Тип: Звичайний
№ 7065
Дата: 17 лютого 2022 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань бюджету
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, факс: 255-41-23
Комітет Верховної Ради України
з питань правової політики
До законопроекту за реєстр.
№ 7065 від 17.02.2022
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні 17 червня
2022 року (протокол № 126) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу
України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект
Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
припинення державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких
частка державної власності перевищує 50 відсотків (реєстр. № 7065 від
17.02.2022), внесений народними депутатами України Тарасенком Т.П.,
Масловим Д.В. та іншими народними депутатами України.
Законопроектом пропонуються взаємопов’язані зміни до 11 законодавчих
актів України, серед таких змін є зміни до Цивільного кодексу України, зокрема
якими передбачається, що:
сплата основної винагороди за виконання повноважень голови
ліквідаційної комісії (ліквідатора) та відшкодування йому витрат, пов’язаних з
виконанням повноважень, здійснюється за рахунок коштів юридичної особи, що
ліквідується, або коштів, отриманих в результаті реалізації її майна. У разі, якщо
у юридичної особи, що ліквідується, відсутні кошти або будь-які активи, що
можуть бути реалізовані, така винагорода сплачується за рахунок органу, до
сфери управління якого належить юридична особа, що ліквідується, а за
відсутності такого органу – за рахунок учасників юридичної особи, що
ліквідується /доповнення статті 111 цього Кодексу новими частинами 16 і 17/;
кредитори юридичної особи, що ліквідується, можуть створювати фонд
для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат голови
ліквідаційної комісії (ліквідатора), у разі ліквідації державного підприємства або
підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності
перевищує 50 відсотків, такий фонд може створювати орган, до сфери
управління якого належить юридична особа, що ліквідується, при цьому
використання коштів такого фонду здійснюється в порядку, затвердженому
Кабінетом Міністрів України /доповнення статті 111 цього Кодексу новою
частиною 18/.
Поряд з тим, законопроектом пропонується внести зміни до окремих
положень Кодексу України з процедур банкрутства, якими, серед іншого,
2
передбачається: установити розмір основної грошової винагороди арбітражного
керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, а також
ліквідатора державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких
частка державної власності перевищує 50 відсотків /зміни до частини 2
статті 30 цього Кодексу/; право органу управління державного підприємства
або підприємства, у статутному капіталі яких частка державної власності
перевищує 50 відсотків, створювати фонд для авансування грошової винагороди
та відшкодування витрат арбітражного керуючого, при цьому витрати
зазначеного фонду задовольняти позачергово /зміни до частини 5 статті 30
цього Кодексу/; уповноважити державний орган приватизації протягом одного
місяця з дня визнання аукціону з продажу об’єкта «малої» приватизації таким,
що не відбувся, за наявності підстав, визначених цим Кодексом, приймати
рішення про припинення приватизації з наступним зверненням до суду із заявою
про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо такого об’єкта
/доповнення статті 96 цього Кодексу новою частиною 15/; визначити порядок
першочергового продажу майна боржника як єдиного майнового комплексу
майна державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого
частка державної власності перевищує 50 відсотків /доповнення статті 96 цього
Кодексу новою частиною 16/.
Крім того, змінами до статті 4 Закону України «Про Фонд державного
майна України» передбачається доповнити завдання Фонду державного майна
України щодо управління об’єктами державної власності в частині відновлення
платоспроможності та припинення діяльності товариств, утворених за участю
цього Фонду.
У пояснювальній записці до законопроекту та фінансово-економічному
обґрунтуванні до нього відмічено, що:
реалізація законопроекту вплине на державний бюджет, а саме: сприятиме
збільшенню надходжень від реалізації майна в процедурі ліквідації державних
підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної
власності перевищує 50 відсотків, за рішенням власника, проте потребуватиме
додаткових видатків в межах нової бюджетної програми (орієнтовно витрати у
2022 році становитимуть понад 2,5 млн грн), що подаватиметься для
затвердження згідно з Бюджетним кодексом України для внесення змін до
Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;
метою використання бюджетних коштів є створення фондів для
авансування грошової винагороди та відшкодування витрат голови ліквідаційної
комісії (ліквідатора) в процедурі припинення юридичної особи за рішенням
власника, фондів для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат
арбітражного керуючого для здійснення заходів, спрямованих на припинення
державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка
державної власності перевищує 50 відсотків;
з метою часткового покриття бюджетних видатків законопроектом
передбачено позачергове відшкодування витрат зазначених фондів за рахунок
3
надходжень від реалізації майна в процедурі припинення/ліквідації державних
підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної
власності перевищує 50 відсотків.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає,
що реалізація положень законопроекту потребує додаткових витрат з
державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного
бюджету на утримання Фонду державного майна та інших органів управління,
що є не припустимим під час дії воєнного стану). Загалом Мінфін вважає, що
законопроект потребує доопрацювання й адаптації до вимог воєнного стану.
Зокрема, зауважено, що у період дії воєнного стану бюджетні повноваження та
наявні ресурси центральні органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування, насамперед, спрямовують на виконання завдань щодо відсічі
збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту
держави, безперебійного функціонування бюджетної сфери та життєво
необхідних потреб жителів територіальних громад, реалізації заходів
територіальної оборони та захисту безпеки населення.
До законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету
та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості
бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного
кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради
України.
За підсумками розгляду даного питання прийнято рішення: законопроект
матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків
державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів
відповідними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать
юридичні особи, що будуть ліквідуватися). У разі прийняття відповідного закону
до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а
після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного
за цим року залежно від часу прийняття закону).
Голова Комітету Ю. АРІСТОВ
ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Арістов Юрій Юрійович
Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E00E4EBA100
Дійсний до: 03.04.2024 0:00:00Апарат Верховної Ради України
№ 04-13/9-2022/99241 від 20.06.2022