Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань правової політики

Про розгляд законопроекту

за реєстр. № 7473 від 17.06.2022

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

2 вересня 2022 року (протокол № 137) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо

спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги

(реєстр. № 7473 від 17.06.2022), поданий народними депутатами України

Ватрасом В.А., Федієнком О. П. та іншими.

Законопроектом передбачено внесення змін до Цивільного процесуального

кодексу України, законів України «Про психіатричну допомогу» і «Про

безоплатну правову допомогу», зокрема запропоновано:

уточнити перелік суб’єктів надання безоплатної первинної правничої

допомоги в Україні, зокрема: віднесши до таких суб’єктів спеціалізовані установи

з надання безоплатної первинної правничої допомоги, утворені органами

місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади (за

чинною редакцією - спеціалізовані установи), та юридичних осіб приватного

права, які відповідно до свого статуту мають право надавати правничу допомогу,

залучені органами місцевого самоврядування за договорами про надання

безоплатної первинної правничої допомоги (за чинною редакцією - юридичні

особи приватного права); адвокатів та інших фахівців у відповідній галузі права,

залучених органами місцевого самоврядування за договорами про надання

безоплатної первинної правничої допомоги (включено додатково, у чинній

редакції такі суб’єкти відсутні);

законодавчо визначити порядок надання безоплатної первинної правничої

допомоги центрами з надання безоплатної правничої допомоги;

розширити повноваження у сфері надання безоплатної правничої допомоги:

- Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру, порядку і

методики оплати діяльності суб’єктів надання безоплатної вторинної правничої

допомоги; встановлення розміру і порядку оплати послуг з медіації, медіаторам,

які залучаються центрами з надання безоплатної правничої допомоги;

встановлення розміру, порядку оплати послуг перекладачів і порядку їх залучення

для забезпечення надання безоплатної вторинної правничої допомоги;

- Міністерству юстиції України (далі - Мін’юсту) щодо затвердження

методики розрахунку середньомісячного доходу для визначення належності осіб

до суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, порядку

укладання контракту з директором центру з надання безоплатної вторинної

правничої допомоги та типової форми такого контракту, порядку

залучення органами місцевого самоврядування адвокатів і інших фахівців у

відповідній галузі права до надання безоплатної первинної правничої допомоги,

порядку надання безоплатної первинної правничої допомоги суб’єктами, які

утворюються або залучаються за договорами органами місцевого

самоврядування;

уточнити повноваження центрів з надання безоплатної правничої допомоги

та встановити нові повноваження, зокрема, забезпечувати надання послуг з

медіації та здійснювати правопросвітництво;

законодавчо врегулювати питання надання статусу та

повноважень Координаційного центру з надання правової допомоги;

конкретизувати порядок подання звернень про надання безоплатної

первинної та вторинної правничої допомоги, їх розгляду, та підстав для відмови

у наданні такої допомоги і припинення надання цієї допомоги;

розширити коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу

допомогу, додатково включивши осіб, які постраждали від торгівлі людьми, осіб,

стосовно яких суд розглядає справу про примусову госпіталізацію до

протитуберкульозного закладу, а також іноземців та осіб без громадянства, які

перебувають в Україні на законних підставах, доручивши Мін’юсту розглядати

звернення таких осіб;

збільшити межі малозабезпеченості осіб з інвалідністю для отримання

безоплатної вторинної правничої допомоги з двох прожиткових мінімумів для

непрацездатних осіб до двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб

(згідно з чинною редакцією - двох прожиткових мінімумів для непрацездатних

осіб);

виключити із переліку видів правничих послуг безоплатної первинної

правничої допомоги надання консультацій, роз’яснень та підготовки проектів

договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний

сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних

ділянок;

надати право центру безоплатної правничої допомоги залучати за рахунок

коштів державного бюджету перекладача з мови, якою заявник може

спілкуватися, у тому числі перекладача жестової мови, у разі коли суб’єкт права

на безоплатну вторинну правничу допомогу не володіє державною мовою та/або

має порушення слуху.

У пояснювальній записці до законопроекту (підготовленій суб'єктом права

законодавчої ініціативи) зазначено, що реалізація положень законопроекту не

потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі - Мінфін) у своєму експертному

висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме

додаткових бюджетних коштів у зв’язку з розширенням переліку осіб, які

матимуть право на безплатну вторинну правничу допомогу. Водночас, зауважено

про те, що визначити вартісну величину реалізації вищезазначених положень

законопроекту неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів.

Загалом Мінфін зазначає, що законопроект потребує доопрацювання в

частині внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

(копія додається) та надання фінансово-економічних обґрунтувань.

Слід наголосити на тому, що до законопроекту не надано фінансово-

економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій

щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень

бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам

частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі - Кодексу) та

частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того,

передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом не

узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо

терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, на чому

також наголошено Мінфіном.

Разом з цим, положення законопроекту, яким передбачається можливість

фінансового забезпечення безоплатної первинної правничої допомоги за рахунок

видатків державного бюджету на утримання центрів з надання безоплатної

правничої допомоги (підпункт 20 пункту 3 розділу І законопроекту), потребує

узгодження з бюджетним законодавством.

Виходячи з положень пункту 8 частини першої статті 2, частини другої

статті 23 та пункту 5 частини першої статті 40 Кодексу, бюджетні призначення

визначаються законом про Державний бюджет України головним розпорядникам

коштів державного бюджету, встановленим пунктом 1 частини другої статті 22

Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 20 Кодексу

відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним

розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів

України, ним може бути головний розпорядник бюджетних коштів за

бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або

розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми

у системі головного розпорядника.

Виходячи із вимог частини другої статті 4 Кодексу бюджетна система

України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом

та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим

актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі,

застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Враховуючи зазначені вище вимоги Кодексу, у державному бюджеті на

2022 рік у складі бюджетних призначень Мін’юсту, як головного розпорядника

коштів державного бюджету, відповідальному виконавцю бюджетних програм -

Координаційному центру з надання правової допомоги, загалом уточний річний

план за видатками державного бюджету (включаючи загальний та спеціальний

фонди) визначено у сумі 897,7 млн грн, у тому числі за бюджетними програмами

3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної

правової допомоги» – 551 млн грн та 3603030 «Оплата послуг та відшкодування

витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» -

346,7 млн гривень.

Із урахуванням зазначеного, положення у підпункті 20 пункту 3 розділу І

законопроекту не у повній мірі узгоджується із вимогами Кодексу і не є

предметом регулювання закону, в якому пропонується його визначити, та є

виключно предметом регулювання бюджетного законодавства.

За підсумками розгляду законопроекту (реєстр. № 7473) Комітет ухвалив

рішення:

1)законопроект має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки

державного та місцевого бюджетів для функціонування системи безоплатної

правничої допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року

він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року

– не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від

часу прийняття закону);

2)рекомендувати Комітету з питань правової політики при доопрацюванні

законопроекту врахувати, що положення підпункту 20 пункту 3 розділу І

законопроекту потребує узгодження з вимогами статей 2, 4, 20, 22, 23 і

40 Бюджетного кодексу України.

Додаток: на 1 арк.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов