Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо санкційної політики держави Україна по відношенню до держави Республіка Білорусь

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України

щодо санкційної політики держави Україна по відношенню до держави

Республіка Білорусь

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Уранці 24 лютого 2022 року президент російської федерації володимир

путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції» проти України,

основною метою, якої він назвав «демілітаризацію» та «денацифікацію»

нашої країни. Збройні сили держави-агресора почали завдавати ударів по

населених пунктах України, її військовій та цивільній інфраструктурі. Так

розпочалось героїчне протистояння українського народу з ордою рашистських

окупантів, які за своєю жорстокістю, з перших днів вторгнення перевершили

фашистів. Систематичні ракетні обстріли та бомбардування населених

пунктів, використання мирних жителів у якості «живого щита» під час

бойових зіткнень з українськими воїнами, показали всю сутність кривавої

російської влади, яка абсолютно ігнорує правила ведення війни та всі

міжнародні конвенції у військовій сфері, що були ратифіковані російською

федерацією.

З початку війни росії проти України, Республіка Білорусь надала свої

території та об’єкти військової інфраструктури рашистським військам для

нападу на Україну, за що була покарана безпрецедентно жорсткими санкціями

західних держав.

Згідно з нормами міжнародного права, Білорусь є співагресором, тому

що добровільно надала свою територію для рашистських збройних сил, щоб ті

здійснили акти агресії проти України. Завдяки такій підтримці рашистські

війська за два дні підійшли до Києва, захопивши Чорнобильську АЕС, міста

Славутич, Ірпінь, селища Іванків, Гостомель, Бучу та інші населені пункти на

півночі України.

Окрім того, потрібно враховувати, що Республіка Білорусь надавала і

продовжує надавати свою інфраструктуру російській армії - з білоруської

території летіли ракети у бік України, у нападі було задіяно білоруську

залізницю, медичну інфраструктуру, та цілком вірогідно, паливо з

Мозирського НПЗ, хоча така інформація не є офіційно підтвердженою.

Резолюція Генеральної асамблеї ООН «Визначення агресії» від 1974

року чітко кваліфікує дії пов’язані з наданням своєї території для здійснення

нападу однієї держави на іншу, як акт військової агресії.

Слід зазначити, що це не єдиний міжнародний документ, норми якого

порушила Білорусь своїми діями, адже надавши свою територію для нападу,

Республіка Білорусь порушила низку своїх зобов'язань щодо України, зокрема,

принцип незастосування сили або погрози силою та «Договір про дружбу,

добросусідство та співробітництво», який виключає можливість агресії.

Таким чином, сприяння непризнаного світом керівництва Республіки

Білорусь, військовій агресії російської федерації проти України та його

2активна допомога збройним силам держави агресора, призвели до значних

руйнувань інфраструктури українських населених пунктів, загибелі наших

військовослужбовців і цивільного населення, які постраждали внаслідок

ракетних обстрілів з території Білорусі та бомбових ударів авіації рф, що

базується на військових аеродромах Республіки Білорусь (факти зазначених

військових злочинів зафіксовані міжнародним товариством та очікують на

розгляд у Міжнародному трибуналі ООН у Гаазі.

Україна зазнала колосальних збитків та людських втрат, які

компенсувати не можливо, тому залишати зло непокараним є абсолютно

неприпустимим. Ми обов’язково переможемо, це лише питання часу і

військові злочинці отримають покарання, яке заслужили, але нашій державі,

вкрай необхідні кошти для відновлення економіки, реконструкції та відбудови

зруйнованої інфраструктури, будівництва житла для вимушених переселенців

та інших першочергових заходів для повернення до нормального життя та

повноцінного функціонування держави, тому вважаємо, що кошти які

надійдуть від продажу націоналізованого майна та арештованих активів

Республіки Білорусь та їх резидентів або інших фінансових надходжень

отриманих Україною внаслідок застосування відповідних санкцій по

відношенню до Республіки Білорусь зайвими не будуть.

Загалом агресія Білорусі визнана міжнародною спільнотою, що знайшло

своє відображення у потужному пакеті санкцій, тепер черга за нами.

2. Цілі та завдання проекту Закону

Основною метою законопроекту є запровадження Україною

спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів у відношенні

Республіки Білорусь, які передбачають зокрема:

- визначення правових засад та закріплення на законодавчому рівні

механізму примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності об’єктів

права власності Республіки Білорусь, як держави що активно підтримує

військову агресію російської федерації проти України, та її резидентів;

- розширення переліку суб’єктів, до яких застосовуються спеціальні

економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) з метою захисту

національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної

цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання

порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів

громадян України, суспільства;

- розширення переліку підстав для припинення громадянства України,

особами, які мають подвійне громадянство (України та Республіки Білорусь).

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

3Проектом Закону, шляхом внесення відповідних змін до Законів України

«Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності

Російської Федерації та її резидентів», «Про санкції» та «Про громадянство

України» пропонується, зокрема:

- визначити принципи, підстави та порядок примусового вилучення в

Україні об'єктів права власності Республіки Білорусь та її резидентів;

- розширити перелік суб’єктів, до яких застосовуються спеціальні

економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) передбачені пунктом 3

частини 1 статті 3 Закону України «Про санкції», а саме, встановити що такі

санкції застосовуються до громадян України, які перебувають у громадянстві

(підданстві) іншої держави, що здійснює або підтримує збройну агресію проти

України;

- встановити, що підставою для припинення громадянства України є

набуття громадянином України громадянства (підданства) держави, яка

здійснює або підтримує збройну агресію проти України (доповнення частини

першої статті 17 Закону України «Про громадянство України новим пунктом

3).

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

Правовідносини в зазначеній сфері регулюються Конституцією України,

Законами України «Про основні засади примусового вилучення в Україні

об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», «Про санкції»,

«Про громадянство України» та іншими нормативно-правовими актами.

Положення даного законопроекту не потребують внесення змін до

інших Законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

На момент реєстрації, реалізація положень проекту Закону не потребує

додаткових витрат із державного та/або місцевих бюджетів України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

проекту Закону

Прийняття Закону дозволить удосконалити законодавче врегулювання

відносин у сфері захисту суверенітету і територіальної цілісності України,

застосовувати спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи стосовно

громадян України, які перебувають у громадянстві держави, що активно

підтримує військову агресію російської федерації проти України, з

одночасним позбавленням таких осіб українського громадянства, що

4максимально убезпечить нашу державу від колабораціоністів, зрадників та

диверсантів з «п’ятої колони».

Разом до Перемоги! Слава Україні!

Народні депутати України С.В. Кузьміних та інші

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Кузьміних Сергій Володимирович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D0333100592A9000

Дійсний до: 09.02.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 273д9/1-2022/83649 від 24.05.2022