Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо запровадження режиму експортного забезпечення

Пояснювальна записка

до проекту Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України та

Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо

запровадження режиму експортного забезпечення»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

На даний момент все більшої ваги серед загальних проблем економіки

України набуває зростання частки закупівель с/г продукції за готівковий

розрахунок без формування податкових зобов'язань з ПДВ та подальшого

експорту цієї продукції без повернення валютної виручки від таких операцій в

Україну. За експертними оцінками, наразі частка тіньових закупівель у

загальному обсязі ринку складає біля 50%.

Для цього використовуються дві основні схеми: закуплена за готівковий

розрахунок сільськогосподарська продукція документально оформляється як

така, що отримана:

від неплатників ПДВ (у тому числі, фізичних осіб);

від фірм “скруток” (транзитерів), які таким чином надають “покупцю”

фіктивний кредит з ПДВ.

Це виключає виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у фактичного

продавця – виробника продукції; відповідно, він не отримує зобов'язань щодо

сплати ПДВ у бюджет. В свою чергу експортер або не має податкового кредиту

для відшкодування ПДВ, або він є фіктивним.

Такий «чорний» експортер після митного оформлення та експорту

відповідної продукції офіційно не повертає валютну виручку на рахунок

підприємства та не продає її за курсом НБУ. Користуючись послугами

фінансових посередників, валютна виручка повертається в Україну неофіційно

(не на рахунки суб'єкта господарювання) і в готівковій формі, яку далі такий

експортер продає вже за ринковим курсом валют. Або на неї купується

продукція, що імпортується в Україну та продається за готівку, яка, в свою чергу,

повертається “чорному” експортеру.

Водночас, згідно з встановленими НБУ вимогами, експортер повинний

повернути валютну виручку протягом 180 днів, відповідно порушенням є її

неповернення лише після спливу зазначеного строку. За цей період «чорний»

експортер встигає багаторазово повторити вищезазначені операції, а далі просто

припинити використання відповідної юридичної особи, у випадку появи

претензій до нього від контролюючих органів. При цьому засновниками та

керівниками таких організацій зазвичай становляться люді, які або не

проживають на контрольованої території, або соціально декласовані, або, які

потім стверджують, що їх ЕЦП була вкрадена та вони не знали про здійснення

відповідних операцій.

Основна причина, чому неповернення валютної виручки є вигідним - велика

різниця між офіційним і реальним курсом валют, яка нині складає близько 10

відсотків. Відповідно «тіньовий» експортер заробляє на 10% у порівнянні з

працюючим легально.

Крім того, при продажу зерна за готівку не виникає податкових зобов’язань

з ПДВ, відповідно щоб конкурувати з «тіньовиками» легальні експортери повіни

2

2пропонувати аграріям ціну на 14% більшу, ніж цина за готівку. При затримках з

відшкодуванням ПДВ цього забезпечити неможливо. Все це обумовлює

конкурентну перевагу «тіньовиків» над легальними експортерами, бо останні

виявляються не в змозі запропонувати конкурентну ціну за товар аграрію.

Законопроект є альтернативним щодо законопроекту «Про внесення змін до

Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження

спеціальних експортних процедур», зареєстрованим у Верховній Раді України за

№ 8166.

2. Мета та завдання прийняття законопроекту

Метою законопроекту є боротьба із тіньовим експортом товарів.

3. Загальна характеристика і основні положення акту

Законопроектом пропонується передбачити можливість запровадження за

рішенням Кабінету Міністрів України режиму експортного забезпечення з

визначенням переліку конкретних товарів та мінімальних експортних цін на такі

товари, терміну дії та розміру ставки для розрахунку суми грошового

забезпечення.

Експорт товарів, визначених Кабінетом Міністрів України, здійснюється за

умови, що митна вартість, зазначена в митній декларації, не перевищує суму

(ΣЛіміт), обчислену за такою формулою:

ΣЛіміт = ГрошЗаб – ВідкритОперації + ОвердрафтЕк, де:

ГрошЗаб - сума грошового забезпечення повернення виручки в іноземній

валюті, яка розраховується за формулою ПопРах*100%/ СтавкГз, де:

ПопРах - сума грошових коштів, що обліковується на рахунку зі

спеціальним режимом використання відкритого в установленому порядку в

органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Умови відкриття рахунку мають передбачати порядок перерахунку коштів з

рахунку для виплати суми пені, яка може бути нарахована у випадку порушення

граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та повернення

цих коштів (їх частини) з цього рахунку суб’єкту зовнішньоекономічної

діяльності якщо це не призведе до від’ємного значення показника ΣЛіміт.

СтавкГз - ставка грошового забезпечення у відсотках, визначена Кабінетом

Міністрів України.

ВідкритОперації – сума операцій платника податків - суб'єкта

зовнішньоекономічної діяльності з вивезення товарів за межі митної території

України в митному режимі експорту, визначена у митних деклараціях, за якими

не завершено здійснення розрахунків (валютного нагляду) за операціями з

експорту.

ОвердрафтЕк – сума, яка розраховується за такою формулою:

ОвердрафтЕк = ВалВир / 2 + 15 * Податки * 100% / СтавкГз, де:

∑ВалВир – сума операцій платника податків - суб'єкта

зовнішньоекономічної діяльності з вивезення товарів за межі митної території

України в митному режимі експорту, вказана у митних деклараціях, по яким в

двох попередніх календарних роках відповідно до законодавства було завершено

здійснення валютного нагляду банками України, що обслуговують такого

3

3платника податку, розрахована в національній валюті України за офіційним

курсом Національного банку України на останній день попереднього року.

Податки - загальна сума податків, зборів, платежів які відповідно до

Податкового кодексу України використовуються для зарахування у виконання

мінімального податкового зобов’язання такого суб'єкта зовнішньоекономічної

діяльності сплачених платником податку протягом попереднього податкового

(звітного) року, а для новостворених платників податків – протягом попередніх

12 податкових ( звітних) місяців.

Якщо на дату митного оформлення за операціями з експорту товарів,

розрахунки за такою операцією завершені (сплачені кошти у вигляді авансу) ,

митна декларація оформлюється без дотримання вимог ΣЛіміт, на суму, яка

дорівнює сумі розрахунків за такою операцією.

У разі порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності граничних

строків розрахунків за операціями з експорту, грошові кошти, що обліковується

на рахунку зі спеціальним режимом використання, відкритого в установленому

порядку в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних

коштів, є джерелом погашення пені за порушення таким суб’єктом строку

розрахунків, відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

4. Стан нормативно-правової бази

Дана сфера відносин регулюється Митним кодексом України, законами

України «Про валюту і валютні операції», «Про зовнішньоекономічну

діяльність.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного

бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Прийняття законопроекту забезпечить зменшення випадків закупівель с/г

продукції за готівковий розрахунок та подальшого експорту цієї продукції без

повернення валютної виручки від таких операцій в Україну.

Народні депутати України О.В. Ковальчук

та інші народні депутати