Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реінтеграції та відновлення прав дитини

До реєстр. № 7231

від 30.03.2022

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики

Верховна Рада України

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної

політики розглянув на своєму засіданні 11 квітня 2022 року (протокол № 83) проєкт

Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

реінтеграції та відновлення прав дитини (реєстр.№ 7231 від 30.03.2022), поданий

народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами

України.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про охорону

дитинства», якими:

1) передбачити нові підстави для встановлення статусу «дитина, яка

постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».

Відповідно до діючої редакції статті 1 Закону України «Про охорону

дитинства» дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, -

дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення,

контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була

викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових

формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні.

Законопроектом пропонується передбачити, що такий статус має право

отримати дитина яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту осиротіла чи була

розлучена зі своїми сім'ями, позбавлена даху, у тому числі яку змусили залишити або

покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних

наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства,

порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного

характеру, раціонального харчування, медичної допомоги або інших невід'ємних прав,

зазнала незліченних страждань, переслідування, тортур, каральних заходів,

принизливого ставлення;

2) ввести в діюче законодавство нове поняття «реінтеграція та відновлення прав

дитини», яке передбачає комплекс вжитих державою заходів, що включають

соціальний та правовий захист, надання пільг, переваг та соціальних гарантій, які

необхідні для забезпечення гідних умов життя;

3) вилучити із Закону положення щодо «проведення державної політики,

спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг,

переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової

діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства»,

«розробки і здійснення цільових загальнодержавних програм соціального захисту та

2поліпшення становища дітей», «захисту прав та інтересів дітей, які перебувають у

складних життєвих обставинах» та передбачити, що ці заходи мають здійснюватися

лише щодо «реінтеграції та поновлення прав дітей» та щодо «проведення державної

політики, спрямованої на соціальний захист дітей, які потребують реінтеграції та

відновлення своїх прав» «шляхом затвердження відповідних загальнодержавних

програм»;

4) пропонується створити Єдиний державний реєстр дітей, які потребують

реінтеграції та поновлення своїх прав, та передбачити, що центральний орган

виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань

сім’ї та дітей має забезпечувати його формування, ведення та є його розпорядником.

Законопроєктом також пропонується внести зміни до Закону України «Про

забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», якими передбачити, що

інформація щодо дітей, які постраждали у зв’язку з внутрішнім переміщенням,

вноситься виключно до Єдиного державного реєстру дітей, які потребують

реінтеграції та поновлення своїх прав.

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та

реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та

Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і

міжнаціональних відносин рекомендує прийняти законопроєкт за основу.

Міністерство соціальної політики України не підтримує законопроєкт.

Міністерство зазначає, що дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних

конфліктів, відповідно до Закону України „Про охорону дитинства” є дитиною, яка

перебуває у складних життєвих обставинах. Відомості про дітей цієї категорії

вносяться і зберігаються в єдиному електронному банку даних про дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів,

піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів відповідно до Порядку

надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних

конфліктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №

268 (зі змінами), та Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають

у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого

поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №

585 (зі змінами).

З огляду на те, що постраждалі діти можуть перебувати у складних життєвих

обставинах, які пов’язані не лише з наслідками воєнних дій та збройних конфліктів, а

також бути дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, тому

недоцільно вносити відомості про них до іншого реєстру, оскільки це може

унеможливити запровадження комплексного підходу до організації соціального

захисту таких дітей.

Поняття „реінтеграція” в загальновживаному значенні означає поновлення

особи в певному статусі, повернення до попередніх (втрачених) умов життєдіяльності,

а поняття „відновлення прав дитини” може бути застосовано виключно до дітей, права

яких вже порушено.

Конституція України, закони України „Про забезпечення організаційно-

правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування”, „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”

3та інші нормативно-правові акти гарантують громадянам, у тому числі дітям, право на

соціальний захист, а також захист їхніх прав. Зокрема, відповідно до Закону України

„Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” соціальний

захист дітей - це комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового

характеру щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту,

медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки.

Тобто поняття „соціальний захист дітей”, „захист прав та інтересів дітей”,

„особливий захист і допомога” є значно ширшими за поняття „реінтеграція”,

„відновлення прав дитини” та передбачають, окрім відновлення порушених прав,

превентивні заходи щодо недопущення порушень прав, що забезпечуються в поточний

момент.

На думку Міністерства, діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків

батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського

піклування, не завжди потребують реінтеграції та відновлення своїх прав, а

потребують саме особливого захисту і допомоги, оскільки часто реінтеграція таких

дітей у біологічні сім’ї неможлива, а смерть батьків буває не порушенням права

дитини, яке можливо відновити, а обставиною непереборної сили (наприклад, смерть

внаслідок аварії, невиліковної хвороби).

