Тип: Звичайний
№ 6475-2
Дата: 13 січня 2022 р.
Статус: Відхилено та знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги
та медичного страхування
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-91-59, тел./факс: 255-92-21
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ВИСНОВОК
на проекти законів України «Про допоміжні репродуктивні технології»
(реєстр. № 6475), «Про застосування допоміжних репродуктивних
технологій» (реєстр. № 6475-1), «Про застосування допоміжних
репродуктивних технологій та замінне материнство» (реєстр. № 6475-2) та
доопрацьований у Комітеті законопроект
Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної
допомоги та медичного страхування (далі - Комітет) розглянув на своєму
засіданні 7 квітня 2023 року (протокол № 121) альтернативні проекти законів
України: «Про допоміжні репродуктивні технології» (реєстр. № 6475), поданий
Кабінетом Міністрів України; «Про застосування допоміжних репродуктивних
технологій» (реєстр. № 6475-1), поданий народним депутатом України
Дануцею О.А.; «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій та
замінне материнство» (реєстр. № 6475-2), поданий народним депутатом України
Вагнер В.О. та іншими народними депутатами України, а також напрацьований
у Комітеті відповідно до вимог частини другої статті 110 Регламенту
законопроект «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій та
замінне материнство», на виконання рішення підкомітету з питань охорони
здоров’я Комітету (протокол № 27 від 25.10. 2022 року).
Розробка проекту Закону про допоміжні репродуктивні технології (далі –
ДРТ) передбачена Планом законопроектної роботи Верховної Ради України на
2023 рік, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 7 лютого 2023
року № 2910-IX.
Слід зазначити, що національним законодавством на даний час
врегульовано окремі питання щодо застосування ДРТ та замінного (сурогатного)
материнства. Так, статтею 281 Цивільного кодексу України кодексу визначено,
що повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на
проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних
технологій відповідно до порядку і умов, встановлених законодавством. Статтею
2
123 Сімейного кодексу України регламентується визначення
походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних
репродуктивних технологій. У статті 48 Основ законодавства України
визначаються окремі умови щодо застосування штучного запліднення та
імплантації ембріона, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської
таємниці. Порядок застосування ДРТ в Україні визначено наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 09.09.2013 р. № 787. Він регулює відносини між
пацієнтами та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування ДРТ,
визначає механізм та умови їх застосування.
Проте до цього часу на рівні закону залишається неврегульованою низка
важливих питань у цій сфері, зокрема щодо визначення: термінів «ДРТ» та
«замінного (сурогатного) материнства», умов та порядку організації медичної
допомоги із застосуванням ДРТ та донації репродуктивних клітин, вимог до
закладів охорони здоров’я, що надаватимуть відповідні медичні послуги, умов
та порядку зберігання (кріоконсервації) репродуктивних клітин та ембріонів і
порядку їх перевезення та використання; вимог до замінної (сурогатної) матері,
її прав і обов’язків; прав і обов’язків генетичних батьків, істотних умов договорів
щодо замінного (сурогатного) материнства, відповідальності сторін за
порушення законодавства щодо застосування ДРТ та замінного (сурогатного)
материнства тощо.
Законопроекти р. №№ 6475, 6475-1 та 6475-2, спрямовані на врегулювання
багатьох окреслених вище питань, оскільки усіма ними передбачається
ухвалення нового цілісного Закону, що регулюватиме основні організаційно-
правові засади щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій та
замінного (сурогатного) материнства. З цією метою ними також вносяться
відповідні зміни до деяких законів України (Цивільний кодекс України,
Сімейний кодекс України, Основи законодавства України про охорону здоров’я,
Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» тощо).
Погоджуючись з тим, що запропонована законопроектами р. №№ 6475,
6475-1 та 6475-2 законодавча ініціатива заслуговує на увагу, хочемо зазначити,
що усі подані альтернативні законопроекти місять певні недоліки, які
унеможливлюють їх повноцінну практичну реалізацію. Крім того, вони містять
деякі норми, що неповною мірою узгоджуються з вимогами основних
міжнародних актів у сфері біомедицини та захисту репродуктивних прав
людини.
Про необхідність уточнення деяких положень законопроектів р. №№ 6475
та 6475-1 щодо надання послуг замінного (сурогатного) материнства іноземцям
та особам без громадянства наголошує у своїх висновках до цих законопроектів
й Головне науково-експертне управлінні Апарату Верховної Ради України.
Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до
Європейського Союзу у всіх своїх висновках до законопроектів р. №№ 6475,
6475-1 та 6475-2 звертає увагу на необхідність їх доопрацювання з метою
повного врахування положень Директиви 2004/23/ЄС Європейського
Парламенту та Ради від 31.03.2004 р. про встановлення стандартів якості та
безпечності для донації, заготівлі, тестування, перероблення, консервації,
3
зберігання та реалізації людських тканин і клітин, зокрема у частині
забезпечення простежуваності та контролю якості та безпечності
репродуктивних клітин та тканин.
Головне науково-експертне управлінні Апарату Верховної Ради України
також висловлює низку зауважень до законопроектів р. №№ 6475, 6475-1 та
6475-2.
Доопрацьований у Комітеті відповідно до вимог частини другої статті 110
Регламенту законопроект про застосування допоміжних репродуктивних
технологій та замінне материнство розроблений з урахуванням конструктивних
положень альтеративних законопроектів р. №№ 6475, 6475-1 та 6475-2 та
враховує вимоги міжнародного права у сфері захисту репродуктивних прав
людини та прав дитини. Зокрема він не передбачає донорство людських
ембріонів та забороняє їх вирощування для науково-дослідних цілей. Ним
забороняється будь-яке посередництво у сфері застосування ДРТ та замінного
материнства та будь-яка реклама, спрямована на залучення жінок до надання
послуг замінного материнства. Він визначає, що донорство репродуктивних
клітин є безоплатним, а донору може виплачуватися лише компенсація витрат,
пов’язаних із донорством в порядку, визначеному Урядом.
Також, з метою захисту прав та найвищих інтересів дитини, народженої в
результаті надання послуг замінного материнства, доопрацьованим
законопроектом передбачається, що подружжя, обидва з яких є іноземцями,
подружжя одним з яких є іноземець, а інший - особа без громадянства, можуть
скористатися послугами замінного материнства на території України у разі якщо
застосування такого методу вирішення проблеми безпліддя не заборонено
спільним особистим законом подружжя, а у разі якщо подружжя не має
спільного особистого закону - правом, що визначає правові наслідки шлюбу.
Крім цього передбачено, що іноземці, які бажають скористатись послугами
замінного материнства в Україні, мають стати на облік в центральному органі
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики
з питань сім’ї та дітей та отримати довідку про відсутність підстав для відмови у
наданні послуг замінного материнства. Реалізація цих норм дозволить
генетичним батькам у подальшому зареєструвати належним чином таку
новонароджену дитину як власну у своїй країні, забезпечивши тим самим її право
на ім’я, громадянство і зростання у сімейному оточенні.
Крім цього доопрацьованим у Комітеті законопроектом визначаються:
умови та порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій,
(обов’язковою умовою застосування допоміжних репродуктивних технологій є
генетичний зв’язок майбутньої дитини із чоловіком та/або жінкою, чиї
репродуктивні клітини були використані для лікування у них безпліддя із
застосуванням допоміжних репродуктивних технологій);
права та обов’язки осіб, щодо яких застосовуються допоміжні
репродуктивні технології;
дотримання умов конфіденційності при застосуванні допоміжних
репродуктивних технологій та донації репродуктивних клітин;
4
умови та порядок зберігання і використання репродуктивних клітин,
та ембріонів, наданих пацієнтами для використання у власних потребах при
застосуванні допоміжних репродуктивних технологій та донорських
репродуктивних клітин, їх перевезення;
вимоги до жінки, яка може бути замінною матір’ю, її права та обов’язки;
істотні умови договору про послугу замінного материнства, тощо.
Важливою новелою нової редакції законопроекту є врахування наявного в
Україні воєнного стану і встановлення нормами його «Прикінцевих і перехідних
положень» заборони на користування послугами замінного материнства
іноземцям та/або особам без громадянства, а також на вивезення репродуктивних
клітин та ембріонів за межі митної території України на період воєнного стану,
введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»
від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про
затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в
Україні», та протягом трьох років після його припинення чи скасування.
За наслідками розгляду та обговорення доопрацьованого у Комітеті
законопроекту та керуючись положеннями статті 93, частини другої статі 110
Регламенту Верховної Ради України, статей 12, 15 Закону України «Про комітети
Верховної Ради України» Комітет ухвалив рішення:
1.Підтримати редакцію доопрацьованого у Комітеті законопроекту та
доручити народному депутату України, члену Комітету Вагнєр В.О. оформити
та в установленому порядку зареєструвати цей проект як комітетський проект
Закону України «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій та
замінне материнство» і внести його на розгляд Верховної Ради України.
2.Рекомендувати Верховній Раді України, керуючись пунктом 1
частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України, прийняти
доопрацьований у Комітеті проект Закону України «Про застосування
допоміжних репродуктивних технологій та замінне материнство» за
результатами розгляду у першому читанні за основу з урахуванням вимог
частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо
необхідності внесення змін до інших законодавчих актів, що не були предметом
розгляду в першому читанні.
3.Рекомендувати Верховній Раді України, керуючись пунктом 2
частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України, відхилити
проекти законів України «Про допоміжні репродуктивні технології» (реєстр. №
6475), «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (реєстр. №
6475-1), «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій та замінне
материнство» (реєстр. № 6475-2).
4.Доповідачем з цього питання при розгляді його на пленарному
засіданні Верховної Ради України визначити народного депутата України, члена
Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Вагнєр Вікторію Олександрівну.
Голова Комітету М.Б. Радуцький