Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, у науковій та науково-технічній діяльності

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики

В И С Н О В О К

щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів

України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора

або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-

технічній діяльності» (реєстр. № 7633), поданого народною депутаткою

України І. Совсун та іншими народними депутатами України

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної

політики на своєму засіданні 18 листопада 2022 року (протокол № 102) розглянув

проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо

заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-

окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності»

(реєстр. № 7633), поданого народною депутаткою України І. Совсун та іншими

народними депутатами України.

Як сказано в пояснювальній записці, законопроєкт подано «з метою

розроблення механізмів захисту освітньої і наукової сфер в Україні від

пропаганди та поширення шовіністичної загарбницької геополітичної доктрини

«русского міра» через наукові дослідження, академічні тексти і джерела

інформації у цих сферах».

У проекті закону пропонується внести зміни до законів України «Про

освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність», якими, зокрема,

заборонити в освітніх, науково-освітніх програмах, наукових дослідженнях

використовувати «джерела інформації створені на території держави, визнаної

Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

державною мовою держави, визнаної Верховною Радою України державою-

агресором або державою-окупантом; фізичною особою, яка є громадянином

(підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором

або державою-окупантом; юридичною особою зареєстрованою на території

держави-агресора або держави-окупанта, або кінцевим бенефіціарним

власником (контролером) якої є резидент держави-агресора або держави-

окупанта».

Пропонується передбачити винятки для цих положень для освітніх

програм з навчанням мовою національної меншини; використання для

ілюстрування, пояснення та критичного аналізу явищ, що відбуваються в

державі-агресорці чи окупантці; освітніх програм, зміст яких охоплює вивчення

держави-агресорки чи окупантки за умови критичного аналізу цих джерел.

Проєктом закону пропонується встановити перехідний період 5 років для

перегляду і зміни відповідних освітніх програм тощо.

На думку авторів проєкту закону, його прийняття створить правові

передумови для захисту освітньої та наукової сфери від поширення пропаганди

і шовіністичних ідей російської федерації через їх наукові та академічні тексти,

та надасть можливість остаточно вийти зі сфери впливу рф. Як результат,

законопроект забезпечить належну якість наукових публікацій та освітніх

програм в Україні.

Міністерство освіти і науки України, підтримуючи цей законопроєкт

ідеологічно, вважає, що пропонована редакція містить недосконалі

формулювання та дефініції, які у разі прийняття цього законопроєкту призведуть

до виникнення правових колізій та правової невизначеності.

Так, на думку Міністерства, буде обмежено використання для потреб

наукових досліджень дуже великої кількості наукових праць, художніх творів,

написаних російською мовою, і виданих в різні історичні періоди. Зокрема,

обмеження, встановлене абзацом четвертим частини другої статті 31,

унеможливлює використання посилань на джерела інформації, створені

фізичними особами, які є громадянами (підданими) держави, визнаної

Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом. У

такому разі не зможуть використовуватися, наприклад, результати досліджень,

проведених такими особами у співпраці із вченими з інших держав, що

унеможливить використання значної кількості статей, опублікованих у наукових

виданнях.

Обмеження, встановлене абзацом п’ятим частини другої статті 31,

унеможливить використання посилань на наукові праці, видані закладами вищої

освіти та науковими установами держави, визнаної Верховною Радою України

державою-агресором або державою-окупантом.

На думку Міністерства освіти і науки України, навіть з огляду на той

факт, що частина таких праць, як-от, деякі дослідження в сфері гуманітарних

наук, містять певну ідеологічну складову та необ’єктивний виклад матеріалу, що

зумовлені політикою держави, це не обґрунтовує обмеження використання усіх

наукових видань, зокрема, досліджень в галузях природничих, технічних наук,

медицини тощо. Міністерство освіти і науки України зазначає, що доцільно

розглянути можливість вільного використання джерел інформації в цілій низці

галузей науки як таких, що не містять пропагандистських ризиків або є

важливими для вивчення потенціалу держави-агресора або держави-окупанта

(військова справа, ядерна техніка тощо).

Загалом, вважає Міністерство, є підстави очікувати, що обмеження,

передбачені, зокрема, частиною другою, якою пропонується доповнити статтю

31 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», матимуть

негативний вплив та встановлюватимуть додаткові перешкоди для проведення

досліджень в Україні. Тому, на їхню думку, законопроєкт потребує проведення

консультацій з представниками закладів вищої освіти і наукових установ,

національних академій наук та науковою громадськістю і суттєвого

доопрацювання за результатами таких консультацій.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

у своєму висновку надає зауваження до проєкту закону. Зокрема, зазначає, що

деякі положення проекту не відповідають принципу правової визначеності.

Зокрема, новела частини 2 ст. 31 Закону України «Про наукову і науково-

технічну діяльність», на думку Управління, потребує належної додаткової

регламентації з метою уникнення правових колізій у її застосуванні.

У Пояснювальній записці до проєкту закону зазначено, що «реалізація

закону не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України та

місцевих бюджетів».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає,

що реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного та

місцевих бюджетів та не потребуватиме додаткових видатків з бюджетів усіх

рівнів.

Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що зазначений проєкт закону

не має впливу на показники бюджетів (реалізацію положень законопроекту

належить здійснювати за рахунок та в межах коштів державного та місцевих

бюджетів на забезпечення освітньої, наукової та науково-технічної діяльності

закладами освіти, науковими установами державної та комунальної власності).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із

законодавством.

Народні депутати України – члени Комітету з питань гуманітарної та

інформаційної політики наголошують на важливості вільного доступу до

інформації та наукових знань, відсутності невиправданих обмежень для

використання для потреб наукових досліджень відповідних наукових праць у

різних галузях, зокрема технічних, а також художніх творів, написаних і виданих

у різні історичні періоди, посилань на дослідження універсального

характеру, які не містять політичного чи ідеологічного контексту, а також

посилань українських науковців на власні праці, видані до 2014 року російською

мовою.

Враховуючи зазначене, за результатами обговорення Комітет ухвалив:

1.Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1

частини першої статті 114 Закону України «Про Регламент Верховної

Ради України» за результатами розгляду в першому читанні проєкт

закону про внесення змін до деяких законів України щодо заборони

використання джерел інформації держави-агресора або держави-

окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній

діяльності (реєстр. № 7633) прийняти за основу.

2.Направити висновок Комітету про розгляд зазначеного законопроєкту

до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та

інновацій, визначеного головним з його опрацювання.

Голова Комітету Микита ПОТУРАЄВ