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначає, що

законопроєкт потребує доопрацювання.

Так, на думку Уповноваженого, проєктом закону пропонується суттєво звузити

напрями проведення державної політики, спрямованої сьогодні на реалізацію цільових

програм з охорони дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у

процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових

досліджень. Адже законопроєктом пропонується передбачити, що державна політика

матиме за мету лише реінтеграцію та відновлення прав дітей, які перебувають у

складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування, дітей, які постраждали у зв’язку із внутрішнім переміщенням, дітей-

біженців та дітей, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Незрозумілою є мета створення Єдиного державного реєстру дітей, які

потребують реінтеграції та поновлення своїх прав, та дублювання інформації, що

знаходиться у банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського

піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних

батьків, батьків- вихователів та в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо

переміщених осіб.

Використання у законопроєкті формулювань «осиротіли», «розлучені зі своїми

сім’ями», «повсюдні прояви насильства», «незліченні страждання» може спричинити

труднощі у правозастосовній практиці та в цілому не відповідає принципу правової

визначеності при прийнятті законів.

Крім того, на думку Уповноваженого законопроєктом не передбачено

запровадження пільг та допомог для забезпечення потреб та підтримки дітей, які

постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Між тим діти, які зазнали

каліцтва, або батьки яких загинули внаслідок воєнних дій, потребують додаткового

матеріального забезпечення від держави.

4Міністерство фінансів України зазначило, що реалізація положень акта

впливатиме на видаткову частину державного бюджету. Щодо створення Єдиного

державного реєстру дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав, на

думку Міністерства це потребує тривалого часу на його розробку та впровадження, а

також відповідних фінансових ресурсів.

На сьогодні функціонують Єдина інформаційна система соціальної сфери та

Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, до Єдиної

інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб поряд із загальними

відомостями про внутрішньо переміщену особу вноситься інформація про малолітніх,

неповнолітніх дітей, які прибули разом із внутрішньо переміщеною особою;

малолітніх дітей, які прибули без супроводження законними представниками;

відомості про види соціальних виплат, які отримує особа; відомості про наявність в

особи інвалідності, групи (підгрупи) інвалідності, нозологічних ознак і потреб у

технічних та інших засобах реабілітації тощо.

Отже, доцільно вдосконалити інформаційне наповнення зазначених реєстрів

для забезпечення обліку постраждалих дітей, аніж створювати новий.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило до законопроєкту низку зауважень. Так, на думку Головного управління

викликає застереження застосування у законопроєкті термінів, не притаманних

нормативно-правовій практиці, як от «дитина, яка... осиротіла…, позбавлена даху», та

юридично невизначеними – «гідних умов життя». У зазначених випадках більш

прийнятним є вживання «дитина, яка стала дитиною-сиротою», «позбавлена житла»,

«рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і

соціального розвитку дитини», що відповідатиме як чинному законодавству України,

так міжнародним стандартам.

Є необґрунтованою пропозиція законопроєкту щодо вилучення із Закону

України «Про охорону дитинства» положення щодо «проведення державної політики,

спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг,

переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової

діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства»,

«розробки і здійснення цільових загальнодержавних програм соціального захисту та

поліпшення становища дітей», «захисту прав та інтересів дітей, які перебувають у

складних життєвих обставинах».

Із змісту законопроєкту залишається невизначеним, які саме категорії дітей,

відносяться до «дітей, які потребують реінтеграції та відновлення своїх прав».

Необхідність чіткого законодавчого визначення такої категорії дітей стосується і

законодавчої ініціативи щодо створення Єдиного державного реєстру дітей, які

потребують реінтеграції та поновлення своїх прав.

Комітет підтримує мету законопроєкту, направлену на вдосконалення системи

захисту дітей, зокрема в умовах дії воєнного стану. Водночас, Комітет погоджується із

зауваженнями, висловленими до цього законопроєкту, зокрема щодо необхідності

доопрацювання його термінології.

З урахуванням проведеного обговорення, Комітет рекомендує Верховній Раді

України проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо реінтеграції та відновлення прав дитини (реєстр.№ 7231), поданий

5народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами

України, включити до порядку денного сесії Верховної Ради України та за

результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради

України визначено народного депутата України - голову підкомітету у справах сім’ї

та дітей Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Скрипку Тетяну

Василівну.

Проєкт Постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету Микита ПОТУРАЄВ

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Потураєв Микита Русланович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000002A672E002C9F8E00

Дійсний до: 19.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-14/03-2022/61936 від 12.04.2022