Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України

щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми,

ветеринарну медицину та благополуччя тварин»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проєкту Закону

Розроблення проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів

України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми,

ветеринарну медицину та благополуччя тварин» (далі – проєкт Закону) обумовлено

необхідністю усунення невідповідностей законодавству Європейського Союзу та

вдосконалення чинного законодавства у сфері безпечності та якості харчових

продуктів, кормів, здоров’я та благополуччя тварин.

За даними Держпродспоживслужби в Україні у 2021 було зареєстровано 82

спалахи гострих кишкових інфекційних захворювань, під час яких постраждало 992

особи, у тому числі 750 дітей (75,6 %). У 2020 році було розслідувано 52 спалахи

гострих кишкових інфекційних захворювань, під час яких постраждало 646 осіб,

у тому числі 283 дітей (43,8%).

У 2021 році спалахи реєструвались на території майже усіх областей, за

виключенням Волинської, Полтавської, Рівненської, Черкаської областей та

м. Києва. Найбільшу кількість спалахів зареєстровано в Одеській (14), Івано-

Франківській (10) та Донецькій (9) областях. У Дніпропетровській та

Тернопільській областях – по 6, у Львівській – 5, у Запорізькій та Харківській

областях – по 4, у Закарпатській та Хмельницькій – по 3, у Вінницькій, Київській,

Кіровоградській, Миколаївській, Чернівецькій областях – по 2, Житомирській,

Луганській, Сумській, Херсонській, Чернігівській областях – по 1 спалаху.

З об’єктами ресторанного господарства та торгівлі пов’язано 29 (35% від усіх)

спалахів із загальною кількістю захворілих 390 осіб, у тому числі 189 дітей, проти

16 (30,7% від усіх) спалахів із загальною кількістю захворілих 129 осіб, у тому числі

34 дитини у 2020 році.

Крім того, у 2021 році розслідувано 1 спалах, який пов’язаний з харчоблоком

промислового підприємства (постраждало 8 осіб), проти 4 спалахів (постраждало

236 осіб) у 2020 році. У 2021 році також зареєстровано 1 спалах у лікарні

(постраждало 5 дітей), у 2020 році – таких спалахів не було.

Серед населення у побуті зареєстровано 5 спалахів (6 %), під час яких

постраждало 42 особи, з них 31 дитина, проти 9 спалахів (17,3%) у 2020 році, під

час яких постраждало 64 особи, з них 40 дітей.

2

Зазначені проблеми виникають, в першу чергу, через:

-недотримання гігієнічних та санітарних вимог при виробництві та обігу

харчових продуктів,

-недотримання вимог щодо застосування процедур, розроблених на

принципах НАССР;

-неналежне маркування та представлення харчових продуктів;

-відсутність діючих процедур державної реєстрації об’єктів санітарних

заходів;

-недоліки державного контролю.

Забезпечення безпечності харчових продуктів є однією з нагальних проблем

сьогодення. Гучні скандали, спричинені наявністю меламіну в дитячому

харчуванні, спалахами важких отруєнь, пов’язаних із бактерією Escherichia coli,

діоксином та такими мікроорганізмами, як сальмонела або лістерія, у харчових

продуктах, а також розповсюдження таких інфекційних хвороб, як ящур та

губчастоподібна енцефалопатія, зумовили зростання уваги громадськості й

науковців усього світу до можливості запобігання проблемам з безпечністю

харчових продуктів та необхідності чіткого визначення джерела проблеми.

З розвитком сучасних технологій виробництва харчової продукції поряд з

традиційними харчовими продуктами на полицях торгових мереж з’явилися дуже

схожі з ними продукти, які, однак, не мають відповідної харчової цінності –

продукти з невластивими раніше добавками: рослинними (пальмовими) жирами,

білками, замінниками лактози, штучними барвниками та іншими інгредієнтами і

складниками, що додаються для зменшення собівартості продукції.

При цьому такі продукти реалізуються разом із звичайними харчовими

продуктами, мають маркетингові схожі назви та незначно відрізняються за ціною.

Таким чином, з одного боку на ринку харчових продуктів порушуються

правила добросовісної конкуренції між виробниками традиційних продуктів та

тими, які у виробництві використовують більш дешеві замінники складових

харчового продукту, з іншого – порушується право споживачів на отримання

необхідної достовірної інформації для здійснення вільного вибору продукції

відповідно до їх потреб.

Залишення ситуації у стані, який існує на сьогодні, та відсутність відповідних

змін в чинному законодавстві може призвести до ряду негативних наслідків,

зокрема:

3

погіршення умов ведення бізнесу для суб’єктів господарювання через колізії

окремих норм законодавства у різних законодавчих актах та відсутність в них

певних окремих вимог;

порушення Україною міжнародних зобов’язань, зокрема Угоди про асоціацію

між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським

співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

підвищенню кількості спалахів гострих кишкових інфекцій та кількості

постраждалих осіб;

збереження несприятливих умов для розвитку ринку новітніх,

швидкозаморожених, ремісничих, веганських та вегетеріанських харчових

продуктів, тощо.

2. Мета прийняття та завдання проєкту Закону

Удосконалення чинного законодавства у сфері безпечності та якості харчових

продуктів, кормів, здоров’я та благополуччя тварин і його гармонізації з

законодавством Європейського Союзу, належне виконання міжнародних

зобов’язань України.

Забезпечення результативного державного контролю в галузі безпечності та

якості харчових продуктів і встановлення чітких та прозорих вимог до маркування

та обігу харчових продуктів, що забезпечить право споживачів на отримання повної

і достовірної інформації про якість харчових продуктів, дозволить запобігти

недобросовісній конкуренції.

Покращення інвестиційної привабливості галузі виробництва харчових

продуктів, що підвищить конкурентоспроможність вітчизнянї продукції та її

виведення на зовнішні ринки.

Проєктом Закону пропонується гармонізувати та привести законодавство

України у відповідність до законодавства Європейського Союзу щодо:

організаційно-правових засад державної реєстрації використання тверджень

про зниження ризику захворювань – у відповідності до вимог Регламенту

Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1924/2006 від 20 грудня 2006 року

щодо тверджень про поживну цінність та користь для здоров’я, які зазначають на

харчових продуктах;

4

зазначення обов’язкової інформації про харчові продукти для споживача – у

відповідності із Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС)

№ 1169/2011 від 25 жовтня 2011 року щодо надання споживачам інформації про

харчові продукти, яким вносяться зміни до Регламентів Європейського Парламенту

та Ради (ЄС) № 1924/2006 і № 1925/2006 та скасовується Директива Комісії

87/250/ЄEC, Директива Ради 90/496/ЄEC, Директива Комісії 1999/10/ЄC,

Директива Європейського Парламенту та Ради 2000/13/ЄC, Директиви Комісії

2002/67/ЄC і 2008/5/ЄC та Регламент Комісії (ЄС) № 608/2004.

Проєктом Закону пропонується визначити поняття «ремісничий харчовий

продукт», «швидкозаморожений харчовий продукт», «лот», «новітній харчовий

продукт», встановити особливі вимоги щодо маркування і реалізації таких харчових

продуктів, а також передбачити відповідальність за порушення цих вимог

суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво та реалізацію

відповідних харчових продуктів.

Проєктом Закону пропонується запровадити положення міжнародних

стандартів ISO/TS 19657:2017 щодо критеріїв натуральних харчових інгредієнтів та

ISO 23662:2021 щодо критеріїв для продуктів харчування та харчових інгредієнтів,

придатних для вегетаріанців або веганів.

Вищезазначені новації спрямовані на надання споживачам інформації про

споживчі якості відповідних продуктів в доступній формі задля попередження

введення їх в оману.

Проєктом Закону вдосконалюється та приводиться у відповідність до вимог

законодавства ЄС положення щодо питань державної реєстрації харчових добавок,

харчових ензимів та харчових ароматизаторів в Україні, а також передбачається

створення та наповнення Державного реєстру харчових добавок, харчових

ароматизаторів та харчових ензимів; Державного реєстру новітніх харчових

продуктів та Державного реєстру тверджень про користь для здоров’я.

Змінами до Закону України «Про державний контроль за дотриманням

законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного

походження, здоров’я та благополуччя тварин» врегульовано питання щодо оплати

позапланових заходів державного контролю. Згідно запропонованих змін, оплата

передбачається тільки за проведення позапланових заходів державного контролю

за поданням оператора ринку (крім позапланових заходів, за результатами яких

надається адміністративна послуга). Окрім того, закріплено процедуру планових та

позапланових перевірок офіційних ветеринарних лікарів, уповноважених

ветеринарів, працівників бійні, уповноважених на виконання обов’язків помічника

5

державного ветеринарного інспектора, у відповідності із Регламентом ЄС 2017/625,

підставами для здійснення яких є щорічний план державного контролю операторів

ринку, на потужностях якого вони здійснюють свої повноваження, або виявлення

невідповідності діяльності оператора ринку вимогам законодавства або наявність

обґрунтованої підозри щодо такої невідповідності.

Зміни, передбачені до Закону України «Про ветеринарну медицину»,

дозволять врегулювати питання щодо повноважень підготовки осіб з питань

дотримання вимог законодавства про благополуччя тварин відповідно до вимог

законодавства ЄС.

Проєкт Закону також передбачає виключення із сфери дії Закону України «Про

адміністративні послуги» відносин, пов’язаних з видачею міжнародних

ветеринарних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв, ветеринарних карток,

ветеринарних довідок та ветеринарно-санітарних паспортів на тварин.

Новацією, запропонованою до внесення в Закон України «Про безпечність та

гігієну кормів», є надання можливості заявнику, при формуванні реєстраційного

досьє для державної реєстрації кормових добавок, обрати мову документів, які

подаються: англійську або українську. Також, проєктом Закону пропонується

передбачити визнання кормових добавок, якщо вони зареєстровані в ЄС без

проведення державної реєстрації в Україні.

4. Стан нормативно-правової бази

У даній сфері правового регулювання діють:

1) Конституція України;

2) Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським

Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-

членами, з іншої сторони;

3) Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»;

4) Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»;

5) Закон України «Про ветеринарну медицину» від 25 червня 1992 року

№ 2498-XII;

6) Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»;

7) Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері

господарської діяльності»;

8) Закон України «Про адміністративні послуги»;

9) Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості

харчових продуктів»;

6

10) Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства

про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження,

ветеринарну медицину та благополуччя тварин»;

11) Закон України «Про безпечність та гігієну кормів»;

12) Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових

продуктів»;

13) Закон України «Про ветеринарну медицину» від № 1206 від 04.02.2021.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проєкту Закону не потребує фінансування з державного чи

місцевого бюджетів.

5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проєкту

Закону

Реалізація проєкту Закону матиме позитивний вплив на ринкове середовище,

забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави,

громадське здоров’я, а саме:

для суб’єктів господарювання – узгодження інтересів бізнесу та держави,

спрощення умов ведення бізнесу для відповідних виробників харчових продуктів

без підвищення ризиків для споживачів харчових продуктів;

для держави – підвищення результативності державного контролю за

виконанням вимог законодавства;

для споживачів – зменшення ризиків, пов’язаних з виробництвом та обігом

небезпечних харчових продуктів.

Прийняття проєкту Закону також дозволить виконати міжнародні зобов’язання

України, передбачені Угодою про Асоціацію, та продовжити процес створення в

Україні спільних (єдиних) з країнами-членами ЄС правил функціонування ринку

харчових продуктів та благополуччя тварин.

Народні депутати України