Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань обмеження оплати праці керівників органів державної влади, державних підприємств та банків, а також вимоги до керівного складу таких підприємств, банків

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань організації державної

влади, місцевого самоврядування,

регіонального розвитку та

містобудування

Щодо законопроекту за реєстр. № 6527-1

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

20 квітня 2022 року (протокол № 122) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо питань обмеження оплати праці керівників органів

державної влади, державних підприємств та банків, а також вимоги до

керівного складу таких підприємств, банків (реєстр. № 6527-1 від

28.01.2022 р.), внесений народним депутатом України Дубінським О.А.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що передумовою

для його підготовки як альтернативного законопроекту до законопроекту за

реєстр. № 6527 стала необхідність вирішення питань, пов’язаних з

встановленням додаткових вимог щодо наявності для керівників державних

банків, державних та комунальних підприємств лише громадянства України, а

також встановлення певних обмежень щодо наявності активів керівників

державних банків поза межами України.

Законопроектом вносяться зміни до Господарського кодексу України та

законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про управління

об’єктами державної власності», «Про акціонерні товариства», «Про

центральні органи виконавчої влади», «Про особливості управління об’єктами

державної власності в оборонно-промисловому комплексі», «Про Кабінет

Міністрів України» та «Про державну службу», згідно з якими пропонується

встановити додаткові обмеження, зокрема, на:

зайняття посад керівників і членів наглядових рад державного

унітарного підприємства, державного комерційного підприємства, казенного

підприємства, комунального унітарного підприємства, їх дочірніх

підприємств, а також підприємств, господарських товариств, у статутному

капіталі яких 50 і більше відсотків належать відповідним підприємствам,

членів наглядової ради державного банку, незалежних членів наглядової ради

та представника держави у наглядовій раді державного банку, членів

наглядової ради, ради директорів, генерального директора та його заступників

Державного концерну «Укроборонпром», керівників (перших заступників

2

керівників, заступників керівників) державних підприємств оборонно-

промислового комплексу;

оплату праці в державних банках, а саме максимальний місячний розмір

винагороди членів наглядової ради не може перевищувати 50 прожиткових

мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року (далі –

прожитковий мінімум) /відповідно у 2022 році – не більше 124.050 грн/, розмір

фіксованої винагороди голови правління не повинен перевищувати

30 прожиткових мінімумів, членів правління – не більше 20 прожиткових

мінімумів /відповідно у 2022 році – не більше 74.430 грн і 49.620 грн/,

загальний місячний розмір змінної винагороди голови та членів правління (без

урахування компенсації витрат) встановлюватиметься від 15 до 60 розмірів

прожиткового мінімуму залежно від розміру чистого місячного доходу

/відповідно у 2022 році – не більше 148.860 грн/, а також відповідні обмеження

встановлюються для голови та членів правління банку, в якому частка держави

складає більше 75%;

оплату праці для членів наглядових рад державних унітарних

підприємств, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у

статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі, –

максимальний місячний розмір основної заробітної плати не може

перевищувати 15 розмірів прожиткового мінімуму /відповідно у 2022 році – не

більше 37.215 грн/, розмір додаткової заробітної плати, у тому числі будь-яких

надбавок, премій, заохочувальних виплат встановлюватиметься від 15 до 60

розмірів прожиткового мінімуму залежно від розміру чистого місячного

доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), згідно із даними

останньої річної фінансової звітності /відповідно у 2022 році – не більше

148.860 грн/. При цьому визначено, що максимальний місячний розмір оплати

послуг (враховуючи заробітну плату, будь-які надбавки, премії, заохочувальні

виплати, компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням їхніх функцій) членів

наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських

товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток)

належать державі, не може перевищувати 50 прожиткових мінімумів

/відповідно у 2022 році – не більше 124.050 грн/;

оплату праці для Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів

України, першого заступника міністра, заступників міністра, керівників та

заступників керівників державних органів – максимальний розмір посадового

окладу не може перевищувати 15 розмірів прожиткового мінімуму /відповідно

у 2022 році – не більше 37.215 грн/, при цьому таким посадовим особам можуть

виплачуватися надбавки, премії, заохочувальні виплати за результатами звіту

про виконання завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України,

умови та розмір яких встановлюватимуться Кабінетом Міністрів України.

Слід відмітити, що згідно з статтями 8 і 13 Закону України «Про оплату

праці» умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що

фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. При

цьому відповідно до пункту 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення»

Закону України «Про державну службу», статей 53 і 54 Закону України «Про

3

Кабінет Міністрів України», статті 26 Закону України «Про центральні органи

виконавчої влади» Кабінетом Міністрів України визначаються умови оплати

праці Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, першого

заступника міністра, заступників міністра, керівників та заступників

керівників державних органів.

Зокрема, умови оплати праці відповідних осіб унормовані постановами

Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 304 «Про умови оплати праці

посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних

органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу”»

(із змінами) і від 19.05.1999 р. № 859 «Про умови і розміри оплати праці

керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та

об'єднань державних підприємств» (із змінами).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 304

(із змінами) розмір посадового окладу Прем’єр-міністра України, члена

Кабінету Міністрів України, першого заступника, заступника міністра

розраховується шляхом множення середньомісячної заробітної плати за

видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці за

наявними статистичними даними на відповідний коефіцієнт співвідношення

(коефіцієнти співвідношень для Прем’єр-міністра України і члена Кабінету

Міністрів України становить 5, для першого заступника міністра і заступників

міністра – 4,5) /відповідно середньомісячна заробітна плата за видами

економічної діяльності за ІV квартал 2021 р. у середньому по економіці

становила 15.254 грн, тому посадовий оклад Прем’єр-міністр України і члена

Кабінету Міністрів України розрахунково становить 76.270 грн, першого

заступника міністра і заступників міністра – 68.643 грн/. При цьому

пунктом 2-1 цієї постанови встановлено, що Прем’єр-міністру України,

міністрам може виплачуватися премія за результатами звіту про виконання

завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України, яка встановлюється

щокварталу Прем’єр-міністром України, у розмірі до 100% посадового окладу,

а першим заступникам міністрів і заступникам міністрів може виплачуватися

премія за результатами звіту про виконання завдань плану пріоритетних дій

Уряду на відповідний рік, яка встановлюється щомісяця відповідним

міністром згідно з поданням керівника державної служби в державному

органі, у розмірі до 35% посадового окладу.

В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від

24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно

до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 р. № 221 надано право

керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що

фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування

воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у

кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але

не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові

тарифного розряду (посадового окладу).

Отже, у разі прийняття законопроекту передусім можуть зменшитися

видатки державного бюджету на функціонування державних органів в частині

4

оплати праці і нарахування на зарплату та відповідно доходи бюджетів від

податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає,

що реалізація положень законопроекту має вплив на видаткову частину

бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету, при

цьому визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо

за відсутності вихідних даних. Загалом Мінфін не підтримує законопроект,

зважаючи, що визначення в законах України умов оплати праці працівників

державних органів, зокрема і максимального розміру зарплати, не відповідає

статті 8 Закону України «Про оплату праці», статті 20 Закону України «Про

Кабінет Міністрів України» щодо віднесення до основних положень Кабінету

Міністрів України визначення умов оплати праці працівників закладів,

установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування до

законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається

відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини

третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

За підсумками розгляду законопроекту за реєстр. № 6527-1 Комітет

ухвалив рішення: законопроект матиме вплив на показники бюджету (може

призвести передусім до зменшення видатків державного бюджету на

функціонування державних органів в частині оплати праці і нарахування на

зарплату та відповідно доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб

і військового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати

чинності згідно із законодавством.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E00E4EBA100

Дійсний до: 03.04.2024 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/9-2022/69555 від 27.04.2022