Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-35, e-mail: spvr@rada.gov.ua

В И С Н О В О К

Щодо проектів законів України

про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок

безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі

молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці

(реєстр. № 6067 доопрацьований Комітетом)

про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо

реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок

безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі

молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці

(реєстр. № 6067-2)

про внесення змін до деяких законів України щодо

реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок

безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі

молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці

(реєстр. № 6067-3)

про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок

безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі

молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці

(реєстр. № 6067-4)

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту

прав ветеранів на своєму засіданні 21 липня 2022 року (протокол № 123)

розглянув, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про направлення

на повторне перше читання проекту Закону України про внесення змін до деяких

законодавчих актів щодо реформування служби зайнятості, соціального

страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості

2

населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на

ринку праці» від 08 липня 2022 року № 2369-ІХ, доопрацьований Комітетом

законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок

безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді,

та впровадження нових активних програм на ринку праці (далі - доопрацьований

законопроект №6067), а також альтернативні законопроекти:

- про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування

служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння

продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження

нових активних програм на ринку праці (реєстр. №6067-2), поданий народними

депутатами України Абрамовичем І.О. та Плачковою Т.М. (далі -

альтернативний законопроект №6067-2);

- про внесення змін до деяких законів України щодо реформування служби

зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння

продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження

нових активних програм на ринку праці (реєстр. №6067-3), поданий народним

депутатом України Цимбалюком М.М. (далі - альтернативний законопроект

№6067-3);

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок

безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді,

та впровадження нових активних програм на ринку праці (реєстр. №6067-4),

поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. (далі -

альтернативний законопроект №6067-4)

Положення доопрацьованого законопроекту № 6067 спрямовані на

реформування державної служби зайнятості, підвищення якості надання послуг,

осучаснення страхових підходів у випадку безробіття, модернізації діючих та

впровадження нових активних програм сприяння зайнятості населення, у тому

числі для молоді, з одночасним збереженням існуючих гарантій для

застрахованих осіб.

Зокрема, доопрацьованим законопроектом № 6067 пропонується:

замінити неефективний механізм квотування працевлаштування, а саме

запровадити компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за

працевлаштування деяких категорій зареєстрованих безробітних, зокрема

молоді;

сприяти працевлаштуванню довгострокових безробітних шляхом

надання компенсації роботодавцям витрат єдиного внеску на

загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

запровадити надання фінансової допомоги для започаткування

підприємницької діяльності.

Також пропонується змінити підходи до:

3

умов, тривалості та розмірів виплати допомоги по безробіттю, зокрема

посилити страхові принципи (чим більший страховий стаж – тим більший розмір

допомоги по безробіттю) та послабити до безробітних санкції за звільнення з

останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин;

фінансування громадських робіт за рахунок коштів органів місцевого

самоврядування та скасування тимчасових робіт, як таких, що не сприяють

мотивації до праці;

підбору підходящої роботи для безробітного (врахування, зокрема

транспортної доступності, розміру заробітної плати залежно від тривалості

безробіття).

Загалом, з метою реалізації поставленої мети вносяться зміни до Кодексу

законів про працю України, закони України «Про місцеве самоврядування»,

«Про місцеві державні адміністрації», «Про загальнообов’язкове державне

соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та

«Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

У Законі України «Про зайнятість населення» змінюється понятійний

апарат, зокрема пропонується виключити поняття «молодий працівник»,

переглянути поняття «ваучер», а також ввести нові поняття:

- профілювання – система оцінки ступеня мотивації до праці особи, яка

шукає роботу, чи безробітного, попиту на їх професію на ринку праці,

можливості працевлаштування, ризику тривалого безробіття та визначення

обсягу і видів послуг, що надаватимуться з метою їх інтеграції до ринку праці;

- суб’єкти ринку праці – особи, які шукають роботу, зареєстровані

безробітні, працівники, роботодавці, що отримують послуги, передбачені цим

Законом та Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне

страхування на випадок безробіття».

До зайнятого населення, окрім раніше визначених категорій, пропонують

віднести:

- патронатних вихователів, якщо вони отримують грошове забезпечення

відповідно до законодавства;

- законних представників дітей з інвалідністю з числа одиноких матерів

(батьків);

- законних представників дітей з інвалідністю підгрупи А, які відповідно

до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з

дитинства та дітям з інвалідністю” мають право на призначення надбавки на

догляд за дітьми.

Проект також визначає основні завдання територіальних та місцевих

програм зайнятості населення, якими є: виявлення перешкод на ринку праці,

мобілізація наявних ресурсів для подолання виявлених перешкод та розвиток

перспективних напрямків зайнятості.

Державній службі зайнятості пропонується передбачити додаткові

повноваження щодо здійснення:

аналізу ефективності реалізації заходів сприяння зайнятості населення на

ринку праці;

4

моніторингу результатів діяльності своїх територіальних органів,

ефективності їх роботи;

аналізу та моніторингу результатів роботи кар’єрних радників,

спеціалізованих кар’єрних радників, консультантів по роботі з роботодавцями.

Також пропонується визначити конкретний перелік соціальних послуг у

сфері зайнятості, що включають:

-інформаційні послуги;

-консультативні послуги;

-професійну орієнтацію;

-професійне навчання;

-індивідуальне планування працевлаштування;

-послуги з працевлаштування;

-послуги для роботодавців;

-інші послуги, передбачені порядком надання послуг у сфері

зайнятості.

Такі соціальні послуги суб’єктам ринку праці будуть надаватися у

порядку, затвердженому Державною службою зайнятості, виключно наступними

особами:

кар’єрними радниками,

спеціалізованими кар’єрними радниками,

консультантами по роботі з роботодавцями.

Законопроект також передбачає, що розмір компенсації витрат

роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа

внутрішньо переміщених осіб строком не менше ніж на дванадцять календарних

місяців, буде визначатися Кабінетом Міністрів України в межах вартості

навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації, а не як зараз Законом в

межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації, але не

може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для

працездатних осіб. У разі звільнення працевлаштованого безробітного, з числа

внутрішньо переміщених осіб, роботодавець не повертатиме суми виплачені за

працевлаштування таких осіб, якщо на його робоче місце працевлаштовано

іншого зареєстрованого безробітного за направленням Державної служби

зайнятості.

Крім вказаного пропонується:

а) замінити неефективний механізм квотування працевлаштування, а

саме запровадити компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або

ЄСВ за працевлаштування деяких категорій зареєстрованих безробітних,

зокрема, молоді.

Так, за оновленою редакцією статті 26 цього Закону, роботодавцю, який

працевлаштовує громадян, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 5, 7 та 10 частини

першої статті 14 цього Закону, та, які перебувають у статусі зареєстрованого

безробітного понад 1 місяць, за направленням Державної служби зайнятості

строком не менше ніж на два роки пропонують компенсувати фактичні витрати

у розмірі ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше

5

подвійного розміру мінімального страхового внеску. Загальна тривалість

виплати компенсації становить 12 місяців.

Роботодавцю, який за направленням Державної служби зайнятості

працевлаштовує строком не менше ніж на один рік осіб, яким до настання права

на пенсію за віком залишилося не більше 5 років, осіб, зазначених в пунктах 6 та

8 частини першої статті 14 цього Закону, та, які перебувають у статусі

зареєстрованого безробітного понад 1 місяць, пропонують компенсувати 50%

фактичних витрат на оплату праці, але не вище розміру мінімальної заробітної

плати.

б) сприяти працевлаштуванню довгострокових безробітних шляхом

надання компенсації роботодавцям витрат ЄСВ.

За новою статтею 26-1 цього Закону, роботодавцю, що працевлаштовує

особу, яка перебуває у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців,

пропонується строком не менше ніж на два роки компенсувати фактичні витрати

у розмірі ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше

подвійного розміру мінімального страхового внеску. Загальна тривалість

виплати компенсації становить 12 місяців.

в) передбачити надання допомоги для започаткування підприємницької

діяльності, зокрема шляхом виплати одноразової фінансової допомоги для

організації підприємницької діяльності, надання профорієнтаційних послуг,

безоплатних індивідуальних і групових консультацій з питань ведення бізнесу,

вжиття заходів щодо проведення навчання, супроводження та консультування

впродовж 2 років тощо;

г) надання компенсації роботодавцю, що працевлаштовує за відповідним

направленням зареєстрованого безробітного, у розмірі 50 % мінімальної

заробітної плати за відповідну особу за місяць, але не більше 6 місяців (у разі,

якщо особа звільняється швидше, то такі кошти повертаються);

д) передбачається надання індивідуального планування

працевлаштування, що полягає у визначенні переліку та послідовності надання

соціальних послуг у сфері зайнятості, залучення до заходів сприяння зайнятості

населення на ринку праці;

ж) розширюється перелік підстав для зняття особи з обліку безробітних

та встановлюється визначення, яка саме робота вважається підходящою.

Необхідно звернути увагу на те, що низка ініціатив змінює підходи до

соціального захисту безробітних, зокрема, переглянуто розміри допомог по

безробіттю та умов їх отримання в залежності від страхового стажу.

Зокрема, пропонується:

– змінити шкалу страхового стажу для обчислення розміру допомоги по

безробіттю, зменшуючи чинні розміри такої допомоги на 5-10 відсоткових

пунктів;

Чинні норми Доопрацьований законопроект № 6067

до 2 років – 50% до 3 років – 50%

від 2 до 6 років – 55% від 3 до 6 років – 55%

від 6 до 10 років – 60% від 6 до 12 років – 60%

понад 10 років – 70% від 12 до 18 років – 65%

6

від 18 до 24 років – 70%

від 24 до 30 років – 75%

понад 30 років – 80%

– змінити підходи до виплати допомоги по безробіттю протягом другої

половини строку її тривалості виплати. Так, якщо на сьогодні розмір виплати

протягом року залежить виключно від страхового стажу, то пропонується першу

половину строку тривалості виплати допомоги по безробіттю виплачувати на

рівні 100%, другу – лише в розмірі 50 відсотків, що майже на половину зменшує

розмір допомоги, порівняно з чинними нормами;

– встановити нові умови для призначення допомоги по безробіттю осіб,

звільнених за угодою сторін. Нині таким особам допомога по безробіттю

виплачується з першого дня після реєстрації (з 8 у разі припинення карантину),

а пропонується прирівнювати за умовами до осіб, які звільнилися за власним

бажанням і виплачувати допомогу лише з 31 календарного дня.

Комітетом також розглянуто пропозиції народних депутатів України

Стефанчука Р.О., Тимошенко Ю.В. та Цимбалюка М.М., а також Волинця М.Я.,

що надійшли відповідно до частини першої статті 109 Регламенту Верховної

Ради України

Крім зазначеного, народними депутатами України-членами Комітету в

ході підготовки доопрацьованого Комітетом законопроекту № 6067 враховано

по суті окремі пропозиції, зокрема:

– народного депутата України Стефанчука Р.О. щодо встановлення

допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі для працівників та гіг-

спеціалістів юридичних осіб, що перебувають у статусі резидента Дія Сіті згідно

із Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в

Україні», після звільнення чи припинення гіг-контракту;

– поширено сферу дії Закону України «Про державну допомогу суб’єктам

господарювання» на статтю 7 Закону України «Про загальнообов’язкове

державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

– доповнено запропоновану законопроектом норму про призупинення

виплати допомоги по безробіттю на період участі у громадських роботах та на

час військового стану – у суспільно корисних роботах;

– враховано зауваження Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради

України з прав людини щодо:

1) врегулювання механізму реалізації дострокового виходу на пенсію;

2) визначення строку, протягом якого особа після звільнення має

зареєструватися як безробітна (30 календарних днів), а також строку пошуку

варіантів підходящої роботи для визначення відсутності підходящої роботи для

такої особи;

– враховано окремі зауваження Головного науково-експертного

управління Верховної Ради України щодо застосування відсилочних норм на

статтю 20 Закону України «Про зайнятість населення»;

7

– взято до уваги зауваження Інституту законодавства Верховної Ради

України щодо:

1) приведення у відповідність термінології до норм Закону України «Про

державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з

інвалідністю»;

2) уточнення видів послуг та порядку їх надання;

3) приведення термінів верифікації до норм статті 16 Закону України

«Про верифікацію та моніторинг державних виплат»;

– підтримано пропозиції Національного інституту стратегічних

досліджень щодо:

1) додаткових категорій громадян, визначених з урахуванням воєнного

стану;

2) професійних кваліфікацій та стандартів;

3) включення до соціальних послуг професійного навчання;

4) набуття нових компетентностей;

– текст законопроекту приведено у відповідність до окремих положень:

1) Закону України «Про зайнятість населення»;

2) Закону України «Про соціальні послуги»;

3) Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і

гарантії їх діяльності»;

4) Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо

функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного

соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від

21.04.2022 № 2220-IX;

– внесені техніко-юридичні правки до тексту законопроекту.

Альтернативний законопроект №6067-2, як і доопрацьований

законопроект №6067, має у своїй меті реформування державної служби

зайнятості, підвищення якості надання послуг, осучаснення страхових підходів у

випадку безробіття, модернізації діючих та впровадження нових активних програм

сприяння зайнятості населення, у тому числі для молоді, з одночасним

збереженням існуючих гарантій для застрахованих осіб.

Водночас, на відміну від доопрацьованого законопроекту №6067,

альтернативним законопроектом №6067-2 пропонується:

1) встановити такі розміри допомоги по безробіттю залежно від наявного

страхового стажу:

Доопрацьований законопроект

№ 6067Альтернативний законопроект

№6067-2

до 3 років – 50% до 2 років – 60 %

від 3 до 6 років – 55% від 2 до 6 років – 55 %

від 6 до 12 років – 60% від 6 до 10 років – 70 %

від 12 до 18 років – 65%

від 18 до 24 років – 70% від 10 до 25 років – 75 %

від 24 до 30 років – 75% від 25 до 30 років – 80 %

понад 30 років – 80% понад 30 років – 85 %

8

2) встановити такі розміри виплати допомоги по безробіттю у відсотках

до визначеного розміру залежно від тривалості безробіття:

перші 90 календарних днів – 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;

у подальшому – 70 відсотків.

3) залишити тривалість виплати допомоги по безробіттю на рівні, який

сьогодні передбачений у законі.

4) залишити умови отримання допомоги по безробіттю для осіб, які

звільнилися за угодою сторін.

5) не впроваджувати обмеження щодо розміру компенсації ЄСВ за

працевлаштування безробітних із числа осіб, які мають додаткові гарантії щодо

працевлаштування.

6) залишити можливість проведення тимчасових робіт, як заходу, який

сприяє зайнятості населення.

7) залишити квотування для працевлаштування осіб, які мають додаткові

гарантії щодо працевлаштування.

Крім того, на відміну від законопроекту №6067 альтернативним

законопроектом № 6067-3 не вносяться зміни до статті 196 Кодексу законів про

працю України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та

«Про місцеві державні адміністрації».

Альтернативний законопроект №6067-3, як і доопрацьований

законопроект №6067, має у своїй меті реформування державної служби

зайнятості, підвищення якості надання послуг, осучаснення страхових підходів у

випадку безробіття, модернізації діючих та впровадження нових активних програм

сприяння зайнятості населення, у тому числі для молоді, з одночасним

збереженням існуючих гарантій для застрахованих осіб.

На відміну від доопрацьованого законопроекту № 6067, альтернативним

законопроектом реєстр №6067-3, зокрема, пропонується:

1) залишити без змін норму, відповідно до якої для отримання допомоги

по безробіттю страховий стаж застрахованої особи протягом останніх 12 місяців,

має становити не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру

загальнообов’язкового державного соціального страхування, а не сім місяців, як

пропонується у доопрацьованому законопроекті № 6067;

2) встановити єдиний підхід щодо тривалість виплати допомоги по

безробіттю, яка не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох

років;

3) передбачити, що тривалість виплати допомоги по безробіттю для осіб,

зазначених в абзаці другому частини другої статті 6 цього Закону та в абзаці

третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і

свобод внутрішньо переміщених осіб" не може перевищувати 180 календарних

днів;

4) встановити такі розміри допомоги по безробіттю залежно від наявного

страхового стажу:

9

Доопрацьований законопроект

№ 6067Альтернативний законопроект

№6067-2

до 3 років – 50% до 2 років – 70 %

від 3 до 6 років – 55% від 2 до 6 років – 75 %

від 6 до 12 років – 60% від 6 до 10 років – 80 %

від 12 до 18 років – 65%

від 18 до 24 років – 70% від 10 до 24 років – 90 %

від 24 до 30 років – 75% від 24 до 30 років – 95 %

понад 30 років – 80% понад 30 років – 100 %

5) змінено підходи до розміру виплати допомоги по безробіттю в

залежності від тривалості безробіття:

перші 90 календарних днів – 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів – 90 відсотків;

у подальшому – 80 відсотків.

6) для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка

протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого

безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру

допомоги по безробіттю, відсотки до середньої заробітної плати (доходу),

встановлені цією частиною, збільшуються на 20 відсоткових пунктів (проектом

№6067 передбачено 10 відсоткових пунктів);

7) залишити забезпечення участі безробітних у роботах тимчасового

характеру;

8) не впроваджувати механізм коли суми виплачених роботодавцю

компенсацій (коштів) не повертаються до бюджетів фондів, коли на місце

звільненого працівника, якого було працевлаштовано за направленням

державної служби зайнятості, працевлаштовано іншого безробітного за

направленням державної служби зайнятості;

9) залишають діючі на сьогодні підходи щодо допомоги по частковому

безробіттю

Крім зазначено, на відміну від законопроекту № 6067 альтернативним

законопроектом № 6067-3 не вносяться зміни до статті 196 Кодексу законів про

працю України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та

«Про місцеві державні адміністрації».

Альтернативний законопроект №6067-4, як і доопрацьований

законопроект №6067, має у своїй меті реформування державної служби

зайнятості, підвищення якості надання послуг, осучаснення страхових підходів у

випадку безробіття, модернізації діючих та впровадження нових активних програм

сприяння зайнятості населення, у тому числі для молоді, з одночасним

збереженням існуючих гарантій для застрахованих осіб.

Альтернативний законопроект реєстр №6067-4 майже повністю дублює

положення доопрацьованого законопроекту №6067. Основними відмінностями

альтернативного законопроекту реєстр №6067-4 є врегулювання окремих питань

діяльності Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю і державної служби

10

зайнятості в частині працевлаштування, навчання та професійної придатності,

професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації осіб з

інвалідністю. Для реалізації цієї мети автор пропонує внести додаткові зміно до

таких законодавчих актів:

1) внести зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності

осіб з інвалідністю в Україні»:

- статтю 18 доповнити частиною четвертою у наступній редакції:

“Фонд соціального захисту людей з інвалідністю може закуповувати

послугу сприяння працевлаштуванню для осіб з інвалідністю, які зареєстровані

як безробітні у приватних агентствах зайнятості, в тому числі соціальну послугу

соціального супроводу”.

- у статті 181:

доповнити новою частиною третьою у наступній редакції:

“У випадку необхідності у здобутті освіти, підвищення кваліфікації,

перекваліфікації особи з інвалідністю, територіальні органи центрального органу

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення

та трудової міграції скеровують особу з інвалідністю на необхідне навчання, в

тому числі шляхом надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності”.

доповнити новою частиною п’ятою у наступній редакції:

“Фонд соціального захисту людей з інвалідністю може закуповувати

послугу сприяння працевлаштуванню для осіб з інвалідністю, які зареєстровані

як безробітні у приватних агентствах зайнятості, в тому числі соціальну послугу

соціального супроводу”.

2) внести зміни до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю

в Україні»:

- статтю 8 викласти у такій редакції:

“Стаття 8. Визначення професійної придатності осіб з інвалідністю

Визначення професійної придатності повнолітніх осіб з інвалідністю

здійснюється мультидисциплінарними командами реабілітаційних відділень чи

закладів на підставі МКФ.

На основі висновку реабілітаційної мультидисципілнарної команди

територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції здійснюють

профілювання особи з інвалідністю”;

- у статті 38:

частину четверту викласти у такій редакції:

“Професійна орієнтація осіб з інвалідністю здійснюється на підставі

реабілітаційного висновку за МКФ та профілювання територіальних органів

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

зайнятості населення та трудової міграції”;

частину шосту викласти у такій редакції:

“Професійну орієнтацію осіб з інвалідністю у працездатному віці, які

мають бажання працювати і зареєстровані у територіальних органах

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

11

зайнятості населення та трудової міграції, може здійснювати приватне агентство

зайнятості на замовлення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю”;

частину десяту викласти у такій редакції:

“Професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації осіб з

інвалідністю, зареєстрованих у територіальних органах центрального органу

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення

та трудової міграції може здійснюватися як самим територіальними органами,

так і приватними агентствами зайнятості та підприємствами, установами,

закладами, з якими у територіальних органах центрального органу виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової

міграції укладені договори”;

- статтю 39 доповнити новою частиною четвертою у такій редакції:

“Послуга трудової реабілітації разом з іншими необхідними соціальними

послугами для осіб з інвалідністю може надаватися територіальними органами

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

зайнятості населення та трудової міграції, приватними агентствами зайнятості

та/або іншими надавачами соціальних послуг на замовлення Фонду соціального

захисту осіб з інвалідністю”.

Враховуючи вищезазначене та результати обговорення законопроектів,

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів ухвалив цей висновок і рекомендує Верховній Раді України:

- схвалити текст доопрацьованого Комітетом проекту Закону України

про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування

служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння

продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових

активних програм на ринку праці, подати його у новій редакції на розгляд

парламенту та, керуючись пунктом 1 частини першої статті 114 Регламенту

Верховної Ради України, за результатами розгляду у повторному першому

читанні прийняти за основу;

- проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів

щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок

безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та

впровадження нових активних програм на ринку праці (реєстр. №6067-2),

поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О. та Плачковою Т.М.,

керуючись пунктом 2 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради

України, відхилити;

- проект Закону України про внесення змін до деяких законів України

щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок

безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та

впровадження нових активних програм на ринку праці (реєстр. №6067-3),

поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М., керуючись пунктом 2

частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України, відхилити;

- проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на

12

випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі

молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці (реєстр.

№6067-4), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., керуючись

пунктом 2 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України,

відхилити.

Доповідачем та співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради

України визначено Голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів Третьякову Г.М.

Додатки:

- текст доопрацьованого Комітетом законопроекту на 32 акр.;

- порівняльна таблиця до доопрацьованого Комітетом законопроекту на 67 арк.;

- проекти відповідних постанов Верховної Ради України на 4 арк.

Голова Комітету Г.Третьякова

Бондар Д.С. 255-49-38

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Третьякова Галина Миколаївна

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000002E093100E1118F00

Дійсний до: 25.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-30/3-2022/119570 від 21.07.2022