів, необхідних для:

розроблення проєктів змін до нормативно-правових актів з питань розвитку

водневої енергетики та внести їх на розгляд Верховної Ради України та Кабінету

Міністрів України; проведення аналіз чинного законодавства, передусім в сфері

зберігання та транспортування водню через газові мережі (зокрема, у складі

сумішей з природним газом), а також використання водню у транспортному

секторі, та сформувати перелік необхідних змін до законодавства; забезпечити

розробку та впровадження технічних стандартів, регламентів щодо виробництва

та постачання водню.

Рекомендувати Президенту України утворити Консультативну раду з питань

розвитку водневої енергетики як консультативно-дорадчий орган при

Президентові України.

Рекомендувати Раді національної безпеки і оборони України вжити заходів,

спрямованих на підвищення ефективності державної політики у сфері

забезпечення енергетичної безпеки щодо розвитку водневої енергетики та строки

її виконання тощо.

4. Стан нормативно-правової бази в зазначеній сфері правового

регулювання

У цій сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:

Постанова Кабінету Міністрів України віл 03.03.2021 № 179 «Про

затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року»

Розпорядження Кабінету Міністрів України від04.08.2021 №907-р «Про

схвалення Стратегії енергетичної безпеки»

4

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.07.2021 № 868-р «Про

схвалення Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької

угоди»

Протокольне рішення Кабінету Міністрів України від 18.07.2018, яким

схвалено Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Постанови не потребує додаткового фінансування з

Державного чи місцевого бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

проекту постанови

Запропоновані проектом Постанови заходи дозволять реалізувати державну

політику у сфері енергетичної безпеки та створить передумови для розвитку

водневої енергетики, а також визначити основні стратегічні напрями дій Уряду

для вирішення зазначених проблем.

Народний депутат України Олександр ДАНУЦА