Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання деяких питань, пов'язаних із застосуванням арешту майна

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань правоохоронної

діяльності

Про розгляд законопроекту

за реєстр. № 8227 від 24.11.2022

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

7 лютого 2023 року (протокол № 148) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального

кодексу України щодо врегулювання деяких питань, пов'язаних із

застосуванням арешту майна (реєстр. № 8227 від 24.11.2022), поданий

народними депутатами України Славицькою А. К., Ткаченком О. М. та іншими.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального

процесуального кодексу України, зокрема, передбачивши, що під час судового

провадження при розгляді клопотання про арешт майна: витрати за зберігання

тимчасово вилученого майна не можуть бути покладені на особу, у якої це майно

було вилучене; відшкодування витрат фізичним чи юридичним особам,

пов’язаних із зберіганням чи пересиланням майна, яке підлягає негайному

поверненню, забезпечуватиметься керівником слідчого підрозділу, підрозділу

дізнання, у якому здійснено пересилання речових доказів або їх передачу на

зберігання.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація

не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України (далі - Мінфін) у експертному

висновку до цього законопроекту зазначає про те, що реалізація його положення

в частині зберігання майна у випадку його тимчасового вилучення впливатиме

на збільшення видаткової частини державного бюджету. Крім того зауважено,

що оцінити такий вплив на показники бюджету не можливо через відсутність

фінансово-економічного обґрунтування та даних щодо кількості випадків

застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді

арешту майна.

Cлід зазначити, що відповідно до пункту 32 Порядку зберігання речових

доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки,

знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням,

схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104

«Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу

України», фінансування витрат, пов’язаних із зберіганням чи пересиланням

речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету,

передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий

підрозділ або підрозділ дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або

їх передачу на зберігання.

Слід наголосити на тому, що розробником всупереч вимогам частини

першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91

Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-

економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій про зміни до

законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел

додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, про

що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного

за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного

кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі

положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження

бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня

року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного

періоду, що настає за плановим.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону

України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України

щодо врегулювання деяких питань, пов'язаних із застосуванням арешту майна

(реєстр. № 8227 від 24.11.2022), поданий народними депутатами України

Славицькою А. К., Ткаченком О. М. та іншими, має вплив на показники бюджету

(збільшуючи витрати державного бюджету для органів державної влади на

виконання процесуальних витрат у кримінальних провадженнях, пов’язаних з

арештом майна). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року

він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року

- не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від

часу прийняття закону).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА