Проєкт Закону про перезавантаження Державного бюро розслідувань

1ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань правоохоронної

діяльності

Про розгляд законопроекту

за реєстр. № 8059 від 19.09.2022

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

1 грудня 2022 року (протокол №146) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про перезавантаження Державного бюро розслідувань

(реєстр. № 8059 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України

Герасимовим А.В., Геращенко І.В. та іншими.

Законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність

Закон України від 12.11.2015 року № 794-VIII «Про Державне бюро

розслідувань» та ліквідувати створене на підставі цього закону Державне

бюро розслідувань, як юридичну особу публічного права.

При цьому, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями

законопроекту запропоновано:

перевести в місячний строк з дня набрання чинності цим Законом осіб

рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань (за їх

згодою) на рівнозначні чи нижчі посади до підрозділів (частин) Збройних Сил

України, інших військових формувань, створених відповідно до законів

України;

внести зміни до Закону України «Про Національне антикорупційне

бюро України» та встановити, що у зв’язку з визнанням таким, що втратив

чинність, Закону України «Про Державне бюро розслідувань», до утворення

Державного бюро розслідувань як центрального органу виконавчої влади,

повноваження з підслідності кримінальних проваджень, віднесені відповідно

до частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу

України, до компетенції слідчих органів Державного бюро розслідувань, є

такими, що від набрання чинності Законом України «Про перезавантаження

Державного бюро розслідувань» і до утворення Кабінетом Міністрів України

нового Державного бюро розслідувань, належать детективам Національного

антикорупційного бюро України;

доручити Кабінету Міністрів України забезпечити розроблення та

внести до Верховної Ради України проект Закону України «Про Державне

бюро розслідувань», визначивши статус цього органу як центрального органу

2виконавчої влади зі спеціальною компетенцією та попередньо узгодивши

текст цього проекту Закону із Європейською комісією «До демократії через

право» (Венеційською комісією) і європейськими партнерами України.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, витрати,

пов'язані з реалізацією положень цього законопроекту, здійснюватимуться в

межах видатків, передбачених державним бюджетом на відповідний рік.

Водночас слід зауважити, що покладення на Національне

антикорупційне бюро України додаткових повноважень із підслідності

кримінальних проваджень, віднесених відповідно до частини четвертої

статті 216 Кримінального процесуального кодексу, може потребувати

збільшення чисельності працівників Національного антикорупційного бюро

та відповідно додаткових витрат державного бюджету на їх утримання.

Крім того, у разі переведення осіб рядового і начальницького складу

Державного бюро розслідувань до підрозділів (частин) Збройних Сил

України, інших військових формувань їх подальше утримання може

потребувати додаткових бюджетних видатків для Міністерства оборони

України, інших військових формувань.

Проте, розробником всупереч вимогам частини першої статті 27

Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту

Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних

обґрунтувань (розрахунків), а також пропозиції про зміни до законодавчих

актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових

надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, про що також

зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього

законопроекту (копія додається) зазначає про те, що реалізація його положень

може вплинути на показники державного бюджету, а саме може потребувати

додаткових видатків державного бюджету, у тому числі у 2022 році, зокрема,

для Національного антикорупційного бюро України на утримання додаткової

чисельності працівників, а також для Міністерства оборони України та інших

силових структур у зв’язку з можливим переведенням осіб рядового і

начальницького складу Державного бюро розслідувань до підрозділів

(частин) Збройних Сил України, інших військових формувань. При цьому,

пропонується передбачити у законопроекті положення щодо перерозподілу

відповідних видатків, оскільки згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу

України при передачі функцій від одного головного розпорядника бюджетних

коштів до іншого здійснюється передача відповідних бюджетних призначень

у порядку, визначеному законодавством.

Загалом у висновку Міністерства фінансів зауважено, що законопроект

потребує доопрацювання з урахуванням зауважень Міністерства фінансів

України та надання фінансово-економічних розрахунків.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (через 30 днів з

дня його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного

кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі

3положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження

бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня

року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного

періоду, що настає за плановим.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону

України про перезавантаження Державного бюро розслідувань

(реєстр. № 8059 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України

Герасимовим А.В., Геращенко І.В. та іншими, має вплив на показники

бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися

в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року - не раніше

1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу

прийняття закону).

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов