Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення проблеми надмірної тривалості цивільного, господарського та адміністративного провадження

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань правової політики

Про розгляд законопроекту

за реєстр. № 8083 від 28.09.2022

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

7 лютого 2023 року (протокол № 148) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих

актів щодо вирішення проблеми надмірної тривалості цивільного,

господарського та адміністративного провадження (реєстр. № 8083

від 28.09.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Законопроектом шляхом внесення змін до Цивільного процесуального

кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу

адміністративного судочинства України, законів України «Про судовий збір» та

«Про Вищу раду правосуддя», пропонується, зокрема:

надання позивачу (заявнику, скаржнику) права подати заяву про

повернення із державного бюджету судового збору, сплаченого ним під час

подання позову (заяви, апеляційної чи касаційної скарги), у разі порушення

суддею строків розгляду справи, встановлених законом;

виключення положення щодо справляння судового збору за подання до

адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і

строку виконання судового рішення (відповідно до чинного законодавства

розмір ставки судового збору у цьому випадку визначено як 0,3 розміру

прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

включення до переліку випадків, за подання яких до суду судовий збір не

справляється, а саме за подання позовних заяв та апеляційних скарг у справах з

приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб

без громадянства за межі території України, затримання іноземців або осіб без

громадянства.

Разом з цим, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту

пропонується доручити Кабінету Міністрів України під час підготовки проекту

Закону про Державний бюджет України на 2024 рік та наступні роки на підставі

поданих Державною судовою адміністрацією України статистичних даних за

попередній рік про суми сплаченого судового збору, повернутого у зв’язку з

порушенням суддями строків розгляду справ, передбачити видатки, пов’язані з

реалізацією положень цього Закону.

2 У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством

юстиції України (далі - Мін’юст), зазначається, що:

згідно зі статистичними даними за 2020 рік судами першої та апеляційної

інстанцій розглянуто 1 488 618 справ (при цьому кількість справ, у строк більше

трьох місяців, становить 197 084); Верховним Судом - 130 132 справ (з них не

розглянуто на кінець звітного періоду 34 611 справ);

загальна сума сплаченого судового збору за 2020 рік по судах першої та

апеляційної інстанцій становила 2,9 млрд грн (за інформацією отриманою у

робочому порядку від Державною судової адміністрації України такий збір за

2022 року надійшов в обсязі 2,3 млрд грн). Довідково: за даними Державної

казначейської служби України за січень - грудень 2022 року загалом до

спеціального фонду державного бюджету доходів від судового збору та

надходжень від звернення застави надійшло 2,8 млрд грн;

за орієнтованими розрахунками сума повернення судового збору може

становити 400 млн грн на рік, водночас зазначається, що спрогнозувати розмір

суми повернення судового збору не можливо, оскільки це залежить від багатьох

факторів, зокрема: заповнення суддівських посад у судах України; користування

позивачем правом на подачу заяви про повернення судового збору; різницею у

сумах судового збору залежно від позовних вимог.

Міністерство фінансів України (далі - Мінфін) у своєму експертному

висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив

на показники дохідної та видаткової частин державного бюджету і, зокрема,

потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на 2024 рік і наступні

роки Державній судовій адміністрації за бюджетною програмою 0501020

«Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та

функціонування органів і установ системи правосуддя» та Верховному Суду за

бюджетною програмою 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом» для

здійснення правосуддя у зв’язку з поверненням позивачам сплаченого судового

збору внаслідок порушення суддями строків розгляду справ, про що також

зазначено у висновку Мін’юсту до цього законопроекту. Також Мінфін зазначає,

що фінансові можливості збільшення таких видатків державного бюджету

відсутні.

Крім того, Мінфіном у своїх пропозиціях в експертному висновку

зауважено про те, що реалізацію положення частини третьої розділу ІІ

«Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту щодо передбачення

Кабінетом Міністрів України видатків, пов’язаних з виконанням положень цього

Закону, буде здійснено у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Загалом Мінфін в межах компетенції висловлює позицію, що у межах

компетенції не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту.

З огляду на вищезгадане та враховуючи, що згідно з пунктом 5 частини

третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до

спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини

четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення

судочинства та функціонування органів судової влади, запропоновані зміни у

положеннях законопроекту, можуть призвести до зменшення доходів

3спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно до

зменшення видатків спеціального фонду державного бюджету на забезпечення

здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, що може

призвести до необхідності збільшення видатків загального фонду державного

бюджету на таку мету.

Слід наголосити на тому, що до законопроекту не надано фінансово-

економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій

щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень

бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам

частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої

статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з 1 січня 2024 року),

не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою

передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на

показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують

витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому,

вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект

Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо

вирішення проблеми надмірної тривалості цивільного, господарського та

адміністративного провадження (реєстр. № 8083 від 28.09.2022), поданий

Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (починаючи

з 1 січня 2024 року може призвести до зменшення доходів спеціального фонду

державного бюджету від судового збору та необхідності збільшення видатків

на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової

влади за загальним фондом державного бюджету у зв’язку із зменшенням таких

видатків за спеціальним фондом державного бюджету). У разі прийняття

відповідного закону до 15 липня 2023 року він може вводитися в дію не раніше

1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або

1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА