Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за заперечення міжнародних злочинів, агресії Російської Федерації, злочинів, пов’язаних з окупацією Російською Федерацією частини території України, порушення окремими категоріями осіб заборон та обмежень щодо встановлення зв’язків і взаємодії з органами влади Російської Федерації, окупаційними адміністраціями, посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, довкілля і власності, вчинені на тимчасово окупованій території України

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-06

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності на засіданні 23 грудня 2020

року (протокол № 54) на виконання доручення Голови Верховної Ради

України Разумкова Д.О. розглянув проект Закону України «Про внесення змін

до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за

заперечення міжнародних злочинів, агресії Російської Федерації, злочинів,

пов’язаних з окупацією Російською Федерацією частини території України,

порушення окремими категоріями осіб заборон та обмежень щодо

встановлення зв’язків і взаємодії з органами влади Російської Федерації,

окупаційними адміністраціями, посилення відповідальності за кримінальні

правопорушення проти основ національної безпеки України, довкілля і

власності, вчинені на тимчасово окупованій території України» (реєстр.

№ 4085 від 14.09.2020 р.), поданий народним депутатом України Ясько Є.О.

та іншими народними депутатами України.

Метою даного законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до

нього, є запровадження кримінальної відповідальності за деякі злочини проти

основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти

довкілля, кримінальні правопорушення проти власності, кримінальні

правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного

правопорядку.

Для досягнення вказаної мети законопроектом пропонується:

1) доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями, які

передбачають кримінальну відповідальність за публічне визнання

національними публічними діячами законності окупації Російською

Федерацією частини території України (стаття 110-3), за порушення заборони

участі в публічних заходах на території Російської Федерації і тимчасово

окупованій території України (стаття 110-4), за порушення національним

публічним діячем, посадовою особою органу державної влади або місцевого

самоврядування заборони щодо встановлення зв’язків і взаємодії з

незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово

окупованій території, органами державної влади та місцевого самоврядування

Російської Федерації (їх посадовими особами) (стаття 110-5), публічне

заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні, як геноциду українського

народу, Голокосту, як геноциду єврейського народу, депортації з Криму

кримських татар у 1944 році, як геноцид кримськотатарського народу, або

виправдання дій організаторів цих міжнародних злочинів (стаття 110-6),

незаконне позбавлення права власності на тимчасово окупованій території

(стаття 191-1), примусове набуття громадянства Російської Федерації

громадянами України, що проживають на окупованій території (стаття 438-1).

Крім того, пропонується доповнити наступні статті КК України, а саме

статтю 240 доповнити частиною 5 (відповідальність за незаконне

видобування, збут, придбання, передача, пересилання, перевезення, переробка

корисних копалин на тимчасово окупованій території України), статтю 249

частиною 3 (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним

добувним промислом на тимчасово окупованій території України).

Проаналізувавши законопроект, народні депутати України – члени

Комітету зазначили наступне:

- у законопроекті не передбачено змін до статті 216 («Підслідність»)

Кримінального процесуального кодексу України, але вказані кримінальні

правопорушення віднесені до «злочинів проти основ національної безпеки

України», а відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про

Службу безпеки України» Служба безпеки України є державним органом

спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує

державну безпеку України, тому досудове розслідування у кримінальних

правопорушеннях зазначеної категорії повинно бути віднесено до підслідності

СБУ;

- назва статті 110-3 КК України «Публічне визнання» не відповідає

об’єктивній стороні складу злочину, де йдеться про «публічне заперечення»,

крім того не зрозуміло кого слід вважати «національними публічними

діячами», кого «посадовою особою органів державної влади та місцевого

самоврядування», що таке «прямі або опосередковані ознаки визнання

законності тимчасової окупації». Встановлення відповідальності за факт

«заперечення» є досить вразливим з правової точки зору, оскільки зачіпає

гарантоване статтею 34 Конституції України право на свободу думки і слова,

на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Право «відкрито сперечатися

на делікатні теми» судді Європейського суду з прав людини визнали значимим

аспектом свободи слова;

- у статті 110-5 КК України криміналізуються дії з «порушення заборони

щодо встановлення зв'язків і взаємодії з незаконними органами», проте не

розкривається, що слід вважати «зв’язком», а що «взаємодією» та які органи є

«незаконними»;

- щодо доповнення КК України новою статтею 191-1 (Незаконне

позбавлення права власності на тимчасово окупованій території), якою

пропонується встановити кримінальну відповідальність за «дії, спрямовані на

позбавлення особи всупереч її волевиявленню належних їй прав на майно,

майнові права на тимчасово окупованій території, що виникли до 20 лютого

2014 року та до 11 травня 2014 року відповідно, внаслідок яких відбулося

фактичне набуття прав на таке майно іншою особою на підставі норм

законодавства Російської Федерації або актів незаконних органів (їх

посадових осіб), створених на тимчасово окупованій території», то слід

зазначити, що дата «11 травня 2014 року», коли був проведений незаконний

«референдум», на законодавчому рівні не закріплена;

- публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років, Голокосту та

депортації кримських татар у 1944 році (доповнення КК України новою

статтею 110-6) не можна розглядати як кримінальне правопорушення,

оскільки воно не становить суспільної небезпеки, необхідної для визнання

діяння злочинним;

- щодо змін до статей 240 (Порушення правил охорони або використання

надр), 249 (Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним

промислом) КК України встановлення кримінальної відповідальності за такі

дії на тимчасово окупованій території є невиправданим з огляду на те, що

відповідно до частини другої статті 133 Конституції України до складу

України входять, серед інших, Луганська та Донецька області. Отже, зазначені

дії охоплюються чинними редакціями статей 240 та 249 КК України та

додаткового врегулювання не потребують.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловлює зауваження до поданого законопроекту.

Міністерство юстиції України, Офіс Генерального прокурора,

Національна поліція України зазначають, що законопроект потребує

доопрацювання.

Служба безпеки України висловлює зауваження та пропозиції до

законопроекту.

Міністерство закордонних справ не підтримує ухвалення законопроекту.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Комітет

ВРУ з питань екологічної політики та природокористування підтримують

законопроект в частині внесення змін до статей 240, 249 КК України.

Національна академія внутрішніх справ, Харківський національний

університет внутрішніх справ висловлюють зауваження та пропозиції до

законопроекту.

Всебічно обговоривши законопроект, Комітет ухвалив висновок

рекомендувати Верховній Раді України відповідно до п. 3 ч.1 ст. 114

Регламенту Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення

змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності

за заперечення міжнародних злочинів, агресії Російської Федерації, злочинів,

пов’язаних з окупацією Російською Федерацією частини території України,

порушення окремими категоріями осіб заборон та обмежень щодо

встановлення зв’язків і взаємодії з органами влади Російської Федерації,

окупаційними адміністраціями, посилення відповідальності за кримінальні

правопорушення проти основ національної безпеки України, довкілля і

власності, вчинені на тимчасово окупованій території України» (реєстр.

№ 4085) за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб’єктам

права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної

Ради України визначено Голову Комітету з питань правоохоронної діяльності

– народного депутата України Монастирського Д.А.

Проект постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету Д. Монастирський

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Монастирський Денис Анатолійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000ACDE2E00E7788200

Дійсний до: 16.03.2022 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-27/3-2021/5897 від 12.01.2021