Тип: Звичайний
№ 3012а-1
Дата: 14 вересня 2020 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань бюджету
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23
Комітет Верховної Ради
України з питань соціальної
політики та захисту прав
ветеранів
До розгляду законопроекту за
реєстр.№3012а-1 від 14.09.2020
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні від
2 червня 2021 року (протокол № 90) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного
кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув
проект Закону України про внесення зміни до статті 95 Кодексу законів про
працю України щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати
(реєстр. № 3012а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України
Королевською Н.В. та іншими, і повідомляється наступне.
Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю
України, зокрема, передбачається:
встановити, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом
мінімальний розмір основної заробітної плати за виконану працівником
місячну (годинну) норму праці /за чинною редакцією: мінімальна заробітна
плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за
виконану працівником місячну (годинну) норму праці/;
встановлювати розмір заробітної плати на рівні не нижче за розмір
мінімальної заробітної плати. В той же час, розмір мінімальної заробітної
плати не може бути нижчим за прогнозний фактичний розмір прожиткового
мінімуму для працездатних осіб, розрахований відповідно до закону у цінах
грудня попереднього року. При цьому, якщо нарахована заробітна плата
працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо
встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить
цільову доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується
щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати та включається до основної
заробітної плати;
не включати до мінімальної заробітної плати додаткову заробітну
плату;
у разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним більше
ніж на 3 % зобов’язати Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціювати
перед Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на
відповідний рік щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати з
урахуванням очікуваного рівня інфляції до кінця бюджетного року;
можливість встановлення територіальною угодою мінімальної
заробітної плати у вищому розмірі, ніж визначено законом, виходячи з
показника регіонального прожиткового мінімуму.
В своєму експертному висновку Міністерство фінансів України
зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну
частини бюджетів усіх рівнів у частині підвищення оплати праці працівників
бюджетних установ. За розрахунками Мінфіну, у разі встановлення,
наприклад з 1 січня 2021 року посадового окладу працівника І тарифного
розряду ЄТС на рівні фактичного прожиткового мінімуму для працездатних
осіб, додаткові видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери
становитимуть понад 350 млрд. гривень.
Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці працівників може
зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не
тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до
фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального
страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу
України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України
суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого
призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного
обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до
законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел
додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Водночас слід відмітити, що запропоноване законопроектом
положення в частині визначення мінімальної заробітної плати на рівні не
нижче прогнозованого фактичного розміру прожиткового мінімуму для
працездатних осіб не узгоджується із нормами статті 96 Кодексу законів про
працю України та статей 3, 3-1, 6, 9 та 10 Закону України «Про оплату праці»
в частині визначення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімального
посадового окладу, а також із нормами Закону України «Про прожитковий
мінімум», яким встановлено, що для визначення розміру мінімальної
заробітної плати застосовується прожитковий мінімум, затверджений законом
про державний бюджет на відповідний рік, а фактичний прожитковий мінімум
застосовується лише для спостереження за динамікою рівня життя в Україні.
Крім того, передбачене проектом закону положення щодо внесення
протягом 15 днів перед Верховною Радою України змін до державного
бюджету на відповідний рік про підвищення розміру мінімальної заробітної
плати у разі перевищення фактичного рівня інфляції над плановим більше ніж
на 3 % не узгоджується із положеннями статті 52 Бюджетного кодексу
України, якою визначено вичерпний перелік підстав для внесення змін до
закону про Державний бюджет України і який не містить позиції, яка б
відповідала запропонованим змінам до бюджетних показників. Аналогічні
зауваження зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному
висновку.
Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у
законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу
України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які
впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або
збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує
плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає
за плановим.
За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону
України про внесення зміни до статті 95 Кодексу законів про працю України
щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 3012а-1 від
14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.В. та
іншими:
має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та
місцевих бюджетів, а також надходження державного і місцевих бюджетів та
фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного
страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він
має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року
– не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно
від часу прийняття закону);
рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав
ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із
вимогами статті 52 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків
Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього
законопроекту.
Голова Комітету Ю.Ю. Арістов
ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Арістов Юрій Юрійович
Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E0032508F00
Дійсний до: 28.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України
№ 04-13/3-2021/182435 від 04.06.2021