Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо визначення підслідності кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюють слідчі органів Державного бюро розслідувань)

1Порівняльна таблиця до проекту Закону України Реєстраційний № 2560

про внесення змін до деяких законів України (щодо визначення підслідності кримінальних правопорушень,

досудове розслідування, яких здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань)

Автор(и): Народні депутати України Іонушас С. К., Неклюдов В. М.,

Павлюк М. В., Медяник В. А., Мамка Г. М.(Друге читання - на заміну (ч.6,

ст.118))

Автори остаточної редакції: Народні депутати України - члени Комітету Верховної Ради

України з питань правоохоронної діяльності

Дата розгляду в комітеті: 26.01.2022

№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

1 ПРОЄКТ ПРОЄКТ

2 Закон України Закон України

3 «Про внесення змін до деяких законів

України (щодо визначення підслідності

кримінальних правопорушень, досудове

розслідування, яких здійснюють слідчі

органів державного бюро розслідувань)»Про внесення змін до Кримінального

процесуального кодексу України щодо

визначення підслідності кримінальних

правопорушень, досудове розслідування

яких здійснюють слідчі органів

Державного бюро розслідувань

4 Верховна Рада України постановляє: Верховна Рада України постановляє:

5 І. Внести зміни до таких законодавчих

актів України:1. Внести до Кримінального

процесуального кодексу України (Відомості

Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13,

ст. 88) такі зміни:

-1- Н.д. Іонушас С. К. (р.к. №37), Н.д.

Мінько С. А. (р.к. №286), Н.д. Яцик Ю. Г.

(р.к. №285), Н.д. Дануца О. А. (р.к. №305),

Н.д. Арешонков В. Ю. (р.к. №270), Н.д.

Неклюдов В. М. (р.к. №35), Н.д. Галушко

М. Л. (р.к. №303), Н.д. Захарченко В. В. (р.к.

№246)Враховано 6 1. До Кримінального процесуального

кодексу України (Відомості Верховної Ради

України, 2013 р., №№ 9-13, ст.88) такі зміни:

Пункт 8 частини першої статті 3

Кримінального процесуального кодексу

України після слів «територіального

управління Державного бюро розслідувань,

керівник» доповнити словом «(начальник)».

Обґрунтування: у зв’язку із прийняттям

Закону України від 17.11.2021 № 1888-ІХ 1) пункт 8 частини першої статті 3 після

слів «територіального управління

Державного бюро розслідувань, керівник»

доповнити словом «(начальник)»;

2№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

«Про внесення змін до Кодексу України про

адміністративні правопорушення,

Кримінального та Кримінального

процесуального кодексів України щодо

запровадження діяльності Бюро економічної

безпеки України та пов’язаного з цим

удосконалення роботи деяких державних

правоохоронних органів» із переліку

суб’єктів, які згідно із пунктом 8 частини

першої статті 3 Кримінального

процесуального кодексу України є

керівниками органів досудового

розслідування, виключаються начальники

Головного слідчого управління, слідчих

управлінь, відділів органів Державного бюро

розслідувань. Водночас Законом України

«Про Державне бюро розслідувань» як

спеціальним законом, що визначає правові

основи організації та діяльності зазначеного

державного правоохоронного органу, не

передбачена можливість введення до

штатного розпису посад керівників відділів, а

можуть бути лише посади начальників

відділів.

З огляду на вказане, з метою уникнення

неоднозначного тлумачення норм

законодавства, дотримання принципу

правової визначеності, недопущення

визнання нинішніх начальників слідчих

відділів органів Державного бюро

розслідувань неуповноваженими суб’єктами

щодо здійснення повноважень керівника

органу досудового розслідування, і, як

наслідок, визнання прийнятих ними рішень

незаконними, необхідним є удосконалення

пункту 8 частини першої статті 3

Кримінального процесуального кодексу

України.

7 частини четверту статті 216 викласти в -2- Н.д. Цимбалюк М. М. (р.к. №176) Відхилено 2) частину четверту статті 216 викласти в

3№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

такій редакції: Частину четверту статті 216. Підслідність

Кримінально процесуального кодексу

України залишити без змін.

Обґрунтування:

Запропоновані проєктом доповнення,

якими необґрунтовано розширюється коло

підслідності ДБР, не узгоджуються з

положеннями ЗУ «Про ДБР», яким на нього

покладено повноваження із запобігання,

виявлення, припинення, розкриття і

розслідування злочинів, вчинених

службовими особами, які займають особливо

відповідальне становище, особами, посади

яких віднесено до першої – третьої категорій

посад державної служби, суддями та

працівниками правоохоронних органів, крім

випадків, коли ці злочини віднесено до

підслідності детективів НАБУ; злочинів,

вчинених службовими особами НАБУ,

заступником Генерального прокурора –

керівником САП або іншими прокурорами

САП, крім випадків, коли досудове

розслідування цих злочинів віднесено до

підслідності детективів підрозділу

внутрішнього контролю НАБУ; злочинів

проти встановленого порядку несення

військової служби (військових злочинів), крім

злочинів, передбачених ст. 422 КК України.

Відповідна стаття профільного закону

також підлягає змінам згідно з цим проєктом,

що саме по собі створює дисбаланс із

загальноприйнятими доктринальними

положеннями, згідно з якими норма

загального характеру має скеровувати

напрямок формування норми спеціального

характеру, а не навпаки, у тому числі,

виходячи за межі предмету регулювання

НПА.

Тобто, пропоновані зміни не відповідають

також такій загальній засаді забезпечення

верховенства права як правова визначеність

закону, адже з точки зору правил такій редакції:

4№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

нормотворчості, а не політичної волі, такий

підхід йде врозріз із тими

загальноприйнятими й визнаними підходами

до внесення змін до законодавства, яких

обґрунтовано може очікувати

громадянин/суспільство.

Слушним видається коментар ГНЕУ щодо

того, що відповідними змінами узагалі

нівелюється концепція створення ДБР,

закладена ще під час створення такої

інституції.

Особливо спірним є положення щодо

зміни підслідності злочинів, вчинених

присяжними (тим більше, за відсутності в

законі тлумачення «виконання обов'язків у

суді», адже незрозуміло, чи йдеться про

виконання обов'язків безпосередньо під час

судового засідання) чи загалом під час того

періоду, коли особа залучена до розгляду

справи як присяжний З наведеного

формулювання незрозуміло, чи є принаймні

прив'язка до даного аспекту, а отже є ризик

використання можливостей ДБР не на користь

тих чи інших присяжних у резонансних

справах з метою вчинення на них тиску.

Водночас з аналізу галузевих НПА не

вбачається, що також рядові працівники

правоохоронного органу, прокурори,

інспектори ВККСУ є особами, становище

яких є особливо відповідальним (вочевидь,

для цього необхідне офіційне тлумачення

відповідних норм, яке наразі відсутнє).

Таким чином, пропоновані норми можуть

бути в подальшому правозастосуванні

спрямовані на порушення принципу

незалежності даних осіб, шляхом вчинення на

них позапроцесуального впливу з тією чи

іншою метою.

Небезпідставним є також коментар ГНЕУ:

в проєкті не враховано особливостей

підслідності злочинів, учинених посадовими

особами, які належать до вищого корпусу

5№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

державної служби (відповідно до ст. 6 ЗУ

«Про державну службу»).

Таким чином, не зрозуміло, чи допущено

помилку, чи злочини, вчинені ними,

усвідомлено виводять за дужки підслідності

ДБР, що є недостатньо зваженим, адже

йдеться про посадових осіб, становище яких

можна вважати особливо відповідальним.

У пояснювальній записці не наведено

аргументів на користь вилучення з тексту ч. 4

ст. 216 КПК України особи, посада якої

належить до категорії «А», крім випадків,

коли досудове розслідування цих злочинів

віднесено до підслідності бюро України

згідно з частиною п’ятою цієї статті.

У тексті проєкту застосовано вибірковий

підхід до переліку й критеріїв віднесення

посадових осіб органів державної влади та

місцевого самоврядування до категорії

публічних діячів та службових осіб, які

займають відповідальне та особливо

Національного антикорупційного

відповідальне становище у державі.

Наприклад, це стосується переліку осіб,

визначених як національні публічні діячі у п.

37 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію

легалізації (відмиванню) доходів, одержаних

злочинним шляхом, фінансуванню тероризму

та фінансуванню розповсюдження зброї

масового знищення». Так, у проєкті не

зазначено про керівника та заступника

керівника Державного управління справами,

керівників адміністративних, управлінських

чи наглядових органів державних та казенних

підприємств, господарських товариств,

державна частка у статутному капіталі яких

прямо чи опосередковано перевищує 50

відсотків; членів керівних органів політичних

партій та ін.

Невизначеність критеріїв також

стосується переліку осіб, визначених у

6№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

Примітці до ст. 50 ЗУ «Про запобігання

корупції».

У законопроєкті в пункті 3 частини

четвертої вказаної статті міститься досить

широке формулювання «керівником постійно

діючого допоміжного органу, утвореного

Президентом України, та його заступником».

Така редакція вимагає конкретизації, як це

зроблено в інших пунктах цієї статті.

У пункті 5 частини четвертої статті 216

КПК України передбачена можливість

розслідування кримінальних правопорушень

«рядового і начальницького складу

правоохоронного органу». Проте у чинному

законодавстві відсутнє визначення поняття

«правоохоронного органу».

У пункті 5 також не вказано, що крім

прокурорів органів прокуратури досудове

розслідування кримінальних правопорушень,

вчинених заступником Генерального

прокурора – керівником Спеціалізованої

антикорупційної прокуратури, або іншими

прокурорами Спеціалізованої

антикорупційної прокуратури також повинно

проводитись слідчими Державного бюро

розслідувань. Такий само порядок повинен

стосуватися Генерального прокурора

(виконувачем обов’язки Генерального

прокурора), його першого заступника та

заступників. Описана деталізація буде

сприяти більш чіткому визначенню

підслідності слідчих Державного бюро

розслідувань.

-3- Н.д. Монастирський Д. А. (р.к. №19) Враховано 8 «4. Слідчі органів державного бюро

розслідувань здійснюють досудове

розслідування злочинів, крім випадків, коли

досудове розслідування цих злочинів

віднесено до підслідності детективів

Національного антикорупційного бюро

України, вчинених:У пункті 1 Розділу І слова «злочинів» та

«злочини» замінити словами «кримінальних

правопорушень» та «кримінальні

правопорушення»;«4. Слідчі органів Державного бюро

розслідувань здійснюють досудове

розслідування кримінальних

правопорушень, крім випадків, якщо

досудове розслідування таких кримінальних

правопорушень віднесено до підслідності

детективів Національного

антикорупційного бюро України, вчинених:

7№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

-4- Н.д. Іонушас С. К. (р.к. №37), Н.д.

Неклюдов В. М. (р.к. №35), Н.д. Мамка Г.

М. (р.к. №147), Н.д. Павлюк М. В. (р.к. №98)Враховано 9 1) Президентом України, повноваження

якого припинено, Прем’єр-міністром України,

членом Кабінету Міністрів України, першим

заступником та заступником міністра, членом

Національної ради України з питань

телебачення і радіомовлення, Національної

комісії, що здійснює державне регулювання у

сфері ринків фінансових послуг, Національної

комісії з цінних паперів та фондового ринку,

Антимонопольного комітету України,

Головою Державного комітету телебачення і

радіомовлення України, Головою Фонду

державного майна України, його першим

заступником та заступником, Головою та

членами Центральної виборчої комісії,

Рахункової палати, Головою Національного

банку України, його першим заступником та

заступником;Абзац 4 пункту 1 розділу І проєкту Закону

після словосполучення «Головою

Національного банку України, його першим

заступником та заступником» доповнити

пунктуацією та словосполученням «, особою,

посада якої належить до посади державної

служби категорії "А"».

Обґрунтування:

На теперішній час відповідно до статті 6

Закону України «Про державну службу» до

посад державної служби категорії "А" (вищий

корпус державної служби) належать посади:

керівника Апарату Верховної Ради України та

його заступників; керівника апарату

(секретаріату) постійно діючого допоміжного

органу, утвореного Президентом України;

Державного секретаря Кабінету Міністрів

України та його заступників, державних

секретарів міністерств; керівників

центральних органів виконавчої влади, які не

є членами Кабінету Міністрів України, та їх

заступників; керівників апаратів

Конституційного Суду України, Верховного

Суду, вищих спеціалізованих судів та їх

заступників, керівників секретаріатів Вищої

ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної

комісії суддів України та їх заступників,

Голови Державної судової адміністрації

України та його заступників; керівників

державної служби в інших державних

органах, юрисдикція яких поширюється на

всю територію України, та їх заступників.

Крім того відповідно до вимог примітки

до статті 50 Закону України «Про запобігання

корупції» вказані посади державної служби

категорії "А" віднесено до посад службових

осіб, які займають відповідальне та особливо

відповідальне становище у державі. 1) Президентом України, повноваження

якого припинено, Прем’єр-міністром

України, членом Кабінету Міністрів

України, першим заступником або

заступником міністра, Головою або членом

Національної ради України з питань

телебачення і радіомовлення, Головою або

членом Національної комісії з цінних

паперів та фондового ринку, Головою

Антимонопольного комітету України, його

першим заступником, заступником або

державним уповноваженим, Головою

Державного комітету телебачення і

радіомовлення України, його першим

заступником або заступником, Головою

Фонду державного майна України, його

першим заступником або заступником,

Головою або членом Центральної виборчої

комісії, Головою або членом Рахункової

палати, Головою Національного банку

України, його першим заступником або

заступником, особою, посада якої віднесена

до посад державної служби категорії «А»;

8№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

Отже, вказані посадові особи, наділені

певними та вищим від інших державних

службовців повноваженнями та функціями

щодо забезпечення запровадження владних

механізмів, а отже потребують більш

кваліфікованого та спеціального

розслідування у разі скоєння ними

кримінального правопорушення.

Також приводиться у відповідність

підслідність слідчих ДБР щодо всіх

працівників правоохоронного органу.

-5- Н.д. Кожем'якін А. А. (р.к. №168) Враховано частково

Пункт 1 частини четвертої статті 216

Кримінального процесуального кодексу

України викласти в такій редакції:

«1) вчинених Президентом України,

повноваження якого припинено, Прем’єр-

міністром України, членом Кабінету

Міністрів України, першим заступником та

заступником міністра, членом Національної

ради України з питань телебачення і

радіомовлення, Національної комісії, що

здійснює державне регулювання у сфері

ринків фінансових послуг, Національної

комісії з цінних паперів та фондового ринку,

Антимонопольного комітету України,

Головою Державного комітету телебачення і

радіомовлення України, Головою Фонду

державного майна України, його першим

заступником та заступником, Головою

Центральної виборчої комісії, її членом,

народним депутатом України,

Уповноваженим Верховної Ради України з

прав людини, Директором Національного

антикорупційного бюро України,

Генеральним прокурором, його першим

заступником та заступником, Головою

Національного банку України, його першим

заступником та заступником, Головою

Національного агентства з питань запобігання

корупції, його заступником, Секретарем Ради

9№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

національної безпеки і оборони України, його

першим заступником та заступником,

Головою Рахункової палати, її членом,

Постійним Представником Президента

України в Автономній Республіці Крим, його

першим заступником та заступником,

керівником постійно діючого допоміжного

органу, утвореного Президентом України,

його першим заступником та заступниками,

радником або помічником Президента

України, Голови Верховної Ради України,

Прем’єр-міністра України, суддею, суддею

Конституційного Суду України, Головою,

заступником Голови, членом Вищої ради

правосуддя, Головою, заступником Голови,

членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів

України, працівником правоохоронного

органу, особою, посада якої належить до

категорії "А", головами місцевих державних

адміністрацій, їх першими заступниками та

заступниками, крім випадків, коли досудове

розслідування цих злочинів віднесено до

підслідності Національного

антикорупційного бюро України згідно з

частиною п’ятою цієї статті».

Обґрунтування:

Відповідно до чинної редакції ст. 5 Закону

ДБР вирішує завдання із запобігання,

виявлення, припинення, розкриття і

розслідування: 1) злочинів, вчинених

службовими особами, які займають особливо

відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст.

9 Закону України «Про державну службу»,

особами, посади яких віднесено до першої –

третьої категорій посад державної служби,

суддями та працівниками правоохоронних

органів, крім випадків, коли ці злочини

віднесено до підслідності детективів

Національного антикорупційного бюро

України; 2) злочинів, вчинених службовими

особами Національного антикорупційного

бюро України, заступником Генерального

10№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

прокурора – керівником Спеціалізованої

антикорупційної прокуратури або іншими

прокурорами Спеціалізованої

антикорупційної прокуратури, крім випадків,

коли досудове розслідування цих злочинів

віднесено до підслідності детективів

підрозділу внутрішнього контролю

Національного антикорупційного бюро

України; 3) злочинів проти встановленого

порядку несення військової служби

(військових злочинів), крім злочинів,

передбачених ст. 422 Кримінального кодексу

України.

У законопроекті пропонується викласти

зазначену норму у новій редакції, вказавши

при цьому лише на те, що «Державне бюро

розслідувань вирішує завдання із запобігання,

виявлення, припинення, розкриття і

досудового розслідування кримінальних

правопорушень, віднесених до його

підслідності, відповідно до вимог

Кримінального процесуального кодексу

України».

Така пропозиція є дещо сумнівною. Адже,

по-перше, Закон України «Про Державне

бюро розслідувань» є спеціальним законом,

який визначає правовий статус вказаного

органу. Що ж стосується КПК, то у нього

зовсім інше призначення – визначати порядок

кримінального провадження на території

України (див. ч. 1 ст. 1 КПК). По-друге,

запропонований проектом підхід створює

негативний прецедент щодо безконтрольного

та необґрунтованого розширення переліку

суб’єктів, щодо яких досудове розслідування

у разі вчинення ними злочинів мають

здійснювати слідчі органів ДБР (як це

фактично має місце у даному законопроекті).

-6- Н.д. Арешонков В. Ю. (р.к. №270), Н.д.

Петьовка В. В. (р.к. №278)Враховано частково

11№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

Пункт 1 частини 4 статті 216

Кримінального процесуального кодексу

України викласти в такій редакції:

«1) Президентом України, повноваження

якого припинено, Прем’єр-міністром України,

членом Кабінету Міністрів України, першим

заступником та заступником міністра, членом

Національної ради України з питань

телебачення і радіомовлення, Національної

комісії, що здійснює державне регулювання у

сфері ринків фінансових послуг, Національної

комісії з цінних паперів та фондового ринку,

Антимонопольного комітету України,

Головою Державного комітету телебачення і

радіомовлення України, Головою Фонду

державного майна України, його першим