Проєкт Закону про казначейський пенсійний план

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України з

питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів

До розгляду законопроекту

реєстр. № 7722 від 01.09.2022

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні від

2 листопада 2022 року (протокол № 143) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект закону про казначейський пенсійний план (реєстр. № 7722 від

01.09.2022), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М. та

іншими, і повідомляє наступне.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту закону, даний

законопроект розроблено з метою трансформації системи пенсійного

забезпечення громадян України шляхом створення додаткової опори –

добровільної накопичувальної системи, яка дозволить здійснювати громадянам

додаткові індивідуальні пенсійні накопичення на старість через Казначейство.

Так, згідно із законопроектом запропоновано створити казначейський

пенсійний план, на якому на добровільній основі здійснюватиметься накопичення

особистих пенсійних внесків фізичними особами, які станом на дату укладання

договору не досягли 65 років та відповідно до Цивільного кодексу України мають

повну цивільну дієздатність, що, в свою чергу, стане додатковим джерелом

пенсійних виплат до їх пенсії із солідарної системи при досягненні віку,

зазначеного в договорі проте не раніше ніж при досягнені ними віку, що дає право

на призначення пенсії за віком у солідарній системі загальнообов’язкового

державного пенсійного страхування відповідно до статті 26 Закону України „Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Для запровадження вказаного казначейського пенсійного плану проектом

закону передбачено покладення додаткових повноважень на центральні органи

виконавчої влади, а саме на:

центральний орган виконавчої влади, який відповідає за формування та

реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відкритих даних,

національних електронних інформаційних ресурсів, інтероперабельності,

впровадження електронних послуг та розвиток цифрової грамотності громадян –

функції адміністратора;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у

сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів – функції

авторизованого зберігача (Казначейство). При цьому, Казначейство з метою

управління і зберігання інших активів, крім облігацій внутрішніх державних

позик, може залучати на договірній основі третіх осіб, які мають відповідну

ліцензію на діяльність з управління активами чи зберігання активів інститутів

спільного інвестування;

центральний орган виконавчої влади, який формує та реалізує державну

фінансову та бюджетну політику – функції наглядового органу.

Відповідно до положень законопроекту джерелами формування пенсійних

активів системи казначейського пенсійного плану є накопичувальні внески та

інвестиційний дохід, при цьому, пенсійні активи будуть використовуватися на:

1) інвестування з метою отримання інвестиційного доходу на користь

учасників казначейського пенсійного плану;

2) здійснення пенсійних виплат учасникам казначейського пенсійного

плану (їх спадкоємцям);

3) оплату витрат адміністратора, пов’язаних з виконанням його відповідних

функцій;

4) оплату обов’язкових платежів та послуг, які надаються третіми особами,

пов’язаними з володінням, користуванням та розпорядженням пенсійними

активами, в тому числі проведенням операцій з ними (послуги інвестиційних фірм,

послуги депозитарних установ, банків, витрати на перереєстрацію прав власності

на пенсійні активи, судові збори та оплата адвокатських послуг тощо).

Запропоновано, що річний граничний розмір витрат на оплату витрат

адміністратора та оплату обов’язкових платежів та послуг, що відшкодовуються

за рахунок коштів учасників казначейського пенсійного плану,

встановлюватиметься у відсотках від чистої вартості пенсійних активів і не може

перевищувати 0,3 %.

Водночас, відповідно до законодавчої пропозиції, розміри пенсійних

виплат визначаються з урахуванням сум пенсійних коштів, що обліковуються на

індивідуальному казначейському пенсійному рахунку, до яких додаються за

рахунок державного бюджету 0,1% та кошти для покриття інфляційних втрат у

вигляді капіталізації, яка відбувається 31 грудня поточного року на середній

розмір пенсійного накопичення.

Згідно із пунктом 4 розділу ІХ «Прикінцеві положення» проекту закону

Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування матеріально-

технічного забезпечення ведення казначейського пенсійного плану до початку

сплати накопичувальних внесків.

Зважаючи на вимоги вищевказаних положень даного законопроекту, їх

реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, про що також

відмічає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку (копія

додається). При цьому, Міністерство фінансів України не має можливості

визначити обсяг додаткових видатків у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України

та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права

законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін

показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів

України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень

бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких

законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму

експертному висновку до цього законопроекту.

Також, Міністерство фінансів України висловлює зауваження щодо суті

інших положень законопроекту, правомірності встановлення запропонованих

законопроектом додаткових повноважень для Казначейства та Міністерства

фінансів України, а також необхідності визначення у проекті закону процедури

адміністрування системи казначейського пенсійного плану, порядку управління

котами і їх використання, зокрема в частині встановлення загальних вимог (меж)

до інвестування, повноважень щодо здійснення одноразової виплати або

затвердження відповідного порядку, а також інших вимог, необхідних для

запровадження казначейського пенсійного плану.

Водночас, Міністерство фінансів України відмічає про необхідність

узгодження положень законопроекту із законами України „Про державне

регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків” та „Про

недержавне пенсійне забезпечення”.

За узагальнюючим висновком Міністерством фінансів України

законопроект не підтримується і вважається, що нині першочерговим є вирішення

питання запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи.

Зокрема, відмічає, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про

загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення

(реєстр. № 2683 (доопр.) від 27.12.2019), який спрямований на підвищення рівня

соціального захисту людей пенсійного віку.

Поряд з цим слід відмітити, що у Верховній Раді України зареєстровано

законопроект про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України щодо

казначейського пенсійного плану (реєстр. № 7724 від 01.09.2022), який є системно

пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 7722. Міністерство фінансів України у

своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 7724 висловлює

позицію про його не підтримку, з огляду на аналогічну позицію щодо

законопроекту за реєстр. № 7722 та відмічає про необхідність прискорення

розгляду та прийняття Верховною Радою України законопроекту за

реєстр. № 2683 (доопр.).

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники

бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати

бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому,

вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці

Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що

передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що

настає за плановим.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект закону про

казначейський пенсійний план (реєстр. № 7722 від 01.09.2022), поданий

народними депутатами України Третьяковою Г.М. та іншими, має вплив на

показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття

відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше

1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або

1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Додаток: на 4 арк.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов