Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

особливостей діяльності фінансового сектору у зв'язку із введенням

воєнного стану в Україні

1.Обґрунтування необхідності прийняття акта

24 лютого 2022 року у зв’язку зі збройною агресією російської федерації

в Україні був запроваджений воєнний стан. Країною-агресором завдано значної

шкоди інфраструктурі населених пунктів, зруйновані помешкання, загалом

зупинилося нормальне життя громад. Водночас, постала низка питань щодо

діяльності державних органів та здатності держави оперативно вживати

необхідних заходів для відсічі збройної агресії проти України.

У зв’язку із цим виникла нагальна необхідність внести відповідні зміни

до законодавства України, які дозволять забезпечити ефективну роботу

фінансового сектору в умовах воєнного стану.

Зміни до Закону України "Про Національний банк України"

Національний банк України (далі – Національний банк) здійснює свою

діяльність на підставі та відповідно до Конституції України і Закону України

"Про Національний банк України" (далі – Закон про НБУ). Так, Закон про НБУ

чітко визначає функції та повноваження, яким наділений Національний банк.

Водночас, Закон про НБУ не містить всіх необхідних повноважень

Національного банку, які є вкрай важливими в умовах воєнного стану.

Наразі існує необхідність законодавчого унормування питання ведення

Національним банком під час особливого періоду (який включає і воєнний стан)

рахунків, призначених для забезпечення потреб держави у відсічі збройної

агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту і його наслідків. Власне,

йдеться про використання коштів на такі цілі, як підтримка Збройних Сил

України, відновлення об’єктів дорожньої та соціальної інфраструктури, будівель

адміністративного призначення, об’єктів житлово-комунального господарства, а

також для отримання грошових надходжень з гуманітарної та благодійної

допомоги Україні. Потреба таких змін обумовлена також тим, що Закон про НБУ

не передбачає права Національного банку вести будь-які інші рахунки, крім тих,

можливість ведення яких наразі встановлена статтею 42 Закону про НБУ.

Відповідна законодавча пропозиція фактично закріплює правові підстави

відкриття Національним банком певних спеціальних рахунків цільового

призначення. У той же час, після завершення особливого періоду зазначені

рахунки підлягатимуть закриттю, а ведення цих рахунків може здійснюватися

банками.

Крім того, пропонується законодавчо закріпити право Національного

банку брати участь у фінансовому забезпеченні заходів правового режиму

воєнного стану. Зазначене повноваження надасть можливість Національному

2банку в умовах воєнного стану швидко вживати належні заходи, зокрема

перерахувати кошти до Державного бюджету України, що забезпечить

фінансування заходів оборони держави в умовах війни. Це стосується, зокрема,

фінансування державного бюджету шляхом купівлі облігацій внутрішньої

державної позики та деякою мірою кореспондується з пропонованою

законопроектом нормою щодо ведення рахунків державних органів,

призначених для забезпечення потреб держави у відсічі збройної агресії проти

України або ліквідації збройного конфлікту та їх наслідків, а також для

благодійних пожертв та гуманітарної допомоги.

Крім того, пропонується унормувати питання здійснення Національним

банком організаційно-правових заходів щодо охорони державної таємниці,

передбачених Законом України “Про державну таємницю”.

Так, зазначений Закон регулює суспільні відносини, пов'язані з

віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням,

розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з

метою захисту національної безпеки України. Цей Закон розповсюджується на

всі державні органи та визначає основні організаційно-правові заходи щодо

охорони державної таємниці, які мають бути впроваджені. До таких заходів, які

мають впроваджуватись з метою охорони державної таємниці, належать:

єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі,

транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації;

дозвільний порядок провадження державними органами, органами

місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями

діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим

шляхом секретної інформації;

особливості здійснення державними органами їх функцій щодо

державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і

організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею;

режим секретності державних органів, органів місцевого

самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність,

пов'язану з державною таємницею;

технічний та криптографічний захисти секретної інформації.

З огляду на те, що Національний банк України є володільцем секретної

інформації та має забезпечувати охорону державної таємниці не тільки у системі

НБУ, а здійснювати також всі вищевказані заходи (зокрема, це стосується

особливостей здійснення Національним банком України своїх функцій щодо

державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і

організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею), які виходять за

окреслені чинною нормою межі, пропонується унормувати питання щодо

повноважень Національного банку України у сфері захисту державної таємниці

відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

3Зміни до Закону України "Про кредитні спілки"

У зв’язку із збройною агресією російської федерації в Україні

спостерігається зростання кількості внутрішньо переміщених осіб, у тому числі

виїзд громадян за кордон, проводиться загальна мобілізація

військовозобов’язаних. Внаслідок перелічених обставин фінансовий ринок

України, зокрема ринок кредитних спілок, зазнав значних потрясінь.

Особливістю діяльності кредитних спілок (на відміну від інших

фінансових установ) є наявність спільної ознаки для її членів, зокрема щодо їх

територіальної приналежності (проживання в одному селі, селищі, місті, районі,

області). Отже, надавати послуги в іншому місці або підтримувати свою

ліквідність за рахунок проведення операцій в інших регіонах кредитні спілки не

спроможні.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та

інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”

від 15 березня 2022 року № 2120-IX позичальників у період дії воєнного,

надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або

скасування звільнено від відповідальності за прострочення строків погашення

кредиту. Це негативно впливає на роботу кредитних спілок зі своїми членами

стосовно врегулювання простроченої заборгованості.

Крім того, варто зазначити, що з початку війни знизилась активність

подання звітності кредитними спілками. Так, за січень 2022 року 145 кредитних

спілок (із 205 кредитних спілок в реєстрі станом на 1 квітня 2022 року) подали

звітність, а за лютий 2022 року – лише 114. Також за результатами проведеного

в березні 2022 року опитування групи кредитних спілок відомо, що значна

кількість кредитних спілок вже мають проблеми з поверненням заборгованості

за кредитами. За березень 2022 року кредитні спілки недоотримали 33%

грошових коштів від планових надходжень відповідно до укладених договорів.

Низка кредитних спілок прогнозує, що в квітні 2022 року вони недоотримають

41% грошових коштів, і в наступні місяці цей відсоток зростатиме. Варто

зазначити, що в кредитних спілках східного та південного регіонів України, які

не взяли участі в опитуванні, ситуація може бути ще гіршою.

Таким чином, кредитні спілки опинились в ситуації, коли надходжень від

погашення кредитів недостатньо, отже, виникають проблеми з підтримкою

ліквідності. Водночас кредитні спілки намагаються акумулювати кошти, у

зв’язку з чим зупинили кредитування, але частка прострочених кредитів у

кредитному портфелі вже збільшилася до 33% (з 22% станом на 1 січня 2022

року). Також більшість кредитних спілок намагається реструктуризувати

заборгованість та укласти додаткові угоди зі своїми членами, але в окремих з

них, через військові дії або вимушене переселення, такі угоди укласти

неможливо.

Вбачається, що вирішення порушеного питання можливе шляхом

тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки та відновлення діяльності

після завершення або скасування дії воєнного стану в Україні і додаткового

4перехідного періоду після його завершення чи скасування, необхідного для

стабілізації стану кредитної спілки.

При цьому, Закон України “Про кредитні спілки” не містить положень,

які б надавали право кредитній спілці тимчасово зупиняти свою діяльність.

Водночас, статтею 14 вказано закону надано право загальним зборам приймати

рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки. Однак, за нинішніх

обставин, коли на території діяльності окремих кредитних спілок проводяться

активні бойові дії та члени кредитної спілки залишають своє постійне місце

проживання, проведення загальних зборів членів таких кредитних спілок є

неможливим. Стаття 15 Закону України “Про кредитні спілки” надає

спостережній раді кредитної спілки представляти інтереси її членів у період між

загальними зборами та вирішувати питання відповідно до компетенції та інші

питання діяльності кредитної спілки.

Враховуючи зазначене, законопроектом пропонується надати

спостережній раді кредитної спілки право протягом дії воєнного стану в Україні

прийняти рішення щодо тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки, що

включатиме тимчасове зупинення нею здійснення низки заходів.

Зміни до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів"

В умовах запровадження воєнного стану виникає необхідність

спрощення процедур прийняття рішень щодо можливості залучення вільних до

розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів, створених при

Моторному (транспортному) страховому бюро України, для придбання облігацій

внутрішньої державної позики "Військові облігації".

Слід зазначити, що на даний час можливість придбання МТСБУ

облігацій внутрішньої державної позики вже існує, але її реалізація ускладнена

умовами воєнного часу.

Зміни до Закону України "Про фінансову реструктуризацію"

Пропоновані зміни обумовлені тим, що термін дії Закону України "Про

фінансову реструктуризацію" спливає 19 жовтня 2022 року. В той же час,

механізми та інструменти, передбачені цим Законом набувають додаткової

важливості у зв'язку із необхідністю майбутньої реструктуризації кредитів

суб'єктів господарювання, які несуть збитки внаслідок воєнної агресії російської

федерації.

У зв’язку з чим пропонується продовжити термін дії цього Закону до 1

січня 2028 року.

Зміни до Закону України "Про платіжні послуги"

Закон України "Про платіжні послуги" (далі - Закон) від 30 червня 2021

року № 1591-IX має бути введений в дію з 1 серпня 2022 року.

Пунктом 11 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону

передбачається приведення Національним банком України своїх нормативно-

5правових актів у відповідність із Законом та забезпечення прийняття ним

нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону, не пізніше ніж за

30 календарних днів до дня введення його в дію.

Однак, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану було змінені

пріоритети у діяльності державних органів, адже головною ціллю зараз є

забезпечення оборонної здатності держави у відсічі триваючої

широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України.

Виконання Національним банком України своїх законодавчо визначених

функцій є вкрай важливим в умовах воєнного стану, адже від його ефективної та

професійної роботи залежить, в тому числі, здатність держави забезпечити

фінансування заходів правового режиму воєнного стану. Поряд із цим, терміни

виконання низки інших завдань, як то розроблення нормативно-правових актів

Національного банку України, що не є критичними в умовах воєнного стану,

були дещо зміщені, що, відповідно, потребує відстрочення доручення щодо

прийняття Національним банком України відповідних підзаконних актів,

необхідних для реалізації Закону.

Крім того для учасників ринку підготовка для впровадження в дію Закону

несе за собою необхідність значних доопрацювань в частині програмного

забезпечення та процесів, що є суттєво ускладнено в умовах воєнного стану.

Тому, пропонується перенести термін введення в дію Закону з 01.08.2022

на 01.12.2022.

Крім того, змінами пропонується передбачити пріоритет Закону України

"Про валюту і валютні операції" у разі запровадження заходів захисту під час

проведення платіжних операцій відповідно до Закону.

Зміни до Закону України "Про режим іноземного інвестування"

Статтею 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (далі –

Закон про РІІ) встановлені види іноземних інвестицій, які, зокрема можуть

здійснюватися у вигляді грошових вимог та права на вимоги виконання

договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають

вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами)

країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями.

Однак, вимога щодо обов’язку гарантувати грошові вимоги та права на

вимоги виконання договірних зобов’язань першокласними банками робить цей

вид іноземної інвестиції практично неможливим для реалізації, оскільки такі

гарантії не надаються для таких операцій, особливо в умовах, коли на території

отримувача іноземної інвестиції відбувається військовий конфлікт.

Проте, в умовах розгортання спричиненої війною фінансової кризи та

девальвації валюти актуальною формою реструктуризації зовнішніх боргів

позичальників є їх трансформування у внески до статутних капіталів. Зазначене

дозволяє знизити в такий складний час боргове навантаження на суб’єктів

господарювання, покращити показники фінансової звітності та запобігти у

багатьох випадках банкрутству суб’єктів господарювання.

6Слід зазначити, що законодавство України, зокрема Закон України "Про

товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" дозволяє інвесторам

здійснювати інвестиції до статутного капіталу у вигляді прав вимоги, що

можливе у випадках реструктуризацію боргу. В той же час, зазначена вище

вимога Закону про РІІ фактично нівелює таку можливість у випадку, коли таким

інвестором є іноземна компанія (іноземець). Це виглядає особливо суперечливо

з огляду на те, що статтею 7 Закону про РІІ для іноземних інвесторів на території

України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої

господарської діяльності.

Для реалізації можливості таких операцій підприємство та його учасник-

нерезидент змушені змінювати форму інвестування на залік зустрічних вимог,

щоб формально відповідати вимогам Закону про РІІ.

У зв’язку з чим, вбачається доцільним виключити зайві вимоги до

іноземних інвесторів та створити для них аналогічні умови для інвестування, що

передбачені для національних інвесторів. Зазначене, у першу чергу, покращить

умови ведення економічної діяльності й українських підприємств в умовах

кризи.

Зміни до Господарського кодексу України

Відповідно до частини другої статті 386 Господарського кодексу України

у разі відкриття валютного рахунку в банківській установі за межами України

суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний повідомити про це

Національний банк України не пізніш як у триденний строк.

Слід зазначити, що така норма була актуальною на час дії режиму

індивідуального ліцензування валютних операцій, встановленого Декретом

Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного

регулювання і валютного контролю", коли Національний банк України

ліцензував будь-який рух коштів на закордонних рахунках резидентів.

У зв’язку із уведенням в дію Закону України "Про валюту і валютні

операції", яким був скасований зазначений вище Декрет Кабінету Міністрів

України, а також відповідальність за невиконання відповідних вимог старого

валютного законодавство, норма щодо інформування суб’єктом

зовнішньоекономічної діяльності Національного банку про відкриття цим

суб’єктом валютного рахунку в банківській установі за межами України

повністю втратила свою актуальність.

У даний час це положення Господарського кодексу України лише

вводить в оману суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо діючого

порядку регулювання операцій за їх закордонними рахунками та відволікає

адміністративні ресурси Національного банку України на зайві пояснення цим

суб’єктам особливостей застосування цієї норми, що у поточних умовах є

непотрібним та зайвим, оскільки всі ресурси Національного банку України

мають бути максимально зосереджені на вирішенні нагальних питань в

банківській системі, грошово-кредитному та валютному ринках, спричинених

військовим конфліктом.

7Зміни до Закону України "Про валюту і валютні операції"

Зміни пропонуються у зв’язку із запровадженням Законом України "Про

платіжні послуги" платіжних рахунків, що відкриваються небанківськими

установами і необхідністю поширення валютного нагляду на такі рахунки

відповідно до вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".

Зміни до Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання

звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни"

Закон України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших

документів у період дії воєнного стану або стану війни" від 03.03.2022 № 2115-IX

(далі – Закон № 2115-IX) установив відтермінування для подання суб’єктами

господарювання будь-якої звітності, передбаченої законодавством України,

запроваджене у зв’язку із повномасштабною агресією російської федерації проти

України. Проте цей законодавчий припис, який діє близько трьох місяців, не дає

можливості органам державної влади, зокрема Національному банку України,

отримувати потрібну звітну інформацію від банків та інших суб’єктів, які

продовжують працювати під час війни, про результати їх діяльності.

Водночас, для цілей ефективного забезпечення функцій регулювання та

нагляду, у тому числі вчасного реагування на проблеми, що виникають у

банківській системі, Національний банк України відповідно до статті 67 Закону

про НБУ визначає показники звітності, порядок їх формування та строки

подання до Національного банку України, які є обов’язковими до виконання

усіма суб’єктами господарювання і є мінімально потрібними для здійснення

наглядових функцій.

Належне виконання Національним банком України повноважень у сфері

регулювання та нагляду на ринках фінансових послуг потребує отримання ним

відповідної звітності від суб’єктів, що здійснюють діяльність на цих ринках, для

належної оцінки поточної ситуації та вжиття за потреби відповідних заходів

реагування. Аналіз отриманих даних у вигляді звітності та іншої інформації дає

змогу Національному банку України своєчасно реагувати для забезпечення

стабільності фінансової системи, забезпечення економіки України готівковими

коштами, запобігання зловживанням з боку недобросовісних учасників ринків

фінансових послуг, у тому числі в сфері валютного законодавства та

законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,

одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню

розповсюдження зброї масового знищення.

Ураховуючи те, що банки, інші фінансові установи, особи, які

здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та

нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, є особливими

суб’єктами, діяльність яких регулюється відповідним спеціальними законами та

нормативно-правовими актами Національного банку України як регулятора їх

діяльності, саме Національний банк повинен установлювати правила та

процедури подання звітності такими особами, у тому числі під час дії воєнного

стану в Україні.

8У зв’язку з цим, пропонується не розповсюджувати дію пунктів 1 і 4

Закону 2115-IX на піднаглядних Національному банку України осіб та

встановити, що такі особи подають до Національного банку звітність та

оприлюднюють її відповідно до встановлених ним вимог.

2. Цілі і завдання прийняття законопроекту

Метою законопроекту є адаптація законодавства України та повноважень

Національного банку до нових реалій війни, що дозволить забезпечити

ефективне функціонування фінансового сектору в умовах воєнного стану, а

також дозволить пом’якшити негативні тенденції на ринку фінансових послуг.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується:

1) надати Національному банку України право в умовах воєнного стану

здійснювати за потреби оперативне перерахування коштів до Державного

бюджету, а також брати участь у заходах для здійснення належного фінансового

забезпечення держави в таких умовах;

2) надати Національному банку України право вести під час особливого

періоду у визначеному ним порядку рахунки державних органів, призначені для

забезпечення потреб держави у відсічі збройної агресії проти України або

ліквідації збройного конфлікту та їх наслідків, а також для благодійних пожертв

та гуманітарної допомоги;

3) доповнити функцію Національного банку України щодо реалізації

державної політики з питань захисту державних секретів у системі

Національного банку України здійсненням організаційно-правових заходів щодо

охорони державної таємниці відповідно до закону;

4) наділити спостережну раду кредитної спілки протягом дії воєнного

стану в Україні повноваженнями приймати рішення щодо тимчасового

зупинення діяльності кредитної спілки, що включає:

залучення і повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на/із

депозитні(их) рахунки(ів) та виплату процентів на внески (вклади) членів

кредитної спілки;

надання кредитів членам кредитної спілки, іншим кредитним спілкам,

оплату за дорученням своїх членів вартості товарів, робіт і послуг у межах

наданих таких кредитів, крім погашення членами кредитної спілки

заборгованості за наданими кредитами;

заміну забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами

на суму забезпечення, що є меншою за суму заборгованості за кредитним

договором, крім випадків, коли заставне майно було втрачено/пошкоджено під

час воєнних дій;

виплату бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород

особам, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою, крім

виплат, які є фіксованими складовими такої винагороди;

9збільшення обсягів капітальних інвестицій за основними засобами та

нематеріальними активами, які забезпечують діяльність кредитної спілки, але не

забезпечують отримання доходу, крім нерухомого майна, що перейшло у

власність кредитної спілки на підставі реалізації прав заставодержателя

відповідно до умов договору застави;

подання фінансової звітності та інших звітних даних до Національного

банку України.

5) врегулювати питання відновлення діяльності кредитної спілки після

періоду її зупинення;

6) спростити процедури прийняття рішень щодо можливості залучення

вільних до розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів,

створених при Моторному (транспортному) страховому бюро України, для

придбання облігацій внутрішньої державної позики;

7) продовжити термін дії Закону України "Про фінансову

реструктуризацію" до 1 січня 2028 року;

8) встановити пріоритет Закону України "Про валюту і валютні операції"

у разі запровадження заходів захисту під час проведення платіжних операцій;

9) перенести термін введення в дію Закону України "Про платіжні

послуги" з 01.08.2022 на 01.12.2022;

10) виключити обов’язок для суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

повідомляти Національний банк України про відкриття таким суб’єктом

валютного рахунку в банківській установі за межами України;

11) скасувати вимогу щодо обов’язку гарантувати грошові вимоги та

права на вимоги виконання договірних зобов’язань першокласними банками для

цілей іноземного інвестування (тобто, прирівняти ці вимоги до відповідних

вимог, що передбачені загальним законодавством для національних інвесторів).

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

У відповідній сфері суспільних відносин діють Господарський кодекс

України, закони України "Про режим іноземного інвестування", "Про

Національний банк України", "Про валюту і валютні операції", "Про кредитні

спілки", "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності

власників наземних транспортних засобів", "Про фінансову реструктуризацію",

"Про платіжні послуги" та "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та

інших документів у період дії воєнного стану або стану війни".

Реалізація норм законопроекту після його прийняття потребує

приведення органами державної влади, Кабінетом Міністрів України та

Національним банком України своїх нормативно-правових актів у відповідність

із його положеннями.

105. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроекту у разі його прийняття не призведе до

додаткових видатків з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

законопроекту

Прийняття законопроекту має удосконалити правове регулювання

діяльності Національного банку України, покращити фінансову стабільність

діяльності кредитних спілок, запобігти кризовим явищам на ринку кредитних

спілок у період запровадження воєнного стану та сприяти мінімізації

негативного впливу наслідків військової агресії російської федерації на

функціонування фінансового ринку.

Народний депутат України Д.О. Гетманцев

та інші народні депутати України

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Гетманцев Данило Олександрович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000440A3100AB198F00

Дійсний до: 25.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-32/03-2022/95274 від 13.06.2022