Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сферах забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, а також державного контролю у зазначених сферах

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сферах

забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових

продуктів, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, а також

державного контролю у зазначених сферах»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту

В останні роки закони України у сферах забезпечення безпечності та

окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини та

благополуччя тварин, а також державного контролю у зазначених сферах,

зазнали значних змін. За багатьма аспектами вони були приведені у

відповідність до вимог актів права ЄС. В той же час практика застосування

таких законів викрила ряд аспектів, які на даний час залишаються

неврегульованими або врегульованими у спосіб, який має суттєві недоліки.

Така ситуація призводить до непередбачуваності у відносинах між органами

влади і операторами ринку, а також створює перешкоди у розвитку

відповідних секторів економіки. Зокрема:

1) частиною першою статті 60 Закону України «Про основні принципи

та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» встановлено, що

експортні вантажі з харчовою продукцією тваринного походження мають

супроводжуватись міжнародним сертифікатом. Проте останні сім років в

Україні відсутній порядок видачі зазначених сертифікатів. Це спричинено

тим, що станом на сьогодні жоден закон України не наділяє жоден орган

виконавчої влади (включаючи Мінагрополітики) повноваженням щодо

затвердження такого порядку. Неврегульованість цього питання призводить

до численних зловживань з боку представників контролюючих органів влади;

2) впровадження системи навчання у сфері дотримання вимог

законодавства про благополуччя тварин є частиною міжнародних зобов’язань

України. Для організації такого навчання повинен бути визначений орган

влади, який відповідає за забезпечення цього процесу. В той же час, станом на

сьогодні жоден закон України не наділяє жоден орган виконавчої влади

(включаючи Мінагрополітики) такими повноваженнями. Відповідно, жоден

орган влади не має законних підстав затвердити зміст програми навчання,

форму та зміст свідоцтва (сертифікату), що підтверджує проходження такого

навчання тощо, а саме навчання сьогодні не може бути організоване у

законний спосіб;

3) на сьогодні ввезення (пересилання) на митну територію України

вантажів із продуктами дозволяється виключно через призначені прикордонні

інспекційні пости (далі – ПІПи) (частина п’ята статті 41 Закону України «Про

державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти,

корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя

2

тварин»). Актами права ЄС встановлено мінімальні вимоги до таких ПІПів1.

Такі мінімальні вимоги досі не імплементовано у законодавство України,

оскільки станом на сьогодні жоден закон України не наділяє жоден орган

виконавчої влади (включаючи Мінагрополітики) повноваженнями щодо їх

затвердження. Це стримує початок будівництва ПІПів за єдиними до них

вимогами. Відсутність на державному кордоні інфраструктури у вигляді ПІПів

уповільнює рух товарів через державний кордон, створюючи величезні

транспортні черги, затримки вантажів та, відповідно, невиправдані втрати для

економіки;

4) Закон України «Про ветеринарну медицину» № 1206-IX було

прийнято у лютому 2021 року. В той же час у його положеннях вже виявлено

ряд недоліків, серед яких:

а) відсутність положень щодо забезпечення будь-яким органом

виконавчої влади (включаючи Мінагрополітики) навчання у сфері дотримання

вимог законодавства про благополуччя тварин (див. з цього приводу пункт 1

цього розділу Пояснювальної записки);

б) заборона державної реєстрації в Україні вакцин проти інфекційних

хвороб продуктивних тварин, щодо яких Україна має статус країни, вільної від

хвороби без вакцинації. Існування такої заборони не відповідає актам права

ЄС, суттєво обмежує експорт відповідних вакцин, стримує інвестиції у

виробництво вакцин в Україні. Також така заборона викривляє конкурентні

умови, оскільки для виробників вакцин з інших країн (наприклад, з країн-

членів ЄС) такої заборони не існує;

в) відсутність регулювання питання державної реєстрації в Україні

ветеринарних лікарських засобів виготовлених із сировини, яка є небезпечною

і обіг та/або застосування якої в Україні відповідно заборонений (обмежений).

Є очевидним, що державна реєстрація таких ветеринарних лікарських засобів,

як результату переробки зазначеної сировини, повинна бути дозволена. Проте

станом на зараз відповідні положення у Закону України «Про ветеринарну

медицину» № 1206-IX відсутні, що ставить під питання можливість подальшої

державної реєстрації в Україні відповідних ветеринарних лікарських засобів

після ведення зазначеного Закону в дію;

г) неможливість подання англійською мовою частини реєстраційного

досьє ветеринарних препаратів, яка містить результати досліджень

(випробувань) ветеринарних препаратів. Така частина може становити 5-7 тис.

сторінок (понад 70% від всього обсягу реєстраційного досьє). Абсолютна

більшість таких результатів на сьогодні викладена міжнародною мовою у

сфері науки (якою є англійська мова). За таких обставин, немає жодного сенсу

1Див. Виконавчий Регламент Комісії (ЄС) № 2019/1014 від 12 червня 2019 року про встановлення

детальних правил щодо мінімальних вимог до постів прикордонного контролю, включно з інспекційними

центрами, та формату, категорій і абревіатур для використання в цілях включення у перелік постів

прикордонного контролю та пунктів контрою (англ.: Commission Implementing Regulation (EU) 2019/1014

of 12 June 2019 to lay down detailed rules on minimum requirements for border control posts, including inspection

centres, and for the format, categories and abbreviations to use for listing border control posts and control points)

3

у підготовці перекладів зазначених результатів досліджень (випробувань) з

міжнародної мови у сфері науки на державну мову для науковців, що

представляють в Україні органи державної реєстрації ветеринарних

препаратів;

ґ) не передбачено існування порядку обігу (включаючи зберігання і

транспортування), а також застосування та обліку ветеринарних лікарських

засобів. Не визначено на даний час й органу виконавчої влади, який повинен

затвердити такий порядок. Дана прогалина у правовому регулювання навряд

чи сприятиме забезпеченню в нашій країні належного зберігання,

транспортування, обліку та застосування ветеринарних лікарських засобів;

5) в Україні й досі відсутня електронна система управління інформацією

щодо державного контролю за безпечністю продукції тваринного та

рослинного походження, а також живих тварин. У ЄС такою системою є

IMSOC (від англ.: Information Management System for Official Controls)2, одним

із складових елементів якої є система TRACES (від англ.: Trade Control and

Expert System). Відсутність до сьогодні в Україні аналогічних електронних

системи фактично означає, що небезпечні вантажі, яким було відмовлено у

в’їзді на митну територію України в одному пункті пропуску, можуть безліч

разів спробувати в’їхати на митну територію України в іншому пункті

пропуску. Для якнайшвидшого створення і впровадження електронної

системи, яка унеможливіть подібне, необхідно уповноважити

Мінагрополітики на затвердження правил функціонування відповідної

електронної системи;

6) правом оформлення міжнародних сертифікатів, а також ветеринарних

документів на сьогодні наділені виключно представники

Держпродспоживслужби. Має місце штучна монополія ветеринарів, що

працюють в системі Держпродспоживслужби по відношенню до будь-яких

інших ветеринарів, що працюють поза зазначеною системою. Це суперечить

актам права ЄС, відповідно до яких право видачі зазначених документів мають

не лише представники контролюючих органів, а й інші особи, які у

контролюючих органах не працюють3. Тому є очевидним необхідність

розширення в Україні кола осіб, що мають право оформлення міжнародних

сертифікатів на вантажі, а також ветеринарних документів на тварин;

2Див. Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2019/1715 від 30 вересня 2019 року про встановлення

правил функціонування системи управління інформацією для офіційного контролю та її системних

компонентів («Регламент IMSOC»); (англ.: Commission Implementing Regulation (EU) 2019/1715 of 30

September 2019 laying down rules for the functioning of the information management system for official controls

and its system components)

3Див. пункт 26 статті 3 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/625 від 15 березня 2017

року про офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, що провадиться для забезпечення застосування

положень харчового та кормового права, правил щодо здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин та

засобів захисту рослин <…> (англ.: Regulation (EU) 2017/625 of the European Parliament and of the Council

of 15 March 2017 on official controls and other official activities performed to ensure the application of food and

feed law, rules on animal health and welfare, plant health and plant protection products <…>)

4

7) на відміну від ЄС, в Україні й досі відсутні правові підстави для

звільнення від виконання окремих вимог в сфері забезпечення безпечності

харчової продукції тих операторів ринку, що постачають на ринок первинну

продукцію тваринного походження у невеликій кількості. Це створює

невиправдане регуляторне навантаження на мікро- та малий бізнес, та змушує

його нести невиправдані витрати на виконання всього обсягу державного

регулювання не зважаючи на незначні масштаби такого бізнесу та, відповідно,

на незначні ризики його діяльності.

Згідно статті 6 Конституції України органи виконавчої влади

здійснюють свої повноваження відповідно до законів України. Також,

відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх

посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, вдосконалення державного регулювання з

окреслених вище питань, а також наділення Мінагрополітики відповідними

(відсутніми на сьогодні) повноваженнями, можливо виключно через внесення

змін до законів України, що регулюють сфери:

1) забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових

продуктів;

2) ветеринарної медицини та благополуччя тварин;

3) державного контролю у сферах, що зазначені вище у пунктах 1 та 2

цього переліку.

2. Цілі і завдання прийняття законопроєкту

Метою проєкту Закону є удосконалення окремих положень державного

регулювання у таких трьох сферах відносин:

1) забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових

продуктів;

2) ветеринарної медицини та благополуччя тварин;

3) державного контролю у зазначених вище сферах.

Крім іншого, проєкт Закону покликаний наділити Мінагрополітики

рядом повноважень, завдяки яким воно матиме правові підстави для

прийняття підзаконних актів, які зможуть вирішити проблеми, пов’язані з тим,

що на сьогодні відсутнє будь-яке регулювання питання:

1) навчання відповідних осіб в сфері дотримання вимог законодавства

про благополуччя тварин;

2) видачі міжнародних сертифікатів на експортні вантажі з харчовими

продуктами;

3) проєктування, будівництва і облаштування прикордонних

інспекційних постів;

5

4) функціонування в Україні електронної системи управління

інформацією щодо державного контролю та її системних компонентів;

5) звільнення малого- і мікробізнесу від виконання певних обтяжливих

для нього вимог в сфері забезпечення безпечності харчової продукції.

Також проєкту Закону спрямований на:

1) розширення кола осіб, що наділені правом видачі міжнародних

сертифікатів на експортні вантажі з харчовими продуктами, а також правом

видачі ветеринарних документів;

2) створення правових підстав для затвердження Мінагрополітики

порядку обігу (включаючи зберігання і транспортування), а також

застосування та обліку ветеринарних лікарських засобів;

3) зняття заборони на державну реєстрацію вакцин проти інфекційних

хвороб тварин, присутність яких в Україні останнім часом не фіксується;

4) врегулювання питання державної реєстрації ветеринарних лікарських

засобів, що виготовлені із сировини, яка є небезпечною і обіг та/або

застосування якої в Україні відповідно заборонений (обмежений);

5) створення правових підстав для можливості подання англійською

мовою частини реєстраційного досьє ветеринарного препарату, яка містить

результати досліджень (випробувань) такого ветеринарного препарату.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроєкту

Проєктом Закону передбачено внесення змін до таких Законів України:

1. «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові

продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та

благополуччя тварин»;

2. «Про ветеринарну медицину» від 25 червня 1992 року № 2498-XII;

3. «Про ветеринарну медицину» від 4 лютого 2021 року № 1206-IX;

4. «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових

продуктів»;

При цьому:

1.змінами до Закону України «Про державний контроль за

дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти

тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» пропонується:

1) наділити Мінагрополітики компетенцією щодо затвердження:

а) мінімальних вимог до ПІПів, що дозволить розпочати їх будівництво

за єдиними до них вимогами;

б) правил функціонування електронної системи управління

інформацією щодо державного контролю;

6

2) замінити по тексту всього Закону назву електронної системи, яка має

використовуватись для управління інформацією щодо державного контролю;

2.змінами до Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25

червня 1992 року № 2498-XII пропонується:

1) наділити Мінагрополітики компетенцією щодо затвердження:

а) критеріїв, відповідність яким надаватиме навчальним закладами

відповідного профілю, а також організаціям (об’єднанням, асоціаціям)

відповідного профілю, можливість бути уповноваженими на підготовку

відповідних осіб з питань дотримання вимог законодавства про благополуччя

тварин;

б) програми підготовки відповідних осіб з питань дотримання вимог

законодавства про благополуччя тварин;

в) форми свідоцтва (сертифікату), що видаватиметься на підтвердження

наявності у відповідних осіб достатніх знань, набутих в результаті зазначеної

вище підготовки;

2) уповноважити Мінагрополітики на забезпечення організації

підготовки відповідних осіб з питань дотримання вимог законодавства про

благополуччя тварин;

3) змінити орган влади, який повинен затверджувати порядок видачі

відповідних ветеринарних документів (пропонується визначити

«Мінагрополітики» замість «Державного департаменту ветеринарної

медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини»);

3.змінами до Закону України «Про ветеринарну медицину» від 4

лютого 2021 року № 1206-IX пропонується:

1) дозволити подання англійською мовою окремих частин

реєстраційного досьє, яке подається з метою державної реєстрації

ветеринарних лікарських засобів;

2) надати Держпродспоживслужбі право тимчасово зупиняти обіг та/або

застосування зареєстрованого ветеринарного лікарського засобу у випадках,

що будуть визначені Мінагрополітики у порядку, що зазначено у наступному

пункті цього переліку;

3) наділити Мінагрополітики компетенцією щодо затвердження порядку

обігу (включаючи зберігання і транспортування), а також застосування та

обліку ветеринарних лікарських засобів;

4) дозволити державну реєстрацію:

а) вакцин проти інфекційних хвороб тварин, якщо присутність таких

хвороб в Україні останнім часом не зафіксована;

б) тих ветеринарних лікарських засобів, що виготовлені із сировини, яка

є небезпечною і обіг та/або застосування якої в Україні відповідно

заборонений (обмежений);

7

5) в частині положень, які стосуються сфери благополуччя тварин,

пропонується внести зміни, які є ідентичними до змін, що запропоновані вище

до Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25 червня 1992 року

№ 2498-XII.

4.змінами до Закону України «Про основні принципи та вимоги до

безпечності та якості харчових продуктів» пропонується:

1) наділити Мінагрополітики компетенцією щодо затвердження:

а) гігієнічних вимог до різних категорій харчових продуктів;

б) порядку видачі міжнародних сертифікатів та інших документів на

вантажі з харчовими продуктами;

в) обсягів первинної продукції тваринного походження, постачання яких

з дотриманням відповідних умов вважатиметься невеликою кількістю;

2) розширити коло осіб, які матимуть право видачі міжнародних

сертифікатів та інших документів на вантажі із харчовими продуктами.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові

акти:

1)Конституція України;

2)Угода СОТ про застосування санітарних і фітосанітарних заходів;

3)Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та

Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і

їхніми державами-членами, з іншої сторони;

4)Закон України «Про ветеринарну медицину» від 25 червня 1992 року

№ 2498-XII;

5)Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та

якості харчових продуктів»;

6)Закон України «Про державний контроль за дотриманням

законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного

походження, здоров’я та благополуччя тварин»;

7)Закон України «Про ветеринарну медицину» від 4 лютого 2021 року

№ 1206-IX.

Реалізація проєкту Закону не потребує внесення подальших змін до

інших Законів України чи розроблення нових Законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

8

Реалізація проєкту Закону не потребує додаткового фінансування з

Державного та/або місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків

застосування законопроєкту

Прийняття проєкту Закону сприятиме:

1) створенню завершеного механізму державного регулювання в сфері

забезпечення благополуччя тварин;

2) запуску процесу підготовки відповідних осіб в сфері дотримання

вимог законодавства про благополуччя тварин;

3) усуненню перешкод, що регулярно виникають у операторів ринку при

отриманні ними міжнародних сертифікатів на вантажі з харчовими

продуктами внаслідок відсутності і неможливості затвердження на даний час

порядку видачі зазначених документів;

4) запуску процесів проєктування, будівництва і облаштування

прикордонних інспекційних постів за єдиними до них вимогами;

5) створенню передумов для переходу Держпродспоживслужби на

використання програмних електронних продуктів, які є аналогічними до

європейських систем IMSOC та її складового елементу TRACES, якими

користуються контролюючі органи у сфері забезпечення безпечності різних

видів продукції всіх країн-членів ЄС;

3) впорядкуванню відносин у сфері обігу, зберігання, транспортування,

а також застосування та обліку ветеринарних лікарських засобів;

6) нарощенню обсягів виробництва в Україні вакцин проти небезпечних

хвороб тварин, а також диверсифікації їх експорту, відкриттю нових ринків

країн (в яких присутні хвороби, які не фіксуються в Україні);

7) безперервному доступу представників галузі тваринництва до

ветеринарних лікарських засобів, що виготовляються із сировини, яка є

небезпечною і обіг та/або застосування якої в Україні відповідно заборонений

(обмежений). Ризики зупинення державної реєстрації в Україні зазначених

ветеринарних препаратів буде усунуто;

8) припиненню практики видачі міжнародних сертифікатів та інших

документів на вантажі із харчовими продуктами виключно представниками

Держпродспоживслужби. Право видачі зазначених документів буде

поширено, у тому числі, на офіційних ветеринарних лікарів, що працюють на

відповідних потужностях, капітанів рибоморозильних та рибопромислових

суден, які плавають під Державним прапором України тощо;

9) скороченню часових і грошових витрат операторів ринку на

підготовку реєстраційного досьє та проходження процедури державної

реєстрації ветеринарних лікарських засобів за рахунок можливості подання

9

частини реєстраційного досьє, що містить результати досліджень

(випробувань) ветеринарних препаратів, англійською мовою;

10) створенню правових підстав для подальших рішень стосовно

звільнення окремих категорій операторів ринку, які постачають на ринок

первинну продукцію тваринного походження у невеликій кількості, від

виконання окремих, обтяжливих для них, вимог в сфері забезпечення

безпечності харчової продукції.

Також прийняття проєкту Закону дозволить Мінагрополітики усунути

наявні прогалин у регулюванні відповідних відносин (зокрема затвердити ряд

підзаконних актів з питань, які на сьогодні залишаються неврегульованими),

що, в свою чергу, забезпечить створення більш адекватного і більш

комплексного регулювання відносин у сферах забезпечення безпечності та

окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини та

благополуччя тварин, а також державного контролю у вказаних вище сферах.

Народні депутати України