Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення відповідальності посадових осіб контролюючих органів, прискорення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та запровадження додаткових механізмів компенсації вартості відчуженого майна у період воєнного стану

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та

митної політики

Щодо законопроекту за реєстр. № 7591

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

20 вересня 2022 року (протокол № 139) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу

України та інших законодавчих актів України щодо посилення

відповідальності посадових осіб контролюючих органів, прискорення

бюджетного відшкодування податку на додану вартість та запровадження

додаткових механізмів компенсації вартості відчуженого майна у період

воєнного стану (реєстр. № 7591 від 26.07.2022), поданий народними

депутатами України Южаніною Н. П., Сюмар В. П. та іншими.

Законопроектом пропонуються зміни до:

– Податкового кодексу України, зокрема щодо:

посилення відповідальності посадової (службової) особи

контролюючого органу та безпосереднього керівника такої посадової

(службової) особи за систематичне (три та більше разів протягом останніх

дванадцяти місяців) скасування за рішенням суду (яке набрало законної сили)

неправомірних рішень, якими визначаються податкові (грошові) зобов’язання

платників податків та які прийняті такими особами, шляхом звільнення таких

осіб з роботи в контролюючому органі без права роботи протягом трьох років

у будь-якому контролюючому органі;

запровадження мораторію на проведення документальних позапланових

перевірок платників податків на їх звернення та/або у зв’язку з отриманою

податковою інформацією, що свідчить про порушення платником валютного

законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів

за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними

операціями;

скорочення терміну проведення камеральних податкових перевірок

податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові

періоди червень, липень 2022 року з 60 до 30 днів (із завершенням їх

проведення не пізніше 20.09.2022) та скорочення терміну проведення

До реєстр. № 7591 від 26.07.2022

2документальних позапланових перевірок правомірності декларування

бюджетного відшкодування податку на додану вартість з 60 до 30 днів;

виключення норми, згідно з якою тимчасово, на період до припинення

або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, надання

електронних сервісів та приймання електронних документів від платників

податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години;

– Закону України "Про державну службу" щодо доповнення переліку

дисциплінарних проступків іншими випадками, встановленими законом, та

застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади

державної служби у разі вчинення відповідних проступків;

– Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення

майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», зокрема

щодо:

надання права колишньому власнику примусово відчуженого в умовах

правового режиму воєнного стану майна зменшити свої податкові

зобов'язання із загальнодержавних податків і зборів, що зараховуються до

державного бюджету, визначені за податкові періоди, що припадають на

період дії правого режиму воєнного стану в Україні та 12 місяців після його

припинення або скасування, на суму вартості такого майна, зазначену у

документі, що містить висновок про вартість майна;

визначення Кабінетом Міністрів України порядку зменшення

податкових зобов’язань на суму вартості такого майна;

можливості компенсації вартості примусово відчуженого в умовах

правового режиму воєнного стану майна шляхом випуску облігацій

внутрішньої державної позики, умови емісії та цільове призначення яких

встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є

посилення відповідальності посадових осіб контролюючих органів,

зменшення перевірок платників податків у період воєнного стану,

прискорення бюджетного відшкодування податку на додану вартість для

суб’єктів господарювання та запровадження додаткових механізмів

компенсації вартості відчуженого майна у період воєнного стану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до

законопроекту зазначає, що:

запропоноване запровадження мораторію щодо проведення

документальних позапланових перевірок платників податків, враховуючи

існування такої категорії платників, як ризикові та недобросовісні, не

дозволить податковим органам належним чином здійснювати контрольно-

перевірочні заходи, що в свою чергу може негативно вплинути на

надходження податків до бюджетів;

запропоноване скорочення термінів проведення камеральних та

документальних позапланових перевірок з питань правомірності

декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість може

призвести до неправомірного бюджетного відшкодування та відповідно до

До реєстр. № 7591 від 26.07.2022

3розбалансування бюджету;

встановлення превентивних заходів, направлених насамперед на

запобігання неповернення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності у

повному обсязі та/або частково у законодавчо встановлений граничний строк

валютної виручки від експорту продукції, а також товарів за імпортними

операціями, має вагоме значення не лише для забезпечення збалансованого

стану на валютному ринку України, а й для економіки в цілому та формування

дохідної частини державного бюджету;

питання запропонованої компенсації вартості примусово відчуженого

майна потребує комплексного опрацювання, фахової експертизи та

проведення детальних фінансово-економічних розрахунків впливу на

державний бюджет, відповідно такі зміни не можуть бути законодавчо

закріплені в запропонованому вигляді;

при цьому реалізація запропонованого положення щодо можливості

компенсації вартості примусово відчуженого майна шляхом випуску облігацій

внутрішньої державної позики призведе не лише до збільшення державного

боргу, а й до значного збільшення навантаження на державний бюджет за

рахунок платежів з обслуговування такого боргу та його погашення у

майбутньому, що не відповідає принципам збалансованості бюджету та

фіскальної консолідації;

загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм

частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та

частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід зауважити, що положення законопроекту щодо можливості

компенсації вартості примусово відчуженого майна шляхом випуску облігацій

внутрішньої державної позики та їх цільового призначення /абзац

одинадцятий підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ законопроекту/ не відповідає

вимогам Кодексу, насамперед:

статті 1 (згідно з якою Кодексом регулюються відносини, що виникають

у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів,

визначаються правові засади утворення та погашення державного боргу);

частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний

бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний

та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом

та законом про державний бюджет);

частині першій статті 16 (згідно з якою державні запозичення

здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з

дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного

періоду, Кабінет Міністрів України визначає основні умови здійснення

державних запозичень, включаючи основні умови розміщення (емісії)

державних цінних паперів);

До реєстр. № 7591 від 26.07.2022

4частині дев’ятій статті 16 (згідно з якою умови розміщення (емісії)

державних цінних паперів визначаються з урахуванням Закону України «Про

ринки капіталу та організовані товарні ринки»).

Крім того, статтею 15 Закону України «Про ринки капіталу та

організовані товарні ринки» визначено, серед іншого, що:

емісія державних облігацій є частиною бюджетного процесу,

регулюється Кодексом та законом про державний бюджет на відповідний рік,

яким встановлюється граничний розмір державного боргу;

витрати на підготовку розміщення, а також на розміщення та погашення

державних облігацій здійснюються відповідно до умов розміщення державних

облігацій за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на такі цілі у

державному бюджеті на відповідний рік.

Таким чином, порушене зазначеним положенням законопроекту

питання не належить до предмету регулювання Закону України «Про

передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового

режиму воєнного чи надзвичайного стану» та має унормовуватися виключно

бюджетним законодавством, на що також звертає увагу Мінфін.

За підсумками розгляду даного питання Комітет прийняв рішення, що:

законопроект матиме опосередкований вплив на показники бюджету

(може призвести до зменшення доходів державного бюджету, збільшення

державного боргу і відповідно витрат на його обслуговування і погашення

залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі

прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм

частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням

підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу);

рекомендувати Комітету з питань з питань фінансів, податкової та

митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі

положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед,

статей 1, 4, 13 і 16), зокрема виключити абзац одинадцятий підпункту 2

пункту 2 розділу ІІ /щодо абзацу третього нової частини п’ятої статті 11

Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в

умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»/.

Голова Комітету Ю. Ю. АРІСТОВ